Ухвала суду № 59483209, 05.08.2016, Деснянський районний суд міста Києва

2/754/4410/16

Справа № 754/8375/16-ц

У Х В А Л А

Іменем України

05 серпня 2016 року суддя Деснянського районного суду м. Києва Грегуль О.В.

розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 і ОСОБА_2 (саме так позивач вказує себе по батькові в позові) до відділу державної виконавчої служби Деснянського районного управління юстиції у м. Києві про зняття арешту з нерухомого майна,

ВСТАНОВИВ:

Позивачі звернувшись до суду з вищевказаним позовом, просить скасувати постанову № 41493430 від 21.01.2014 року про арешт майна та оголошення заборони на його відчуження і зняти арешт та заборону відчуження з нерухомого майна, належного йому на праві власності.

Ухвалою судді Деснянського районного суду м. Києва від 30.06.2016 року, зазначений позов залишено без руху з наданням строку для усунення його недоліків з тих підстав, що позов не відповідає вимогам ст. 119 ЦПК України.

Зокрема, відповідно до положень ст. 11 ЦПК України, визначення меж позовних вимог, це виключне право позивача.

У порушення п. 3, п. 5 і п. 6 ч. 2 ст. 119 ЦПК України, зі змісту позову не вбачається і в позові не викладено обставин та не зазначено доказів, що саме на майно позивачів було накладено постановою відповідача та чим конкретно це підтверджується, оскільки з доданої до позову, копії постанови відповідача від 18.08.2015 року вбачається, що цією постановою накладено арешт лише на майно ОСОБА_3, а не на майно позивачів.

Крім того, в порушення п. 5 і п. 6 ч. 2 ст. 119 ЦПК України, в позові не викладено обставин і не зазначено доказів того, якими конкретно неправомірними діями чи бездіяльністю відповідача, порушені права, свободи та інтереси саме позивачів і чим конкретно це підтверджується, оскільки ні з позову, ні з додатків до нього не вбачається, що позивачі взагалі зверталися до відповідача саме з вимогою про зняття арешту саме з їхнього майна і їм було відмовлено в знятті арешту та чим конкретно це підтверджується.

Також у порушення п. 5 і п. 6 ч. 2 ст. 119 ЦПК України, в позові не викладено обставин і не зазначено доказів того, що відповідач позбавлений можливості скасувати арешт із спірного майна саме в межах виконавчого провадження по якому накладався цей арешт та чим конкретно це підтверджується.

При подачі позову позивач сплатив: 551 грн. 21 коп. - судового збору, що підтверджується доданою до позову квитанцією № 15820771 від 16.06.2016 року.

Згідно зі ст. 6 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року № 3674-VІ, 1. Судовий збір перераховується у безготівковій або готівковій формі. За подання нерезидентами позовів, ціна яких визначається в іноземній валюті, судовий збір може сплачуватися нерезидентами в іноземній валюті з урахуванням офіційного курсу гривні до іноземної валюти, встановленого Національним банком України на день сплати. За подання позовів, ціна яких визначається в іноземній валюті, судовий збір сплачується у гривнях з урахуванням офіційного курсу гривні до іноземної валюти, встановленого Національним банком України на день сплати. 2. У разі якщо судовий збір сплачується за подання позовної заяви до суду в розмірі, визначеному з урахуванням ціни позову, а встановлена при цьому позивачем ціна позову не відповідає дійсній вартості спірного майна або якщо на день подання позову неможливо встановити точну його ціну, розмір судового збору попередньо визначає суд з подальшою сплатою недоплаченої суми або з поверненням суми переплати судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом у процесі розгляду справи. У разі якщо розмір позовних вимог збільшено або пред'явлено нові позовні вимоги, недоплачену суму судового збору необхідно сплатити до звернення до суду з відповідною заявою. У разі зменшення розміру позовних вимог питання щодо повернення суми судового збору вирішується відповідно до статті 7 цього Закону. 3. За подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру. За подання позовної заяви про розірвання шлюбу з одночасним поділом майна судовий збір справляється за розірвання шлюбу і за поділ майна. 4. За повторно подані позови, що раніше були залишені без розгляду, судовий збір сплачується на загальних підставах. 5. За подання зустрічних позовних заяв, а також заяв про вступ у справу третіх осіб із самостійними позовними вимогами судовий збір справляється на загальних підставах. У разі вибуття із справи позивача судовий збір сплачується його правонаступником, якщо збір не був сплачений. У разі роз'єднання судом позовних вимог судовий збір, сплачений за подання позову, не повертається і перерахунок не здійснюється. Після роз'єднання судом позовних вимог судовий збір повторно не сплачується. 6. У разі якщо позов подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір обчислюється з урахуванням загальної суми позову і сплачується кожним позивачем пропорційно долі поданих кожним з них вимог окремим платіжним документом. У разі коли позов немайнового характеру подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір сплачується кожним позивачем окремим платіжним документом у розмірах, установлених статтею 4 цього Закону за подання позову немайнового характеру. Судовий збір справляється з урахуванням загальної суми позову також у разі: подання позову одним позивачем до кількох відповідачів; об'єднання суддею в одне провадження кількох однорідних позовних вимог. 7. Розподіл судового збору між сторонами та перевірка повноти сплати судового збору здійснюються відповідно до процесуального законодавства.

На момент подання позову, ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року № 3674-VІ, передбачена мінімальна ставка судового збору за позовну вимогу немайнового характеру в сумі: 551 грн. 20 коп..

У порушення ч. 5 ст. 119 ЦПК України, до позову не додано оригінал документа, що підтверджує повну сплату судового збору, кожним окремо позивачем.

Також, з доданої до позову копії паспорта позивача вбачається, що позивач по батькові «ОСОБА_2».

У порушення п. 5 і п. 6 ч. 2 ст. 119 ЦПК України, в позові не викладено обставин і не зазначено доказів того, чому в позові позивач по батькові себе вказує «ОСОБА_2».

Ухвалу від 30.06.2016 року кожний окремо із позивачів, отримали 04.07.2016 року, що підтверджується зворотними поштовими повідомленнями.

У наданий строк недоліки позову не усунуто.

Реалізація особою свого права на апеляційне оскарження судових рішень, не звільняє особу від виконання вимог чинного законодавства України.

За таких обставин, позовну заяву слід вважати неподаною.

Керуючись ст. 121 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 і ОСОБА_2 (саме так позивач вказує себе по батькові в позові) до відділу державної виконавчої служби Деснянського районного управління юстиції у м. Києві про зняття арешту з нерухомого майна, вважати неподаною і після набрання даною ухвалою чинності, позовну заяву з додатками до неї повернути позивачам.

Роз'яснити, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із позовною заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення позовної заяви.

Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

СУДДЯ: