Постанова № 59482207, 04.08.2016, Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області

2-а/130/67/2016

130/1578/16-а

П О С Т А Н О В А

Іменем України

04.08.2016 р. м. Жмеринка

Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області в складі

головуючого судді: Саландяк О.Я.,

секретаря: Райчук Б.А.,

за участі позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Жмеринці адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Жмеринського обєднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області про визнання бездіяльності протиправною, зобовязання вчинити певні дії, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Жмеринського обєднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області про визнання бездіяльності протиправною, зобовязання вчинити певні дії, мотивуючи його тим, що він 02.06.2016 р. отримав лист від відповідача, де вказано, що з 01.07.2016 р. йому буде припинено виплату пенсії. 24.06.2016 р. він отримав лист від відповідача із вимогою відкриття особового рахунку для отримання пенсії у ПАТ «Державний ощадний банк України». У випадку недотримання рекомендацій відповідача йому буде припинено виплату пенсії. У своїх листах відповідач посилається на постанову КМУ №637 від 05.11.2014 року. За липень 2016 року виплата пенсії йому припинена. Вважає дії відповідача, а саме вимоги про відкриття особового рахунку в ПАТ «Державний Ощадний банк України», які викладені в листі від 24.06.2016 р. протиправними, а також вважає бездіяльність, яка полягає у невиплаті йому пенсії на його особовий рахунок відкритий у ПАТ «Приватбанк» протиправною. Також позивач зазначає, що він має статус внутрішньо переміщеної особи з 01.08.2014 р. У 2007 році він закінчив свою професійну діяльність та вийшов на пенсію за Списком №1. Отримання ним пенсії здійснювалось шляхом перерахування на його особовий рахунок у ПАТ «Приватбанк». За весь час користування послугами вказаного банку у нього не виникало жодних претензій та скарг на якість обслуговування у зручність у користуванні, а також розпорядженні коштами. Однак, вважає, що відповідачем порушено ст.ст. 3, 19, 22, 23, 68 ОСОБА_3 України. Окрім того, посилається на норми ст.ст. 7, 14 ЗУ «Про забезпечення прав та свобод внутрішньо переміщених осіб», де вказано, що для взятої на облік внутрішньо переміщеної особи реалізація прав на зайнятість, пенсійне забезпечення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, на отримання соціальних послуг здійснюється відповідно до законодавства України; громадянин пенсійного віку, особа з інвалідністю, дитина-інвалід та інша особа, яка перебуває у складних життєвих обставинах, яких зареєстровано внутрішньо переміщеними особами, мають право на отримання соціальних послуг відповідно до законодавства України за місцем реєстрації фактичного місця проживання такої внутрішньо переміщеної особи. Внутрішньо переміщені особи користуються тими ж правами і свободами відповідно до ОСОБА_3, законів та міжнародних договорів України, як і інші громадяни України, що постійно проживають в Україні. Забороняється їх дискримінація при здійсненні ними будь-яких прав і свобод на підставі, що вони є внутрішньо переміщеними особами. А ч. 1 ст. 47 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено, що пенсія виплачується щомісяця організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України або перераховується на визначений цією особою банківський рахунок у порядку, передбаченому законодавством. Таким чином, вважає, що припинення виплати відповідачем йому пенсії та вимоги про відкриття особового рахунку в ПАТ «Державний ощадний банк України» з тих підстав, що він має статус внутрішньо переміщеної особи є дискримінацією та суперечить вимогам закону. А тому просить визнати протиправною бездіяльність Жмеринського обєднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області щодо невиплати йому пенсії за віком шляхом перерахування її на особовий рахунок відкритий в ПАТ «Приватбанк», зобовязати Жмеринське обєднане управління Пенсійного фонду України Вінницької області здійснити виплату його пенсії шляхом її перерахування на його особовий рахунок в ПАТ «Приватбанк». (а.с. 15-17)

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позов підтримав за викладених обставин та просить його задоволити. Додатково та на запитання пояснив, що не погоджується із постановою Кабінету Міністрів України №637 від 05.11.2014 року, та постановою Кабінету Міністрів України № 365, так як вважає, що вони звужують права внутрішньо переміщених осіб, суперечать ОСОБА_3 України та пенсійному законодавству. Він із 01.08.2014 року переміщений в с.Рів Жмеринського району Вінницької області, його особова справа знаходиться в м.Жмеринка, та він отримує не соціальну пенсію, а тому має право на вибір тої банківської установи, яка його влаштовує. Його позиція із даного питання є принциповою. Позивач не має знайомих в м.Жмеринка, пенсія є його єдиним джерелом доходу, він є інвалідом другої групи онкозахворювання та потребує ліків та харчування. Своєї бездіяльність відповідач ставить його у вкрай скрутне становище, а тому він змушений звернутись за захистом своїх прав до суду, оскільки за липень 2016 року він не отримав пенсію, просив в разі задоволення позову постанову допустити до негайного виконання. Пояснив. Що у нього немає пенсійного посвідчення та він його не потребує, оскільки у нього є інші посвідчення, які дають йому більші пільги. Вважає, що відповідач діє всупереч закону.

Представник відповідача Жмеринського обєднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області ОСОБА_2 позов не визнала, підтримала надані заперечення (а.с. 22-24), відповідно до яких позивач ОСОБА_1 з 01.08.2014 р. перебуває на обліку в управління як внутрішньо переміщена особа та отримує пенсію по віку відповідно до Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування». 17.03.2016 р. набрали чинності зміни до постанови КМ України «Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» від 05.11.2014 р. №637. Відповідно до яких призначення та продовження виплати пенсій внутрішньо переміщеним особам здійснюється за місцем перебування таких осбі та обліку, що підтверджується довідкою, виданою згідно з Порядком оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 р. N 509. Виплата (продовження виплати) пенсій, що призначені зазначеним особам, здійснюється виключно через рахунки та мережу установ і пристроїв публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України". Такі виплати можуть здійснюватися за бажанням особи з доставкою додому, з компенсацією витрат за надання таких послуг, передбачених укладеним відповідно до пункту 3 цієї постанови тристороннім договором. В звязку із внесенням змін щодо здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам управлінням було направлено позивачу лист-повідомлення про необхідність зявитися до управління з метою вирішення питання стосовно подальшої виплати пенсії. Оскільки відповідно до постанови КМУ №637 від 05.11.2014 р. починаючи з 01.07.2016 р. виплата соціальних виплат за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, коштів Пенсійного фонду України, фондів загальнообовязкового державного соціального старування, що призначені внутрішньо переміщеним особам здійснюється через рахунки та мережі установ і пристроїв ПАТ «Державний ощадний банк України». Для ідентифікації одержувачів пенсій, які є внутрішньо переміщеними особами, та забезпечення виплати їм пенсій здійснюється емісія платіжних карток, які одночасно є пенсійним посвідченням, із зазначенням на них графічної та електронної інформації про власника та його електронного цифрового підпису. Строк дії карток встановлюється до трьох років за умови проходження фізичної ідентифікації клієнта в установах публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" перші 2 рази кожні шість місяців, у подальшому - кожні 12 місяців. Після завершення строку дії картки вона перевипускається за рахунок публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України". На підставі викладеного вважає, що управління не має підстав для визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо відмови здійснювати виплату пенсії внутрішньо переміщеній особі через іншу установу банку. Оскільки зміни внесені до постанови КМУ прямо вказують на установу банку через який мають обслуговуватися зазначені особи. На підставі викладеного вважає вимоги позивача незаконними, а тому просить в задоволенні позову відмовити. Додатково та на зпитання суду поснила, що нею визнається той факт, що відповідач є пенсіонером за віком та він перебуває на обліку в Жмеринському обєднаному управлінні Пенсійного фонду України Вінницької області з 01.08.2014 року і отримує пенсію за віком та є внутрішньо переміщеною із зони АТО особою. Його пенсійна справа передана із Донецька та знаходиться у відповідача. Відповідач отримував пенсію за вибором у установі «Приватбанку» до 01.07.2016 року, а надалі виплата пенсії припинена через відсутність рахунку в установі «Ощадбанку». Пенсія пенсіонера акумулюється на його рахунку протягом шести місяців. На даний час договірні відносини із установою ПАТ «КБ Приватбанк» не припинені та існує договір, на підставі якого пенсії перерахуються іншим пенсіонерам на рахунки вказаної установи.

Вислухавши пояснення сторін, оглянувши пенсійну справу пенсіонера ОСОБА_1 №156406, дослідивши та оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є пенсіонером та внутрішньо переміщеною особою, отримує пенсію по віку відповідно до Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», що не заперечується стороною відповідача та вбачається із матеріалів оглянутої у судовому зсіданні пенсійної справи пенсіонера ОСОБА_1

Згідно оглянутого у судовому засіданні дублікату довідки № 514000001 від 22.10.2014 року, що видана 10.06.2015 року та продовжена УПСЗН безстроково, позивач ОСОБА_1 є внутрішньо переміщеною особою з тимчасово окупованої території України та зони проведення антитерористичної опреції, та переміщений з 14.07.2014 року в с.Рів Жмеринського району Вінницької області по вул. Будьоного, 37.

02.06.2016 р. за вих. № 524/02-3-33/02-1 відповідачем направлено позивачу ОСОБА_1 лист (а.с. 5), відповідно до якого його просили терміново зявитися до Жмеринського обєднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області, оскільки відповідно до постанови КМ України №637 від 05.11.2014 р. «Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» виплата пенсії здійснюється виключно «Державним ощадним банком України». А тому ОСОБА_1 необхідно відкрити поточний рахунок для отримання пенсії у ПАТ «Державний ощадний банк України» у м. Жмеринці. У разі неподання заяви до 25.06.2016 р., починаючи з 01.07.2016 р. виплата пенсії буде припинена.

На дане звернення позивач направив відповідачу лист про недопущення порушення його прав щодо вибору установи банку для отримання пенсії (а.с. 8), на що відповідач листом від 24.06.2016 р. за №35/Б-7 (а.с. 6) надав ОСОБА_1 розяснення, де зазначається, що Жмеринське обєднане управління Пенсійного фонду України Вінницької області діє у виконання постанови кабінету Міністрів України №637 від 05.11.2014 р., яка передбачає, що внутрішньо переміщеним особам з 01.07.2016 р. виплата пенсій здійснюється виключно через ПАТ «Державний ощадний банк України» і продовжувати виплачувати йому пенсію через ПАТ «Приватбанк» немає законних підстав.

Відтак позивач з 01.07.2016 року не отримує пенсію.

Встановлені правовідносини регулюються Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року N 1058-IV, Законом України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» 20 жовтня 2014 року N 1706-VII, ОСОБА_3 України.

Так, відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 4 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» законодавство про пенсійне забезпечення базується на ОСОБА_3 України, складається з Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, цього Закону, закону про недержавне пенсійне забезпечення, законів, якими встановлюються умови пенсійного забезпечення, відмінні від загальнообов'язкового державного пенсійного страхування та недержавного пенсійного забезпечення, міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення, що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення в Україні. Виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються види пенсійного забезпечення; умови участі в пенсійній системі чи її рівнях; пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат; джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення; умови, норми та порядок пенсійного забезпечення; організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення.

Виключно Законом України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» визначаються: принципи та структура системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; коло осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню; види пенсійних виплат; умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат; пенсійний вік чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на призначення пенсії за віком; мінімальний розмір пенсії за віком; порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням; порядок використання коштів Пенсійного фонду та накопичувальної системи пенсійного страхування; організація та порядок здійснення управління в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування (ч. 2 ст. 5 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування»).

Закон України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону (ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування»).

Загальнообов'язкове державне пенсійне страхування здійснюється за принципами передбаченими ст. 7 ЗУ «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» одними з яких є: законодавчого визначення умов і порядку здійснення загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; рівноправності застрахованих осіб щодо отримання пенсійних виплат та виконання обов'язків стосовно сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування; державних гарантій реалізації застрахованими особами своїх прав, передбачених цим Законом; відповідальності суб'єктів системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування за порушення норм цього Закону, а також за невиконання або неналежне виконання покладених на них обов'язків. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Згідно ст. 47 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсія виплачується щомісяця організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України або перераховується на визначений цією особою банківський рахунок у порядку, передбаченому законодавством.

Отже право громадян на отримання пенсійних виплат та на визначений пенсіонером банківський рахунок за змістом вимог Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» є невідємним і гарантованим, а належним субєктом, що забезпечує виплату пенсії є саме уповноважений територіальний відділ ПФУ.

У той же час постановою Кабінету Міністрів України №637 від 05.11.2014 р. «Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» визначено, що призначення та продовження виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), довічних державних стипендій, усіх видів соціальної допомоги та компенсацій, матеріального забезпечення, надання соціальних послуг, субсидій та пільг за рахунок коштів державного бюджету та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування внутрішньо переміщеним особам здійснюються за місцем перебування таких осіб на обліку, що підтверджується довідкою, виданою згідно з Порядком оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 р. N 509. Виплата (продовження виплати) пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), довічних державних стипендій, усіх видів соціальної допомоги та компенсацій, матеріального забезпечення (далі - соціальні виплати), що призначені зазначеним особам, здійснюється виключно через рахунки та мережу установ і пристроїв публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України". Такі виплати можуть здійснюватися за бажанням особи з доставкою додому, з компенсацією витрат за надання таких послуг, передбачених укладеним відповідно до пункту 3 цієї постанови тристороннім договором; призначені починаючи з 1 травня 2016 р. внутрішньо переміщеним особам соціальні виплати, що здійснюються за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, коштів Пенсійного фонду України, фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, виплачуються через рахунки та мережу установ і пристроїв публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України"; починаючи з 1 липня 2016 р. виплата соціальних виплат за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, коштів Пенсійного фонду України, фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, що призначені внутрішньо переміщеним особам, здійснюється через рахунки та мережу установ і пристроїв публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України"; для ідентифікації одержувачів соціальних виплат, які є внутрішньо переміщеними особами, та забезпечення виплати їм соціальних виплат здійснюється емісія платіжних карток із зазначенням на них графічної та електронної інформації про власника та його електронного цифрового підпису. Для одержувачів пенсій така картка одночасно є пенсійним посвідченням.

Отже запроваджений порядок поновлення виплати пенсії вимогам ОСОБА_3 та Законів України в сфері пенсійного забезпечення, а також Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» обмежує права визначеної категорії громадян на вибір банківської установи для отримання пенсії.

Відповідно до ст. 2 ЗУ «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» Україна вживає всіх можливих заходів, передбачених ОСОБА_3 та законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, щодо запобігання виникненню передумов вимушеного внутрішнього переміщення осіб, захисту та дотримання прав і свобод внутрішньо переміщених осіб, створення умов для добровільного повернення таких осіб до покинутого місця проживання або інтеграції за новим місцем проживання в Україні.

Частинами 1, 2, 3 статті 7 ЗУ «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» для взятої на облік внутрішньо переміщеної особи реалізація прав на зайнятість, пенсійне забезпечення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, на отримання соціальних послуг здійснюється відповідно до законодавства України. Україна вживає всіх можливих заходів, спрямованих на розв'язання проблем, пов'язаних із соціальним захистом, зокрема відновленням усіх соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам. Громадянин пенсійного віку, особа з інвалідністю, дитина-інвалід та інша особа, яка перебуває у складних життєвих обставинах, яких зареєстровано внутрішньо переміщеними особами, мають право на отримання соціальних послуг відповідно до законодавства України за місцем реєстрації фактичного місця проживання такої внутрішньо переміщеної особи.

Згідно ст. 18 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» передбачено, що громадянам України гарантується дотримання у повному обсязі їхніх прав і свобод, передбачених ОСОБА_3 України, у тому числі соціальних, трудових, виборчих прав та права на освіту, після залишення ними тимчасово окупованої території. Гарантії прав, свобод та законних інтересів осіб, які переселилися з тимчасово окупованої території України та перебувають на території України на законних підставах, визначаються Законом України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб».

Постановою Пленуму Верховного Суду України «Про застосування ОСОБА_3 України при здійсненні правосуддя» № 9 від 01.11.1996 року розяснено, що, виходячи із зазначеного у ст. 8 ОСОБА_3 України принципу верховенства права, конституційні права та свободи людини і громадянина є безпосередньо діючими. Вони визначають цілі і зміст законів та інших нормативно-правових актів, зміст і спрямованість діяльності органів законодавчої та виконавчої влади, органів місцевого самоврядування і забезпечуються захистом правосуддя. При цьому судова діяльність має бути спрямована на захист цих прав і свобод від будь-яких посягань шляхом забезпечення своєчасного та якісного розгляду конкретних справ. Судам необхідно виходити з того, що нормативно-правові акти будь-якого державного органу підлягають оцінці на відповідність як ОСОБА_3, так і Закону. Якщо при розгляді справи буде встановлено, що нормативно-правовий акт, який підлягав застосуванню, не відповідає чи суперечить закону, суд зобов'язаний застосувати закон, який регулює ці правовідносини.

Проте, постановою Кабінету Міністрів України від 05.11.2014 року № 637 (зі змінами та доповненнями) «Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» встановлено, що виплата (продовження виплати) пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), довічних державних стипендій, усіх видів соціальної допомоги та компенсацій, матеріального забезпечення (далі - соціальні виплати), що призначені зазначеним особам, здійснюється виключно через рахунки та мережу установ і пристроїв публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України".

Тобто, вказаною постановою Кабінету Міністрів України передбачено обмеження у реалізації громадянами прав на вибір банківської установи для отримання пенсій, гарантованих ст. 47 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а саме: отримання пенсійних та інших соціальних виплат лише через рахунки, відкриті в установах ПАТ «Державний ощадний банк України».

Відповідно до ст. 46 ОСОБА_3 України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Відповідно до ст. 8 ОСОБА_3 України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. ОСОБА_3 України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі ОСОБА_3 України і повинні відповідати їй. ОСОБА_3 України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі ОСОБА_3 України гарантується.

Згідно ст. 19 ОСОБА_3 України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені ОСОБА_3 та законами України.

Відповідно до статей 21, 22 ОСОБА_3 України конституційні права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними, гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів звуження змісту й обсягу існуючих прав і свобод не допускається.

Загальновизнаним є правило, згідно з яким сутність змісту основного права в жодному разі не може бути порушена. Конституційний принцип правової держави вимагає від неї утримуватися від обмеження загальновизнаних прав і свобод людини і громадянина, в тому числі прав пенсіонерів на отримання пенсії.

Конституційний Суд України неодноразово розглядав проблему (про що зазначено у рішеннях №8-рп/2005 від 11 жовтня 2005 року та № 6-рп/2007 від 9 липня 2007 року) повязану з реалізацією права на соціальний захист, неприпустимістю обмеження конституційного права громадян на достатній життєвий рівень, і сформулював правову позицію, згідно з якою ОСОБА_3 та закони України виокремлюють певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них зокрема, належать й пенсіонери, яким пенсія призначається згідно Закону.

У рішеннях Конституційного Суду України зазначалося, що пільги, компенсації, гарантії є видом соціальної допомоги і необхідною складовою конституційного права на достатній життєвий рівень, тому звуження змісту та обсягу цього права шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів статтею 22 ОСОБА_3 України не допускається.

Згідно ст. 92 ОСОБА_3 України права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод, а також основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України, а тому питання як виплати, так і припинення виплати пенсії, є також предметом виключно законів України.

Зміна умов і норм загальнообов'язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

За загальними засадами й сутністю верховенства права норми Законів України є пріоритетними перед урядовими нормативними актами й мають вищу юридичну силу.

При визначенні юридичної сили законів та інших нормативно-правових актів щодо їх діяльності суди керуються ОСОБА_3 України як актом прямої дії.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави (ч. 1 ст. 8 КАС України).

Згідно ст. 3 ОСОБА_3 України права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.

Конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених ОСОБА_3 України (ст. 64 ОСОБА_3 України).

З огляду на це, постанова Кабінету Міністрів України, на яку посилається відповідач, а саме № 637 від 05.11.2014 року «Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам», не є законом, а тому цей підзаконний нормативно-правовий акт не може змінювати в бік звуження права громадян, які встановлено нормативно-правовими актами вищої юридичної сили.

Право на обмеження конституційних прав громадян, вказаними нормами законів Кабінету Міністрів Верховною Радою України не надано.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Таким чином, судом встановлено, що припинення виплати пенсії позивачу з 01.07.2016 року було пов'язано із тим, що останнім не було відкрито відповідний рахунок в ПАТ «Державний ощадний банк України», який отримував пенсію до 01.07.2016 р. через рахунок у ПАТ «Приватбанк». Згідно наданого у судовому засіданні договору № 18/ПФ-09 від 02.01.2013 року між відповідачем, УПСЗН Жмеринської РДА у Вінницькій області та УПФ України у м.Жмеринці та Жмеринському районі Вінницької області, правонаступником якого є відповідач у справі, вбачається наявність договірних відносин відповідача із установою банку, на рахунок у якій просить перераховувати свою пенсію позивач. Тобто, отримання пенсії через установу банку ПАТ «Приватбанк» до 01.07.2016 р. свідчить про існування механізму та порядку виплати та отримання пенсіонерами, в даному випадку -пенсіонером ОСОБА_1, пенсійних виплат, який існує і надалі. Однак при цьому, Жмеринське обєднане управління Пенсійного фонду України Вінницької області, як субєкт владних повноважень, який здійснює пенсійні виплати за рахунок Пенсійного фонду України, зобовязаний виконувати ОСОБА_3 України, Закони України, прийняті Верховною Радою України, та нормативно-правові акти видані, в тому числі і Кабінетом Міністрів України, зокрема і вимоги постанови Кабінету Міністрів України №637 від 05.11.2014 р. «Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам», якою визначено, що призначення та виплата, раніше призначених пенсій внутрішньо переміщеним особам з 01.07.2016 р. здійснюється виключено через рахунки та мережу установ і пристроїв публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України". За таких обставин суд приходить до висновку, що вимога позивача ОСОБА_1 про визнання протиправною бездіяльності Жмеринського обєднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області щодо невиплати пенсії за віком позивачу шляхом перерахування її на особовий рахунок, що відкритий в ПАТ «ПриватБанк» задовленню не підлягає. Разом із тим, вимога позивача про зобовязання Жмеринського обєднаноно управління Пенсійного фонду України здійснювати виплату пенсії ОСОБА_1 шляхом перерахування її на особовий рахунок ОСОБА_1, що відкритий в ПАТ «ПриватБанк» підлягає задоволенню, оскільки пенсіонер за віком, яким є позивач, наполягає на власному виборі установи банку, через яку бажає отримувати пенсійні виплати, його таке право гарантоване йому нормативно-правовими актами, що мають найвищу юридичну силу, на час розгляду справи існує механізм для перерахунку пенсійних виплат позивачу відповідачем через установу ПАТ БК «Приватбанк».

Таким чином судом встановлено порушене право позивача, яке підлягає захистові.

Обираючи ефективний спосіб захисту порушеного права, суд вважає, що позивачем у висунутих вимогах обрано прийнятний спосіб захисту, який відповідає Закону, відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам спричиненим його порушенням. Саме тому відповідача слід зобовязати вчинити ті дії, про які просить позивач.

Крім того, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 256 КАС України слід допустити негайне виконання постанови суду про присудження виплати пенсій у межах суми стягнення за один місяць.

Судові витрати підлягають вирішенню згідно ст. 94 КАС України, оскільки позивач звільнений від їх оплати згідно ЗУ «Про судовий збір».

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3, 4, 6, 8, 19, 21, 22, 64, 92 ОСОБА_3 України, ст.ст. 4, 5, 7, 47 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», ст.ст. 2, 7 «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», ст. 18 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», Постановою Пленуму Верховного Суду України «Про застосування ОСОБА_3 України при здійсненні правосуддя» № 9 від 01.11.1996 року, ст.ст. 2, 4, 5, 7, 8, 9, 11 ч.2, 17, 18, 69, 71, 94, 99, 159, 160 163, 167, 186 КАС України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Позов ОСОБА_1 до Жмеринського обєднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області про визнання бездіяльності протиправною, зобовязання вчинити певні дії задовольнити частково.

Зобовязати Жмеринське обєднане управління Пенсійного фонду України Вінницької області здійснювати виплату пенсії ОСОБА_1 шляхом її перерахування на особовий рахунок ОСОБА_1, що відкритий в ПАТ «Приватбанк».

В решті позову відмовити.

Допустити негайне виконання постанови суду про присудження виплати пенсії - у межах суми стягнення за один місяць.

Судові витрати віднести на рахунок держави.

На постанову суду сторонами протягом десяти днів з дня отримання повного її тексту може бути подана апеляційна скарга до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області.

Повний текст постанови виготовлено 05.08.2016 року.

Суддя: /підпис/

Копія вірна.

Суддя:

Секретар: