Ухвала суду № 59482062, 04.08.2016, Шахтарський міський суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Першотравенський міський суд Дніпропетровської області)

Справа № 186/989/16-ц

У Х В А Л А

04 серпня 2016 року Першотравенський міський суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді: Демиденко С.М. ,

секретар: Фадєєва Т.Б.,

розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Першотравенського міського суду Дніпропетровської області знаходиться цивільна справа №186/989/16-ц, провадження №2/0186/525/16, за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення компенсації за частку у спільному майні.

Свої вимоги заявник обґрунтовує тим, що з метою справедливого вирішення наявного спору та для запобігання відчуження відповідачем свого майна третім особам, що може ускладнити подальше виконання рішення суду, просить суд накласти арешт на все рухоме та нерухоме майно, що належать відповідачеві, в тому числі на ? частину квартири АДРЕСА_1.

Суд, ознайомившись з заявою, дослідивши матеріали справи встановив, що відповідно до рішення Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 07 червня 2016 року за ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, визнано право власності на ? частину квартири АДРЕСА_2, в рахунок визначення частки у спільному сумісному майні подружжя, чим припинено право спільної сумісної власності на квартиру АДРЕСА_2, залишивши право власності на ? частину квартири АДРЕСА_2 за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Предметом позовних вимог ОСОБА_2 є стягнення з ОСОБА_3 на його користь грошової компенсації вартості ? належної йому частки квартири АДРЕСА_3, у розмірі 172611 гривень 13 копійок. Відповідач у цій справі є співвласником другої ? частки квартири АДРЕСА_3. Таким чином представник позивача мотивує заяву про забезпечення позову необхідністю накладення арешту на другу ? належної йому частки квартири, що належить відповідачу та на все інше рухоме та нерухоме майно відповідача.

Згідно з п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року "Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи після відкриття провадження у ній (за винятком випадку, передбаченого ч.4 ст.151 ЦПК України), якщо невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Отже, заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб, чи учасників процесу.

Пунктом 4 вказаної вище Постанови Пленуму роз'яснено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Крім того, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Метою вжиття заходів забезпечення позову є охорона матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують за його позовом присудження реальне виконання позитивно прийнятого рішення, у разі прийняття такого.

Забезпечення позову має бути спрямовано проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його. Таким чином усуваються утруднення і неможливості виконання рішення.

Підставою забезпечення позову є обґрунтоване припущення заявника про те, що незастосування заходів по забезпеченню позову, може утруднити або взагалі унеможливити виконання рішення суду.

Вивчивши заяву представника позивача ОСОБА_1, суд вважає що вона є необґрунтованою та не підлягає задоволенню, оскільки є не адекватною та не співрозмірною позовним вимогам, також представником позивача не доведено, яким саме чином заборона відповідачу розпоряджатися всім його майном стосується предмета позовних вимог, а саме намагання позивача отримати грошові кошти за свою частку у спільній частковій власності, враховуючи, що відповідач право позивача на цю частку не оспорює.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.151-153 ЦПК України суд,

У Х В А Л И В:

В задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до апеляційного суду Дніпропетровської області через Першотравенський міський суд протягом пяти днів з дня її проголошення.

У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом 5 днів з дня отримання копії ухвали.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя: С.М. Демиденко.