Постанова № 59480661, 02.08.2016, Шумський районний суд Тернопільської області

Справа № 609/817/16-а

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"02" серпня 2016 р. Шумський районний суд Тернопільської області

В складі головуючої судді Ящук Т.М.

З участю секретаря Кравчук Л.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Шумськ, адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 об»єднаного управління Пенсійного Фонду України в Тернопільській області про порушення права на соціальний захист, визнання неправомірним рішення про припинення виплати пенсії та зобов»язання поновити виплату пенсії з 01.04.2015 року.

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із адміністративним позовом до відповідача ОСОБА_2 об»єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської областіпорушення права на соціальний захист, визнання неправомірним рішення про припинення виплати пенсії та зобов»язання поновити виплату пенсії з 01.04.2015 року.

В судове засідання сторони не з»явилися, від позивача поступила письмова заява про розгляд справи у його відсутності, відповідач належним чином повідомлений про день та час розгляду справи.

Суд, перевіривши матеріали справи, оцінивши докази , вважає, що позов підлягає до задоволення.

Позивачка перебувала на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Шумському районі Тернопільської області та отримувала пенсію по віку , призначену відповідно до Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» із12.08.2012 року по 01 квітня 2015 року.

Із о квітня 2015 року по 11 грудня 2015 року управлінням Пенсійного фонду України в Шумському районі було припинено позивачці виплату пенсії, поновлено із 12.12.2015 року у зв»язку із припиненням служби в органах місцевого самоврядування.

Листом № 11/9 -11 від 15 червня 2016 року відповідач відмовив позивачу у відновленні виплати пенсії із 01.04.2015 року по 11.12.2015 року з посиланням на Закон України від 02 березня 2015 року №213-8 та повідомив про відсутність права на отримання пенсії , зокрема, щодо неможливості одночасного перебування на роботі в органах місцевого самоврядування та отримання пенсії.

Позивач в період із 01 квітня 2015 року по 12 грудня 2015 року працював на посаді секретаря Рохманівської сільської Ради Шумського району.

Згідно Закону України « Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02 березня 2015 року № 213-8 у період із 01 квітня 2015 року по 31 грудня 2015 року особам, на яких поширюється дія цього Закону у період роботи на посадах, які дають право на призначення пенсії у порядку та на умовах, передбачених цим Законом, пенсії , призначені відповідно до цієї статті не виплачуються» .

Відповідно до ст.37 Закону України «Про державну службу» (з урахуванням змін, внесених Законом України №213, які набрали чинності з 01 квітня 2015 року), тимчасово, у період з 01 квітня 2015 року по 31 грудня 2015 року, особам, яким пенсія призначена відповідно до цього Закону (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія п.1 ст.10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), у період роботи на посадах, які дають право на призначення пенсії або щомісячного довічного грошового утримання у порядку та на умовах, передбачених законами України «Про статус народного депутата України», «;Про державну службу», «;Про прокуратуру», «;Про судоустрій і статус суддів», пенсії, призначені відповідно до цього Закону, не виплачуються. Після звільнення з роботи виплата пенсії відповідно до цього Закону поновлюється.

Відповідно до ст.ст.22, 64 Конституції України право на пенсійне забезпечення відповідних категорій громадян, встановлене законами України , є таким, що не підлягає звуженню та обмеженню.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 22 вересня 2005 року №5-рп/2005 конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані, а при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав свобод.

Принципом верховенства права, який визнається і діє в Україні, права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, держава відповідає перед людиною за свою діяльність, утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави, органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Законом України у межах і відповідно до законів України.

Статтею 46 Конституції України закріплено право громадян на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсія за віком, за вислугу років та інші її види, що призначаються у зв'язку з трудовою діяльністю, заслужені попередньою працею, є однією з форм соціального захисту. Цим визначається зміст і характер обов'язку держави стосовно тих громадян, які набули право на одержання пенсії.

Відповідно до пункту 5 розділу ІІІ «;Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02 березня 2015 року №213-VIII (далі - Закон № 213) у разі неприйняття до 01 червня 2015 року Закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 01 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до законів України «Про державну службу», «;Про прокуратуру», «;Про судоустрій і статус суддів», «;Про статус народного депутата України», «;Про Кабінет Міністрів України», «;Про судову експертизу», «;Про Національний банк України», «;Про службу в органах місцевого самоврядування», «;Про дипломатичну службу», Податкового та Митного кодексів України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України.

Вказаний в пункті 5 розділу ІІІ «Прикінцеві положення» Закону №213 Закон щодо призначення всіх пенсій до 01 червня 2015 року не прийнятий, у зв'язку з чим з вказаної дати втратили чинність, зокрема, норми Закону України «Про державну службу» щодо пенсійного забезпечення і відповідно пенсії/щомісячне довічне грошове утримання за цими Законами не призначаються.

У теперішній час особам, які підпадають під дію Закону України «Про державну службу», пенсія призначається відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Позбавлення позивача з 01 квітня 2015 року права на отримання раніше призначеної пенсії є звуженням його конституційного права на соціальний захист і порушує ї його конституційні права на соціальний захист.

Згідно ст.8 Конституції України, Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.

Конституція України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Окрім того, статті 58 та 64 Конституції України передбачають, що Закони не мають зворотної дії в часі. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту або обсягу існуючих прав і свобод, а конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Тому суд вважає, що Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02 березня 2015 року №213-VIII, який скасовує норми щодо пенсійного забезпечення осіб, які працюють в органах місцевого самоврядування , прийнятий через кілька років після призначення позивачу вказаної пенсії, не може бути підставою для невиплати пенсії позивачу, оскільки обмежує права на соціальне забезпечення, передбачені Конституцією України.

При цьому суд враховує, що законодавцем не виконано вимогу вищевказаного закону про прийняття до 01 червня 2015 року закону щодо призначення усіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах.

Крім того, суд вважає , що права позивача, якому припинено нарахування та виплату пенсії допущено управлінням Пенсійного Фонду України в Шумському районі, який допустив дії щодо припинення із 01 квітня 2015 року по 11.12.2015 року виплати пенсії по віку позивачу , будь- яких рішень з цього приводу не приймав , а тому слід визнати саме дії управління Пенсійного Фонду України в Шумському районі про припинення із 01 квітня 2015 року по 11. грудня 2015 року виплати пенсії по віку позивачу неправомірними та зобов»язати вже Кременецьке об»єднане управління Пенсійного Фонду України Тернопільської області поновити позивачу виплату пенсії по віку із 01 квітня 2015 року по 11 грудня 2015 року .

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 2, 4, 9, 11, 71, 86, 158-163, 256 КАС України, ст.ст.19, 22, 46, 64Конституції України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Позов задовольнити.

Визнати дії управління Пенсійного Фонду України в Шумському районі про припинення із 01 квітня 2015 року по 11 грудня 2015 року виплати пенсії по віку ОСОБА_1 неправомірними.

Зобов»язати Кременецьке об»єднане управління Пенсійного Фонду України Тернопільської області поновити виплату ОСОБА_1 пенсії по віку із 01 квітня 2015 року по 11 грудня 2015 року.

Постанову суду в частині виплати пенсії у межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.

Постанова вступає в законну силу після закінчення строку на її оскарження.

На постанову може бути подано апеляційну скаргу сторонами до Львівського апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів через Шумський районний

Суддя: ОСОБА_3