Ухвала суду № 59479292, 29.07.2016, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/5261/16

Головуючий у першій інстанції Панчук А. І.

Доповідач Кравець Ю. І.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.07.2016 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого судді - Кравця Ю.І.,

суддів: Фальчука В.П., Таварткіладзе О.М.,

з участю секретаря судового засідання - Лопотана В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Одеса цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Роздільнянського районного суду Одеської області від 01.06.2016 року,

встановила:

11.05.2016 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 700 грн., мотивуючи це тим, що дитина проживає з ним та знаходиться на утриманні позивача, який є інвалідом 2 групи, отримує пенсію по інвалідності в розмірі 1130 грн., тимчасово не працює, тоді як відповідач добровільно матеріальну допомогу на утримання дитини не надає, хоча працює та має дохід, інших утриманців не має.

Рішенням Роздільнянського районного суду Одеської області від 01.06.2016 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено частково. Вирішено стягувати з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання малолітньої дитини - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку та доходів щомісячно, починаючи з 11.05.2016 року до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_3. Вирішено питання судових витрат.

Не погоджуючись із рішенням суду, відповідач ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, в якій з посиланням на порушення судом норм процесуального та неправильне застосування матеріального права, просить рішення скасувати на ухвалити нове про відмову у задоволені заявлених позовних вимог у повному обсязі.

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 обґрунтовує тим, що між сторонами існувала домовленість щодо проживання дитини по три дні у кожного з батьків, однак позивач її порушив та відмовився повертати дитину. ОСОБА_3 вважає, що скориставшись тимчасовим проживанням дитини у ОСОБА_2, останній з метою отримання від неї грошових коштів на своє утримання, звернувся до суду з зазначеним позовом. ОСОБА_3 зазначає, що між сторонами існує спір щодо постійного мешкання дитини з кимось з батьків та вона звернулася до суду з позовом про визначення офіційного місця проживання дитини. Крім того вказує, що районний суд при взяв до уваги документи, які не відображали факт постійного проживання дитини з батьком, а саме з якого періоду, який термін за домовленістю між батьками дитина проживає з батьком, а який з матір'ю, що плинуло на рішення суду.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 303 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних підстав.

Згідно ст. 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із Законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог або заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.

Судом встановлено, що сторони перебували в шлюбі, який був зареєстрований виконавчим комітетом Кіровської сільської ради Роздільнянсього району Одеської області, актовий запис №6.

Від вказаного шлюбу сторони мають дочку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Рішенням Роздільнянсього районного суду Одеської області шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 розірвано.

Дочка ОСОБА_4 проживає разом позивачем та знаходиться на його утриманні, що підтверджується довідками та визнанням вказаної обставини відповідачем.

Відповідач ОСОБА_3 добровільно матеріальну допомогу не надає.

Задовольняючи позов про стягнення аліментів в частці від заробітку, районний суд виходив з того, що відповідач працює та має постійний дохід.

Колегія суддів погоджується з такими висновками районного суду. Оскільки, суд першої інстанції, з'ясувавши обставини справи та давши належну оцінку зібраним доказам, дійшов до обґрунтованого висновку про задоволення позову. Вказані висновки суду відповідають зібраним у справі доказам, яким судом дана належна оцінка, правильно визначена юридична природа правовідносин що виникли і закон, який їх регулює.

Докази та обставини, на які посилається апелянт в скарзі, були предметом дослідження судом першої інстанції та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні судом були дотримані норми матеріального і процесуального права.

Колегія суддів, відхиляє доводи апеляційної скарги стовно наявності спору про місце проживання дитини з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи між сторонами виник спір, про місце проживання дитини, так в рішенні суду про розірвання шлюбу вказано що між батьками виник спір про місце проживання дитини, який буде вирішено в іншому провадженні, в апеляційній скарзі відповідач вказує що нею буде вжито всіх заходів щодо встановлення місця проживання її доньки з матір'ю у тому числі шляхом звернення до суду з відповідним позовом.

Разом з тим станом на час розгляду апеляційної скарги, відповідач з позовом про визначення місця проживання дитини з матір'ю не зверталась. Крім того відповідач визнала ту обставину, що більше року донька проживає з батьком та знаходиться на його утриманні.

Таким чином, оскільки дитина знаходиться на утримані батька, матір з позовом про визначення місця проживання дитини з нею тривалий час (понад рік) не зверталась, колегія суддів вважає, що в інтересах дитини позов про стягнення аліментів має бути задоволений.

Суди розглядають цивільні справи відповідно до вимог ст. 11 ЦПК України, тобто в межах заявлених вимог та на підставі наданих сторонами доказів.

Згідно ч. 1 ст. 60, ч. 3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Таким чином колегія суддів вважає, що суд першої інстанції розглянув справу відповідно до ст. 11 ЦПК України: за зверненням фізичних осіб, в межах заявлених ними вимог та на підставі наданих ними доказів, доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Згідно ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Керуючись ст.ст. 209, 303, 307, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів,

ухвалила :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - відхилити.

Рішення Роздільнянського районного суду Одеської області від 01.06.2016 року - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий Ю.І.Кравець

Судді: В.П.Фальчук

О.М.Таварткіладзе