Ухвала суду № 59470843, 05.08.2016, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

Апеляційний суд Запорізької області

Головуючий у 1 інстанції: Ніколова І.С.

Єдиний унікальний №320/12010/14

Провадження № 22ц/778/3394/16

У Х В А Л А

05 серпня 2016 року м. Запоріжжя

Суддя апеляційного суду Запорізької області Каракуша К.В., при вирішенні питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Ключове рішення» на заочне рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 24 грудня 2014 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ключове рішення» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, про розірвання договору оренди та виселення , -

В С Т А Н О В И В:

Заочним рішенням Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 24 грудня 2014 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням суду, 21.06.2016 року ТОВ «Ключове рішення» подано апеляційну скаргу, яка за ухвалою судді апеляційного суду Запорізької області від 06 липня 2016 року залишена без руху, оскільки наведені заявником причини пропуску строку на апеляційне оскарження визнано судом неповажними. Крім того, заявником долучено до матеріалів справи квитанції про сплату судового збору в сумі 121,80 грн. та 267,96 грн. , проте вони не є доказами сплати судового збору, про що було зазначено в ухвалі, оскільки судовий збір за платіжним дорученням від 13.08.2015 року №PROM3BREQU в розмірі 121 грн. 80 коп. було повернуто ухвалою судді апеляційного суду від 22.09.2015 року (а.с.100-102). Судовий збір згідно платіжного доручення від 13.10.2015 року №PROM3BU0GW в розмірі 267,96 грн. було сплачено за подачу апеляційної скарги від 13.10.2015 року, яка визнана неподаною та повернута заявнику.

Крім того, відповідно до ст.9 ч.2 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» № 484-VIII від 22.05.2015 року при перевірці зарахування коштів до спеціального фонду Державного бюджету України не знайдено підтвердження платежів з Казначейства.

Заявнику було надано строк пять днів з моменту отримання копії ухвали для надання оригіналу квитанції про сплату судового збору в сумі 267,96 грн. та тридцять днів для надання заяви про поновлення пропущеного процесуального строку із зазначенням інших поважних причин його пропуску.

На виконання вимог ухвали судді від 06 липня 2016 року заявником було надано теж саме платіжне доручення від 13.10.2015 року №PROM3BU0GW про сплату судового збору в розмірі 267,96 грн., яке було сплачено за подачу апеляційної скарги від 13.10.2015 року, яка визнана неподаною та повернута заявнику, тобто заявник надав суду квитанцію про сплату судового збору по іншій апеляційній скарзі, що унеможливлює виконання судом приписів ч. 2 ст. 9 Закону України «Про судовий збір», у відповідності до якої суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Також ТОВ «Ключове рішення» подало заяву про поновлення пропущеного процесуального строку з наведенням інших причин.

Заяву обґрунтовано тим, що копії ухвал апеляційного суду Запорізької області від 07.08.2015 року, 22.09.2015 року, а також від 28.10.2015 року та 23.11.2015 року не находили ані на юридичну адресу учасника судового процесу ПАТ КБ «Приватбанк» (м. Дніпро вул. Набережна Перемоги, 50), ані на адресу листування (м. Запоріжжя вул. Інженерна, 1) . Також зазначає, що ухвали суду апеляційної інстанції від 28.10.2015 року та 23.11.2015 року про залишення без руху та повернення апеляційної скарги ТОВ «Ключове рішення» не надходили на їх юридичну адресу (м. Дніпро вул. Набережна Перемоги,32). Про існування ухвал апеляційного суду заявнику стало відомо з Єдиного державного реєстру судових рішень.

Проте зазначені підстави для поновлення пропущеного процесуального строку є неповажними з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що заочне рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 24 грудня 2014 року, отримано позивачем ТОВ «Ключове рішення» 11.06.2015 року (а.с.86).

Ухвалами судді апеляційного суду Запорізької області від 07 серпня 2015 року та від 22 вересня 2015 року апеляційна скарга ТОВ «Ключове рішення», що була подана 22.06.2015 року, залишена без руху і потім повернута заявнику через ненадання доказів повноважень особи, яка підписала апеляційну скаргу від імені ТОВ «Ключове рішення» (а.с. 89-91, 100-102).

Апеляційна скарга ТОВ «Ключове рішення», подана 13 жовтня 2015 року, ухвалами судді апеляційного суду Запорізької області від 28 жовтня 2015 року та від 23 листопада 2015 року залишена без руху і потім визнана неподаною та повернута апелянту через не сплату судового збору (а.с.118, 121).

Наступна апеляційна скарга ТОВ «Ключове рішення» подана 21 червня 2016 року (а.с.137).

У відповідності до ст. 11, ч. 3 ст.27 ЦПК України особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки і разом з тим, розпоряджаються процесуальними правами на свій розсуд.

Відповідно до ч. 1 ст.8 ЦПК України суд вирішує справи відповідно до Конституції України, законів України та міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

У відповідності до ст.8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини проголошено право на справедливий судовий розгляд.

Із практики Європейського Суду випливає, що судовий розгляд визнається справедливим за умови забезпечення рівного процесуального становища сторін, що беруть участь у спорі. Вимагається, щоб кожній із сторін була надана розумна можливість представляти свою справу у такий спосіб, що не ставить її в суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом.

Поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду без доведеності поважності причин не забезпечувало б рівновагу між інтересами сторін та правову визначеність у цивільних правовідносинах, яка є складовою верховенства права, проголошеного ст. 8 Конституції України.

Зі справи вбачається, що ухвали апеляційного суду Запорізької області від 07.08.2015 року від 22.09.2015 року, від 28.10.2015 року, від 23.11.2015 року були направлені заявнику ТОВ «Ключове рішення» за адресою м. Дніпро (м. Дніпропетровськ) вул. Набережна Перемоги, 32 та на адресу їх представників ОСОБА_5 та представника ОСОБА_6 м. Дніпро (м.Дніпропетровськ) вул. Набережна Перемоги, 50 (а.с.103, 119,122) та отримані ними, тобто на адреси, які зазначені заявником у всіх апеляційних скарах (а.с.70, 106, 128). Твердження заявника про те, що зазначені ухвали не надходили на адресу для листування м. Запоріжжя вул. Інженерна, 1 є безпідставним, оскільки, в жодній апеляційній скарзі заявником ця адреса взагалі не зазначалась.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, яка відповідно до ст.9 Конституції України є частиною правової системи України, кожна особа має право на справедливий судовий розгляд цивільної справи. Це право включає в себе доступність до правосуддя, у тому числі доступність до апеляційного оскарження судового рішення. Право на апеляційне оскарження судових рішень закріплено і в ст. 129 Конституції України.

В рішенні Європейського Суду з прав людини від 03.04.2008 року у справі "Пономарьов проти України" Європейським судом було наголошено на тому, що сторони в розумні інтервали мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. Про що також зазначалося в рішенні Європейського Суду з прав людини у справі "ОСОБА_7 проти України" від 26.04.2007 року.

Безпідставне поновлення строку на оскарження рішення суду, яке набрало чинності, є порушенням вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод у такому його елементі справедливого судового розгляду як принцип правової визначеності.

З огляду на те, що заявник отримав судове рішення 11.06.2015 року і неодноразово звертався із апеляційними скаргами на це рішення, проте жодного разу не виконав вимог суду щодо усунення недоліків цих скарг, враховуючи безпідставність посилань заявника про направлення судом відповідних ухвал на адресу, яка не зазначалась в апеляційних скаргах, тому причини пропуску строку на апеляційне оскарження майже на рік є неповажними. В даному випадку, на переконання судді, поновлення заявнику строку на оскарження порушуватиме принцип юридичної визначеності.

За таких обставин у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ТОВ «Ключове рішення» на рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 24 грудня 2014 року необхідно відмовити на підставі ч. 3 ст. 297 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 121, 297 ЦПК України, суддя, -

У Х В А Л И В :

У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Ключове рішення» на заочне рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 24 грудня 2014 року у цій справі відмовити.

Справу повернути до суду першої інстанції.

Копію цієї ухвали надіслати особам, які беруть участь у справі, для відома.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з моменту отримання її копії.

Суддя К.В.Каракуша