Рішення № 59469144, 01.08.2016, Воловецький районний суд Закарпатської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(в повному обсязі)

Справа №300/296/16-ц

01.08.2016 смт. Воловець

Воловецький районний суд Закарпатської області в особі головуючого судді - Конепуд В.І., з участю секретаря с/з ОСОБА_1, відповідача - ОСОБА_2, її представника - ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Воловець цивільну справу за позовом представника публічного акціонерного товариства Комерційний банк ПриватБанк за довіреністю ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по кредитному договору, -

В С Т А Н О В И В :

30.03.2016 р. представник по довіреності публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" ОСОБА_4 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позов мотивував тим, що ОСОБА_2 відповідно до укладеного кредитного договору від 03.03.2009 року був наданий кредит в сумі 8000 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредиту у розмірі 30 % на рік на суму залишку заборгованості по кредиту з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Через порушення зобов'язань по кредитному договору відповідач допустила заборгованість в сумі 49883, 80 грн., яку позивач просить стягнути.

Представники позивача ОСОБА_5 та ОСОБА_4 в судове засідання повторно не з'явилися, для дачі пояснень в суді відмовились, надали до суду заяву про розгляд справи без їх участі, позовні вимоги підтримали повністю, просили суд їх задоволити, щодо винесення заочного рішення по справі не заперечують.

Відповідач ОСОБА_2 в суді позовні вимоги не визнала, зазначивши, що кредитний ліміт в розмірі 250 грн. нею погашено, з вимогою щодо збільшення кредитного ліміту до банку не зверталась.

Представник відповідача ОСОБА_3 позовні вимоги не визнав та заперечив щодо отримання відповідачем ОСОБА_2 будь-яких коштів, окрім 250 грн. указаних в заяві від 03.03.2009 року, яку підписала відповідач та які були повернуті у встановлений строк. Позовні вимоги щодо надання відповідачу ОСОБА_2 8000 грн. вважає безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню, враховуючи їх бездоказовість просив суд відмовити в задоволенні позову.

Заслухавши відповідача та її представника ОСОБА_3, дослідивши надані письмові докази, суд дійшов обгрунтованого висновку відмовити в задоволенні позову із слідуючих підстав.

Як вбачається із матеріалів справи 03.03.2009 року між ПАТ КБ ПриватБанк та ОСОБА_2 укладено кредитний договір згідно якого відповідачу був наданий кредит в сумі 250 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредиту у розмірі 2.5 % на місяць на суму залишку заборгованості.

ОСОБА_6 довідки про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки ОСОБА_2 ( а.с.70) відповідачу ОСОБА_2 збільшено кредитний ліміт до 8000 грн.

Дана довідка про збільшення кредитного ліміту не містить будь-яких відомостей про те, що ОСОБА_2 зверталася до позивача із заявою про збільшення їй кредитного ліміту до 8000 грн. Відсутній також і договір, який повинен бути укладений між сторонами з приводу збільшення кредиту.

Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплачені відсотки.

ОСОБА_6 ч. 1 ст. 634 Цивільного кодексу України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

ОСОБА_6 з Умов та Правил надання банківських послуг, для надання послуг банк видає клієнту картку, її вид визначений у Пам'ятці клієнта/Довідці про умови кредитування і заяві, підписанням якої клієнт і банк укладають договір про надання банківських послуг. Датою укладання договору являється дата отримання картки, вказана у заяві.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

За вимог ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Частиною 1 та 2 ст. 639 Цивільного кодексу України визначено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Таким чином, відповідно до Умов та Правил надання банківських послуг визначено, що Пам'ятка, Тарифи, а також заява про приєднання до Умов та Правил становить укладений Договір про надання банківських послуг.

В той же час, позивачем ПАТ КБ «Приватбанк», не надано суду доказів оформлення та укладання між сторонами та відповідно отримання позичальником Пам`ятки Клієнта, Умов та Правил надання банківських послуг і тарифів, щоб в сукупності із Заявою, свідчило про укладений у належній формі договір між сторонами про надання банківських послуг. Крім того, суду не надано доказів того, що відповідна картка передбачена умовами заяви, була видана відповідачу, як і не надано суду відомостей, що підтверджують строк дії картки, що є істотними умовами договору, доказів зарахування кредитних коштів на картку. При цьому, анкета-заява відповідача не містить відомостей про тип оформленої картки та кредитний ліміт.

Крім того, додана до матеріалів справи довідка про умови кредитування та обслуговування кредитної кратки не містить відомостей про першочерговий кредитний ліміт по картці, ознайомлення відповідача з вказаною довідкою.

За вимог ч.1 та 2 ст. 207 Цивільного кодексу України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Верховний Суд України у справі № 6-16цс15 від 11 березня 2015 року висловив правову позицію з приводу того, що за частинами першою, другою статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Виходячи з правового аналізу вказаних норм Умови надання споживчого кредиту фізичним особам («Розстрочка») (Стандарт) не можна вважати складовою частиною укладеного між сторонами кредитного договору, якщо такі Умови не містять підпису позичальника; не встановлено наявність належних і допустимих доказів, які б підтверджували, що саме ці Умови розумів позичальник, підписуючи заяву позичальника.

Таким чином, враховуючи, що за умовами заяви позичальника, остання разом з Пам`яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг та Тарифами складає між позичальником та банком договір про надання банківських послуг, а долучений позивачем до матеріалів позовної заяви ОСОБА_6 з Умов та правил надання банківських послуг, не містить підпису позичальника, суд приходить до висновку, що позивачем не доведено, що під час підписання заяви позичальника відповідач був ознайомлений саме з цими Умовами та Правилами надання банківських послуг.

Крім цього, позивач надав розрахунок ( а.с. 74), в якому містяться відомості про розрахунки відповідачем з використанням кредитних коштів за період з 01.06.2007 р. по 25.08.2009 р.

В той час , як заява про надання кредитних коштів була підписана відповідачем ОСОБА_2 тільки 03.03.2009 року ( а.с.73).

Відповідно до ст. 11 Цивільного процесуального кодексу України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб в межах заявлених ними вимог і на підставі поданих ними доказів.

У відповідності до ст. 212 Цивільного процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ст. 60 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Керуючись ст.ст. 526, 626, 628, 638, 639, 1054 Цивільного кодексу України, ст. ст. 10, 58, 88, 208, 209, 212-215, 218 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позову представника по довіреності публічного акціонерного товариства Комерційний банк ПриватБанк ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по кредитному договору - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий:

Суддя: Конепуд В.І.