Ухвала суду № 59467907, 04.08.2016, Бахмутський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Артемівський міськрайонний суд Донецької області)

Справа № 219/4273/16-к

1-кп/219/352/2016

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 серпня 2016 року м. Бахмут

Артемівський міськрайонний суд Донецької області

у складі: головуючого судді Шевченко Л.В.

при секретарі судового засідання Брагіній М.В.,

за участі: прокурора Овчаренко О.Ф.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Бахмут Донецької області кримінальне провадження № 12016050150000711 від 10.03.2016 року за обвинуваченням

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця хутора Андріївка Артемівського району Донецької області, українця, громадянина України, освіта середня технічна, не одруженого, пенсіонер по інвалідності, 3 група за загальним захворюванням, не судимого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, мешкає за адресою: АДРЕСА_2

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 309 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

10 березня 2016 року, приблизно о 18 год. 00 хв., ОСОБА_1, діючи умисно, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, з метою незаконного виготовлення та зберігання наркотичного засобу для особистого його вживання, не переслідуючи мету збуту, не маючи відповідного дозволу, ігноруючи вимоги Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» від 15.02.1995 року, перебуваючи у будинку за місцем своєї реєстрації, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, виготовив невстановлену слідством кількість особливо небезпечного наркотичного засобу - опій (ацетильований) та невстановлену слідством кількість опію (ацетильований) вжив перорально, а залишок опію (ацетильованого) у кількості 2,264 г вибрав у одноразовий пластиковий ін'єкційний медичний шприц, проградуйований на 2,0 мл та поклав під головний убір, після чого продовжив незаконно зберігати при собі для подальшого особистого вживання шляхом ін'єкції, не переслідуючи мети збуту.

Далі продовжуючи свою злочинну діяльність, пов'язану з незаконним обігом наркотичних засобів, того ж дня 10.03.2016 року, приблизно о 18 год. 30 хв., ОСОБА_1 діючи умисно, незаконно виготовлений ним раніше при вищеописаних обставинах особливо небезпечний наркотичний засіб - опій (ацетильований) у кількості 2,264 г у одноразовому пластиковому ін'єкційному медичному шприці, проградуйованому на 2,0 мл, на електричці приміського сполучення Лиман-Бахмут, перевіз з сел. Андріївка Бахмутського району в м. Бахмут, після чого незаконно зберігаючи при собі, попрямував до аптеки розташованої в районі будинку АДРЕСА_1.

10 березня 2016 року, приблизно з 20 год. 15 хв. працівниками Національної поліції біля будинку АДРЕСА_1 за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 178 КУпАП (розпивання пива, алкогольних, слабоалкогольних напоїв у заборонених законом місцях або поява у громадських місцях у п'яному вигляді), було затримано ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, у якого в ході огляду місця події, за участю запрошених понятих, під кашкетом, який знаходився у нього на голові, було виявлено та вилучено одноразовий пластмасовий ін'єкційний медичний шприц, проградуйований на 2 мл з речовиною жовто-коричневого кольору, яка містить опій ацетильований, масою 2,264 г, що згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 року № 770 «Про затвердження переліку наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів» віднесена до особливо небезпечних наркотичних засібів, обіг яких заборонено. Маса опію ацетильованого (в перерахунку на суху речовину) становить 0,161 г, і який ОСОБА_1 незаконно виготовив, перевіз та зберігав при собі для подальшого вживання шляхом ін'єкції, без мети збуту.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у пред'явленому обвинуваченні визнав у повному обсязі, щиро розкаявся, заявив клопотання про звільнення його на підставі ч.4 ст. 309 КК України від кримінальної відповідальності у зв'язку з його добровільним лікуванням від наркоманії.

Вислухавши обвинуваченого, проаналізувавши письмові докази по справі, суд приходить до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_1 у інкримінованому йому кримінальному правопорушенні доведена повністю та його умисні дії, що виразилися у незаконному виготовленні та зберіганні особливо небезпечного наркотичного засобу (опію ацетильованого) без мети збуту, кваліфікуються за ч. 1 ст. 309 КК України.

Вирішуючи питання про можливість звільнення обвинуваченого від кримінального покарання, суд зауважує на наступному.

Відповідно ч. 4 ст. 286 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання, незважаючи на те, на якій стадії судового розгляду перебуває кримінальне провадження.

Як визначено п.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 12 «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності», при вирішенні питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності суд (суддя) під час попереднього, судового, апеляційного або касаційного розгляду справи повинен переконатися (незалежно від того, надійшла вона до суду першої інстанції з відповідною постановою чи з обвинувальним висновком, а до апеляційного та касаційного судів - з обвинувальним вироком), що діяння, яке поставлено особі за провину, дійсно мало місце, що воно містить склад злочину і особа винна в його вчиненні, а також що умови та підстави її звільнення від кримінальної відповідальності передбачені КК. Тільки після цього можна постановити (ухвалити) у визначеному КПК порядку відповідне судове рішення.

У зв'язку зі вимогами вказаних законодавчих актів та роз'ясненнями Пленуму ВСУ, судом досліджені матеріали досудового розслідування та матеріали, представлені під час судового розгляду щодо перевірки наявності тієї обставини, що діяння, яке поставлено особі за провину, дійсно мало місце, що воно містить склад злочину і особа винна в його вчиненні, а також що умови та підстави її звільнення від кримінальної відповідальності передбачені КК.

За змістом п.12 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 12 від 23 грудня 2005 року «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності», суди повинні враховувати, що в ряді норм Особливої частини КК (зокрема, ч. 2 ст. 111, ч. 2 ст. 114, ч. 3 ст. 175, ч. 4 ст. 212, ч. 2 ст. 255, ч. 5 ст. 258, ч. 6 ст. 260, ч. 3 ст. 263, ч. 4 ст. 289, ч. 4 ст. 307, ч. 4 ст. 309, ч. 4 ст. 311, ч. 3 ст. 369, ч. 4 ст. 401) передбачено спеціальні підстави звільнення від кримінальної відповідальності. У всіх зазначених випадках за наявності обставин, передбачених конкретною нормою закону, суд зобов'язаний звільнити відповідних осіб від кримінальної відповідальності.

Згідно із ч. 4 ст. 309 КК України, особа, яка добровільно звернулася до лікувального закладу і розпочала лікування від наркоманії, звільняється від кримінальної відповідальності за дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Згідно із роз'ясненнями, що містяться в п. 23, 24 постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 26 квітня 2002 року «Про судову практику в справах про злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів», вирішуючи питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності з підстави, передбаченої ч.4 ст. 309 КК України, суду необхідно з'ясовувати, чи дійсно особа страждала на наркоманію і потребувала лікування від неї, чи дійсно вона звернулася до лікувального закладу і розпочала лікування добровільно, а не вимушено і чи дійсно ставить за мету вилікуватися від наркоманії, а не ухилитись у такий спосіб від кримінальної відповідальності за вчинений злочин. При цьому, особа може бути звільнена від кримінальної відповідальності незалежно від того, коли вона вчинила дії, які дають для цього підстави, але до закінчення судового слідства.

Аналіз чинного законодавства та роз'яснень Постанов Пленуму ВСУ дозволяє суду дійти до висновку, що ч. 4 ст. 309 передбачає спеціальну підставу звільнення від кримінальної відповідальності винної особи. Умовами такого звільнення є наявність вчинення особою правопорушення передбаченого ч.1 ст. 309 КК України, наявність у особи діагнозу розлади психіки та поведінки повязані із вживанням наркотичних та/або психоактивних речовин (ред. МКБ-10, що відповідає редакції МКБ-9 наркоманія), добровільний характер звернення особи до лікувального закладу та початок лікування від наркоманії. При цьому закон не конкретизує поняття «медичний заклад», практично це можуть бути державні або комунальні лікувальні установи, так і медичні центри, кабінети або інші установи недержавного сектору, але останні повинні бути зареєстровані у встановленому законом порядку. Суд також зазначає, що законодавцем не встановлено часових рамок із таким зверненням.

Згідно довідки КЛПУ «Міський наркологічний диспансер м. Слов'янська» в період з 22.06.2016 року по 08.07.2016 року в установі на лікуванні перебував ОСОБА_1 з діагнозом «Психічні і поведінкові розлади внаслідок вживання наркотичних засобів (опій). Синдром залежності», що відповідає Міжнародній кваліфікації хвороб (МК-10), поняттю «наркоманія» за МКБ-9. Матеріали кримінального провадження не містять доказів того, що ОСОБА_1 звернувся до лікувального закладу не добровільно, а вимушено, і ставив за мету не вилікуватися від наркоманії, а ухилитись у такий спосіб від кримінальної відповідальності за вчинений злочин.

Сукупний аналіз досліджених у судовому засіданні медичних документів та висновку експертизи дає суду можливість дійти до висновку, що обвинувачений дійсно потребував лікування від наркоманії, згідно довідки КЛПУ «Міський наркологічний диспансер м. Слов'янська» від 08.04.2016 року № 282 ОСОБА_1 перебуває на обліку з 17.11.1993 року з діагнозом «Вживання наркотиків (опій). Синдром наркозалежності» (арк .к.п.53).

Згідно ч.2 ст. 284 КК України кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Враховуючи вищенаведене, обвинувачений ОСОБА_1 підлягає звільненню від кримінальної відповідальності на підставі ч. 4 ст. 309 КК України, а провадження закриттю.

Витрати за проведення судово-хімічної експертизи № 400 від 20.04.2016 року в сумі 351,84 грн. та судово-дактилоскопічної експертизи № 459 від 18.03.2016 року в сумі 439,80 грн. суд покладає на обвинуваченого.

Долю речових доказів слід вирішити у відповідності до вимог ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 284, 286, 372 КПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

На підставі ч.4 ст.309 КК України звільнити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, від кримінальної відповідальності, передбаченої ч.1ст. 309 КК України, як особу, що добровільно звернулася до лікувального закладу і пройшла курс лікування від наркоманії.

Кримінальне провадження № 12016050150000711 (219/4273/16-к) за обвинуваченням ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України - закрити.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, судові витрати за проведення судово-хімічної експертизи 351,84 грн.та судово-дактилоскопічної експертизи № 459 від 18.03.2016 року в сумі 439,80 грн. в бюджет держави Україна - на рахунок УДКСУ у м. Маріуполь, /Жовтневий район/ 24060300 код ЄДРПОУ 37989721 рахунок 31119115700052 код класифікації доходу: 24060300 інші надходження, ГУ ДКСУ в Донецькій області МФО 834016 - за висновки експертів № 400 від 20.04.2016 року, № 459 від 18.03.2016 року відповідно.

Речові докази: вилучену у ОСОБА_1 речовину масою 1,292 г в шприці (наконечник шприца оплавлено) та передану за зберігання у сейф пакеті № 2518445 згідно квитанції 026230 (порядковий номер 145) до комори зберігання Артемівського ВП (арк.к.п. 39), - після набранням законної сили ухвали - знищити.

На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу до Апеляційного суду Донецької області протягом семи днів з дня її оголошення.

Копію ухвали негайно вручити прокурору та обвинуваченому.

Суддя Л.В.Шевченко