Ухвала суду № 59466824, 29.07.2016, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/26237/16-к

Провадження № 1-кп/761/1102/2016

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2016 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Голуб О.А.

за участю секретаря Базяк Л.В.

прокурора Набухотного Т.В.

обвинуваченого ОСОБА_1

провівши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Шевченківського районного суду м.Києва підготовче судове засідання у кримінальному провадженні № 12016100100004673 внесеному до ЄРДР від 12.04.2016 року, відносно обвинуваченого ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Донецьк, громадянина України, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, п/б,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.2 ст.185 КК України,

в с т а н о в и в :

обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12016100100004673 внесеному до ЄРДР від 12.04.2016 року, відносно обвинуваченого ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.2 ст.185 КК України надійшов до Шевченківського районного суду м. Києва 22.07.2016 р.

Шевченківським районним судом м. Києва вказане кримінальне провадження призначене до розгляду у підготовчому судовому засіданні.

Прокурор у підготовчому судовому засіданні просить постановити ухвалу про призначення судового розгляду на підставі обвинувального акту у відкритому судовому засіданні, вважаючи, що кримінальне провадження підсудне Шевченківському районному суду м.Києва, підстав для закриття кримінального провадження не вбачається та при складанні обвинувального акту дотримані всі вимоги Закону.

Обвинувачений підтримав думку прокурора.

Заслухавши думку учасників кримінального провадження, вивчивши обвинувальний акт з додатками, суд приходить до висновку, що обвинувальний акт підлягає поверненню прокурору з наступних підстав.

Згідно з п.3 ч.3 ст.314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 291 КПК України, обвинувальний акт має містити такі відомості: 1) найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер; 2) анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 3) анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 4) прізвище, ім'я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора; 5) виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення; 6) обставини, які обтяжують чи пом'якшують покарання; 7) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; 71) підстави застосування заходів кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, які прокурор вважає встановленими; 8) розмір витрат на залучення експерта (у разі проведення експертизи під час досудового розслідування); 9) дату та місце його складення та затвердження.

Однак, обвинувальний акт у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_1, не відповідає наведеним вище вимогам КПК України.

Так, під час підготовчого судового розгляду обвинувачений вказав, що за адресою: м.Київ, вул. Шовковична, 39/1, Храм святителя Михаїла, яка вказана як місце його проживання в обвинувальному акті, він не проживає, а там знаходиться його матір наставниця, при цьому не спромігся назвати адресу свого місця проживання.

Викладене свідчить про недотримання слідчим при складанні обвинувального акту вимог п.2 ч.2 ст.291 КПК України, зокрема, щодо зазначення відомостей про місце проживання обвинуваченого.

У той же час, відсутність у обвинувальному акті даних про фактичне місце проживання позбавляє суд можливості у передбачений законом спосіб повідомити обвинуваченого про дату розгляду кримінального провадження стосовно нього, а так само може перешкодити розгляду судом по суті згаданого кримінального провадження у передбачені законом строки.

Крім того, п.5 ч.2 ст.291 КПК України передбачає, що обвинувальний акт повинен містити: виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

Як вбачається з обвинувального акту ОСОБА_1 висунуте обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.2 ст.185 КК України, юридичне формулювання, якого викладене у наступній редакції: «Таким чином, ОСОБА_1, намагався таємно, повторно, викрасти чуже майно (крадіжка), при цьому виконав усі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від його волі».

Разом з тим Кримінальним кодексом України не передбачено відповідальності за намагання, як вказано в обвинувальному акті.

Згідно з диспозицією ч.2 ст.15 КК України відповідальність за даним Кримінальним законом настає за закінчений замах на вчинення злочину.

Таким чином, при юридичному формулюванні діянь ОСОБА_1 орган досудового розслідування вдався до висловлювань, які не відповідають змісту кримінального закону, тоді як в силу ст.11 КК України злочином є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння, (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом злочину.

Наведене свідчить про недотримання слідчим при складанні обвинувального акту п.5 ч.2 ст.291 КПК України, зокрема, щодо обов'язкового викладення формулювання обвинувачення.

Слід зауважити, що за правилами ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта.

Згідно зі ст. 338 КПК України передбачена можливість зміни обвинувачення в суді, однак це є правом прокурора, а не обов'язком, тоді як відповідно до ч.3 ст.26 КПК України суд у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень цим Кодексом.

Таким чином, наведені недоліки обвинувального акта в подальшому є перешкодою для суду розглянути кримінальне провадження щодо ОСОБА_2 в порядку ч.3 ст.349 КПК України та порушенням права останнього на розгляд кримінального провадження в найкоротший строк.

Більше того, сам факт неухильного дотримання вимог Закону при складанні обвинувального акта дає можливість обвинуваченому розуміти в чому саме він обвинувачується та ефективно захищатись від висунутого обвинувачення, а суду за результатами розгляду провадження прийняти законне та обґрунтоване рішення.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 314 КПК України, суд

у х в а л и в :

Обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні № 12016100100004673 внесеному до ЄРДР від 12.04.2016 року, відносно ОСОБА_1 обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.2 ст.185 КК України повернути прокурору Київської місцевої прокуратури № 10.