Рішення № 59466253, 07.07.2016, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/21594/15-ц

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" липня 2016 р. м. Київ

Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

Головуючого судді САВЛУК Т.В.

при секретарі Костік Л. М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк Національний Кредит» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

Публічне акціонерне товариство «Банк Національний Кредит», звертаючись з позовом до суду, просить стягнути солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3 на свою користь заборгованість за Договором про надання відновлювальної кредитної лінії №05.1-41ф/2014/2-1 від 13.10.2014 року у розмірі 1827914,69 грн. також судові витрати пов'язані зі сплатою судового збору, що є предметом позову. Обгрунтовуючи підстави звернення до суду, позивач посилається на наступне, що 13 січня 2014 року між ПАТ «Банк Національний Кредит» та ОСОБА_2 укладено Договір про надання відновлювальної кредитної лінії №05.1-41ф/2014/2-1, відповідно до якого позивач зобов'язався надавати позичальнику грошові кошти у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання, окремими частинами (траншами) в межах максимального ліміту заборгованості до 1165500,00 грн. зі сплатою 28,00 % річних, з кінцевим терміном повернення всієї заборгованості за Кредитним договором до 14.07.2015 року або достроково у випадках передбачених Кредитним договором. З метою забезпечення виконання зобов'язання за Кредитним договором 13.10.2014 року між ПАТ «Банк Національний Кредит» та ОСОБА_3 було укладено Договір поруки №04-1460/1-4, відповідно до якого поручитель зобов'язався перед Банком солідарно відповідати за виконання позичальником у повному обсязі зобов'язань за Кредитним договором, а саме: повернення суми кредиту, сплати процентів за користування кредитом, комісій, а також можливої неустойки (пені, штраф) у розмірі та у випадках передбачених Кредитним договором. ПАТ «Банк Національний Кредит» в повному обсязі виконав взяті на себе зобов'язання щодо надання позичальнику кредитних коштів у відповідності до умов кредитного договору. Однак, всупереч вимог цивільного законодавства та умов кредитного договору, відповідач ОСОБА_2 порушив умови Кредитного договору в частині повернення позивачу заборгованість за кредитом та сплаті процентів за користування кредитними коштами в порядку і строки визначенні Кредитним договором №05.1-41ф/2014/2-1 від 13 січня 2014 року, яка станом на 07.11.2015 року складає суму 1827914,69 грн, з яких: сума заборгованості по кредиту в розмірі - 1115499,93 грн., суму заборгованості по процентам - 200014,62 грн., суму пені за несвоєчасну сплату процентів - 31490,62 грн., суму пені за несвоєчасне повернення кредиту - 186548,25 грн., 3% річних від простроченої суми у розмірі - 1786,40 грн., 3% річних від простроченої суми кредиту згідно кредиту у розмірі - 10635,45, індекс інфляції за час прострочки по сплаті процентів у розмірі - 11879,03 грн., індекс інфляції за час прострочки по кредиту у розмірі - 25305,04 грн., штраф за прострочку кредиту у розмірі - 34965,00 грн., штраф за прострочку процентів - 209790,00 грн., яку позивач Публічне акціонерне товариство «Банк Національний Кредит» просить стягнути солідарно з ОСОБА_2 ОСОБА_3, а також відшкодувати за рахунок відповідачів судові витрати. (а.с. 1-3)

Представник позивача Дашко В. О. в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, подав до суду заяву, в якій просив розгляд справи проводити у його відсутність, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в судове засідання не з'явились, про час та місце слухання справи повідомлені належним чином, про причини неявки відповідачі суд не повідомили, процесуальним правом надати письмові пояснення по суті предмету спору не скористались.

Дослідивши матеріли справи, оцінивши наявні у справі докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Судом встановлено, що 13 січня 2014 року між ПАТ «Банк Національний Кредит» та ОСОБА_2 укладено Договір про надання відновлювальної кредитної лінії №05.1-41ф/2014/2-1, відповідно до якого позивач зобов'язався надавати позичальнику грошові кошти у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання, окремими частинами (траншами) в межах максимального ліміту заборгованості до 1165500,00 грн. зі сплатою 28,00 % річних, з кінцевим терміном повернення всієї заборгованості за Кредитним договором до 14.07.2015 року або достроково у випадках передбачених Кредитним договором.

Пунктом 2.4 Кредитного договору передбачено, що нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється у валюті Кредитом на суму фактичної заборгованості за Кредитом, у валюті Кредиту за методом факт/360, де факт - фактична кількість днів у періоді, за який здійснюється нарахування процентів, 360 - умовна кількість днів у році. При розрахунку процентів враховується день надання та не враховується день погашення Кредиту.

Відповідно до умов п.п. 4.1, 4.1.1 У разі прострочення Позичальником строків сплати процентів, визначених п. п. 2.4, 2.10. цього Договору, а також прострочення строків повернення Кредиту (Траншів Кредиту), визначених п. п. 1.1, 3.2.3, 3.3.7.1., цього Договору, Позичальник сплачує Кредиторові пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє у період прострочення, від несвоєчасно сплаченої суми щза кожен день прострочення. Нарахування неустойки здійснюється щоденно з дня виникнення простроченої заборгованості за Кредитом та/або нарахованими процентами до моменту сплати зазначеної заборгованості, але не більше одного року з моменту виникнення цієї заборгованості..

Згідно п.4.2 Кредитного договору У разі порушення Позичальником вимог п.п. 3.3.2 - 3.3.13 цього Договору, Позичальник зобов'язаний сплатити Кредитору штраф у розмірі 3 % від суми фактичної заборгованості за Кредитом та нарахованими процентами, за кожний випадок.

З метою забезпечення виконання зобов'язання за Кредитним договором від 13.10.2014 року між ПАТ «Банк Національний Кредит» та ОСОБА_3 було укладено Договір поруки №04-1460/1-4, відповідно до п. 1.1 якого поручитель зобов'язався перед Банком солідарно відповідати за виконання позичальником у повному обсязі зобов'язань за Кредитним договором про надання відновлювальної кредитної лінії №05.1-41ф/2014/2-1, а саме: повернення суми кредиту, сплати процентів за користування кредитом, комісій, а також можливої неустойки (пені, штраф) у розмірі та у випадках передбачених Кредитним договором. (а.с. 11-12)

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору, актів цивільного законодавства.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. (ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України)

Згідно зі ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Статтею 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник який прострочив виконання зобов'язання, зобов'язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором чи законом.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Три проценти річних від суми простроченої позики нараховується від дня, коли сума позики мала бути повернута, до дня її фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, передбачених договором позики.

Інфляція - це знецінювання грошей і безготівкових коштів, що супроводжується ростом цін на товари і послуги (п.2 Методологічних положень щодо організації статистичних спостережень за змінами цін (тарифів) на спожиті товари (послуги) і розрахунку індексу споживчих цін, що затверджені наказом Державного комітету статистики України від 14 листопада 2006 року № 519). Показником, який характеризує рівень інфляції, є індекс споживчих цін. Індекс споживчих цін характеризує зміни у часі загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання. Він є показником зміни вартості фіксованого набору споживчих товарів та послуг у поточному періодів порівнянні з базовим.

Індекс інфляції (індекс споживчих цін) - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання, а ціни в Україні встановлюються в національній валюті - гривні, то норми ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України щодо сплати боргу з урахуванням установленого індексу інфляції поширюються лише на випадки прострочення виконання грошового зобов'язання, яке визначене договором у гривні.

Стаття 625 ЦК України розміщена в розділі «Загальні положення про зобов'язання» книги 5 ЦК України, а тому визначає загальні правила відповідальності за порушення грошового зобов'язання та поширює свою дію на всі види грошових зобов'язань, якщо інше не передбачено спеціальними нормами, що регулюють суспільні відносини з приводу виникнення, зміни чи припинення окремих видів зобов'язань. При цьому важливим виявляється питання, які зобов'язання є грошовими.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплати гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За змістом статей 524 та 533 ЦК України грошовим є зобов'язання, яке виражається в грошових одиницях України (або грошовому еквіваленті в іноземній валюті). Така правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 6 червня 2012 р. по справі № 6-49цс12.

Статтею 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник який прострочив виконання зобов'язання, зобов'язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором чи законом.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Три проценти річних від суми простроченої позики нараховується від дня, коли сума позики мала бути повернута, до дня її фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, передбачених договором позики.

Інфляція - це знецінювання грошей і безготівкових коштів, що супроводжується ростом цін на товари і послуги (п.2 Методологічних положень щодо організації статистичних спостережень за змінами цін (тарифів) на спожиті товари (послуги) і розрахунку індексу споживчих цін, що затверджені наказом Державного комітету статистики України від 14 листопада 2006 року № 519). Показником, який характеризує рівень інфляції, є індекс споживчих цін. Індекс споживчих цін характеризує зміни у часі загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання. Він є показником зміни вартості фіксованого набору споживчих товарів та послуг у поточному періодів порівнянні з базовим.

Індекс інфляції (індекс споживчих цін) - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання, а ціни в Україні встановлюються в національній валюті - гривні, то норми ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України щодо сплати боргу з урахуванням установленого індексу інфляції поширюються лише на випадки прострочення виконання грошового зобов'язання, яке визначене договором у гривні.

Стаття 625 ЦК України розміщена в розділі «Загальні положення про зобов'язання» книги 5 ЦК України, а тому визначає загальні правила відповідальності за порушення грошового зобов'язання та поширює свою дію на всі види грошових зобов'язань, якщо інше не передбачено спеціальними нормами, що регулюють суспільні відносини з приводу виникнення, зміни чи припинення окремих видів зобов'язань. При цьому важливим виявляється питання, які зобов'язання є грошовими.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплати гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За змістом статей 524 та 533 ЦК України грошовим є зобов'язання, яке виражається в грошових одиницях України (або грошовому еквіваленті в іноземній валюті). Така правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 6 червня 2012 р. по справі № 6-49цс12.

Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Статтею 554 ЦК передбачено, що в разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що й боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Згідно з ч.1 ст. 543 Цивільного кодексу України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-якого з них окремо.

Зміст договору як угоди (правочину) становить сукупність визначених на розсуд сторін і погоджених ними умов, в яких закріплюються їхні права та обов'язки, що становлять зміст договірного зобов'язання (ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України).

Обсяг зобов'язань поручителя визначається як умовами договору поруки, так і умовами основного договору, котрим визначено обсяг зобов'язань боржника, забезпечення виконання яких здійснює поручитель. (ч.1, 2 ст. 553 Цивільного кодексу України).

Відповідно до вимог ст. 60 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Як убачається з матеріалів справи, підтверджується наявними у справі доказами, відповідачем ОСОБА_2 порушено умови Кредитного договору в частині повернення заборгованості за кредитом та сплаті процентів за користування кредитними коштами в порядку і строки визначені Кредитним договором, тому суд приходить до висновку, що позивачем правомірно заявлені вимоги про стягнення з ОСОБА_2 та ОСОБА_3, як солідарних боржників, заборгованість за кредитом, яка станом на 07.11.2015 року складає у розмірі 1827914,69 грн, з яких: сума заборгованості по кредиту в розмірі - 1115499,93 грн., суму заборгованості по процентам - 200014,62 грн., суму пені за несвоєчасну сплату процентів - 31490,62 грн., суму пені за несвоєчасне повернення кредиту - 186548,25 грн., 3% річних від простроченої суми у розмірі - 1786,40 грн., 3% річних від простроченої суми кредиту згідно кредиту у розмірі - 10635,45, індекс інфляції за час прострочки по сплаті процентів у розмірі - 11879,03 грн., індекс інфляції за час прострочки по кредиту у розмірі - 25305,04 грн., штраф за прострочку кредиту у розмірі - 34965,00 грн., штраф за прострочку процентів - 209790,00 грн., при визначені суми заборгованості суд бере за основну надані позивачем розрахунки заборгованості, які долучені до матеріалі справи, оскільки відповідачі не скористались процесуальним правом надати належні та допустимі докази щодо спростування заявлених позовних вимог в частині розміру заборгованості, яка виникла за час дії Кредитного договору.

Відповідно до частини третьої ст. 212 Цивільного процесуального кодексу України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позов Публічного акціонерного товариства «Банк Національний Кредит» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором підлягає задоволенню в повному обсязі, та присуджує стягнути солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «Банк Національний Кредит» заборгованість Договором про надання відновлювальної кредитної лінії №05.1-41ф/2014/2-1 від 13.10.2014 року у розмірі 1827914,69 грн.

Відповідно до ст. 88 Цивільного процесуального кодексу України, суд присуджує стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «Банк Національний Кредит» судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 27418,72 грн., тобто по 13709,36 грн. з відповідачів, що підтверджується долученим до справи оригіналом платіжного документа про сплату позивачем судового збору при зверненні з даним позовом до суду.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 258, 261, 526, 572, 612, 615, 625, 1054 Цивільного кодексу України, ст.ст.1, 4, 10, 11, 58, 60, 208, 212-215, 218, 224-226 Цивільного процесуального кодексу України, суд-

в и р і ш и в :

Публічного акціонерного товариства «Банк Національний Кредит» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договоромзадовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «Банк Національний Кредит» заборгованість за Договором про надання відновлювальної кредитної лінії №05.1-41ф/2014/2-1 від 13.10.2014 року у розмірі 1827914,69 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Банк Національний Кредит» судові витрати по сплаті судового збору в сумі 13709,36 грн.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «Банк Національний Кредит» судові витрати по сплаті судового збору в сумі 13709,36 грн.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарг, яка подається до Апеляційного суду міста Києва через Дніпровський районний суд міста Києва протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Заочне рішення може бути переглянуто судом що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 10-ти днів з дня отримання її копії.

С у д д я