Ухвала суду № 59465823, 01.08.2016, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-кп/793/743/16 Справа № 697/2426/15-к Категорія: ч.1 ст. 286 КК УкраїниГоловуючий у І інстанції ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 серпня 2016 року Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючого суддів при секретарі ОСОБА_2 ОСОБА_3, ОСОБА_4 ОСОБА_5з участю прокурораОСОБА_6,

обвинуваченого ОСОБА_7

представника потерпілої ОСОБА_8

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси кримінальне провадження за апеляційною скаргою приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Еталон» на вирок Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 18 травня 2016 року, яким

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, Російська Федерація, жителя ІНФОРМАЦІЯ_3, росіянина, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_4, пенсіонера, раніше не судимого, -

визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України та призначено йому покарання у виді штрафу розміром 300 (триста) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (5100 грн.) без позбавлення права керування транспортними засобами.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_9 задоволено частково.

Вирішено стягнути:

- з страхової компанії «Еталон» ( 04655, м.Київ, вул. Старокиївська, 10-г, код ЄДРПОУ 20080515) на користь ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_5, жительки с.Грушів, Миронівського району Київської області, вул.Труда, 6, ІПН НОМЕР_1, матеріальну шкоду, завдану здоровю потерпілій в сумі 6559,17 грн, матеріальну шкоду, повязану з пошкодженням автомобіля та його відновлення в сумі 49500 грн., моральну шкоду в сумі 10000 грн., а всього 66069,17 грн..

- з ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючого ІНФОРМАЦІЯ_6, ІПН на користь ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_5, жительки с.Грушів, Миронівського району, Київської області, вул.Труда, 6, ІПН НОМЕР_1, матеріальну шкоду в сумі 16023,69 грн.

- з страхової компанії "Еталон" ( 04655, м.Київ, вул. Старокиївська, 10-г, код ЄДРПОУ 20080515) та ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючого ІНФОРМАЦІЯ_6, ІПН на користь ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_5, жительки с.Грушів, Миронівського району Київської області, вул.Труда, 6, ІПН НОМЕР_1, витрати за проведення експертизи по визначенню вартості пошкодженого автомобіля в солідарному порядку в сумі 650 грн.

- з обвинуваченого ОСОБА_7 процесуальні витрати за проведення судово-автотехнічної експертизи №4/418 від 17.11.2015 р. у розмірі 491,04 грн. на користь держави.

Вирішено долю речових доказів в порядку ст.100 КПК України, -

в с т а н о в и л а :

Згідно вироку ОСОБА_7 визнаний винним та засуджений за те, що 26.07.2015 року, близько 09 год., рухаючись на власному автомобілі ЗАЗ «Lanos» днз. АА2959МХ по автодорозі «Фастів-митниця-Обухів-Пії-Канів», на 143 км +650 м вказаної автодороги в с. Грищенці Канівського району Черкаської області всупереч виконання вимог горизонтальної дорожньої розмітки 1.1 Правил дорожнього руху, а саме: «1.1 (вузька суцільна лінія) поділяє транспортні потоки протилежних напрямків і позначає межі смуг руху на дорогах; позначає межі ділянок проїзної частини, на які в'їзд заборонено; позначає межі місць для стоянки транспортних засобів, майданчиків для паркування і край проїзної частини доріг, не віднесених за умовами руху до автомагістралей»; всупереч виконання вимог п.1.п.10.1 Правил дорожнього руху, а саме: «перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху», виїхав на зустрічну смугу руху та скоїв зіткнення з автомобілем DAEWOO днз. АІ 0430 СТ під керуванням ОСОБА_10, в наслідок чого пасажир ОСОБА_9 отримала тілесні ушкодження у вигляді перелому першого ребра справа, крововиливу та садна грудної клітки та правого плечового суглоба, садна, рани м'яких тканин потиличної ділянки голови, що згідно висновку судово-медичної експертизи №1662 від 08.09.2015 року відносяться до категорії тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров'я.

Не погоджуючись з вироком суду, приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Еталон» подало апеляційну скаргу, в якій просить змінити вирок, в частині вирішення цивільного позову, заявленого до СК «Еталон» та відмовити позивачу ОСОБА_9 у задоволенні позовних вимог, заявлених до СК «Еталон», мотивуючи свої вимоги тим, що страхова компанія «Еталон» не є особою, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями обвинуваченого, тому процесуальні відносини, що виникли у звязку з цивільним позовом не врегульовані КПК України, тому до них застосуються норми ЦПК України. Звертає увагу, що обовязок про відшкодування шкоди страховиком випливає не з обвинувачення, яке предявлено засудженому, а з договірних зобовязань про відшкодування шкоди, які визначаються Законом України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Суд приймаючи рішення про стягнення з страхової компанії грошових коштів в рахунок відшкодування матеріальної шкоди на користь ОСОБА_9 припустився помилки, оскільки не міг розвязувати у кримінальному провадженні цивільно-правовий спір з особою, не причетною до самої події злочину. Крім того, апелянт зазначає, що позивачем не надано належних та допустимих доказів факту проведення та оплати відновлювального ремонту ТЗ позивача, документального підтвердження витрат на лікування. Щодо стягнення моральної шкоди, то апелянт звертає увагу, що вона підлягає стягненню з особи, яка її завдала.

Заслухавши суддю-доповідача, прокурора Суботіну С.А., яка заперечувала проти задоволення апеляційної скарги та просила залишити законне рішення суду першої інстанції без змін, думку представника потерпілої ОСОБА_8, який просив апеляційну скаргу страхової компанії в частині вирішення цивільного позову залишити без задоволення, а вирок суду без змін, міркування обвинуваченого ОСОБА_7, який заперечував проти задоволення апеляції, вивчивши матеріали кримінального провадження та перевіривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення.

Відповідно до ст.370 КПК України вирок суду повинен бути законним, обґрунтованим та вмотивованим.

Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі обєктивно зясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу.

Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції відповідає вказаним вимогам.

Висновок суду, щодо доведеності вини обвинуваченого ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, за яке він визнаний винним та засуджений при обставинах наведених у вироку, підтверджений зібраними у кримінальному провадженні та дослідженими в судовому засіданні доказами, яким суд першої інстанції дав правильну юридичну оцінку і обґрунтовано дійшов до висновку про його винність у вчиненні злочину .

Вірною є і кваліфікація дій обвинуваченого за ч.1 ст.286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.

Відповідно до положень ч.1 ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Враховуючи те, що апеляційних скарг на вирок Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 18 травня 2016 року в частині доведеності вини обвинуваченого ОСОБА_7 до апеляційного суду не надходило, то й апеляційний перегляд судом в цій частині не проводиться.

Апеляційна скарга приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Еталон» зводиться до незгоди апелянта з вироком суду в частині вирішення цивільного позову, заявленого до СК «Еталон».

Колегія суддів критично оцінює посилання апелянта, що страхова компанія не може бути цивільним відповідачем у кримінальному провадженні, оскільки її обовязок відшкодувати шкоду, спричинену злочинними діями обвинуваченого випливає не із вимог закону, а в силу договірних відносин.

Виходячи зі змісту статей 127-129 КПК України, потерпілий у кримінальному провадженні має право заявити цивільний позов.

Цивільний позов розглядається у кримінальному провадженні за правилами, визначеними КПК України, і при цьому застосовуються норми ЦПК України.

Згідно з вимогами ч.2 ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Під час розгляду справи було встановлено, що обвинувачений ОСОБА_7, який керував автомобілем НОМЕР_2 являється і його власником.

Також було встановлено, що між ОСОБА_7 та Страховою компанією «Еталон» 24.06.2015 року був укладений договір обов'язкового страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс АЕ №3694460 - а.к.п.131).

За умовами даного договору, страхова сума (ліміт відповідальності) на одного потерпілого встановлена за шкоду, заподіяну життю і здоров'ю складає 100000 гривень.

Відповідно до положень ст.3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Згідно з вимогами ст.22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Колегія суддів вважає, що висновок суду першої інстанції про стягнення матеріальної шкоди, повязаної з пошкодженням автомобіля та його відновлення в сумі 49500 грн. визначено в межах ліміту відповідальності страховика (50 000 грн. 500 грн. франшиза), її розмір відповідає доказам, які перевірені і досліджені судом першої інстанції, зокрема, висновком експерта за результатами проведення автотоварознавчої експертизи від 12.10.2015 року, згідно якого вартість відновлювального ремонту автомобіля DAEWOO днз. АІ 0430 СТ складає 70 523 грн. 69 коп.

Відповідно до положень ст.1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Тобто, з обвинуваченого ОСОБА_7 суд обґрунтовано стягнув різницю між вартістю відновлювального ремонту та страховою виплатою, яку повинна сплатити страхова компанія «Еталон» (70 523 грн. 69 коп. 49 500 грн. = 21 023 грн.69 коп.) Суд, врахувавши добровільне відшкодування ОСОБА_7 15 000 грн. шкоди, завданої потерпілій ОСОБА_9 вірно визначив суму до стягнення з обвинуваченого в розмірі 16023,69 грн.

Не заслуговують на увагу доводи апелянта, що страхова компанія не відшкодовує моральну шкоду, завданої потерпілій, а обовязок по її відшкодуванню покладається на обвинуваченого.

Відповідно до положень ст.23 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» шкодою, заподіяною життю та здоров'ю потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, є: шкода, пов'язана з лікуванням потерпілого; шкода, пов'язана з тимчасовою втратою працездатності потерпілим; шкода, пов'язана із стійкою втратою працездатності потерпілим; моральна шкода, що полягає у фізичному болю та стражданнях, яких потерпілий - фізична особа зазнав у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; шкода, пов'язана із смертю потерпілого.

Нормами ст.24 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що у зв'язку з лікуванням потерпілого відшкодовуються обґрунтовані витрати, пов'язані з доставкою, розміщенням, утриманням, діагностикою, лікуванням, протезуванням та реабілітацією потерпілого у відповідному закладі охорони здоров'я, медичним піклуванням, лікуванням у домашніх умовах та придбанням лікарських засобів.

Відповідно до вимог п. 2 ч. 2 ст. 23 ЦК України моральна шкода може полягати у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.

Таким чином, враховуючи надані потерпілою квитанції та чеки, що підтверджують розмір матеріальних витрат на її лікування, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про стягнення з страхової компанії матеріальної шкоди, завданої здоровю потерпілій в сумі 6559,17 грн. та щодо спричиненої їй моральної шкоди внаслідок отримання тілесних ушкоджень, які спричинили тривалий розлад здоровя, у зв'язку з цим певних змін у її житті в розмірі 10 000 грн.

Як убачається з мотивувальної частини вироку суду першої інстанції, розмір відшкодування моральної шкоди потерпілій було визначено з урахуванням конкретних обставин провадження, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, він відповідає ступеню завданих їй фізичних та моральних страждань, і вважати його необґрунтованим, на думку колегії суддів, підстав немає.

При цьому судом було дотримано вимог статей 23, 1167, 1168 ЦК України, статей 127-129 КПК України та рекомендацій, що містяться у Постанові Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди».

З урахуванням наведених обставин, колегія суддів вважає, що вирок Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 18 травня 2016 року є законним, обґрунтованим і вмотивованим, будь-яких підстав передбачених ст.ст.408, 409 КПК України для його зміни чи скасування не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.404, 405, 407, 408, 419 КПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Еталон» залишити без задоволення, а вирок Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 18 травня 2016 року відносно ОСОБА_7 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців.

Головуючий :

Судді :