Ухвала суду № 59459683, 01.08.2016, Апеляційний суд Кіровоградської області

Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 22-ц/781/1510/16 Головуючий у суді І-ї інстанції Шевченко І. М.

Доповідач Фомічов С. Є.

УХВАЛА

Іменем України

01.08.2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Кіровоградської області у складі:

головуючої судді - Фомічова С.Є.

суддів - Єгорова С.М.

Карпенка О.Л.

при секретарі - Яковлевій Ю.Ю.

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Кропивницький цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Фінансова ініціатива» в особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві, Управління Державної казначейської служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Головне управління Державної казначейської служби у м. Києві про стягнення збитків від неповернення банківського вкладу, за апеляційною скаргою Управління Державної казначейської служби України у Печерському районі міста Києва на рішення Ленінського районного суду міста Кіровограда від 28 квітня 2016 року і

В С Т А Н О В И Л А :

У серпні 2015 року ОСОБА_3 звернувся в суд з позовом до відповідачів про стягнення збитків від неповернення банківського вкладу та просив стягнути з ПАТ КБ «Фінансова ініціатива» на його користь збитки в сумі 398,94 долари США та стягнути з ВДВС Печерського РУЮ у м. Києві через Головне управління Державної казначейської служби у м. Києві моральну шкоду в розмірі 55 000 грн. та стягнути з відповідачів судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог зазначав, що між ним та банком 25 липня 2013 року в м. Кіровограді був укладений договір банківського валютного вкладу № 3213712 із терміном повернення 30 липня 2014 року та відсотковою ставкою 10,5% річних. Загальна сума вкладу на дату повернення складала 6 368,55 доларів США. Відповідач частково виконав зобов'язання по поверненню вкладу, але з 02 вересня 2014 року припинив виплати, чим змусив його звернутись в суд.

Рішенням місцевого суду від 11 листопада 2014 року стягнуто з відповідача 3 502 долари США але на дату звернення до суду відповідачем кошти не повернуті. Судовим рішенням встановлений факт обмеження позивача банком в розпорядженні вкладом внаслідок чого він зазнає збитків. За час користування коштами з 30 липня 2014 року по 01 вересня 2015 року (396 днів) розмір збитків складає: 3 502 х 10,5% / 365 х 396 = 398,94 долари США, що за курсом НБУ складає 22,09 грн./дол. США х 398,94 = 8 812,58 грн.

Крім того позивач зазначає, що 19 січня .2015 року Відділом державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві за виконавчим листом відкрито виконавче провадження, але судове рішення не виконане внаслідок бездіяльності, не здійснені всі можливі заходи, що направлені на виконання рішення суду та встановлений факт довго триваючих порушень прав стягувача, в зв'язку з чим він зазнав душевних страждань і має право на відшкодування моральної шкоди, яку він оцінює в розмірі 55 000 грн.

Посилаючись на вказані обставини та норми діючого законодавства, просив суд задовольнити позов. Відповідно до останньої заяви про збільшення позовних вимог від 03 березня 2016 року просив стягнути з відповідача ПАТ КБ «Фінансова ініціатива» на його користь пеню в сумі 538 419,89 грн. за прострочку у поверненні банківського вкладу та стягнути з Управління Держаної казначейської служби Печерського району м. Києва 155 000 грн. моральної шкоди внаслідок неправомірних дій ВДВС Печерського РУЮ в м. Києві у виконавчому провадженні.

Рішенням Ленінського районного суду міста Кіровограда від 28 квітня 2016 року позов ОСОБА_3 до ПАТ КБ «Фінансова ініціатива» в особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві, Управління Державної казначейської служби Печерського району у м. Києві, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Головне управління Державної казначейської служби у м. Києві про стягнення збитків він неповернення банківського вкладу - задоволений частково.

Стягнуто з ПАТ КБ «Фінансова ініціатива» в особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації на користь ОСОБА_3 пеню в сумі 538 419,89 грн. Стягнуто з ПАТ КБ «Фінансова ініціатива» в особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації на користь держави судові витрати в сумі 5 381,20 грн. Стягнуто з Державного бюджету України Державної казначейської служби України на користь ОСОБА_3 в рахунок відшкодування моральної шкоди 5 000,00 гривень. Судові витрати по справі віднесені за рахунок держави.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням суду Управлінням Державної казначейської служби України у Печерському районі міста Києва було подано апеляційну скаргу в якій заявник вказує, що рішення підлягає скасуванню в частині щодо стягнення з Державного бюджету України Державної казначейської служби України на користь позивача в рахунок відшкодування моральної шкоди 5 000, 00 грн., оскільки судом порушено норми матеріального права та неповно з'ясовані обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Представники ПАТ КБ «Фінансова ініціатива» в особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві, Управління Державної казначейської служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Головне управління Державної казначейської служби у м. Києві у судове засідання не з'явились. Про час і місце розгляду справи повідомлені у встановленому статтею 76 ЦПК України порядку

Враховуючи положення ч.2 ст.305 ЦПК України, згідно з якою неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи, колегія суддів вирішила розглядати справу у відсутності сторін

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення ОСОБА_3, якій заперечував проти задоволення апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду у встановлених статтею 303 ЦПК України межах, доводів апеляційної скарги колегія суддів вважає, що передбачених законом підстав для його скасування немає.

Згідно ст. ст. 10, 11, 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи дотримуючись принципів диспозитивності та змагальності сторін. Суд розглядає справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих сторонами доказів. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що між позивачем ОСОБА_3 та ПАТ КБ «Фінансова ініціатива» 25 липня 2013 року був укладений договір банківського валютного вкладу № 213712 із терміном повернення 30 липня 2014 року.

Загальна сума вкладу із додатковими поповненнями та нарахованими процентами на дату повернення складала 6 368,55 доларів США. Банк в обумовлений договірний термін вкладу та відсотки не повернув, а тому позивач вимушений був звернутися до суду.

Рішенням Ленінського районного суду м. Кіровограда від 11 листопада 2014 року у цивільній справі № 405/8223/14, за позовом ОСОБА_3 до ПАТ КБ «Фінансова ініціатива» про повернення банківського вкладу позов ОСОБА_3 задоволено в повному обсязі та стягнуто з відповідача на користь позивача грошові кошти в сумі 3 502 долари США, що відносно гривні по курсу НБУ станом на 03 вересня 2014 року еквівалентно 43 880,06 грн. за договором банківського вкладу № 213712 (вклад «Надійні заощадження») від 25 липня 2013 року.

Відповідно до ч.3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Рішенням Ленінського районного суду м. Кіровограда від 11 листопада 2014 року, яке набрало законної сили, був встановлений факт обмеження позивача ОСОБА_3 відповідачем ПАТ КБ «Фінансова ініціатива» в розпорядженні власними коштами та зловживанні становищем, оскільки в порушення вимог ст.41 Конституції України банк створював всілякі перепони в реалізації права власності. На виконання зазначеного рішення суду був виданий виконавчий лист.

Крім того, судом встановлено, що відповідачем - відділом державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві за виконавчим листом, виданим Ленінським районним судом м. Кіровограда на виконання вищезазначеного рішення, відкрито виконавче провадження ВП № 46035819, але судове рішення не виконане в повному обсязі, державним виконавцем не здійснені всі можливі заходи, що направлені на виконання вказаного рішення.

Як вбачається із постанови про закінчення виконавчого провадження від 30 квітня 2015 року головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції м. Києва борг, виконавчий збір та витрати по виконавчому провадженню стягнуто на депозитний рахунок відділу в повному обсязі, але на виконання рішення суду позивачу ОСОБА_3 кошти відповідно до його заяви та наданих реквізитів не перераховано, що свідчить про порушення прав стягувача і, як наслідок, завдання моральної шкоди позивачеві.

Відповідно до ч.2, ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець є представником влади і здійснює примусове виконання судових рішень, постановлених іменем України, та рішень інших органів (посадових осіб), виконання яких покладено на державну виконавчу службу, у порядку, передбаченому законом.

Відповідно до п.21 постанови пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб

державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» при розгляді позовів фізичних і юридичних осіб про відшкодування шкоди (збитків), заподіяної діями (бездіяльністю) державного виконавця, суди повинні виходити з положень ст. 11 Закону України «Про державну виконавчу службу», ст. 86 Закону України «Про виконавче провадження» і враховувати, що в таких справах відповідачами можуть бути відповідні відділи державної виконавчої служби, в яких працюють державні виконавці, та відповідні територіальні органи Державного казначейства України.

Як вбачається з матеріалів справи ухвалою Ленінського районного суду м. Кіровограда від 14 липня 2016 року задоволено скаргу ОСОБА_3 про визнання неправомірною бездіяльності начальника ВДВС Печерського районного управління у м. Києві, Відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві по виконанню рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 11 листопада 2014 року та зобов'язання здійснити примусове виконання рішення суду.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Кіровограда від 26 квітня 2016 року, яка набрала законної сили, скаргу ОСОБА_3 про визнання неправомірними дії головного державного виконавця ВДВС Печерського районного управління юстиції у м. Києві Ченківського О.О. та начальника ВДВС Печерського районного управління юстиції у м. Києві Губяка С.В. при примусовому виконанні рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 11 листопада 2014 року, визнання незаконною постанови про закінчення виконавчого провадження № 46035819 від 30 квітня 2015 року, зобов'язання ВДВС Печерського районного управління юстиції у м. Києві відновити виконавче провадження та здійснити перерахування присуджених коштів на банківські реквізити стягувача - задоволена в повному обсязі.

Враховуючи наведене колегія суддів приходить до висновку, що факт неправомірності дій державного виконавця був встановлений судом.

Відповідно до вимог ст. 1174 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державною, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.

Враховуючи те, що через неналежне виконання рішення суду позивач зазнав моральних страждань, які полягають у відсутності можливості користуватись власними коштами та порушення звичного ритму життя, суд першої інстанції прийшов до висновку з яким погоджується колегія суддів, про часткове задоволення позовних вимог про часткове задоволення позовних вимог в частині стягнення моральної шкоди та керуючись принципами поміркованості, розумності та справедливості вірно визначився із розміром відшкодування.

Враховуючи те, що відділ державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві по справі є бюджетною установою, відповідно до ст. 25 Бюджетного кодексу України та п. 41 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 845 від 03 серпня 2011 року здійснюється Державною казначейською службою, суд першої інстанції вірно стягує вищезазначену суму моральної шкоди з Державного бюджету України Державної казначейської служби України.

Колегія суддів судової палати Апеляційного суду Кіровоградської області погоджується з висновками суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи. Колегія суддів судової палати Апеляційного суду Кіровоградської області с розгляду цивільних справ відповідно до ст. 303 ЦПК України розглядає справу лише в межах доводів апеляційної скарги.

За таких обставин колегія суддів судової палати Апеляційного суду Кіровоградської області с розгляду цивільних справ дійшла до висновку, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, відповідно до наданих доказів, по суті правильне, що згідно положень ст.308 ЦПК України є підставою для відхилення апеляційної скарги і залишення рішення суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст. 209, 303, 304, 307, 308, 313-315 ЦПК України колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Управління Державної казначейської служби України у Печерському районі міста Києва відхилити.

Рішення Ленінського районного суду міста Кіровограда від 28 квітня 2016 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді