Ухвала суду № 59458453, 03.08.2016, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Кривий Ріг)

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 212/2560/16-ц Головуючий в 1-й інстанції

Провадження № 22-ц/774/1470/К/16 суддя Водоп'янов С.М.

Категорія - 26 (І) Доповідач - Михайлів Л.В.

У Х В А Л А

Іменем України

03 серпня 2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - Михайлів Л.В.

суддів - Барильської А.П., Ляховської І.Є.

секретар - Євтодій К.С.

за участю: представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2,

розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства «Євраз Суха Балка» на рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 27 травня 2016 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Євраз Суха Балка» про стягнення моральної шкоди, завданої при виконанні трудових обов'язків, -

В С Т А Н О В И Л А:

У квітні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «ЄВРАЗ Суха Балка», яке змінило своє найменування на Приватне акціонерне товариства «Євраз Суха Балка» (далі - ПрАТ «ЄВРАЗ Суха Балка») про стягнення моральної шкоди, завданої при виконанні трудових обов'язків, посилаючись на отримання ним професійного захворювання внаслідок праці протягом тривалого часу в шкідливих умовах на різних посадах на підприємстві відповідача, у зв'язку з чим висновком МСЕК від 21.04.2016 року йому первинно встановлено втрату професійної працездатності в розмірі 45% та 3 групу інвалідності, з наступною датою переогляду 01.04.2017 року.

Позивач вважає, що у зв'язку з отриманим професійним захворюванням, йому спричинено моральну шкоду, а тому просив суд стягнути на його користь з відповідача в сумі 275600 грн.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 27 травня 2016 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Стягнуто з ПрАТ «ЄВРАЗ Суха Балка» на користь ОСОБА_1 у відшкодування моральної шкоди 28000 грн. без урахування податку з доходів фізичних осіб. В іншій частині позову відмовлено. Стягнуто з ПрАТ «ЄВРАЗ Суха Балка» на користь державного бюджету України судовий збір у розмірі 1378 грн.

В апеляційній скарзі представник відповідача ПрАТ «ЄВРАЗ Суха Балка» ставить питання про скасування рішення суду і ухвалення нового рішення про відмову позивачу в задоволенні позову, оскільки вважає рішення суду незаконним та необґрунтованим, ухваленим з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Посилаючись на те, що судом помилково застосовані положення статей КЗпП України та ЦК України, які не поширюються на спірні правовідносини, зокрема ст.ст. 153, 237-1 КЗпП України замість спеціального Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування», не враховано, що ПрАТ «ЄВРАЗ Суха Балка» є неналежним відповідачем по даній справі. Вважає, що в діях відповідача відсутня протиправна поведінка, оскільки робота у шкідливих умовах праці законодавчо дозволяється та наявність шкідливих умов праці є об`єктивним явищем, а тому підстави покладення обов'язку відшкодування шкоди на підприємство відсутні; факт заподіяння моральних страждань не підтверджений достовірними доказами та не був встановленим судом; розмір моральної шкоди необґрунтований.

Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ПрАТ «ЄВРАЗ Суха Балка» підлягає відхиленню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 23.10.1995 року по 25.06.1997 року працював на посадах підземного гірничого робітника на шахті «Ювілейна» РУ «Суха Балка», з 25.06.1997 року по 27.04.2016 року - підземного кріпильника на шахті «Ювілейна» ПАТ «Євраз Суха Балка» у шкідливих умовах праці й був звільнений 27.04.2016 року за станом здоров'я, що перешкоджає роботі на підставі п.2 ст. 40 КЗпП України (а.с. 5-11).

Працюючи протягом тривалого часу, в умовах, які характеризуються важкою фізичною працею, а саме перевищенням гранично допустимого рівня небезпечних та шкідливих факторів виробничого середовища та трудового процесу, ОСОБА_1 отримав професійне захворювання.

Рішенням ЛЕК Українського науково-дослідного інституту промислової медицини від 19 січня 2016 року ОСОБА_1 встановлено професійне захворювання з діагнозом: радикулопатія шийна та попереково-крижова переважно справа з вираженими статико-динамічними порушеннями, стійким больовим, периферичним нейросудинним та м'язові-тонічним синдромами, нейродистрофією у вигляді двобічного плечолопаткового періартрозу (ПФС другого ст.), остеоартрозу і періартрозу ліктьових (ПФ першого-другого ст.) і колінних (ПФ першого-другого ст.) суглобів.

Згідно п. 17 Акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання від 24.03.2016 року, встановлено, що причиною виникнення професійного захворювання є робота протягом 20 років і 2 місяців в умовах, які характеризувались важкою фізичною працею, внаслідок перевищення гранично допустимого рівня небезпечних та шкідливих факторів виробничого середовища та трудового процесу. Умови праці підземного кріпильника за важкістю праці відносяться до 3 класу 2 ступеня шкідливості (дослідження проводились на підприємстві для атестації робочих місць за умовами праці Українським науково-дослідним інститутом промислової медицини в 2010 році). Важкість праці: загальні енергозатрати організму, Вт: зовнішнє фізичне динамічне навантаження, виражене в одиницях механічної роботи за зміну, Вт: при регіональному навантаженні (з переважною участю м'язів рук та плечового поясу): для чоловіків - 55,95 при гранично допустимому до 45. Статичне навантаження, величина статичного навантаження за зміну при утриманні вантажу, докладанні зусиль, кг/с: двома руками для чоловіків - 110540 при гранично допустимому до 70000. Маса вантажу, що підіймається та переміщується вручну, кг: підіймання та переміщення (разове) вантажів постійно протягом робочої зміни -50 при гранично допустимій до 30. Робоча поза, знаходження у нахиленому положенні до 30°/понад 30°, % зміни: 41,4/3,7 при гранично допустимій до 25/0. Нахили корпуса (вимушені, більше 30°), кількість за зміну: 250 при гранично допустимих до 100(а.с. 13-16).

Висновком МСЕК від 21.04.2016 року ОСОБА_1 встановлена втрата професійної працездатності 45% та 3 група інвалідності, починаючи з 11 квітня 2016 року з наступним переоглядом 01.04.2017 року.

Суд першої інстанції, частково задовольняючи позов, обґрунтовано виходив з доведеності позовних вимог ОСОБА_1 та вірно встановив, що між сторонами склалися трудові правовідносини, оскільки професійне захворювання отримано позивачем під час виконання ним трудових обов'язків і пов'язане з виробництвом, і наявності у зв'язку з цим підстав, передбачених ст.ст. 153, 237-1 КЗпП України, для відшкодування моральної шкоди.

Колегія суддів погоджується з даним висновком суду з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

Частиною першої ст. 237-1 КЗпП України передбачено відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику у разі порушення його законних прав, що призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

У пункті 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» роз'яснено, що відповідно до статті 237-1 КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин, зокрема, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров'я умовах, яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов'язок по відшкодуванню моральної (немайнової) покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

Згідно Акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання від 24.03.2016 року, встановлено, що причиною виникнення професійного захворювання є робота за професією кріпильник (підземний кріпильник) протягом 20 років і 2 місяців в умовах впливу шкідливих факторів, тобто умови праці, характеризувались перевищенням гранично допустимого рівня небезпечних та шкідливих факторів виробничого середовища та трудового процесу.

Порушення відповідачем положень ч. 2 ст. 153 КЗпП України та ст. 13 Закону України «Про охорону праці» якими передбачено обов'язок підприємства забезпечити безпечні й нешкідливі умови праці, встановлено актом розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання від 24.03.2016 року, а тому доводи апеляційної скарги про відсутність вини у спричиненні моральної шкоди позивачу є необґрунтованими.

Посилання представника відповідача в апеляційній скарзі на те, що позивач добровільно працював тривалий час у шкідливих умовах праці та саме його дії стали причиною професійного захворювання безпідставні та суперечать вищевикладеному.

Доводи апеляційної скарги відповідача про те, що заподіяна моральна шкода є недоведеною, колегія суддів відхиляє, оскільки на підставі медичних документів про лікування позивача у зв'язку з отриманим професійним захворюванням, встановлено, що позивачу була заподіяна моральна шкода, так як він переносить фізичний біль, зазнав порушення свого звичайного способу життя та вимушений витрачати свої сили на організацію свого життя, внаслідок чого переносить моральні страждання.

Необґрунтованими й такими, що суперечать нормам діючого законодавства, вважає колегія суддів і доводи ПрАТ «Євраз Суха Балка» про відсутність обов'язку підприємства відшкодовувати моральну шкоду завдану позивачу з тих підстав, що останній є суб'єктом страхування від нещасного випадку на виробництві, оскільки Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 23 вересня 1999 року № 1105-XIV у новій редакції під назвою «Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 01.01.2015 року, що діяла на час встановлення позивачеві вперше стійкої втрати працездатності, не передбачає у 2016 році відшкодування застрахованим і членам їх сімей моральної (немайнової) шкоди, отриманої внаслідок ушкодження здоров'я Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.

Інші доводи представника відповідача, викладені в апеляційній скарзі, не можуть бути взяті до уваги, оскільки вони фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою з висновками суду по їх оцінці.

Погоджується колегія суддів і з розміром моральної шкоди стягнутої з відповідача на користь позивача, оскільки судом взято до уваги роз'яснення в п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року з подальшими змінами «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» щодо визначення розміру моральної шкоди залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо) та визначено розмір моральної шкоди з урахуванням фізичних та душевних страждань позивача, виходячи з засад розумності, виваженості та співмірності.

Суд першої інстанції при постановленні рішення встановив обставини справи, дав їм належну оцінку і відповідно до норм процесуального та матеріального закону обґрунтовано дійшов висновку, що позивачу заподіяна моральна шкода під час його роботи на підприємстві відповідача у шкідливих умовах протягом тривалого часу, що стало причиною його професійного захворювання, яке потягло за собою втрату працездатності у розмірі 45%, встановлення третьої групи інвалідності та необхідності подальшого тривалого лікування у медичних закладах.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду обґрунтоване і підтверджується матеріалами справи, тому апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 312-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Євраз Суха Балка» відхилити.

Рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 27 травня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий: Л.В. Михайлів

Судді: А.П. Барильська

І.Є. Ляховська