Постанова № 59458381, 28.07.2016, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 33/774/446/16 Головуючий у першій інстанції: Ребров С.О.

Категорія: ст.122-4КУпАП Головуючий у другій інстанції: Піскун О.П.

ПОСТАНОВА

Іменем України

28 липня 2016 року суддя Судової палати у кримінальних справахАпеляційного суду Дніпропетровської області Піскун О.П., в м. Дніпрі, за участю: ОСОБА_3 та його захисника-адвоката Каракай В.М., розглянувши апеляційну скаргу адвоката Каракай В.М. на постанову Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 22 червня 2016 року в справі про адміністративне правопорушення, якою

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який працює водієм АТП №1131, проживає за адресою: АДРЕСА_1,-

визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 255 (двісті п'ятдесят п'ять) гривень, -

В С Т А Н О В И Л А :

Постановою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 22 червня 2016 року ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 255 (двісті п'ятдесят п'ять) гривень.

Судом першої інстанції було встановлено, що 30.04.2016 року о 11:00 годині, водій ОСОБА_3, в порушення вимог п.2.10 Правил дорожнього руху України, керуючи автомобілем НОМЕР_1 на а/д М-04 «Знамя'нка-Луганськ-Ізварине», в районі складських приміщень «АТБ», розташованих в смт. Ювілейне, Дніпропетровського району, Дніпропетровської області, був учасником дорожньо-транспортної пригоди, але залишив місце ДТП та до поліції про дану пригоду не повідомив, тобто скоїв правопорушення, передбачене ст. 122-4 КУпАП.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції адвоката Каракай В.М., 14 липня 2016 року подав апеляційну скаргу, тобто після закінчення, встановленого ч. 2 ст. 294 КУпАП, десятиденного строку на оскарження постанови суду. В апеляційній адвоката Каракай В.М. просить скасувати постанову суду першої інстанції та закрити справу за відсутністю складу адміністративного правопорушення у діях ОСОБА_3 Крім того в апеляційній скарзі адвоката Каракай В.М. просить поновити йому строк на апеляційне оскарження.

В обґрунтування клопотання про поновлення строку адвокат зазначає, що про місце, дату та час ОСОБА_3 не було повідомлено належним чином. Також вказує, що матеріали справ за ст. 124 КУпАП та ст. 122-4 КУпАП слухалися різними суддями та в один і той же день та час, тому ОСОБА_3 не міг бути присутнім одразу в двох засіданнях.

В обґрунтування апеляційної скарги адвокат вказує, що постанова суду є незаконною та такою, що винесена з порушенням норм процесуального та матеріального права.

При цьому адвокат вказує, що в діях ОСОБА_3 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП оскільки не було факту ДТП за ст. 124 КУпАП тому, що не було спричинено пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, про тілесні ушкодження у ст. 124 КУпАПне йдеться мова.

Щодо отриманих ушкоджень то адвокат вказує, що довідка травмпункту №30 шостої Дніпропетровської міської клінічної лікарні «ДОС» відділення амбулаторної травми, яку він додає, то в ній зазначено, що подія відбулася 30.04.2016 року о 23.00 годині, в свою чергу ОСОБА_3 інкримінується час о 11:00годині. Крім того зазначає, що доказом отриманих тілесних ушкоджень є АКТ СМЕ чи його висновок.

Адвокат звертає увагу, що в судовому засіданні у суді першої інстанції при розгляді протоколу за ст. 124 КУпАП, потерпіла ОСОБА_5 пояснила, що претензій матеріального характеру не має до ОСОБА_3.

В судовому засіданні у суді апеляційної інстанції ОСОБА_3 та його захисник-адвокат Каракай В.М. підтримали апеляційну скаргу адвоката, підтвердили викладені в ній доводи та просили апеляційну скаргу задовольнити в повному обсязі.

Суд апеляційної інстанції, вислухавши учасників процесу, вивчивши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги та заявленого клопотання про поновлення пропущеного строку, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, а також причини пропуску строку на оскарження постанови, дійшов висновку, що клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження підлягає задоволенню, при цьому апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

У відповідності до ст. 294 Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником,захисником,потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Згідно до ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Також згідно до ст. 277-2 КУпАП повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 судом першої інстанції не було повідомлено у відповідності до ст. 277-2 КУпАП, оскільки судова повістка у матеріалах справи відсутня.

З врахуванням приведених обставин, апеляційний суд дійшов висновку, що строк на оскарження постанови був пропущений з поважної причини і підлягає поновленню, а апеляційна скарга розгляду по суті.

Доводи адвоката про те, що постанова суду є незаконною є безпідставними.

Висновок суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_3 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4КУпАП, є законним.

Даний висновок суду підтверджується доказами, що містяться в матеріалах справи та були досліджені в суді, в їх сукупності, а саме:

-протоколом про адміністративне правопорушення серії АП2 № 278348 від 30.05.2016 року, який був складений працівником поліції у відповідності до вимог ст.ст. 254-256 КУпАП, яким було встановлено, що ОСОБА_3 місце дорожньо-транспортної пригоди залишив та поліцію не повідомив, чим порушив п.2.10 ПДР України;(а.с.1)

-протоколом про адміністративне правопорушення серії АП2 № 278347 від 30.05.2016 року, який був складений працівником поліції у відповідності до вимог ст.ст. 254-256 КУпАП, в якому було встановлено, що 30.04.2016 року о 11:00 год. в Дніпропетровському районі водій ОСОБА_3 керуючи автобусом «Мерседем-Бенз» н.з НОМЕР_1, рухався по автодорозі М-04 «Знамянка-Луганськ-Ізварено» в районі складських приміщень «АТБ» розташованого в с.м.т. Ювілейне, перевозив пасажирів більше ніж передбачено технічною характеристикою даного транспортного засобу, та при зменшені швидкості руху автомобілем який рухався по переду нього, вжив заходів різкого гальмування внаслідок чого в салоні автобусу «Мерседем-Бенз» сталося падіння пасажиру ОСОБА_5, яка стояла в салоні автобусу. В наслідок падіння ОСОБА_5 отримала тілесні пошкодження та їй завдано матеріальних збитків.(а.с.2)

Отже, дослідивши всі вищезазначені докази по справі, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про наявність в діях ОСОБА_3 складу адміністративного правопорушення передбаченого ст.122-4 КУпАП.

Сам правопорушник підтвердив в суді апеляційної інстанції, що дійсно випадок з потерпілою мав місце, але перед нею він вибачився. Зазначив, що потерпіла дійсно фізично отримала пошкодження, але на той час претензій до нього не мала, через це він працівників поліції не викликав.

Крім того відповідно до Правил дорожнього руху України дорожньо-транспортна пригода - це подія, що сталася під час руху транспортного засобу, внаслідок якої загинули або поранені люди чи завдані матеріальні збитки. Я к вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії АП2 № 278347 від 30.05.2016 року за ст. 124 КУПАП в ньому було зазначено, що потерпілій ОСОБА_5 було завдано матеріальних збитків.

Порушень ст. ст. 279, 280 КУпАП при розгляді справи судом першої інстанції не допущено, докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність відповідно до ст. 252 КУпАП, а всі обставини, що мають значення для вирішення справи, суд з наведенням відповідних мотивів встановив та правильно кваліфікував вчинене ОСОБА_3 правопорушення.

Суттєвих порушень норм матеріального права або процесуального права, які б були підставою для скасування оскаржуваної постанови суду, апеляційним переглядом не встановлено.

Таким чином, апеляційний суд вважає необхіднимапеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

На підставі викладеного та керуючись ст.294Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження адвоката Каракай Віктора Миколайовича, який діє в інтересах ОСОБА_3 - задовольнити.

Поновити строк адвокату Каракай Віктору Миколайовичу, який діє в інтересах ОСОБА_3 на оскарження Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 22 червня 2016 року.

Апеляційну скаргу адвоката Каракай Віктора Миколайовича, який діє в інтересах ОСОБА_3 - залишити без задоволення.

ПостановуДніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 22 червня 2016 року, якою ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 255 (двісті п'ятдесят п'ять) гривень - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили негайно, остаточна і оскарженню не підлягає.

Суддя Апеляційного суду

Дніпропетровської області О.П. Піскун