Ухвала суду № 59457536, 05.08.2016, Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 182/4133/16-ц

Провадження № 4-с/0182/21/2016

У Х В А Л А

Іменем України

05.08.2016 року м. Нікополь

Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

Судді Тихомирова І.В.

Секретаря Рахуба О.Г.

Представника заявника ОСОБА_1

Представник заінтересованої особи ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_3 на дії бездіяльність державного виконавця Нікопольського міськрайонного відділу Державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, суд

Встановив:

29.07.2016 р. представник ОСОБА_3 адвокат ОСОБА_1 звернувся до Нікопольського міськрайонного суду із скаргою на дії, бездіяльність державного виконавця Нікопольського міськрайонного відділу Державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області і просить суд визнати рішення та дії державного виконавця Нікопольського міськрайонного відділу Державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області ОСОБА_4, направлені на примусове виконання Виконавчого листа Нікопольського міськрайонного суду від 04.06.2013 р. по цивільній справі 2-253/11 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в тому числі щодо передання на реалізацію вбудованого нежитлового приміщення кафе-бару «Камелія», розташованого в м. Нікополі по вул. Шевченко, 188 протиправними та зобовязати державного виконавця провести виконавчі дії про примусове виконання виконавчого листа Нікопольського міськрайонного суду зі стадії надіслання сторонам постанови про відкриття виконавчого провадження.

Свою заяву мотивує тим, що 28.07.2016 р. з офіційного сайту Державного підприємства «Сетам» 01.06.2016 р., їм стало відомо, що належне ОСОБА_3 вбудоване нежитлове приміщення кафе-бару «Камелія», яке розташовано в м. Нікополі по вул. Шевченко, 188 передано на прилюдні торги.

28.07.2016 р. під час ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження вони дізналися, що 04.06.2013 р. Нікопольським міськрайонний судом Дніпропетровської області було видано виконавчий лист по цивільній справі № 2-253/11.

26.06.2013 р. державним виконавцем Логвиненко Т.М. було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження.

Зазначеної постанови ОСОБА_3 не отримувала, на її адресу рекомендованою поштою відправлено не було.

В подальшому 11.04.2016 р. було проведено оцінку належного ОСОБА_3 майна, з зазначенням істотно заниженої вартості.

Зазначеної оцінки ОСОБА_3 також не отримувала.

Оскільки ОСОБА_3 не отримувала постанови про відкриття виконавчого провадження, крім того не отримувала будь-яких інших постанов, вважає що її позбавили прав, як сторони виконавчого провадження, чим порушили її інтереси.

В судовому засіданні представник заявника на задоволені скарги наполягав, просив суд її задовольнити.

Суду пояснив, що ОСОБА_3 не було відомо про винесення державним виконавцем 26.06.2013 р. постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № 38953287. Передбачених законом належних доказів про вручення постанови, матеріали виконавчого провадження не містять.

В звязку із зазначеним порушено право ОСОБА_3 щодо добровільного виконання рішення суду за зазначеним виконавчим провадженням.

Вважає що державним виконавцем порушені права ОСОБА_3 як сторони виконавчого провадження, які гарантуються міжнародними договорами, ратифікованими Україною, Конституцією України та чинним законодавством.

Представник державного виконавця проти задоволення скарги заперечував, просив відмовити в її задоволенні. Суду пояснив, що в провадженні відділу Державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області у державного виконавця Логвиненко Т.В. на виконанні знаходиться виконавче провадження за виконавчим листом виданого 04.06.2013 р. Нікопольським міськрайонним судом про стягнення з ОСОБА_3 заборгованості за кредитним договором.

Матеріали виконавчого провадження не містять відомостей про отримання ОСОБА_3 постанови від 26.06.2013 р. про відкриття виконавчого провадження, однак вважає, що скаржнику було достовірно відомо про відкриття виконавчого провадження, оскільки 16.10.2013 р. відбувалося опис та арешт майна, що підтверджується Актом ВП № 6-952. При складанні акту ОСОБА_3 була присутня особисто. Крім того ОСОБА_3 було відомо про проведення оцінки обєкту нерухомості.

Суд вислухавши думку учасників процесу, вивчивши матеріали скарги приходить до наступного.

Відповідно до частини п'ятої статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. У пункті 9 частини третьої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов'язковість рішень суду.

Судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Отже, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов'язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають із відносин щодо примусового виконання судових рішень.

Як зазначено в Постанові Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 6 від 07.02.2014 р. При розгляді справ за скаргами сторін виконавчого провадження на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суди повинні керуватися положеннями Конституції України, пункту 1 статті 6, статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950), статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК), законами України: від 23 лютого 2006 року № 3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", від 24 березня 1998 року № 202/98-ВР "Про державну виконавчу службу", від 21 квітня 1999 року № 606-XIV "Про виконавче провадження" (у редакції Закону України від 4 листопада 2010 року № 2677-VI) (далі - Закон про виконавче провадження), іншими нормативно-правовими актами, які регулюють примусове виконання судових рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини, тощо.

Як встановлено судом, підтверджується матеріалами справи та поясненнями учасників процесу 26.06.2013 р. старшим державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Нікопольського міськрайонного управління юстиції ОСОБА_5 було винесено Постанову про відкриття виконавчого провадження щодо примусового виконання Рішення Нікопольського міськрайонного суду на підставі виконавчого листа № 2/0182/145 виданого 04.06.2013 р. про стягнення на користь ПАТ «УкрСиббанк» боргу в розмірі 2711300,35 грн. Надано строк для добровільного виконання рішення до 02.07.2013 р. (а.с. 26)

Матеріали виконавчого провадження, які залучені представником Нікопольського міськрайонного відділу державної виконавчої служби, містять лист № 52099 від 26.06.2013 р. про направлення ОСОБА_3 постанови про відкриття виконавчого провадження від 26.06.2013 р. (а.с. 27)

З пояснень сторін та матеріалів залучених представниками, судом встановлено, що зазначену постанову ОСОБА_3 не отримувала на її адресу постанова рекомендованим листом з повідомленням про вручення не відсилалась.

Матеріали виконавчого провадження містять заяву представника ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_1 про ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження, датовану 22.10.2013 р. (а.с. 32)

Однак судом встановлено, що за зазначеною заявою ні представник ОСОБА_3 ні сама ОСОБА_3 з матеріалами ознайомлена не була, матеріали виконавчого провадження підтверджень про ознайомлення з матеріалами провадження заявника та її представника не містять.

Відповідно до змістустатті 1 Закону України «Про виконавче провадження»виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цьогоЗаконута інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цьогоЗаконупідлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ст. 25 ЗУ «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа про що виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

Копії постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржникові.

Відповідно до ст. 27 ЗУ «Про виконавче провадження» У разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

Ст. 31 зазначеного закону передбачено,що копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження, що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Згідно ст. 387 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби задовольнити вимогу заявника та усунути порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи.

Виходячи зі змісту зазначеної норми закону, у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби задовольнити вимогу заявника та усунути допущені порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи.

Оскільки судом встановлені ті обставини, що старшим державним виконавцем Логвіненко Т.М. не виконані вимоги ЗУ «Про виконавче провадження» в частині повідомлення боржника ОСОБА_3 про відкриття виконавчого провадження, на думку суду підлягають задоволенню вимоги заявника щодо визнання дій державного виконавця Нікопольського міськрайонного відділу Державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області ОСОБА_4, направлені на примусове виконання Виконавчого листа Нікопольського міськрайонного суду від 04.06.2013 р. по цивільній справі 2-253/11 про стягнення заборгованості за кредитним договором неправомірними, при цьому суд вважає за необхідне зобовязати державного виконавця провести виконавчі дії про примусове виконання виконавчого листа Нікопольського міськрайонного суду зі стадії надіслання сторонам постанови про відкриття виконавчого провадження від 26.06.2013 р..

Щодо вимог ОСОБА_3 про визнання рішень державного виконавця, в тому числі передання на реалізацію вбудованого нежитлового приміщення кафе-бару «Камелія», розташованого в м. Нікополі по вул. Шевченко, 188 протиправними, суд вважає за можливе відмовити в задоволені зазначених вимог, враховуючи ті обставини, що дії державного виконавця після винесення постанови про відкриття виконавчого провадження 26.06.2013 р. з часу відправлення повідомлення боржнику ОСОБА_3 постанови вже визнані неправомірними.

Вимог щодо скасування постанов винесених державним виконавцем після відкриття виконавчого провадження, скаржником та його представником до суду заявлено не було.

Постановою Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 6 від 07.02.2014 р. зазначається, що ураховуючи, що провадження з виконання судових рішень є завершальною і невід'ємною частиною (стадією) судового провадження по конкретній справі, в якій провадження за скаргою не відкривається, а за подання позовної заяви сплачено відповідний судовий збір, нірозділом VII ЦПК, ні Законом України від 8 липня 2011 року № 3674-VI "Про судовий збір" (частина перша статті 3) не передбачено необхідність сплати судового збору за подання скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби, то за подання скарги судовий збір не сплачується.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1, 25, 27, 31 ЗУ «Про виконавче провадження», ст. 212-215, 383-388 ЦПК України, Постановою Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 6 від 07.02.2014 р., суд,

Ухвалив:

Скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Визнати дії державного виконавця Нікопольського міськрайонного відділу Державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області ОСОБА_4, після винесення постанови про відкриття виконавчого провадження від 26.06.2013 р. щодо примусового виконання рішення Нікопольського міськрайонного суду на підставі виконавчого листа № 2/0182/145 виданого 04.06.2013 р. про стягнення на користь ПАТ «УкрСиббанк» боргу в розмірі 2711300,35 грн. зі стадії надіслання боржнику ОСОБА_3 постанови про відкриття виконавчого провадження від 26.06.2013 р. неправомірними.

В іншому відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 5-ти денний строк з дня винесення ухвали апеляційної скарги.

Суддя: ОСОБА_6