Постанова № 59455970, 13.07.2016, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" липня 2016 р. Справа№ 911/510/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тарасенко К.В.

суддів: Тищенко О.В.

Іоннікової І.А.

за участі представників:

від позивача: ОСОБА_2 - особисто

ОСОБА_3 - представник

від відповідача: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «А-СЕПТ» на рішення Господарського суду Київської області від 11.04.2016 у справі № 911/510/16 (суддя - Щоткін О.В.)

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

до Товариства з обмеженою відповідальністю «А-СЕПТ»

про стягнення 174 464,17 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Київської області від 11.04.2016 у справі № 911/510/16 позовні вимоги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 задоволено в повному обсязі.

Присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «А-СЕПТ» на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 - 168 000,00 грн. основного боргу, 2264,17 грн. 3 % річних, 4200,00 грн. інфляційних та 2 616,97 грн. судового збору.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «А-СЕПТ» звернулось до Київського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Київської області від 11.04.2016 у справі № 911/510/16 скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволені позовних вимог ФОП- ОСОБА_2 відмовити в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що місцевий суд не надав правової оцінки доказам наданим відповідачем, не повністю з'ясував обставини, що мають значення для справи, визнав встановленими недоведені обставини, що мають істотне значення для справи, зробив висновки які не відповідають обставинам справи.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 31.05.2016 апеляційну скаргу прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 15.06.2016.

Представник позивача 10.06.2016 через відділ діловодства Київського апеляційного господарського суду надав відзив на апеляційну скаргу, в якому заперечував проти доводів апеляційної скарги відповідача, просив залишити її без задоволення, рішення суду першої інстанції - без змін.

13.06.2016 від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

15.06.2015 представник відповідача в судове засідання не з'явився.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 15.06.2016 клопотання відповідача пор відкладення розгляду справи задоволено, розгляд справи відкладено на 13.07.2016.

У судове засідання 13.07.2016 представник відповідача повторно не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Заслухавши думку позивача та його представника, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами та без участі представника відповідача.

Дослідивши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, заслухавши пояснення позивача та його представника, перевіривши матеріали справи, наявні в ній докази та проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів встановила наступне.

31 липня 2013 року між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «А-СЕПТ» (орендар) укладено договір оренди складського приміщення № 10, відповідно до умов якого, Орендодавець передає Орендарю в строкове платне користування без права викупу приміщення разом з правами користування комунікаціями, сходами та іншими подібними правами, що пов'язані з використанням об'єкту, що здається в оренду за їх призначенням.

Згідно п. 3.1. Договору приймання-передача об'єкта, що здається в оренду, здійснюється по акту прийому-передачі.

31 липня 2013 року між позивачем та відповідачем складено акт прийому передачі на підставі якого, Орендодавець передав, а Орендар прийняв в термінове платне користування нежитлове приміщення загальною площею 355,1 кв.м., розташований за адресою: с. Погреби, Броварського району, вул. Фрунзе, 15-Є.

Відповідно до п. 3.6. Договору строк оренди обчислюється з дати підписання акту приймання - передачі, за яким об'єкт, що здається в оренду, передається Орендарю. Акт приймання-передачі є невід'ємною частиною цього Договору.

Строк оренди становить 365 (триста шістдесят п'ять) календарних днів з дати підписання Акту здачі-приймання. (п. 4.1. Договору).

Якщо жодна Сторона в строк до 31 липня 2014 року до закінчення строку дії цього Договору не заявить про намір його розірвати Договір автоматично пролонгується на 12-ти місячний строк. (п. 4.2. Договору).

Доказів того, що сторони виявили намір розірвати договір оренди складського приміщення № 10 матеріали справи не містять, у зв'язку з чим суд прийшов до висновку, що даний договір є чинним.

Крім того, колегія суддів не приймає посилання апелянта на несправжність підпису директора Товариства з обмеженою відповідальністю «А-Септ» ОСОБА_5 в місці виправлення описки в акті прийому-передачі від 31.07.2013 та на першій сторінці договору № 10 від 31.07.2013, оскільки: по-перше поруч з підписом відсутнє прізвище та ініціали особи, яка поставила зазначені підписи, однак зазначені підписи завірені печаткою Товариства з обмеженою відповідальністю «А-Септ», справжність якої не заперечується відповідачем, а по-друге ні суд ні відповідач не є експертами, які могли б виключно за зовнішнім виглядом визначити справжність підпису.

Відповідно до ст. 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Враховуючи, що доказів визнання недійсним Договору, чи невідповідності відомостей, що містяться в акті прийому-передачі від 31.07.2013 відповідачем не надано, відповідно у суду відсутні підстави вважати зазначені докази неналежними чи/та недопустимими.

Пунктом 5.1. Договору передбачено, що розмір орендної плати за весь об'єкт, що здається в оренду в цілому складає 7 000,00 грн. за календарний місяць без ПДВ та включає в себе вартість комунальних послуг (забезпечення холодною та гарячою водою, водовідведення, газо- та електропостачання, опалення, вивезення побутових відходів), спожитих Орендарем та надаються Орендареві зі сторони Орендодавця без будь-якої компенсації.

Відповідно до п. 5.2. Договору орендна плата сплачується в гривнях в готівковому або безготівковому порядку на поточний рахунок Орендодавця не пізніше 5-го числа.

Приписами пункту 7.1. Договору встановлено, що Орендар, серед іншого, зобов'язаний своєчасно здійснювати орендні платежі.

Позов мотивовано тим, що відповідач свої зобов'язання в частині своєчасної оплати орендних платежів не виконував належним чином, у зв'язку з чим станом на 31.07.2015 року за останнім утворилась заборгованість у розмірі 168 000,00 грн.

В порядку досудового врегулювання спору, позивач звертався до відповідача з претензією № 1 від 16.11.2015, в якій просив погасити наявну заборгованість.

Втім, вказана претензія залишена відповідачем без відповіді та належного реагування, у зв'язку з чим позивач був змушений звернутись з позовом до суду про стягнення заборгованості у розмірі 168 000,00 грн.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічна норма закріплена у статті 193 Господарського кодексу України.

Згідно з частиною шостою ст. 283 Господарського кодексу України, до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

У відповідності до ч.ч. 1, 5 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Приписами частини першої статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Зважаючи на те, що відповідач, у встановлені договором строки, орендні платежі не вніс, доказів оплати суду не надав, вказана заборгованість підтверджується матеріалами справи, вимога про стягнення 168 000,00 грн. є такою, що правомірно задоволена судом першої інстанції в повному обсязі.

Посилання відповідача на сплату орендних платежів у готівковій формі колегією суддів відхиляється, оскільки в матеріалах справи відсутні розписки, листи чи будь-які інші докази, які б свідчили про отримання позивачем готівкових коштів на виконання вимог Договору.

Крім того, позивач просив суд стягнути з відповідача 2264,17 грн. 3% річних та 4200,00 грн. інфляційних втрат.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом перевірено розрахунок 3 % річних та інфляційних втрат, здійснений позивачем та встановлено, що він є арифметично вірним, відповідає вимогам законодавства та обставинам справи, а тому вимоги в цій частині позову підлягають задоволенню.

Наведені обставини свідчать про правомірність висновку суду першої інстанції про доведеність та обґрунтованість позовних вимог про стягнення з відповідача 168 000,00 грн. основного боргу, 2264,17 грн. 3% річних та 4200,00 грн. інфляційних втрат.

Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, а господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Заперечення скаржника, викладені у апеляційній скарзі, не приймається колегією суддів до уваги, оскільки не підтверджуються матеріалами справи та не спростовують висновків суду першої інстанції.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає рішення суду першої інстанції по даній справі обґрунтованим та таким, що відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, підстав для його скасування чи зміни не вбачається, апеляційна скарга відповідача є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «А-СЕПТ» залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Київської області від 11.04.2016 року по справі № 911/510/16 залишити без змін.

2. Матеріали справи № 911/510/16 повернути до Господарського суду Київської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий суддя К.В. Тарасенко

Судді О.В. Тищенко

І.А. Іоннікова