Постанова № 59455894, 02.08.2016, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.08.2016 року Справа № 904/10999/15

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Кузнецової І.Л. (доповідача),

суддів - Березкіної О.В., Герасименко І.М..,

при секретарі судового засідання: Мацекос І.М.,

за участю представників:

від позивача: Ткачук Ю.А., представник, довіреність № 9 від 25.07.2016 р.,

від відповідача: Оскаленко М.Ю., представник, довіреність № б/н від 21.12.2015 р.,

від третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином,

від третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: ОСОБА_3, представник, довіреність № 16-9 від 05.01.2016 р.,

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Строй-Інвест" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 09.03.2016р. у справі №904/10999/15

за позовом комунального закладу "Нікопольський центр первинної медико-санітарної допомоги", м.Нікополь, Дніпропетровська область

до товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Строй-Інвест", м.Нікополь, Дніпропетровська область

третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: фізична особа-підприємець ОСОБА_4, м.Нікополь, Дніпропетровська область

третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Державна фінансова інспекція в Дніпропетровській області

про стягнення 33648грн.49коп.

ВСТАНОВИВ:

- рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 09.03.2016р. у справі №904/10999/15 (суддя Колісник І.І.) позов комунального закладу (далі-КЗ)"Нікопольський центр первинної медико-санітарної допомоги" задоволено, з товариства з обмеженою відповідальністю (далі-ТОВ)"Виробничо-комерційна фірма "Строй-Інвест" на користь позивача стягнуто завдану матеріальну шкоду в сумі 33648грн.49коп.;

- приймаючи рішення, господарський суд виходив з висновків ревізії фінансово-господарської діяльності позивача, проведеної Державною фінансовою інспекцією в Дніпропетровській області, якою встановлено завищення вартості виконаних відповідачем будівельних робіт шляхом пред"явлення до сплати позивачеві загальновиробничих витрат субпідрядника фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, які фактично та документально не підтверджені, чим позивачу завдано матеріальну шкоду (збитки) у вказаній вище сумі;

- не погодившись з рішенням суду, ТОВ"Виробничо-комерційна фірма "Строй-Інвест" подало апеляційну скаргу, в якій з посиланням на неправильне застосування господарським судом норм матеріального і процесуального права просить це рішення скасувати, прийняти нове рішення та відмовити в задоволенні позовних вимог;

- у поданій скарзі йдеться про те, що при вирішенні спору господарським судом не надано будь-якої правової оцінки запереченням відповідача, викладеним у відзиві на позов, про те, що позивач не навів правового обґрунтування заявленого позову, пославшись лише на висновки акту ревізії, який не є належним та допустимим доказом порушення відповідачем договірних зобов"язань, про те, що виявлені ревізією порушення не впливають на умови, укладеного між сторонами договору, не можуть їх змінювати, а є лише підставою для притягнення до відповідальності посадових осіб у встановленому законом порядку, про те, що в діях відповідача відсутня протиправність поведінки, оскільки він цілком правомірно отримав договірну ціну за виконані підрядні роботи, прийняті позивачем, якщо позивач вважав, що вартість робіт завищена, він мав право не підписувати договір та кошторис, але не мав права вимагати повернення частини сплаченої ціни за виконані роботи, а також про те, що спір між сторонами стосується виконання умов договору підряду і встановленню підлягає факт порушення відповідачем господарського зобов"язання, між тим, розглядаючи спір, суд не дослідив відповідних обставин;

- позивач відзив на апеляційну скаргу не надав, в судовому засіданні представник позивача просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, посилаючись на безпідставність доводів скаржника;

- третя особа-1 відзив на апеляційну скаргу не надала, її представник в судове засідання не з"явився, конверти з ухвалами про прийняття апеляційної скарги до розгляду та про відкладення такого розгляду, направлені третій особі за адресою, вказаною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань повернуті з відміткою "за закінченням терміну зберігання", у зв"язку з чим, третя особа-1 вважається такою, що повідомлена належним чином про час та місце розгляду справи;

- третя особа-2 вважає рішення господарського суду обґрунтованим та просить залишити апеляційну скаргу без задоволення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи-2, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню в силу наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 24.09.2014р. КП"Нікопольський центр первинної медико-санітарної допомоги" (замовником) та ТОВ"Виробничо-комерційна фірма "Строй-Інвест" (виконавцем) укладено договір про виконання робіт з капітального ремонту №67, на підставі якого виконавець зобов"язався у 2014р. виконати роботи, передбачені проектом "Капітальний ремонт нежитлової будівлі за адресою: АДРЕСА_1", а замовник - прийняти та оплатити ці послуги.

Відповідно до п.1.2 договору найменування, обсяг та строки робіт, які будуть виконані виконавцем встановлюються дефектними актами та проектно-кошторисною документацією, які є невід"ємними частинами договору.

Згідно з п.п.3.1, 3.2 ціна договору становить 326017грн.41коп. і може бути зменшена за взаємною згодою сторін.

В п.4.1 договору передбачено, що розрахунки проводяться шляхом перерахування коштів замовником на рахунок виконавця після пред"явлення ним рахунка на оплату та акта приймання-здачі виконаних робіт протягом 30 робочих днів.

П.4.3 договору встановлено, що вартість виконаних робіт розраховується на підставі проектно-кошторисної документації, затвердженої замовником, враховуючи фактичні об"єми виконаних робіт.

Пп.6.2.3 п.6.2 договору на замовника покладено обов"язок перевіряти відповідність виконаних робіт проектно-кошторисній документації, державним будівельним нормам, діючим вимогам Держстандарту, технічним умовам та відомчим нормам та правилам.

Виходячи з умов договору, відповідач виконав роботи загальною вартістю 296130грн.83коп., що підтверджується актами приймання виконаних робіт №1 від 27.11.2014р. та №145 від 25.12.2014р., підписаними представниками сторін без зауважень. Підписи представників сторін скріплені печатками закладу та товариства.

Відповідно до плану роботи Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області за ІІ квартал 2015 року проведена ревізія фінансово-господарської діяльності КЗ"Нікопольський центр первинної медико-санітарної допомоги" за період з 01.01.2012 по 31.05.2015р.р., за результатами якої складено акт №860-22/99 від 27.05.2015р..

В процесі ревізії встановлено, що ТОВ"Виробничо-комерційна фірма "Строй-Інвест" пред'явлено до сплати позивачеві загальновиробничі витрати субпідрядника ФОП ОСОБА_4, які фактично та документально не підтверджено наявністю трудових ресурсів, необхідних для проведення відповідних розрахунків, що є порушенням частини другої статті 321 Господарського кодексу України, частини третьої статті 843 Цивільного кодексу України, п.п.4.2.1, 4.2.1.5, 4.2.1.6, 4.3 ДБН Д.1.1-1-2000, п.1 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п.2.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку і призвело до завищення вартості будівельних робіт за листопад - грудень 2014р. на загальну суму 33648грн.49коп. (заробітна плата працівників загальновиробни-чого персоналу - 9660грн.85коп., відрахування єдиного соціального внеску - 22 305грн.26 коп., єдиний податок 5 процентів - 1682грн.38 коп.).

Також у ході ревізії проведено зустрічну звірку у ТОВ"Виробничо-комерційна фірма "Строй-Інвест" (довідка № 860-22/27з від 03.06.2015 року). Під час зустрічної звірки окрім інших первинних документів було досліджено договір підряду №10/31 від 09.10.2014р., укладений між відповідачем та ФОП ОСОБА_4, на виконання робіт з капітального ремонту нежитлової будівлі за адресою: АДРЕСА_1. Сума субпідрядних робіт з капітального ремонту за договором складає 117621грн.61коп.

З метою документального підтвердження виду, обсягу і якості операцій та проведених взаємних розрахунків, з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку ТОВ"ВКФ "Строй-Інвест" фінансовою інспекцією було надіслано запит на адресу фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 з пропозицією надати належним чином засвідчені ксерокопії документів бухгалтерського обліку стосовно господарських взаємовідносин із ТОВ"ВКФ "Строй-Інвест" за 2014 рік.

Відповідно до довідки станом на дату завершення зустрічної звірки підприємцем ОСОБА_4 документів не надано .

Відповідно до акту ревізії виявлені порушення призвели до завищення вартості будівельних робіт за листопад - грудень 2014р. на загальну суму 33648грн.49коп..

На адресу позивача Державною фінансовою інспекцією в Дніпропетровській області направлена вимога №860-15/1425 від 25.08.2015р. про усунення виявлених ревізією порушень законодавства в установленому порядку.

Викладені обставини слугували визначальними для звернення КЗ"Нікопольський центр первинної медико-санітарної допомоги" з позовом про стягнення з ТОВ"Виробничо-комерційна фірма "Строй-Інвест" матеріальної шкоди в сумі 33648грн.49коп..

Як правові підстави такого звернення позивачем зазначені, у тому числі, положення ст.ст.526, 838 Цивільного кодексу України та ст.216 Господарського кодексу України.

Задовольняючи позовні вимоги, господарський суд послався на висновки проведеної ревізії, згідно з якими внаслідок допущеного порушення, комунальному закладу завдано матеріальної шкоди (збитків) на загальну суму 33648грн.49коп..

Суд апеляційної інстанції не погоджується з вищенаведеними висновками господарського суду, оскільки вважає ці висновки зробленими всупереч положенням ст.43 Господарського процесуального кодексу України та при неправильному застосуванні норм матеріального права.

Ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання не допускається. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно з ст.629 Кодексу договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.632 Кодексу ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Згідно з ч.1 ст.875 Кодексу за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Ч.1 ст.853 Кодексу передбачено, що замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Відповідно до ч.4 ст.882 Кодексу передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Відповідно до ч.1 ст.216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Ч.2 ст.217 названого Кодексу передбачено, що у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Згідно із ст.225 Кодексу до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Обов'язковими умовами покладення відповідальності на винну сторону є наявність збитків, протиправність дій цієї особи, причинного зв'язку між діями особи та збитками, які складають об'єктивну сторону правопорушення, та вини особи, внаслідок дій якої спричинено збитки.

Відсутність хоча б одного з елементів складу правопорушення звільняє боржника від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов'язань (виключає його відповідальність).

Тобто, слід довести, що протиправні дії чи бездіяльність заподіювача збитків є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи - безумовним наслідком такої протиправної поведінки.

Щодо досліджуваної справи, то позивачем не доведено факту понесення ним додаткових, не передбачених договором витрат, що перевищують суму договору, з вини відповідача і за відсутності погодження позивача з такими витратами.

Як зазначено вище, позивачем на підставі актів приймання виконаних робіт №1 від 27.11.2014р. та №145 від 25.12.2014р. прийняті виконані відповідачем за договором №67 від 24.09.2014р. роботи та проведена їх оплата, що сторонами не спростовується.

Посадовими особами Державної фінансової інспекції у Дніпропетровській області в акті ревізії №860-22/09 від 27.07.2015р. зафіксовано завищення вартості виконаних та оплачених позивачем робіт на суму 33648грн.49коп..

Отже, такий акт лише фіксує порушення фінансової дисципліни учасника правовідносин, фінансово-господарська діяльність якого перевірялася. Вказаний акт ревізії не може змінювати, припиняти частково або повністю правовідносини сторін, зобов"язання, визначені договором та підтверджені відповідним актом виконаних робіт.

Таким чином, акт фінансово-господарської діяльності не є належним доказом порушення відповідачем зобов"язань за договором та спричинення збитків позивачу і не може розглядатися як підстава виникнення господарсько-правового зобов"язання відповідача повернути сплачені йому позивачем кошти.

У цьому зв"язку протиправна поведінка відповідача у відповідних господарських відносинах відсутня і позивачем також не доведені обставини щодо наявності в діях відповідача всіх елементів складу правопорушення, які необхідні для застосування до нього відповідальності у вигляді відшкодування збитків.

У той же час виявлення вказаних порушень може бути підставою для притягнення до відповідальності посадових осіб у встановленому чинним законодавством порядку.

Згідно із п.3 Порядку проведення інспектування Державною фінансовою інспекцією, її територіальними органами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2006р. №550 акт ревізії - документ, який складається посадовими особами контролюючого органу, що проводили ревізію, фіксує факт її проведення та результати. Заперечення, зауваження до акта ревізії (за їх наявності) та висновки на них є невід'ємною частиною акта.

Відповідно до п.50 цього Порядку за результатами проведеної ревізії у межах наданих прав контролюючі органи вживають заходів для забезпечення, в тому числі, звернення до суду в інтересах держави щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства з питань збереження і використання активів, а також стягнення у дохід держави коштів, одержаних за незаконними договорами, без встановлених законом підстав або з порушенням вимог законодавства.

Враховуючи, що позивачем не доведено порушення відповідачем умов договору, висновки господарського суду про задоволення позовних вимог є неправомірними.

Тому рішення місцевого господарського суду підлягає скасуванню.

Викладене відповідає правовій позиції Вищого господарського суду України (постанови від 15.03.2016р. №922/5384/16, від 05.07.2016р. №914/1655/15, від 24.03.2016р. №920/1550/15).

Заперечення позивача та третьої особи-2 визнані апеляційним судом необґрунтованими.

Керуючись ст.ст.101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

- рішення господарського суду Дніпропетровської області від 09.03.2016р. у справі №904/10999/15 скасувати;

- прийняти нове рішення;

- в позові відмовити;

- стягнути з комунального закладу "Нікопольський центр первинної медико-санітарної допомоги" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Строй-Інвест" 1339грн.80коп. судового збору за апеляційною скаргою, видати наказ;

- видачу наказу доручити господарському суду Дніпропетровської області

Головуючий І.Л.Кузнецова

Суддя О.В.Березкіна

Суддя І.М.Герасименко

Повна постанова складена 04.08.2016р.