Рішення № 59455764, 02.08.2016, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"02" серпня 2016 р. Справа № 924/610/16

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Кочергіної В.О., розглянувши матеріали

за позовом Публічного акціонерного товариства "Хмельницькобленерго" в особі Теофіпольського району електричних мереж смт. Теофіполь

до Комунального підприємства "Теофіпольське виробниче управління житлово-комунального господарства" смт.Теофіполь

про стягнення 7820грн. 16коп.

Представники сторін:

від позивача ОСОБА_1 - за довіреністю №24 від 25.12.2015р.

від відповідача не з'явився

У судовому засіданні, відповідно до ст.85 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Відповідач в судове засідання 02.08.2016р. явку уповноваженого представника не забезпечив, про поважність причин неявки суд не повідомив, незважаючи на те, що належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення від 22.07.2016р.

У клопотанні (вх.№05-22/7486/16 від 01.08.2016р.) просить суд розглядати справу за відсутності його представника.

Суть спору

З урахуванням прийнятої судом заяви (вх. №05-08/1624/16 від 19.07.2016р.) про зменшення позовних вимог, Публічне акціонерне товариство "Хмельницькобленерго" в особі Теофіпольського РЕМ просить суд стягнути з Комунального підприємства "Теофіпольське виробниче управління житлово-комунального господарства" 7820грн. 16коп., з яких 6542грн. 66коп. пені, нарахованої за періоди з 01.07.2015р. по 30.11.2015р., 423грн. 45коп. 3% річних, нарахованих за періоди з 01.07.2015р. по 30.11.2015р., 854грн. 05коп. інфляційних втрат, нарахованих за вересень 2015р.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на несвоєчасне виконання відповідачем зобов'язань за договором про постачання електричної енергії №15 від 01.04.2009р. щодо розрахунків за отриману електроенергію. Звертає увагу суду на те, що 25.05.2016р. направив на адресу відповідача претензію №408, яка була залишена без відповіді та відповідного реагування.

В судовому засіданні 02.08.2016р. представник позивача повідомив, що на час розгляду справи відповідачем заявлені до стягнення суми не погашені, на підтвердження чого подав довідку. Також звертає увагу суду, що у запереченні проти позову відповідачем зазначено, що претензія Теофіпольського РЕМ №408 від 25.05.2016р. розглянута з направленням відповіді, однак Теофіпольський РЕМ жодної відповіді на претензію не отримував. У запереченні відповідач також посилається на акт звірки розрахунків станом на 01.06.2016р., однак акт звірки станом на 01.06.2016р. Теофіпольським РЕМ не підписувався і відповідачу не надавався. Що стосується оплати за активну електроенергію в листопаді 2015р., то відповідачем оплачено заборгованість у розмірі 147198грн. 75коп. з переплатою на кінець місяця у розмірі 7299грн. 43коп., однак на початок листопада місяця існувала заборгованість у розмірі 93304грн. 58коп., на яку нараховано пеню та 3% річних.

Відповідач у запереченнях на позов (вх. №05-22/7135/16 від 19.07.2016р.) повідомив, що претензія Теофіпольського РЕМ №408 від 25.05.2016р. відповідачем розглянута з направленням відповіді та клопотанням надати протягом 10 днів усі документи розрахунку заборгованості з метою вирішення справи в позасудовому порядку. Посилаючись на акт звірки розрахунків станом на 01.06.2016р., зазначає, що в листопаді 2015 року перерахував Теофіпольському РЕМ 147198грн,75коп. за спожиту електроенергію з переплатою на кінець місяця в розмірі 7299грн. 43коп. Незважаючи на відсутність заборгованості Теофіпольський РЕМ нарахував пеню за листопад 2015р. у розмірі 1914грн. 46коп.

У письмових поясненнях (вх.№05-22/7486/16 від 01.08.2016р.) просить суд при прийнятті рішення зменшити розмір пені, посилаючись на те, що борг за 2015р. виник у зв'язку з не відшкодуванням державою різниці в тарифах за спожиту електроенергію.

Розглядом матеріалів справи встановлено:

01.04.2009р. між Публічним акціонерним товариством "Хмельницькобленерго" в особі Теофіпольського району електричних мереж (постачальник) та Комунальним підприємством "Теофіпольське виробниче управління житлово-комунального господарства" (споживач) укладений договір №15 про постачання електричної енергії юридичним та фізичним особам суб'єктам підприємницької діяльності.

Відповідно до п. 1.1 договору постачальник продає електричну енергію для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю 180,7 кВт, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору, та додатками до договору, що є його невід'ємними частинами.

Постачальник зобов'язується постачати споживачу електроенергію, як різновид товару в обсягах, визначених відповідно до розділу 5, та з урахуванням умов розділу 6 цього договору (п. 2.2.2 договору).

Відповідно до п. 2.3.3 договору, споживач зобов'язується оплачувати постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами додатків 10, 3 "Порядок розрахунків" та "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії".

За внесення платежів, передбачених п.п. 2.3.3, 2.3.4 цього договору, з порушенням термінів визначених відповідним додатком, споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі 0,5% за кожний день простроченого платежу, враховуючи день фактичної оплати, але не більше подвійної облікової ставки НБУ. Сума пені зазначається у розрахунковому документі окремим рядком. Споживач на вимогу постачальника відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України зобов'язується сплатити постачальнику суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми (п. 4.2.1 договору).

Згідно з п. 9.1 договору додатки до цього договору: 1, 2, 3, 5, 7, 10, 11, 4, а також повідомлення про встановлення договірних величин споживання електричної потужності є невід'ємними частинами цього договору.

Договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 31.12.2009р. Договір вважається щорічно продовженим, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов (п. 9.4 договору).

Договір підписано представниками та скріплено відтисками печаток сторін.

06.01.2015р. сторонами підписано додаток №1 до договору №15 від 01.04.2009р. "Обсяги постачання електричної енергії споживачу та субспоживачу на 2015р.", відповідно до якого на ІІІ квартал 2015р. планувалося поставити відповідачу 130000 кВт., з яких: у липні 40000 кВт., у серпні 45000 кВт., у вересні 45000 кВт.; на ІV квартал 2015р. планувалося поставити відповідачу 150000 кВт., з яких: у жовтні 50000 кВт., у листопаді 50000 кВт., у грудні 50000 кВт.

Також сторонами 06.01.2015р. підписано додаток №3 до договору №15 від 01.04.2009р. "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії", згідно якого зняття показів, зокрема, здійснювалось: 21.07.2015р., 20.08.2015р., 22.09.2015р., 21.10.2015р., 20.11.2015р.

Відповідно до додатку №10 від 01.04.2009р. до договору "Порядок розрахунків", розрахунковий період споживання та оплати за електроенергію визначається календарним місяцем. Споживач самостійно здійснює повну поточну оплату вартості обсягу електричної енергії, згідно додатку №1 з врахуванням очікуваного споживання електроенергії за розрахунковий період у відповідності: до 30 числа розрахункового періоду 100% від договірної величини споживання електроенергії розрахункового періоду. Остаточний розрахунок за спожиту електроенергію проводиться на підставі одержаного рахунку. Тривалість періоду для оплати отриманого рахунку не повинна перевищувати 3-х операційних днів з дня отримання рахунку. За дату оплати приймається дата зарахування банком коштів на рахунок постачальника.

Позивач на виконання своїх зобовязань по договору №15 від 01.04.2009р. у період липень-листопад 2015р. поставив відповідачу активну електричну енергію на загальну суму 226122грн. 11коп., що підтверджується рахунками - фактурами №15 від 22.07.2015р. на суму 38963грн. 52коп., від 27.08.2015р. на суму 43914грн. 47коп., 30.09.2015р. на суму 56203грн. 98коп., 21.10.2015р. на суму 40445грн. 40коп., 27.11.2015р. на суму 46594грн. 74коп.

В рахунок оплати поставленої відповідачу у період липень - листопад 2015р. за договором №15 від 01.04.2009р. електроенергії позивач отримав субвенції з державного бюджету у розмірі 210521грн. 14коп., що підтверджується реєстрами централізованих розрахунків по субвенції в розрізі кредиторів-постачальників послуг на оплату ЖКП згідно Постанови КМУ від 11.01.2005р. №20 (зі змінами) по управлінню соціального захисту населення Теофіпольської районної державної адміністрації Хмельницької області, а саме: 30.06.2015р. - 9913грн. 95коп., 22.07.2015р. - 13913грн. 32коп., 13.08.2015р. - 21129грн. 79коп., 06.10.2015р. - 21377грн. 45коп., 04.11.2015р. - 32559грн. 18коп., 25.11.2015р. - 111627грн. 45коп.

Відповідачем перераховано на рахунок позивача в рахунок оплати поставленої у період липень-листопад 2015р. електроенергії 22112грн. 12коп., з яких 01.04.2009р. - 19100грн., 30.11.2015р. - 3012грн. 12коп., що підтверджується наявними в матеріалах справи банківськими виписками.

На час розгляду справи заборгованість по оплаті поставлено електроенергії погашена.

25.05.2016р., враховуючи порушення термінів виконання грошових зобов'язань, позивачем надіслано відповідачу претензію №408 про сплату нарахованої до стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат за договором від 01.04.2009р.

Згідно відповіді від 24.06.2016р. на претензію відповідач зазначив, що погоджується задовольнити вимоги позивача у розмірі 9160грн.44коп. шляхом досудового врегулювання спору у разі надання розрахунку заборгованості та доказів в підтвердження зазначеної заборгованості. Доказів направлення на адресу позивача відповіді матеріали справи не містять.

Враховуючи неоплату відповідачем пені, 3% річних та інфляційних втрат, нарахованих за поуршенням термінів виконання грошових зобов'язань позивач звернувся до суду з позовом про примусове стягнення 6542грн. 66коп. пені, нарахованої за період з 01.07.2015р. по 30.11.2015р., 423грн. 45коп. 3% річних, нарахованих за період з 01.07.2015р. по 30.11.2015р., 854грн. 05коп. інфляційних втрат, нарахованих за вересень 2015р.

Аналізуючи наявні в матеріалах справи докази, заслухавши пояснення представника позивача, оцінюючи їх у сукупності, судом береться до уваги таке:

Відповідно до ст.11, ст.509 Цивільного кодексу України однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків сторін є укладення між ними договору. В силу зобов'язання боржник зобов'язаний вчинити на користь кредитора певну дію, в тому числі сплатити гроші, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, тобто, сплати коштів.

Пунктом 3 ст.3, ст.627 Цивільного кодексу України закріплено принцип свободи договору, який передбачає, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 2 п. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Правовідносини, які виникли між сторонами за своїм характером являються господарськими, виходячи зі змісту ст. ст. 173, 174 ГК України, як такі, що виникли з господарського договору, і відповідно до ст. 1 Господарського кодексу України є предметом його регулювання.

Між сторонами укладено договір про постачання електричної енергії №15 від 01.04.2009р., за умовами якого позивач здійснює передачу та постачання електричної енергії відповідачу, а відповідач оплачує позивачу спожиту електроенергію.

Відповідно до п.1.2 Правил користування електричною енергію, затверджених постановою НКРЕ від 31.07.1996р. №28 (у редакції Постанови НКРЕ від 17.10.2005р. №910) договором про постачання електричної енергії є домовленість двох сторін (постачальник електричної енергії за регульованим тарифом і споживач), що є документом певної форми, який встановлює зміст та регулює правовідносини між сторонами під час продажу постачальником за регульованим тарифом електричної енергії споживачу за тарифами, які регулюються відповідно до законодавства України.

Електрична енергія (активна) - енергоносій, який виступає на ринку як товар, що відрізняється від інших товарів особливими споживчими якостями та фізико-технічними характеристиками (одночасність виробництва та споживання, неможливість складування, повернення, переадресування), які визначають необхідність регулювання та регламентації використання цього товару (п.1.2 Правил користування електричною енергію).

Пунктами 8.1 та 10.2 Правил передбачено, що постачальник електричної енергії за регульованим тарифом має право: 1) на отримання від споживача своєчасної оплати за електричну енергію та інших платежів відповідно до умов договору та законодавства України; 2) на всі види забезпечення виконання зобов'язань споживачем щодо оплати договірних обсягів споживання електричної енергії у формі і видах, передбачених законодавством України; 3) на відшкодування у передбаченому законодавством України порядку несплаченої споживачем частини вартості електричної енергії, що постачається йому на рівні екологічної броні електропостачання. Споживач електричної енергії зобов'язаний: 1) користуватися електричною енергією виключно на підставі договору (договорів); 2) оплачувати обсяг спожитої електричної енергії, а також здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та рахунків, виставлених на підставі актів про порушення цих Правил та умов договору.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про електроенергетику" постачанням електричної енергії є надання електричної енергії споживачу за допомогою технічних засобів передачі та розподілу електричної енергії на підставі договору. Споживачами енергії є суб'єкти господарської діяльності та фізичні особи, що використовують енергію для власних потреб на підставі договору про її продаж та купівлю.

Відповідно до ст. 714 ЦК України, ст. 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Згідно ст. 26 Закону України "Про електроенергетику" споживач енергії зобов'язаний додержуватися вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії. Споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією та виконання приписів державних інспекцій з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії згідно із законодавством України.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України та ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язань або їх зміна не допускається.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Позивач на виконання зобовязань за договором №15 від 01.04.2009р. поставив активну електричну енергії споживачу (відповідачу) у період липень-листопад 2015р., що підтверджується рахунками - фактурами №15 від 22.07.2015р. на суму 38963грн. 52коп., від 27.08.2015р. на суму 43914грн. 47коп., 30.09.2015р. на суму 56203грн. 98коп., 21.10.2015р. на суму 40445грн. 40коп., 27.11.2015р. на суму 46594грн. 74коп., загалом на 226122грн. 11коп.

Відповідачем перераховано в рахунок оплати поставленої активної електроенергії у період липень-листопад 2015р. 232633грн. 26коп., що підтверджується банківськими виписками та реєстрами централізованих розрахунків по управлінню соціального захисту населення Теофіпольської районної державної адміністрації Хмельницької області.

Згідно наявних в матеріалах справи доказів судом встановлено прострочення оплати за отриману електроенергію, тобто порушення визначених договором термінів виконання грошових зобов'язань на: 14347грн. 97коп. у період з 30.07.2015р. по 12.08.2015р., 37132грн. 65коп. у період з 01.09.2015р. по 29.09.2015р., 93336грн. 63коп. у 30.09.2015р. по 04.10.2015р., 71959грн. 18коп. у період з 05.10.2015р. по 22.10.2015р., 52859грн. 18коп. у період з 23.10.2015р. по 29.10.2015р., 93304грн. 58коп. у період з 30.10.2015р. по 03.11.2015р., 60745грн. 40коп. у період з 04.11.2015р. по 24.11.2015р.

Невиконання зобов'язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), стаття 610 ЦК України визначає як порушення зобов'язання.

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У п. 4.2.1 договору встановлено, що споживач на вимогу постачальника відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України зобов'язується сплатити постачальнику суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми.

Позивач просить стягнути з відповідача 423грн. 45коп. 3% річних нарахованих за періоди з 01.07.2015р. по 30.11.2015р., 854грн. 05коп. інфляційних втрат, нарахованих за вересень 2015р.

Суд, перевіривши розмір заявлених позивачем 3% річних та інфляційних втрат вважає, що вони заявлені в межах можливих нарахувань, а тому позовні вимоги щодо стягнення 3% річних в розмірі 423грн. 45коп. та інфляційних втрат в розмірі 854грн. 05коп. підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача 6542грн. 66коп. пені, нарахованої за періоди з 01.07.2015р. по 30.11.2015р. судом враховується таке.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 230 ГК України, п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня).

Відповідно до ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Частиною другою ст. 551 ЦК України передбачено, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Пунктом 4.2.1 договору сторони передбачили, що за внесення платежів, передбачених п.п. 2.3.3, 2.3.4 цього договору, з порушенням термінів визначених відповідним додатком, споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі 0,5% за кожний день простроченого платежу, враховуючи день фактичної оплати, але не більше подвійної облікової ставки НБУ. Сума пені зазначається у розрахунковому документі окремим рядком.

Згідно з п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Враховуючи визначені додатком №10 терміни виконання грошових зобов'язань, перевіривши правильність розрахунку заявленої до стягнення пені, суд вважає його арифметично вірним, здійсненим в межах можливих нарахувань.

Щодо поданої відповідачем заяви про зменшення розміру пені, судом враховується наступне.

Відповідно до ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки (до якої віднесено штраф і пеню) встановлюється договором або актом цивільного законодавства і може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Стаття 233 Господарського кодексу України визначає, що у разі, якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Пункт 3 ст. 83 ГПК України надає суду право у виняткових випадках зменшувати розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Як роз'яснив Пленум Вищого господарського суду України у постанові від 26.12.2011 р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" (із змінами), вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (п. 3 ст. 83 ГПК України), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Враховуючи, що викладені у клопотанні (вх.№05-22/7486/16 від 01.08.2016р.) про зменшення розміру пені обставини не підтверджені належними і допустимими доказами, прострочення сплати за спожиту електроенергію по договору №15 від 01.04.2009р. носило системний характер, зважаючи на заперечення позивача щодо зменшення суми пені, суд приходить до висновку, що даний випадок не є винятковим випадком у розумінні пункту 3 ст. 83 ГПК України, а тому у задоволенні клопотання відповідача про зменшення розміру нарахованої пені слід відмовити.

На підставі наведеного позовні вимоги про стягнення 6542грн. 66коп. пені також підлягають задоволенню в повному обсязі.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України оплата судових витрат покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 1, 12, 22, 32, 33, 34, 43, 44, 49, 82 - 85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Комунального підприємства "Теофіпольське виробниче управління житлово-комунального господарства" (смт. Теофіполь, вул. Заводська, 9, код 03356080) на користь Публічного акціонерного товариства "Хмельницькобленерго" в особі Теофіпольського району електричних мереж (смт. Теофіполь, Хмельницької області, вул. Небесної сотні, 8, код 22764838) 6542грн. 66коп. (шість тисяч п'ятсот сорок дві гривні 66коп.) пені, 423грн. 45коп. (чотириста двадцять три гривні 45коп.) 3% річних, 854грн. 05коп. (вісімсот п'ятдесят чотири гривні 05коп.) інфляційних втрат, 1378грн. (одна тисяча триста сімдесят вісім гривень) судового збору.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 04.08.2016р.

Суддя В.О. Кочергіна

Віддруковано 3 примірники:

1 - до справи;

2 - позивачу простим (30600, смт. Теофіполь, вул. Небесної Сотні, 80);

3 - відповідачу рекомендованим з повідомленням (30602, смт. Теофіполь, вул. Заводська, 9).