Рішення № 59455514, 02.08.2016, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.08.2016р. Справа№ 914/1557/16

Господарський суд Львівської області розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи:

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича фірма «Адвісмаш» (м. Хмельницький)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова група Західсталь» (м. Львів)

про: стягнення суми основного боргу в розмірі 75578,00 грн., процентів за користування чужими коштами у розмірі 2832,62 грн., штрафу у розмірі 7557,80 грн.

Суддя: Пазичев В.М.

При секретарі: Черменєвій В.С.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1 довіреність б/н від 20.05.2016 року.

від відповідача: Не зявився.

Суть спору: На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича фірма «Адвісмаш» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова група Західсталь» про стягнення суми основного боргу в розмірі 75578,00 грн., процентів за користування чужими коштами у розмірі 2832,62 грн., штрафу у розмірі 7557,80 грн.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 09.06.2016 року порушено провадження у справі і призначено до розгляду на 16.06.2016 року. Ухвалою суду від 16.06.2016 року розгляд справи відкладено до 23.06.2016 року, в звязку з відсутністю представника відповідача. Ухвалою суду від 23.06.2016 року розгляд справи відкладено до 30.06.2016 року, згідно клопотання позивача та в звязку з відсутністю представників сторін. Ухвалою суду від 30.06.2016 року розгляд справи відкладено до 02.08.2016 року, в звязку з відсутністю представника відповідача.

Позивач вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 09.06.2016 року, про відкладення від 16.06.2016 року, від 23.06.2016 року, від 30.06.2016 року виконав частково, явку повноважного представника в судове засідання забезпечив.

16.06.2016 року за вх. № 25509/16 позивач подав клопотання про долучення доказів до матеріалів справи.

22.06.2016 року за вх. № 26414/16 позивач подав клопотання про відкладення розгляду справи.

Відповідач вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 09.06.2016 року, про відкладення від 16.06.2016 року, від 23.06.2016 року, від 30.06.2016 року не виконав, явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, хоча і був своєчасно, належним чином, відповідно до ст. 64 ГПК України, повідомлений про час, місце і дату розгляду справи.

Згідно п. 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 26.12.2011 р. № 18 (із змінами та доповненнями) "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", за змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Доказом надсилання відповідачу ухвали суду від 30.06.2016 р. про відкладення розгляду справи на 02.08.2016 р. є копія Списку № 715 згрупованих внутрішніх поштових відправлень рекомендованих листів 01.07.2016 року.

Відповідно до Спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 21999010 від 07.06.2016 р., Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгова група Західсталь» знаходиться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, місцезнаходження: 79005, Львівська обл., м. Львів, пр. Шевченка, 7.

Відтак, суд виконав умови Господарського процесуального кодексу України щодо належного повідомлення відповідача про час і місце розгляду справи. До повноважень господарських судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Інші адреси відповідача, крім вказаної у позовній заяві та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, ні позивачу, ні суду невідомо.

Відповідно до ст.75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути спір, відповідно до ст. 75 ГПК України, за наявними у справі матеріалами, при відсутності представників відповідача.

Відповідно до ст. 85 ГПК України, вступну і резолютивну частини рішення виготовлено, підписано та оголошено 02.08.2016 року.

Розглянувши матеріали і документи, подані сторонами, заслухавши пояснення представників сторін, зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне:

Як зазначено у позовній заяві, 31 березня 2016 року між ТОВ «Торгова група Західсталь» (надалі відповідач, Постачальник) та ТОВ НВФ «Адвісмаш» (надалі позивач, Покупець) було укладено Договір поставки № 0037 (надалі - Договір), за яким ТОВ «Торгова група Західсталь» зобов'язується передати у власність ТОВ НВФ «Адвісмаш» металопрокат, а ТОВ НВФ «Адвісмаш», в свою чергу, зобов'язується прийняти та оплатити товар, відповідно до п. 1.1 Договору.

Позивач наголошує, що 05 квітня 2016 року ТОВ НВФ «Адвісмаш» було здійснено оплату у розмірі 100% вартості товару, згідно виставлених ТОВ «Торгова група Західсталь» рахунків № ЗСВ 00912 від 29.03.2016 р. та № ЗСВ 00936 від 30.03.2016 р. на загальну суму 75578 (сімдесят п 'ять тисяч п 'ятсот сімдесят вісім) грн. 00 коп., що підтверджується платіжним дорученням № 551 від 05.04.2016 року та Відомістю взаєморозрахунків позивача станом на 31.05.2016 року.

Позивач наголошує, що, в порядку та на умовах Договору, а саме п. 4.2. Договору, строк поставки товару становить три робочих дні з моменту 100% передоплати. Тобто, товар мав би бути поставлений Покупцю не пізніше 11.04.2016 року. Товар відповідачем не був поставлений.

Позивач звертає увагу на те, що 14.04.2016 року направив ТОВ «Торгова група Західсталь» лист про повернення перерахованих грошей у сумі 75578,00 грн., в зв'язку із тим, що позивачу було повідомлено представником ТОВ «Торгова група Західсталь», який безпосередньо займався цим замовленням, що замовленого товару немає та його, відповідно, не буде поставлено.

Позивач зазначає, що відповідно до п. 7.3. Договру, Постачальник зобов'язаний повернути суму попередньої оплати протягом 5-ти банківських днів з моменту вимоги Покупця. Тобто, до 22.04.2016 року ТОВ «Торгова група Західсталь» мало би в повному обсязі повернути позивачу сплачені кошти.

Позивач наголошує, що за період з 22.04.2016 р. до 31.05.2016 р., грошей не було повернено та товар не було поставлено. Зі сторони позивача всі зобов'язання, передбачені Договором, були виконані належним чином, в належні строки та в повному обсязі.

Позивач зазначає, що 04 травня 2016 року ним було направлено рекомендованим листом відповідачу ОСОБА_2 № 1 із вимогою негайно повернути сплачені кошти. Але станом на 31.05.2016 року відповіді на неї не отримано, на зв'язок відповідач не виходить по жодному із зазначених телефонів, що наводить позивача на думку про ухилення відповідача від виконання зобов'язань.

Пунктом 7.3. Договору передбачено, що, у разі неможливості поставити Товар у обумовлений цим Договором термін, Постачальник зобов'язаний повернути Покупцю суму попередньої оплати у термін 5 (п 'яти) банківських дні з моменту вимоги Покупця, а також сплатити проценти за весь час користування чужими коштами у розмірі 24% річних, у відповідності до ст. 536 ЦК України. У випадку прострочення Постачальником повернення коштів Покупцю більше ніж 30 календарних днів, Постачальник має додатково сплатити штраф у розмірі 10% від простроченої суми.

А тому, за твердженням позивача, крім сплати основного боргу, у відповідача перед позивачем виникли наступні зобов'язання:

- по сплаті процентів за користування чужими коштами у розмірі 24% річних, що становить 2832 (дві тисячі вісімсот тридцять дві) гривні 62 копійки;

- по сплаті неустойки у вигляді штрафу за несвоєчасне виконання зобов'язання у розмірі 10% від простроченої суми, що становить 7557 (сім тисяч п'ятсот п'ятдесят сім) гривень 80 копійок.

Відповідач, всупереч вимогам суду, позовні вимоги у встановленому чинним законодавством України порядку не спростував, належних та допустимих доказів виконання своїх господарських зобовязань не подав, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного:

Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно до ст. 173 ГК України, господарським визнається зобовязання, що виникає між субєктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один субєкт (зобовязана сторона, в тому числі боржник) зобовязаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого субєкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший субєкт (управнена сторона, в тому числі кредитор) має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Відповідно до ст. 179 ГК України, майново-господарські зобовязання, які виникають між субєктами господарювання або між субєктами господарювання і негосподарюючими субєктами юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобовязаннями.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до вимог ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами. В силу статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із вимогами ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Пунктом 3 ст. 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом, відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог вказаного кодексу. Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як встановлено в ході судового розгляду справи, 31 березня 2016 року між ТОВ «Торгова група Західсталь» (надалі відповідач, Постачальник) та ТОВ НВФ «Адвісмаш» (надалі позивач, Покупець) було укладено Договір поставки № 0037 (надалі - Договір), за яким ТОВ «Торгова група Західсталь» зобов'язується передати у власність ТОВ НВФ «Адвісмаш» металопрокат, а ТОВ НВФ «Адвісмаш», в свою чергу, зобов'язується прийняти та оплатити товар, відповідно до п. 1.1 Договору.

05 квітня 2016 року ТОВ НВФ «Адвісмаш» було здійснено оплату у розмірі 100% вартості товару, згідно виставлених ТОВ «Торгова група Західсталь» рахунків № ЗСВ 00912 від 29.03.2016 р. та № ЗСВ 00936 від 30.03.2016 р. на загальну суму 75578 (сімдесят п 'ять тисяч п 'ятсот сімдесят вісім) грн. 00 коп., що підтверджується платіжним дорученням № 551 від 05.04.2016 року та Відомістю взаєморозрахунків станом на 31.05.2016 року.

В порядку та на умовах Договору, а саме п. 4.2. Договору, строк поставки товару становить три робочих дні з моменту 100% передоплати. Тобто, товар мав би бути поставлений Покупцю не пізніше 11.04.2016 року. Товар відповідачем не був поставлений.

14.04.2016 року позивач направив ТОВ «Торгова група Західсталь» лист про повернення перерахованих грошей у сумі 75578,00 грн., в зв'язку із тим, що позивачу було повідомлено представником ТОВ «Торгова група Західсталь», який безпосередньо займався цим замовленням, що замовленого товару немає та його, відповідно, не буде поставлено.

Відповідно до п. 7.3. Договру, Постачальник зобов'язаний повернути суму попередньої оплати протягом 5-ти банківських днів з моменту вимоги Покупця. Тобто, до 22.04.2016 року ТОВ «Торгова група Західсталь» мало би в повному обсязі повернути позивачу сплачені кошти.

За період з 22.04.2016 р. до 31.05.2016 р., грошей не було повернено та товар не було поставлено. Зі сторони позивача всі зобов'язання, передбачені Договором, були виконані належним чином, в належні строки та в повному обсязі.

04 травня 2016 року позивачем було направлено рекомендованим листом відповідачу ОСОБА_2 № 1 із вимогою негайно повернути сплачені кошти. Але станом на 31.05.2016 року відповіді на неї не отримано.

Пунктом 7.3. Договору передбачено, що, у разі неможливості поставити Товар у обумовлений цим Договором термін, Постачальник зобов'язаний повернути Покупцю суму попередньої оплати у термін 5 (п 'яти) банківських дні з моменту вимоги Покупця, а також сплатити проценти за весь час користування чужими коштами у розмірі 24% річних, у відповідності до ст. 536 ЦК України. У випадку прострочення Постачальником повернення коштів Покупцю більше ніж 30 календарних днів, Постачальник має додатково сплатити штраф у розмірі 10% від простроченої суми.

А тому, крім сплати основного боргу, у відповідача перед позивачем виникли наступні зобов'язання:

- по сплаті процентів за користування чужими коштами у розмірі 24% річних, що становить 2832 (дві тисячі вісімсот тридцять дві) гривні 62 копійки;

- по сплаті неустойки у вигляді штрафу за несвоєчасне виконання зобов'язання у розмірі 10% від простроченої суми, що становить 7557 (сім тисяч п'ятсот п'ятдесят сім) гривень 80 копійок.

Отже, судом встановлено, що з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення сума основного боргу в розмірі 75578,00 грн., процентів за користування чужими коштами у розмірі 2832,62 грн. та штраф у розмірі 7557,80 грн.

Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи, що позивачем представлено достатньо обєктивних та переконливих доказів в підтвердження своїх позоивних вимог, а відповідач позовні вимоги не заперечив та не спростував, суд прийшов до висновку, що позов Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича фірма «Адвісмаш» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова група Західсталь» про стягнення суми основного боргу в розмірі 75578,00 грн., процентів за користування чужими коштами у розмірі 2832,62 грн., штрафу у розмірі 7557,80 грн. є обґрунтованим та підлягає до задоволення.

Згідно ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно ч. 1 ст. 3 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється: за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством; за подання до суду апеляційної і касаційної скарг на судові рішення, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами, заяви про скасування рішення третейського суду, заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду та заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України; за видачу судами документів.

Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру 1,5 відсотки ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати, що складає 1378,00 грн., та не більше 150 розмірів мінімальних заробітних плат.

Як доказ сплати судових витрат, позивач подав платіжне доручення № 3314 від 30.05.2016 року на суму 1378,00 грн. про сплату судового збору.

Господарські витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, слід покласти на відповідача, оскільки спір виник з його вини.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 43, 33, 43, 49, 82, 83, 84, 85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова група Західсталь» (79005, Львівська обл., м. Львів, пр. Шевченка, 7, код ЄДРПОУ 39963787) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича фірма «Адвісмаш» (29010, м. Хмельницький, вул. В. Чорновола, 88, код ЄДРПОУ 33087990) суму основного боргу в розмірі 75578 (сімдесят пять тисяч пятсот сімдесят вісім) грн. 00 коп., процентів за користування чужими коштами у розмірі 2832 (дві тисячі вісімсот тридцять дві) грн. 62 коп., штраф у розмірі 7557 (сім тисяч пятсот пятдесят сім) грн. 80 коп. та 1378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн. 00 коп. судового збору.

3. Наказ видати, в порядку ст. 116 ГПК України, після набрання рішенням законної сили.

Суддя Пазичев В.М.

Повний текст рішення виготовлено 05.08.2016 року.