Ухвала суду № 59455457, 04.08.2016, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________________________

УХВАЛА

"04" серпня 2016 р.Справа № 916/3461/14

За позовом: Приватного підприємства "ТРАВЕРС."

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Південно-українське торговельне підприємство"

про розірвання договору та стягнення 381075 грн.

Суддя Малярчук І.А.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1, згідно довіреності від 22.11.2015р.

від відповідача: ОСОБА_2, згідно довіреності від 17.03.2016р.

СУТЬ СПОРУ: розглядається заява Відділу ДВС Овідіопольського РУЮ в Одеській області про затвердження мирової угоди від 27.04.2016р. на стадії виконання рішення у порядку ст.121 ГПК України.

11.11.2014р. Господарським судом Одеської області прийнято рішення по справі №916/3461/14, яким позовні вимоги задоволено.

25.11.2014р. на виконання вказаного рішення видано відповідний наказ.

11.07.2016р. за вх.№2-3662/16 до суду надійшла заява Відділу ДВС Овідіопольського РУЮ в Одеській області про затвердження мирової угоди, укладеної між боржником та стягувачем на стадії виконання вищевказаного судового рішення, яку обґрунтовано тим, що під час виконавчого провадження по виконанню наказу Господарського суду Одеської області від 25.11.2014р. по справі №916/3461/14, відкритого 27.11.2015р., до державного виконавця від стягувача надійшла заява про передання мирової угоди, укладеної 27.04.2016р. сторонами під час виконавчого провадження, на затвердження до Господарського суду Одеської області.

Так, у п.4 мирової угоди від 27.04.2016р. сторони передбачили, що в рахунок погашення заборгованості боржник ТОВ "Південно-українське торговельне підприємство" передає у власність ПП "ТРАВЕРС.", а останній набуває право власності на нерухоме майно у вигляді будівель та споруд виробничо-складської бази, що позначені на плані під літ. „А цех по розфасовці кави, загальною площею 192,8кв.м., під літ. „Б складське приміщення, під літ. „В вбиральня, під літ.„Д адміністративно-технічний корпус, загальною площею 41,9кв.м., №1-8, I споруди, розташовані за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, с. Калаглія, вул. Фрунзе,32/А, а також на електромережу, водопровідну мережу та каналізацію, системи вентильованого фасаду, металевого паркану, що розташовані на земельній ділянці, площею 1500кв.м., на підставі договору оренди, балансовою вартістю 246975,91грн.

У п.5 мирової угоди 27.04.2016р. сторони передбачили, що після набуття стягувачем права власності на будівлі та споруди виробничо-складської бази, розташованої у с. Калаглія, вул. Фрунзе, 32/А, Овідіопольського району Одеської області, сума позики, відсотків та судового збору, що стягується за наказом про примусове виконання рішення від 25.11.2014р. №916/3461/14, вважається повністю повернутою (сплаченою).

04.08.2016р. за вх.№19377/16 позивач подав до суду письмові пояснення, де вказує про відсутність на рахунку відповідача коштів для погашення заборгованості за рішенням суду від 11.11.2014р. Також, позивач вказує, що згідно п.5.5. договору позики від 23.01.2012р., заборгованість за яким була предметом судового розгляду у справі №916/3461/14, з врахуванням додаткової угоди від 26.04.2016р. до вказаного договору позики, відповідач відповідає перед позивачем усім належним йому майном. Враховуючи викладене, позивач вважає підписання мирової угоди між сторонами єдиним можливим реальним шляхом виконання судового рішення, яке не суперечить чинному законодавству.

До вказаних письмових пояснень позивач додав іншу редакцію мирової угоди від 27.04.2016р., відповідно до умов якої ТОВ „Південно-українське торговельне підприємство передає, а ПП „ТРАВЕРС. приймає у власність та набуває право власності на нерухоме майно у вигляді будівель та споруд виробничо-складської бази, що позначені на плані під літ. „А цех по розфасовці кави, загальною площею 192,8кв.м., під літ. „Б складське приміщення, під літ. „В вбиральня, під літ. „Д адміністративно-технічний корпус, загальною площею 41,9кв.м., №1-8, I споруди, розташовані за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, с. Калаглія, вул. Фрунзе,32/А, балансовою вартістю 246975,91грн. Стягувач - ПП „ТРАВЕРС. за цією мировою угодою підтверджує відсутність до боржника - ТОВ „Південно-українське торговельне підприємство будь-яких претензій майнового та/або немайнового характеру внаслідок передання вищеописаного майна стягувачу у власність, в рахунок погашення заборгованості, що підлягає стягненню на підставі наказу Господарського суду Одеської області від 25.11.2014р. №916/3461/14 (п.п.1, 3 мирової угоди).

Відповідно до ч.4 ст.121 ГПК України мирова угода, укладена сторонами у процесі виконання судового рішення, подається на затвердження господарського суду, який прийняв відповідне судове рішення. Про затвердження мирової угоди господарський суд виносить ухвалу.

Згідно п.3.19. Постанови Пленуму ВГСУ №18 від 26.12.2011р. „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції одним із способів вирішення господарського спору є мирова угода сторін, яка може стосуватися лише прав і обов'язків сторін щодо предмета позову (частини перша і третя статті 78 ГПК). Мирова угода підписується особами, уповноваженими представляти сторони в господарському суді (стаття 28 ГПК). Мирова угода може бути укладена і стосовно певної частини позовних вимог. Умови мирової угоди мають бути викладені чітко й недвозначно з тим, щоб не виникало неясності і спорів з приводу її змісту під час виконання. Господарський суд не затверджує мирову угоду, якщо вона не відповідає закону, або за своїм змістом вона є такою, що не може бути виконана у відповідності з її умовами, або якщо така угода остаточно не вирішує спору чи може призвести до виникнення нового спору. Мирова угода не може вирішувати питання про права і обов'язки сторін, які можуть виникнути у майбутньому, а також стосуватися прав і обов'язків інших юридичних чи фізичних осіб, які не беруть участі у справі або, хоча й беруть таку участь, але не є учасниками мирової угоди. Укладення мирової угоди неможливе і в тих випадках, коли ті чи інші відносини однозначно врегульовані законом і не можуть змінюватись волевиявленням сторін. Умови мирової угоди повинні безпосередньо стосуватися предмета позову, що виключає зазначення в ній дій, коштів чи майна, які не відносяться до цього предмета. У зв'язку з цим, зокрема, не можуть включатися до мирової угоди умови щодо застосування неустойки (штрафу, пені) за невиконання її умов.

Як вбачається із матеріалів справи №916/3461/14, рішення суду від 11.11.2014р., предметом спору у даній справі була заборгованість відповідача за договором позики від 23.01.2012р., укладеним із ОСОБА_3, від якої позивач шляхом внесення ОСОБА_3 до статутного капіталу ПП „ТРАВЕРС. права вимоги до позичальника, набув відповідне право вимагати від відповідача виконання позичкових зобовязань, що виражені у грошовому еквіваленті.

Враховуючи викладене, так як умови поданої на затвердження суду мирової угоди від 27.04.2016р., в редакції, поданій до суду 04.08.2016р., не стосуються предмету спору у справі №916/3461/14, оскільки предметом спору є стягнення позики, а умови мирової угоди передбачають набуття стягувачем права власності на нерухоме майно, в обмін на погашення заборгованості, що визначена у судовому рішенні, така мирова угода судом не може бути затверджена, з огляду на що у задоволенні заяви Відділу ДВС Овідіопольського РУЮ в Одеській області від 11.07.2016р. за вх.№2-3662/16 про затвердження мирової угоди на стадії виконання рішення, в редакції, поданій до суду 04.08.2016р., суд відмовляє.

Керуючись ст.ст.86, 121 ГПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у задоволенні заяви Відділу ДВС Овідіопольського РУЮ в Одеській області у порядку ст.121 ГПК України від 11.07.2016р. за вх.№2-3662/16 про затвердження мирової угоди на стадії виконання рішення, в редакції, поданій до суду 04.08.2016р.

Суддя І.А. Малярчук