Ухвала суду № 59455274, 03.08.2016, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ С У Д

Кіровоградської області

УХВАЛА

"03" серпня 2016 р.№ 912/147/16

Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Наливайко Є.М., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційної фірми "Велта" про відстрочку виконання рішення у справі № 912/147/16

за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегатрансбудекспо

до Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційної фірми "Велта

про стягнення 35 845 934,74 грн

та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційної фірми "Велта

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегатрансбудекспо

про визнання недійсним договору,

за участі представників:

від стягувача ОСОБА_1, довіреність від 10.07.2016 б/н;

від боржника ОСОБА_2, довіреність від 01.04.2016 № 11/16-1;

від боржника ОСОБА_3, довіреність від 02.08.2016 № 0208/6-2;

від боржника ОСОБА_4, довіреність від 02.08.2016 № 0208-16;

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Мегатрансбудекспо" (надалі ТОВ "Мегатрансбудекспо", позивач за первісним позовом, стягувач) звернулося до Господарського суду Кіровоградської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми "Велта" (надалі - ТОВ ВКФ "Велта", відповідач за первісним позовом, боржник) 35 845 934, 74 грн, з них 19 000 000,00 грн основного боргу, 15653003,23 грн втрат від інфляції, 1 192 931,51 грн 3 % річних.

ТОВ ВКФ "Велта" подало зустрічний позов до ТОВ "Мегатрансбудекспо", у якому викладена вимога про визнання недійсним договору про надання поворотної (строкової) безвідсоткової фінансової допомоги (позики) № 2609-1 від 26.09.2013, укладеного між ТОВ ВКФ "Велта" та ТОВ "Мегатрансбудекспо".

Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 16.03.2016 позовні вимоги ТОВ "Мегатрансбудекспо" задоволено частково, стягнуто з ТОВ ВКФ "Велта" 19 000 000 грн основного боргу, 15650100 грн інфляційних втрат, 1 191 205,48 грн 3% річних та 206673,31грн судового збору, у решті первісного позову та у задоволенні зустрічного позову відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 18.05.2016 рішення залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 19.07.2016 рішення Господарського суду Кіровоградської області від 16.03.2016 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 18.05.2016 скасовано в частині відмови в задоволенні зустрічного позову, такий зустрічний позов залишено без розгляду.

Матеріали справи повернуті до Господарського суду Кіровоградської області.

На виконання вищевказаних судових рішень видано наказ про стягнення з ТОВ ВКФ "Велта" на користь ТОВ "Мегатрансбудекспо" 19 000 000 грн основного боргу, 15650100 грн інфляційних втрат, 1 191 205,48 грн 3% річних та 206 673,31 грн судового збору.

27.07.2016 на адресу Господарського суду Кіровоградської області надійшла заява ТОВ ВКФ "Велта" про відстрочку виконання рішення у справі № 912/147/16 на два календарні роки з моменту винесення відповідної ухвали.

Ухвалою від 27.07.2016 розгляд вищевказаної заяви призначено у судовому засіданні на 03.08.2016 о 15:00.

Повноважний представник стягувача до початку судового засідання подав до Господарського суду Кіровоградської області заперечення від 03.08.2016 № 03/08-2 проти заяви ТОВ ВКФ "Велта" про відстрочку виконання рішення суду у даній справі.

Представники боржника у судовому засіданні вимоги заяви підтримали у повному обсязі з підстав, викладених у такій заяві.

Дослідивши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані заявником докази, заслухавши представників сторін, господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви, виходячи з такого.

Відповідно до частини 1 статті 121 Господарського процесуального кодексу України, при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Згідно з частиною 1 статті 36 Закону України "Про виконавче провадження", за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, державний виконавець за власною ініціативою чи за заявою сторін, а також самі сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання, а також про встановлення або зміну способу і порядку виконання.

Водночас господарський суд зазначає, що процесуальний закон не надає визначення виняткового випадку, а тому це поняття е оціночним. Згідно висновків Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням акціонерної компанії "Харківобленерго" щодо офіційного тлумачення положень пункту 2 частини другої статті 17, пункту 8 частини першої статті 26, частини першої статті 50 Закону України "Про виконавче провадження" № 5-рп/2013 від 26.06.2013, Конституційний Суд України зазначив, що підставою для застосування статті 36 Закону є наявність об'єктивних обставин, що ускладнюють або роблять неможливим застосування загального порядку примусового виконання рішень. За судовою практикою до обставин, що ускладнюють виконання судового рішення та які є підставою для відстрочки його виконання, належать хвороба боржника або членів його сім'ї, скрутне матеріальне становище боржника, наявність загрози банкрутства юридичної особи-боржника, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Відповідно до п. 7.1.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України, від 17.10.2012 № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України", відстрочка це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом. Наприклад, відстрочка може надаватись за рішенням, у якому господарським судом визначено певний строк звільнення приміщення, повернення майна тощо.

Як вказано у п. 7.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України, від 17.10.2012 № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Виходячи з вищевикладеного, умовою надання відстрочки чи розстрочки виконання рішення є наявність виключно виняткових обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Тобто, підставою надання відстрочки є не тільки підтвердження належним чином доказами щодо ускладнення чи об'єктивної неможливості виконання рішення суду, а і винятковість таких обставин, а також реальна можливість виконання такого рішення в подальшому. Причому, обов'язок доказування обставин щодо ускладнення чи неможливості виконання рішення покладається на особу, яка звертається із заявою про надання відстрочки чи розстрочки рішення.

Отже, в основу судового рішення про надання розстрочки або відстрочки виконання рішення суду має бути покладений обґрунтований висновок про наявність обставин, що ускладнюють або роблять неможливим його виконання.

Заявник в обґрунтування своєї заяви посилається на таке.

Товариство з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма "Велта" утворено у 2000 році та є власником гірничо-збагачувального комплексу (ГЗК), що складається з двох збагачувальних ліній з видобутку та переробки ільменітових руд на Бирзулівському родовищі ільменітових розсипних руд відповідно до спеціального дозволу на користування надрами на видобування ільменітових розсипних руд з метою виробництва ільменітового концентрату № 4275 від 13.06.2007 (том 3, а.с. 7-8). Видобування та переробка ільменітових руд є основним видом діяльності ТОВ ВКФ "Велта", що вбачається з ОСОБА_3 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 11.07.2016 (том 3, а.с. 9-17) стосовно Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційної фірми "Велта".

До складу підприємства заявника входить: кар'єр з видобування ільменітових пісків, збагачувальне виробництво, система оборотного водопостачання, система енергозбереження.

Основним ресурсним активом ТОВ ВКФ "Велта" є Бирзулівське родовище ільменіту, на базі якого був збудований гірничо-збагачувальний комплекс з видобування та переробки ільменітових руд.

Виробництво на Бирзулівському родовищі почалося в квітні 2012 року з номінальною потужністю 185 тис. тонн ільменіту на рік за рахунок першої черги виробництва, та збільшенням до 300 тис. тонн на рік за рахунок будівництва другої черги гірничо-збагачувального комплексу. Друга черга збагачувального виробництва стартувала в серпні 2013 року.

08.10.2014 на території виробництва ТОВ ВКФ "Велта" за адресою: Україна, Кіровоградська область, Новомиргородський район, с. Коробчине, вул. Хутір Комінтерн, 2 в будівлі цеху гравітації № (корпус дільниці гравітації, літ. "А") сталася пожежа, внаслідок якої майже повністю знищено першу чергу ГЗК:

- повністю знищено цех (дільницю) гравітації № 1;

- майже повністю знищено обладнання цеху (дільниці) гравітації № 1;

- пошкоджено будівлю цеху (дільниці) доведення;

- пошкоджено обладнання цеху (дільниці) доведення;

- пошкоджено будівлю електрощитової;

- пошкоджено обладнання електрощитової.

Вказане заявник підтверджує Актом про пожежу від 08.10.2014 (том 3, а.с. 22-23).

До заяви про відстрочку боржником додано копію повідомлення Новомиргородського РВ УМВС України в Кіровоградській області від 08.10.2014 № 38/485, зі змісту якого вбачається, що 08.10.2014 надійшло повідомлення від начальника служби безпеки ТОВ ВКФ "Велта" ОСОБА_5 про те, що 08.10.2014 близько 16 год. 45 хв. на території приміщення відділення гравітації № 1 ТОВ ВКФ "Велта" за адресою: Кіровоградська область, Новомиргородський район, с. Коробчине, вул. Хутіркомінтерн, 2, сталася пожежа.

Відомості про кримінальне правопорушення відповідно до вимог ч. 1 ст. 214 КПК України внесено ОСОБА_6 слідчим СВ Новомиргородського РВ УМВС України в Кіровоградській області до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08 жовтня 2014 року за № 12014120220000485.

Згідно з листом Новомиргородського РВ УМВС України в Кіровоградській області від 12.12.2014 (том 3, а.с. 19), у якому міститься посилання на висновок судово-пожежотехнічної експертизи від 11.12.2014 за № 20, осередок пожежі у відділенні гравітації № 1 ТОВ ВКФ "Велта", знаходився на 2 поверсі, у місці розташування сепараторних гвинтів; причиною загоряння приміщення відділення гравітації № ТОВ ВКФ "Велта", 08.10.2014 виникло внаслідок занесення стороннього джерела вогню (підпал); за матеріалами кримінального провадження пожежа тривала близько чотирьох годин.

Постановою від 24.07.2015 про перекваліфікацію кримінального правопорушення кримінальне провадження № 12014120220000485 від 08.10.2014 перекваліфіковано з ч. 1 ст. 270 на ч. 2 ст. 194 КК України.

Заявником додано до заяви Звіт від 27.03.2015 про оцінку розміру матеріального збитку, завданого пошкодженням виробничого, технологічного а іншого обладнання гірничо-збагачувального комбінату Бирзулівського родовища ільменітових пісків, розташованого по вул. Хутір Комінтерн, 2, в с. Коробчине Новомиргородського району Кіровоградської області, що належить ТОВ ВКФ "Велта" (том 3, а.с. 24-99).

Згідно з довідкою ТОВ ВКФ "Велта", копія якої наявна в матеріалах справи (том 3, а.с. 100) вартість повного відновлення цеха гравітації № 1 після пожежі з урахуванням вартості обладнання та всіх робіт по запуску цеху складає 125 334 716,71 грн.

Водночас, платіжними дорученнями від 25.05.2015 № 175_368 на суму 8 987 537,96 грн, від 22.06.2015 № 180_902 на суму 10 851 304,75 грн, від 22.06.2015 № 180_903 на суму 3 637 163,35 грн, від 11.09.2015 № 0037282 на суму 568 497,47 грн, від 11.09.2015 № 0037283 на суму 431502,53 грн, від 11.09.2015 № 0037284 на суму 2 000 000,00 грн, від 14.09.2015 № 037362 на суму 3 602 330,48 грн, від 14.09.2015 № 037364 на суму 22 163 809,50 грн, заявником від АТ "СК "АХА Страхування" та ПрАТ "СК "Провідна" отримано страхове відшкодування у загальному розмірі 52 242 146,04 грн.

Як убачається з Плану фінансово-економічної діяльності ТОВ ВКФ "Велта" на 2016-2018 роки, наданого заявником до суду, враховуючи, що виплати страхового відшкодування розпочалися у середині 2015 року (за півроку після пожежі), відновлювальні роботи компанії вдалося розпочати лише у вересні 2015 року, за рік після пожежі. Єдиним джерелом коштів на відновлення можуть бути тільки власні обігові кошти компанії, що призводить до подальшого погіршення незадовільного фінансового стану компанії.

Завершення будівництва планується не раніше четвертого кварталу 2018 року. До кінця 2018 року планується виконати пусково-налагоджувальні роботи, щоб починаючи з 2019 року поступово досягти потрібного рівня виробництва.

Згідно з Планом поточні витрати компанії становлять близько 317 млн. грн на рік, з яких: енергоносії 46 млн. грн (в тому числі ПДВ), дизельне пальне 33 млн. грн (в тому числі ПДВ), оплата праці 44 млн. грн, розкривні роботи 100 млн. грн, ренті платежі 15 млн. грн на рік, ремонт та обслуговування обладнання близько 39 млн. грн на рік (з ПДВ), інші накладні виробничі, збутові та адміністративні витрати 26 млн. грн на рік (з ПДВ), витрати на роботу завантажувально-розвантажувального комплексу на залізниці 14 млн. грн на рік (з ПДВ).

Витрати на оплату енергоносіїв заявник підтверджує картками рахунку 631 ТОВ ВКФ "Велта" за 2015 рік та І півріччя 2016 року.

Згідно з довідкою від 31.12.2015 № 9 Новомиргородським відділенням Маловисківської ОДПІ надано інформацію щодо податків, сплачених ТОВ ВКФ "Велта": загальна сума сплачених податків 46986974,71 грн, з них до місцевого бюджету 22625873,73 грн, до державного бюджету 22625873,73 грн. Період виплат 20.01.2012-30.12.2015.

На момент звернення до суду, як вказує заявник, сума витрат, які ТОВ ВКФ "Велта" належить понести по відновленню будівлі цеху гравітації № 1, становить 27 738 136,00 грн. Дану суму коштів боржник покриває за рахунок прибутку від здійснення підприємницької діяльності.

Так, за період з 01.01.2016 по 01.07.2016 боржником було здійснено підприємницьку діяльність на загальну суму 173 570 909,73 грн, з яких фактично отримано 109 766 000,00 грн.

Із вказаної суми, вказує боржник, 9 473 900,00 грн витрачено на заробітну плату працівникам, яких за штатним розписом ТОВ ВКФ "Велта", витяг з якого боржником надано суду, є 470 осіб, 2 191 700,00 грн сплачено податків та інших обов'язкових платежів, проведено розрахунки з постачальниками та кредиторами на загальну суму 157 219 000,00 грн.

У якості доказу збитковості підприємницької діяльності заявником надано суду копії Балансу (Звіту про фінансовий стан) на 31 грудня 2015 року та на 31 березня 2016 року, а також Звіту про фінансові результати (звіту про сукупний дохід) за І квартал 2016 року.

Зазначені обставини, за твердженням боржника, вказують на скрутне становище ТОВ ВКФ "Велта", яке може значно погіршитись у зв'язку з початком виконання рішення Господарського суду Кіровоградської області від 16.03.2016 у справі № 912/147/16.

Як убачається з довідки Обласного відділення ПАТ "Промінвестбанк" в м. Дніпропетровськ від 02.08.2016 № 104/33-856 (том 5, а.с. 85), наданої ТОВ ВКФ "Велта", залишок грошових коштів на поточних рахунках станом на 01.08.2016 становив: № 26004601005020 171,68 грн, № 26003601005021 1,42 доларів США, № 26004601005019 1,41 євро, № 2600601005024 0,00 російських рублів.

У відповідності до частини 3 статті 65 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець звертає стягнення на кошти боржника юридичної особи, що перебувають у банках або інших фінансових установах, у порядку, встановленому цим Законом. Інформацію про наявні у боржника рахунки і вклади державний виконавець отримує в органах доходів і зборів, інших органах державної влади, підприємствах, установах та організаціях, які зобов'язані надати йому інформацію у триденний строк, а також за повідомленнями стягувача.

Згідно з частинами 1, 2, 4 статті 52 Закону України "Про виконавче провадження" звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.

Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитарних установах.

На кошти та інші цінності боржника, що перебувають на рахунках, вкладах та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, накладається арешт не пізніше наступного робочого дня з моменту їх виявлення. Арешт поширюється також на кошти на рахунках, які будуть відкриті після винесення постанови про накладення арешту.

Відтак, враховуючи положення вказаних норм Закону після відкриття виконавчого провадження по стягненню з ТОВ ВКФ "Велта" на користь ТОВ "МЕГАТРАНСБУДЕКСПО" в розмірі 36 047 978,79 грн заборгованості державним виконавцем буде здійснено накладення арешту на розрахункові рахунки боржника, що призведе до неможливості останнього здійснення своєї підприємницької діяльності, сплати обов'язкових податків та інших державних платежів та виплати заробітної плати працівникам.

За таких обставин, скрутне фінансове становище боржника, відкриття виконавчого провадження з примусового виконання наказу Господарського суду Кіровоградської області у даній справі та вчинення державних виконавцем дій з невідкладного примусового виконання такого наказу ставить під загрозу можливість вчасно та в повному обсязі виплачувати заробітну плату співробітникам підприємства, зменшенню штатної чисельності співробітників, та призведе до порушення державної гарантії на працю та оплату праці.

З огляду на фінансові документи, надані заявником, невідкладне виконання рішення господарського суду у даній справі може привести до неплатоспроможності ТОВ ВКФ "Велта" у зв'язку з неможливістю задовольнити у повному обсязі вимоги кредиторів боржника.

Заперечуючи проти заяви боржника про відстрочку виконання рішення у даній справі стягував вказує на те, що за весь час існування заборгованості відповідача перед позивачем боржник жодного разу не звернувся письмово до стягувача з поясненням причин неповернення боргу.

Окрім того, стягувач вказує, що протягом усього судового розгляду боржник зловживав своїми процесуальними правами, неодноразово оспорював договір з різних підстав, не з'являвся у судові засідання, що вказує на його недобросовісність та нещирість.

За таких обставин, стягувач дійшов висновку про спробу боржника затягнути сплату заборгованості, що має на меті штучне та навмисне доведення боржника до банкрутства.

Окрім того, стягувач у поданому запереченні наголошує на неотримання ним копії заяви боржника про відстрочку виконання рішення та на тому, що про розгляд даної заяви у судовому засіданні він дізнався випадково.

Розглядаючи вказане заперечення господарський суд враховує, що у якості доказу направлення заяви про відстрочку виконання рішення суду у даній справі заявником надано суду опис вкладення у цінний лист від 27.07.2016, направлений на адресу ТОВ "МЕГАТРАНСБУДЕКСПО", а також фіскальний чек від 27.07.2016, у якому зазначено номер штрихкодового ідентифікатора - 2500619390571 (том 3, а.с. 128, 128 зворот).

Як убачається з інформації, розміщеної на офіційному веб-сайті УДДПЗ "Укрпошта", об'єктом поштового зв'язку Київ 150 з індексом 03150 02.08.2016 адресату повідомлено повторно про надходження на його адресу поштового відправлення за номером 2500619390571 (том 5, а.с. 86).

За таких обставин, суд дійшов висновку, що стягувачем з власної ініціативи не отримано поштове відправлення, направлене на його адресу боржником.

Водночас, ухвалу господарського суду від 27.07.2016 про призначення до розгляду у судовому засіданні заяви ТОВ ВКФ "Велта" про відстрочку виконання рішення направлено господарським судом на адресу стягувача 27.07.2016, що підтверджується вихідним штампом загального відділу (канцелярії) господарського суду від 27.07.2016.

Розглядаючи позицію стягувача стосовно навмисного затягування боржником сплати заборгованості господарський суд враховує, що такі висновки ТОВ "МЕГАТРАНСБУДЕКСПО" ґрунтуються виключно на припущеннях та не підтверджені жодними письмовими доказами.

Разом з цим, заперечуючи проти відстрочення виконання боржником рішення у даній справі, стягувачем не надано господарському суду належних та допустимих доказів на підтвердження власного фінансового стану з метою об'єктивної оцінки судом співвідношення майнових інтересів сторін.

Відповідно до вимог статті 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно із статтею 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Водночас, статтею 43 Господарського процесуального кодексу України визначено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Господарський суд, враховуючи письмові пояснення та докази у їх сукупності, а також об'єктивні обставини, що сталися на підприємстві відповідача, відповідно до статті 121 Господарського процесуального кодексу України вважає за необхідне заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційної фірми "Велта" про відстрочку виконання рішення господарського суду від 16.03.2016 у даній справі на два роки задовольнити.

Керуючись статями 32, 33, 43, 86, 121 Господарського процесуального кодексу України господарський суд

УХВАЛИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційної фірми "Велта" про відстрочку виконання рішення у справі № 912/147/16 від 16.03.2016 задовольнити.

Відстрочити виконання рішення у справі № 912/147/16 від 16.03.2016 на два роки з дня винесення даної ухвали, а саме до 03.08.2018.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення.

Ухвалу може бути оскаржено протягом п'яти днів з дня її оголошення до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.

Суддя Є. М. Наливайко