Ухвала суду № 59455003, 04.08.2016, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

04.08.2016 Справа № 908/2052/16

Cуддя Гандюкова Л.П., розглянувши матеріали

За позовом: Оріхівської міської ради Запорізької області (70500, Запорізька область, м. Оріхів, вул. Шевченка, 11)

до відповідача: Відділу державної виконавчої служби Оріхівського районного управління юстиції Запорізької області (70500, Запорізька область, м. Оріхів, вул. Запорізька, 59)

третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Оріхівтепломережа» (70500, Запорізька область, м. Оріхів, вул. Покровська, 62 а)

про визнання права власності на майно та звільнення майна з-під арешту,

ВСТАНОВИВ:

Позовна заява підлягає поверненню у зв`язку з наступним.

Відповідно до п. п. 4, 6 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі; не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Згідно з ст. 57 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують: відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів; сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі.

Частиною 1 статті 4 Закону України Про судовий збір встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з ч. 2 ст. 4 Закону України Про судовий збір (п. 2 таблиці) ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати (1378,00 грн.), позовної заяви немайнового характеру 1 розмір мінімальної заробітної плати.

Відповідно до п. 2.2.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 р. № 7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процессуального кодексу України» судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, витребування або повернення майна у позадоговірних зобов'язаннях (у тому числі в зв'язку з вимогами, заснованими на приписах частини п'ятої статті 216, статті 1212 Цивільного кодексу України тощо), - як рухомих речей, так і нерухомості, - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. При цьому суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки за змістом пункту 3 частини другої статті 54 і статті 55 ГПК такий обов'язок покладається на позивача (в тому числі і в тих випадках, коли правові наслідки у вигляді повернення майна застосовуються з ініціативи господарського суду, наприклад, при визнанні договору недійсним - пункт 1 статті 83 ГПК). На виняток з цього правила лише у випадках неправильного зазначення ціни позову вона визначається суддею (частина третя статті 55 ГПК). Згідно з п.2.7 постанови Пленуму одним з реквізитів позовної заяви є ціна позову, яку зазначає позивач і з якої обчислюється судовий збір. Якщо позивачем зазначено в заяві ціну позову, але в ній не наведено обґрунтованого розрахунку такої ціни, або його не додано до позовної заяви, або позивачем не зазначена вартість спірного майна та/або не подано доказів в обґрунтування цієї вартості, то позовна заява підлягає поверненню на підставі пункту 3 частини першої статті 63 ГПК.

Пунктом 2.10 постанови Пленуму №7 від 21.02.2013 р. встановлено, що у випадках об'єднання в одній заяві вимог як майнового, так і немайнового характеру судовий збір згідно з частиною третьою статті 6 Закону підлягає сплаті як за ставками, встановленими для позовів майнового характеру, так і за ставками, встановленими для розгляду позовних заяв зі спорів немайнового характеру. Зокрема, за поданим у здійсненні виконавчого провадження позовом про визнання права власності на майно і про зняття з нього арешту судовий збір сплачується таким чином, як зазначено в абзаці першому цього підпункту.

Відповідно до п. п. 2.21, 2.22 цієї постанови Пленуму платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви, скарги) і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява (заява, скарга, дія) оплачується судовим збором. Відповідні документи подаються до господарського суду тільки в оригіналі; копії, у тому числі виготовлені із застосуванням технічних засобів (фотокопії тощо), цих документів не можуть бути належним доказом сплати судового збору. Судовий збір сплачується до територіальних органів Державної казначейської служби України; платники судового збору у платіжних документах на перерахування судового збору повинні в рядку "одержувач" зазначити найменування територіального органу казначейської служби за місцем знаходження господарського суду, який розглядає справу. Якщо заявником не подано належних доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі або (за необхідності) документів, що підтверджують звільнення від його сплати, заява (скарга) повертається господарським судом з підстав, передбачених ГПК, а саме: зокрема, пунктом 4 частини першої статті 63.

В інформаційному листі Державної судової адміністрації України від 10.11.2011 р. № 12-6621/11 зазначено, що документом про сплату судового збору є квитанція установи банку або відділення звязку, які прийняли платіж або платіжне доручення, підписане уповноваженою посадовою особою банку і скріплене печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення.

При зверненні з позовом до господарського суду Запорізької області судовий збір сплачується на реквізити:

Одержувач: УДКСУ у м. Запоріжжі (Орджонікідзевський район), 22030101

Банк одержувача: ГУДКСУ у Запорізькій області

МФО: 813015

Код ЄДРПОУ: 38025409

№ рахунку: 31215206783007

Код класифікації доходів бюджету: 22030101.

Статтею 56 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що позивач при поданні позову зобовязаний надіслати відповідачу копію позовної заяви та доданих до неї документів листом з описом вкладення.

Відповідно до Правил надання послуг поштового звязку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 р. № 270 належним доказом направлення копії позовної заяви з додатком відповідачу є розрахунковий документ встановленої форми та змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо), що підтверджує надання послуг поштового зв'язку. На примірнику бланку опису поштового відправлення з оголошеною цінністю зазначається номер поштового відправлення та поштова адреса адресата.

До господарського суду Запорізької області 03.08.2016 р. за вх. № 2222/09-05 від Оріхівської міської ради Запорізької області надійшла позовна заява (вих. № 771/02-01-16 від 12.07.2016 р.). про визнання права власності на майно та звільнення майна з-під арешту, згідно з якою позивач просить 1) визнати право власності на майно: а саме: автомобіль НОМЕР_1 та автомобіль НОМЕР_2, 2) звільнити майно, а саме: автомобіль НОМЕР_1 та автомобіль НОМЕР_2, з під-арешту, на яке державною виконавчою службою Оріхівського районного управління юстиції Запорізької області накладено арешт, яке належить територіальній громаді м. Оріхів.

До позовної заяви взагалі не додано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

У пункті 6 додатку до позовної заяви зазначено, що додається «квитанція про судовий збір на 1 арк.». Однак, такого доказу до позовної заяви позивачем не додано, про що відповідальними працівниками господарського суду Запорізької області складений відповідний акт.

Не додання до позовної заяви доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі та не подання доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів є підставою для повернення позовної заяви з доданими до неї документами позивачу без розгляду на підставі п. п. 4, 6 ч. 1 ст. 63 ГПК України.

Враховуючи викладене вище, позовна заява вих. № 771/02-01-16 від 12.07.2016 р. (вх. № 2222/09-05 від 03.08.2016 р.) підлягає поверненню позивачу без розгляду на підставі п. п. 4, 6 ч. 1 ст. 63 ГПК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 63 ГПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.

Суд також звертає увагу позивача, що позовна заява не містить визначення ціни позову, вартості майна, на яке позивач просить визнати право власності, що у разі повторного звернення до суду позбавить можливість суд перевірити правильність визначення цієї ціни та суми сплаченого судового збору. Крім того, згідно з п.5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 р. «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутись до суду з позовом про визнання права власності на майно і про зняття з нього арешту. Відповідачами у справах за цими позовами є стягувач і боржник, а справи підлягають розглядові за правилами господарського судочинства, якщо вони виникають у цивільних чи господарських правовідносинах і суб'єктний склад сторін у них відповідає вимогам статті 1 ГПК.

Таким чином, при повторному зверненні з позовною заявою, в загальному порядку, з дотриманням вимог Господарського процесуального кодексу України щодо подання позову, позивачу слід додати до позовної заяви докази сплати судового збору та докази направлення відповідачу копії позовної заяви з доданими до неї документами, привести позовну заяву у відповідність до вимог ст. ст. 54, 55, 57 ГПК України, враховуючи також приписи ст. ст. 12, 21 ГПК України.

У звязку з поверненням позовної заяви клопотання позивача зупинити виконавче провадження щодо конфіскації майна судом не розглядалося.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 54, 55, 56, 57, п. п. 4, 6 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву та додані до неї документи повернути без розгляду позивачу Оріхівській міській раді Запорізької області.

Додаток: - позовна заява вих. № 771/02-01-16 від 12.07.2016 р. з додатками згідно з переліком, всього на 9 аркушах; акт від 03.08.2016 р. на 1 аркуші.

Суддя Л.П. Гандюкова