Рішення № 59454846, 03.08.2016, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Науки, 5

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

03.08.2016 Справа № 905/2058/16

Господарський суд Донецької області у складі судді Уханьової О.О., при секретарі судового засідання Конько В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи:

за позовом – Публічного акціонерного товариства “ЗЛАТОБАНК” м. Київ

до відповідача – Товариства з обмеженою відповідальністю “Шляхове будівництво

“Альтком” м. Маріуполь

про стягнення 80000,00доларів США – заборгованості за основним боргом, 14613,37доларів США – заборгованості за процентами, 51538,88грн. – 3% від простроченої суми заборгованості

за участю представників сторін :

від позивача – не явився,

від відповідача – не явився,

СУТЬ СПРАВИ:

29.06.2016р. до господарського суду Донецької області надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства "ЗЛАТОБАНК м. Київ (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Шляхове будівництво "Альтком" м. Маріуполь (далі - відповідач) про стягнення 80000,00доларів США – заборгованості за основним боргом, 14613,37доларів США – заборгованості за процентами, 51538,88грн. – 3% від простроченої суми заборгованості.

В підтвердження позовних вимог позивач надав копію кредитного договору №243/27/13-KL від 04.09.2013р., копії договорів про внесення змін до кредитного договору №243/27/13-KL від 04.09.2013р., розрахунок заборгованості, копії виписок, копію листа-вимоги.

11.07.2016р. через канцелярію суду господарського суду від позивачанадійшло клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції, яке судом задоволено.

21.07.2016р. через канцелярію господарського суду позивач надав письмові пояснення та додаткові документи, які залучені до матеріалів справи.

25.07.2016р. до господарського суду від позивача надійшла заява про забезпечення позову, яка ухвалою від 03.08.2016р. залишена судом без задоволення за безпідставністю та необгрунтованістю.

28.07.2016р. на адресу господарського суду Донецької області від ПАТ “Златобанк” м. Київ надійшло клопотання про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції. Ухвалою від 01.08.2016р. відмовлено у задоволенні даного клопотання.

03.08.2016р. представник позивача в судове засідання не явився, про причини неявки не повідомив.

Відповідач жодного разу не скористався своїм законним правом на участь в судовому засіданні, через канцелярію суду надав відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги не визнав, оскільки позивачем не надані заявки на отримання кредиту. Крім того, вважає нарахування 3% неправомірним, оскільки вони являються штрафними санкціями, зазначив, що позивачем не було залучено до матеріалів справи копії генеральної ліцензії, додатку до неї, факт підтвердження проведення позивачем у справі господарських операцій не був підтверджений відповідними первинними бухгалтерськими документами, Також зазначив, що позивач помилково нарахував пеню за період проведення антитерористичної операції оскільки на нього пощирюється мораторій на нарахування пені, введений ст. 2 Закону України “Про тимчастові заходи на перод проведення антитерористичної операції”. Відповідач просить суд застосувати строк позовної давності щодо вимоги про стягнення 3%, оскільки вважає його таким, що сплив. В цьому відзиві просить не здійснювати розгляд справи по суті без присутності уповноваженого представника та продовжити строк розгляду справи на 15 днів. Щодо клопотання, в якому відповідач просить не розпочинати розгляд справи по суті, господарський суд зазначає, що 20.07.2016р. вже розпочатий розгляд справи по суті, про що зазначено в протоколі судового засідання від 20.07.2016р. Що стосується клопотання про продовження строку розгляду справи на 15 днів відповідно до ст. 69 Господарського процесуального кодексу господарський суд відмовляє у його задоволенні, оскільки дворічний строк розгляду справи не сплинув.

Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції” особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

У разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 81-1 ГПК), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Приймаючи до уваги, що ухвали господарського суду направлялись відповідачу за належною адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців згідно витягу, він вважається належним чином повідомленим про час і місце розгляду судом справи.

Крім того, в матеріалах справи наявні поштові повідомлення, з яких вбачається, що 13.07.2016р., 25.07.2016р. поштові відправлення отримані повноважним представником відповідача, тобто відповідач заздалегідь був обізнаний про дату та час судових засідань. Таким чином, клопотання про відкладення розгляду справи не підтверджується належними доказами та сприяє затягуванню розгляду справи, що є порушенням прав позивача на судовий розгляд та захист.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Предметом позову є стягнення з відповідача 80000,00доларів США – заборгованості за основним боргом, 14613,37доларів США – заборгованості за процентами, 51538,88грн. – 3% від простроченої суми заборгованості.

Підставою звернення є неналежне виконання відповідачем умов кредитного договору №243/27/13-KL від 04.09.2013р.

Відповідно до ч.1 ст.67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності, виконуються на підставі договорів.

З матеріалів справи вбачається, що 04.09.2013р. ПАТ "ЗЛАТОБАНК" (далі - банк, кредитор) та ТОВ “Шляхове будівництво «Альтком” м. Маріуполь підписали договір №243/27/13-KL, який за своєю правовою природою є кредитним договором, правовідносини за яким регулюються розділом 2 глави 71 Цивільного кодексу України "Позика. Кредит. Банківський вклад", параграфом 1 глави 35 Господарського кодексу України, Законами України "Про банки і банківську діяльність", “Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг” та іншими нормативно-правовими актами.

Істотними умовами у кредитному договорі є мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту (ч.2 ст.345 ГК України).

Згідно п.1.1 договору кредитодавець надає позичальнику кредит, а позичальник зобов'язується в повному обсязі повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші умови кредитного договору.

Відповідно до п. 1.2 договору кредит надається позичальнику у формі відкриття відкличної кредитної лінії, в межах максимального ліміту заборгованості, визначеного кредитним договором. Кредит може надаватись траншами. Позичальник має право в будь-який час без повідомлення банку здійснювати погашення поточної заборгованості по кредиту і за умови дотримання умов надання кредитних коштів, встановлених цим кредитним договором, може знову отримувати кредит в межах максимального ліміту за кредитною лінією.

Грошові кошти за кредитною лінією надаються банком за заявками позичальника після їх акцепту банком. Заявка складається за формою, затвердженою Банком, в 2-х примірниках. Зобов’язання банка по кредитуванню в рамках даного кредитного договору визначаються сумою акцептованої ним заявки та виникають в момент акцепту заявки. При наданні позичальнику кредитних коштів за акцептованою заявкою в обсязі, зазначеному в заявцітака заявка вважається виконаною, а зобов’язання банка дотриманими. При досягненні позичальником максимального ліміту заборгованості нові заявки банком не розглядаються до часткового або повного повернення кредитних коштів. Після часткового повернення кредиту позичальник може надавати в банк нові заявки в межах чинного максимального ліміту заборгованості.

Відповідно до п. 1.2.1 договору кредит надається для поповнення обігових коштів. Застереження: позичальник не може використовувати кредитні кошти на покриття збитків своєї господарської діяльності, формування та/або збільшення статутного капіталу позичальника та інших господарських товариств, на інші цілі, заборонені чинним законодавством України.

Згідно п. 1.3 договору максимальний ліміт заборгованості за кредитною лінією становить 625000,00центів.

Пунктом 1.3. договору (в редакції додаткової угоди №1 від 03.09.2014р.) встановлено, що максимальний ліміт заборгованості за кредитною лінією становить 200000,00 доларів США.

Згідно п. 1.3 договору (в редакції додаткової угоди №2 від 31.10.2014р.) встановлено, що максимальний ліміт заборгованості за кредитною лінією становить 80000,00 доларів США.

Відповідно до п. 1.4 договору кінцева дата повернення кредиту: не пізніше 03.09.2014року включно.

Згідно п.1.4 договору (в редакції додаткової угоди №1 від 03.09.2014р.) кінцева дата повернення кредиту: не пізніше « 31» серпня 2015 року включно.

Зниження максимального ліміту кредитної лінії здійснюється згідно з наступним графіком:

Дата

Максимальний ліміт, дол. США

03.09.2014р.

200000,00

30.01.2015р.

190000,00

27.02.2015р.

170000,00

31.03.2015р.

150000,00

30.04.2015р.

120000,00

29.05.2015р.

90000,00

30.06.2015р.

60000,00

31.07.2015р.

30000,00

31.08.2015р.

0,00

Зниження максимального ліміту кредитної лінії здійснюється згідно з наступним графіком: (п. 1.4.1 кредитного договору в редакції додаткової угоди №2 від 31.10.2014р.).

Дата

Максимальний ліміт, дол. США

01.11.2014р.

80 000,00

30.06.2015р.

60 000,00

31.07.2015р.

30 000,00

31.08.2015р

0,00

Кредитні кошти надаються позичальнику в межах максимального ліміту за кредитною лінією шляхом їх перерахування відповідно до цільового призначення за наданими позичальником заявками та документами відповідно до чинного законодавства України. (п.2.2 договору).

Повернення кредитних коштів здійснюється на рахунок для оплати боргових зобов’язань та процентів. (п.2.2.1 договору).

При отриманні від позичальника на рахунок для оплати боргових зобов’язань та процентів коштів (або коштів, отриманих в порядку договірного списання), сторони встановлюють наступний порядок погашення боргових зобов’язань:

1) прострочені проценти (якщо буде мати прострочення);

2) прострочена комісія (якщо буде мати прострочення);

3) прострочена заборгованість за кредитом (якщо буде мати прострочення);

4) строкові проценти;

5) строкова комісія (якщо буде мати місце);

6) строкова заборгованість за кредитом;

7) можлива неустойка (штраф та пеня);

Розподіл коштів, отриманих на рахунок для оплати боргових зобов’язань та процентів, здійснюється в день їх отримання самостійно кредитодавцем. (п.2.2.2 договору).

За умовами п. 1.5 договору за користування кредитом позичальником сплачуються проценти фіксованої процентної ставки, розмір встановлюється у розмірі – 14% річних.

Відповідно до п.1.5. договору (в редакції додаткової угоди №1 від 03.09.2014р.) сторони збільшили розмір процентної до 16% річних.

Згідно п. 3.4.2 договору позичальник зобов'язаний сплачувати проценти/комісію у розмірі та в порядку, передбаченому цим кредитним договором, згідно з умовами кредитного договору.

Відповідно до п.3.4.3 договору позичальник зобовязаний повернути кредит в повному обсязі в порядку та в строки, передбачені цим кредитним договором, в тому числі достроково, у разі настання обставин, за яких банк має право вимагати дострокового повернення кредиту, в тому числі у випадку настання несприятливих обставин/подій.

Проценти за користування кредитом нараховуються кредитодавцем в валюті кредиту (п.2.3 договору).

Пунктами 2.4, 2.5, 2.6., 2.6.1 договору передбачено, що сплата процентів здійснюється за фактичний строк користування кредитом. При розрахунку процентів за користування кредитними коштами приймається місяць, рівний календарній кількості днів, та рік, рівний 360 дням. День повернення кредиту до розрахунку не приймається. Позичальник самостійно сплачує (перераховує) проценти на рахунок для оплати боргових зобов'язань та процентів. Проценти сплачуються за період з першого по останній день календарного місяця щомісячно по сьоме число (включно) місяця, що слідує за місяцем нарахування процентів. Проценти за останній місяць користування кредитом сплачуються в кінцеву дату повернення кредиту. Якщо останній день повернення кредиту та/або сплати процентів припадає на вихідний, святковий день або інший неробочий день, то позичальник має право повернути кредит та/або сплатити проценти наступного робочого дня.

Відповідно до п.2.6 договору (в редакції додаткової угоди №1 від 03.01.2014р.) проценти сплачуються позичальником на рахунок №37393300002507 в АТ «Златобанк», код банку 380612. Проценти, нараховані за період з 01.12.2013р. по 31.12.2013р., сплачуються по 14.01.2014р. включно. В подальшому проценти за користування кредитними коштами сплачуються за період з першого по останній день календарного місяця щомісячно по сьоме число місяця, що слідує за місяцем нарахування процентів. Якщо день оплати припадає на вихідний або святковий день, то позичальник має право сплатити проценти наступного робочого дня, який слідує за вихідним або святковим днем. Проценти за останній місяць користування кредитними коштами сплачуються в день повернення кредитних коштів.

Відповідно до п. п. 1, 2 договору про внесення змін до кредитного договору від 07.11.2014р. сторони домовились щодо сплати відсотків за користування кредитними коштами за жовтень 2014р. в термін не пізніше 14.11.2014р. Банк не застосовуватиме пеню за несвоєчасну плату відсотків за жовтень 2014р. у разі їх сплати в термін до 21.11.2014р.

В пункті 3.1.4. договору встановлено, що кредитодавець має право відмовитись від подальшого кредитування позичальника частково або у повному обсязі та/або вимагати повернення у повному обсязі наданих кредитних коштів (в тому числі дострокового повернення), сплати процентів за весь строк користування кредитом та неустойки/штрафів (за їх наявності) у разі настання та/або існування хоча б однієї з таких обставин, в т.ч. у випадку одноразового порушення позичальником будь-якого з боргових зобов'язань, в будь-якій їх частині, наявності/виникнення випадку невиконання умов.

Кредитодавець має право на договірне списання коштів з будь-якого рахунку позичальника, в т.ч. з рахунку, для виконання боргових зобов’язань позичальника. Підписанням цього кредитного договору позичальник надає кредитодавцю право на договірне списання. Таке право може бути реалізоване кредитодавцем за умови настання строку виконання позичальником будь-якого із боргових зобов’язань позичальника чи третіх осіб за договорами забезпечення ( в тому числі, оплати неустойки, з моменту настання такого строку і в сумі, яка дорівнює сумі боргових зобов’язань, та/або при настанні випадків невиконання умов кредитного договору та/або договорів забезпечення та/або при настанні несприятливих обставин (а у випадку недостатності коштів для повного виконання зобов’язань позичальника за цим кредитним договором – в наявній (доступній) сумі) (п.3.1.10 договору).

Відповідно до п. 3.1.10.1 договору здійснюючи на підставі цього договору договірне списання коштів з рахунку позичальника, кредитодавець оформляє відповідний меморіальний ордер. При цьому, при визначенні черговості надходження розрахункових документів позичальника до банку протягом банківського дня здійснення банком договірного списання, такий меморіальний ордер вважатиметься першочерговим щодо його надходження до банку, і тому, відповідно підлягає виконанню раніше за інші розрахункові документи.

Кредитодавець є отримувачем коштів по вказаному договірному списанню. Договірне списання може здійснюватися з будь-якого рахунку позичальника, відкритого у кредитодавця, іншого рахунку, реквізити якого відомі сторонам (п.3.1.10.2 договору).

Кредитний договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженим и представниками сторін, скріплення печатками і діє до повного виконання сторонами своїх зобов’язань (п.7.6 договору).

Господарський суд, дослідивши умови договору, робить висновок, що сторонами в даному кредитному договорі погоджені всі істотні умови, відсутні докази визнання його недійсним, тому зазначений договір є укладеним та обов'язковим для виконання сторонами.

За умовами ст.193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.ст.525-526 Цивільного Кодексу України (далі - ЦК України) зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Статтею 629 ЦК Українивстановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Факт видачі кредиту підтверджується заявкою відповідача вих. №06/09-2 від 06.09.2013р. на суму 490000,00 доларів США та дублікатом меморіального ордеру №93447 від 06.09.2013р. на суму 490000,00 доларів США та банківськими виписками., які наявні в матеріалах справи.

Відповідно до ч.3 ст. 1049 ЦК України позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Згідно з ч.2 ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Всупереч приписам закону та умовам договору, позичальник взяті на себе зобов'язання належним чином не виконував, отримані кошти у встановлені строки не повертав, плату за кредит своєчасно та в повному обсязі не сплачував, у зв'язку з чим банк звернувся до нього з листом-вимогою №930 від 18.04.2016р. (яка з доказами направлення та отримання наявна в матеріалах справи), в яких повідомив про загальну суму заборгованості за кредитним договором, вимагав повернути всі отримані в межах кредитного договору суми кредиту, сплатити проценти за користування ним та 3% річних. Враховуючи той факт, що відповідач заборгованість за кредитним договором №243/27/13-KL від 04.09.2013р. так і не сплатив, позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідача заборгованості.

З наданих позивачем на вимогу суду банківських виписок вбачається, що заборгованість відповідача за основною сумою кредиту на час винесення рішення по справі дійсно (фактично) становить 80000,00доларів США.

Враховуючи вищезазначене, господарський суд задовольняє вимогу позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості за основною сумою кредиту в розмірі 80000,00доларів США.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 14613,37доларів США заборгованості по відсоткам за період з 01.04. 2015р. по 13.06.2016р.

Позивач під час розгляду справи по суті надав документи (виписки з відповідних рахунків), з яких вбачається, що заборгованість з урахуванням часткової оплати за нарахованими процентами становить 14461,00доларів США.

Враховуючи вищезазначене, господарський суд частково задовольняє вимогу позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості в сумі 14461,00доларів США по відсоткам,

оскільки не було враховано часткове погашення відсотків 14.06.2016р. на суму 152,37доларів США, що підтверджується банківськими виписками.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 51538,88грн. 3% річних за прострочення по поверненню кредиту за період з 01.07.2015р. по 14.06.2016р.

Відповідно до ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Неможливість виконання такого зобов'язання (наприклад, внаслідок відсутності у боржника грошей), не звільняє його від відповідальності, тобто в будь-якому випадку боржник зобов'язаний буде відшкодувати кредиторові завдані збитки, сплатити неустойку та нести інші наслідки.

Приписи ст.625 ЦК України передбачають можливість стягувати за прострочення виконання грошового зобов'язання проценти річних, розмір яких визначається сторонами в договорі, але якщо сторони в договорі не передбачили сплату процентів річних та їх розмір, підлягають сплаті три проценти річних від простроченої суми за весь час прострочення. Три проценти річних є самостійною формою цивільно-правової відповідальності за порушення грошових зобов'язань та можуть стягуватися поряд із пенею.

Господарський суд, перевіривши розрахунок позивача та зробивши власний розрахунок щодо нарахування 51538,88грн. - 3% річних з урахуванням курсу долара у співвідношенні до гривні на день виникнення прострочення виконання зобов’язання, дійшов висновку про задоволення цих вимог частково в сумі 47274,75грн.

Крім цього, слід зазначити, що віповідно до правової позиції, викладеної в постанові Вищого господарського суду від 26.01.2016р. по справі №908/3947/15 інфляційні нарахування на суму боргу та відсотки річних, передбачені ст. 625 Цивільного кодексу України, не є штрафними санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті та способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові, у зв'язку з чим доводи відповідача щодо того, що 3%річних являються штрафними санкціями від сплати яких відповідач звільняється відповідно до Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» відхиляються судом.

Крім того, господарський суд зазначає, що твердження відповідача щодо спливу позовної давності щодо цієї вимоги не відповідає дійсності, оскільки до вимоги щодо стягнення 3% річних не застосовується скорочена позовна давність в один рік, оскільки 3% не є штрафною санкцією, про що вже зазначено вище.

Всі інші заперечення відповідача не грунтуються на нормах діючого законодавства та спростовуються матеріалами справи, тому відхиляються судом як безпідставні.

Враховуючи, що вимоги позивача задоволені частково, спір виник з вини відповідача, на останнього покладається судовий збір відповідно до ст.49 ГПК України пропорційно задоволеної суми.

Відповідно до ч.2 ст.7 Закону України «Про судовий збір» у випадку внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в розмірі переплаченої суми.

На підставі гл.48,49,71,625 Цивільного кодексу України, гл.35, ст.67,193 Господарського кодексу України, ст.ст.33,43,49,82,82-1,84,85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Задовольнити позов Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ЗЛАТОБАНК" м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю “Шляхове будівництво “Альтком” м. Маріуполь про стягнення 80000,00доларів США – заборгованості за основним боргом, 14613,37доларів США – заборгованості за процентами, 51538,88грн. – 3% від простроченої суми заборгованості частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Шляхове будівництво “Альтком” (87525, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Бахчиванджи, буд. 2, код ЄДРПОУ 32794511) на користь Публічного акціонерного товариства "ЗЛАТОБАНК" (01030, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 17/52, код ЄДРПОУ 35894495) заборгованості за кредитом в сумі 80000,00доларів США, 14461,00доларів США – заборгованості по процентам, 47274,75грн. - 3% річних, судовий збір в сумі – 35979,75грн.

В решті вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

Повний текст рішення підписаний 03.08.2016р.

Суддя О.О. Уханьова