Постанова № 59453888, 14.07.2016, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

копія

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 липня 2016 р. Справа № 804/2960/16 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Захарчук-Борисенко Н.В. при секретарі Татаренко Ю.В. за участю: представника позивача ОСОБА_1 представника позивача ОСОБА_2 представника відповідача ОСОБА_3 свідка ОСОБА_4 розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «Світекс» до Криворізької північної обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

25 червня 2016 року Приватне підприємство «Світекс» (далі ПП «Світекс», позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Криворізької північної обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі Криворізька північна ОДПІ, відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-від 05.05.2016 року №0000141400 прийнятого Криворізькою північною Обєднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, яким Приватному підприємству «Світекс» визначено податкове зобовязання з податку на додану вартість у сумі 297 417 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що відповідачем безпідставно зроблено висновок щодо відсутності виконання робіт та укладання угод з метою настання реальних наслідків, оскільки у відповідності до вимог чинного законодавства України здійснення угоди підтверджується первинними документами та відповідачем не надано доказів, щодо не підтвердження виконання робіт за договором укладеним з ТОВ ЕКОДИТ.

Позивач вважає висновки податкового органу такими, що не відповідають дійсності, а винесене на їх підставі податкове повідомлення-рішення таким, що порушує норми чинного законодавства.

В судовому засіданні представники позивача заявлені позовні вимоги підтримали та просили позов задовольнити з викладених у ньому підстав.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, зазначив, що контрагент позивача ТОВ «ЕКОДИТ» відповідно до наявних матеріалів не міг надавати вказані в договорі послуги за таких обставин, просив суд у задоволенні позовних вимог відмовити.

Свідок ОСОБА_5 зазначив, що працює технічним керівником ділянки гірно-збагачувальних робіт. Щодо предмету спору зазначив, що під час проведення робіт на ділянці бракувало людей для виконання необхідних робіт, тому керівництвом ПП «Світекс» було укладено договір з ТОВ «ЕКОДИТ», відповідно до якого останнім було надано близько 100 осіб, яким була надана форма ПП «Світекс» для виконання робіт, проте йому не відомо звідки ці особи, які їх прізвища, де вони проживають та жодна інша інформація.

ПП «Світекс» запросило близько 100 осіб, яким була видана форма, але йому не відомо, що саме вони робили, де працюють та як їх звуть.

Заслухавши пояснення представників сторін, що приймають участь у справі, свідка ОСОБА_5, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що Приватне підприємство «Світекс» зареєстроване 26.05.1997 року Криворізьким міським управлінням юстиції, свідоцтво про реєстрацію від 26.05.1997 р. №1221070009002847, та перебуває на обліку Криворізької північної обєднаної державної податкової інспекції ДФС у Дніпропетровській області.

З матеріалів справи вбачається, що у період з 22.03.2016 року по 25.03.2016, згідно направлення на перевірку від 21.03.2016 року №83/04-83-14, виданого Північною ОДПІ головному державному ревізору інспектору відділу аудиту ОСОБА_6, на підставі пп. 20.1.6 п.20.1 ст. 20, пп. 75.1.2 п.75.1 ст. 75, пп. 78.1.4 п.78.1 ст. 78, ст. 85, ст. 86 Податкового Кодексу України від 02.12. 2010 року №2755-УІ (далі по тексту - ПК України) та відповідно до наказу Північної ОДПІ від 21.03.2016 року №186. Криворізькою північною об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управлінням ДФС у Дніпропетровській області була проведена документальна позапланова виїзна перевірка Приватного підприємства "Світекс" з питання дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ "ЕКОДИТ" за період з 01.08.2015 року по 31.08.2015 року та подальшою реалізацією придбаних товарів (робіт, послуг).

Порушення, виявлені під час перевірки знайшли своє відображення в акті від 25.03.2016 року №218/04-83-14/24614310, а саме:

- п.198.1, п.198.3, п.198.6 статті 198 ПК України, що призвело до заниження податку на додану вартість (далі по тексту - ПДВ) в періоді, що перевірявся, на загальну суму 198 278, 00 грн.

На підставі Акту перевірки від 25.03.2016 року №218/04-83-14/24614310 податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення від 05.05.2016 року №0000141400, яким Приватному підприємству «Світекс» визначено податкове зобовязання з податку на додану вартість у сумі 297 417 грн.

Правомірність та обґрунтованість податкового повідомлення-рішення від 25.03.2016 року №218/04-83-14/24614310 є предметом спору, який передано на вирішення суду.

Аналізуючи виниклі між сторонами правовідносини, суд приходить до наступного.

Згідно з п. 138.2 ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається, виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість до податкового кредиту є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності, який має бути фактично здійсненим і підтвердженим належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Про відсутність реального характеру відповідних операцій можуть свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема, про наявність таких обставин: неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності, відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням права на податковий кредит або бюджетне відшкодування, якщо для даного виду діяльності також потрібне здійснення і облік інших господарських операцій, здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку.

Так, судом встановлено, що ПП «Світекс» було укладено договір підряду №84 від 28.07.2015р. з ТОВ «ЕКОДИТ» на виконання умов якого Генпідрядник доручає, а Субпідрядник зобов'язується виконати ремонтно-будівельні роботи об'єктів Генпідрядника відповідно до даного Договору, Додаткових угод, які є невід'ємною частиною даного Договору.

Початок виконання робіт та закінчення робіт (здача об'єкта, устаткування в експлуатацію) здійснюється у відповідності з Додатковими угодами, що є невід'ємними частинами Договору (п. 1.2).

На виконання умов договору ТОВ «ЕКОДИТ» у серпні 2015 року було оформлено документи на загальну суму 1 189 666,34 грн. в т.ч. ПДВ 198 277,72грн.

Так, суд не погоджується з твердженням позивача щодо наявності у ТОВ «ЕКОДИТ» ліцензії від 03.06.2014 серія АЕ № 290739 на право здійснення діяльності у будівництві, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури, видану Державною архітектурно-будівельною інспекцією України зі строком дії з 03.06.2014 по 02.08.2016 р, а як наслідок ТОВ "ЕКОДИТ" має усі необхідні умови для здійснення будівельних робіт відповідно до умов укладеного договору.

Натомість, судом встановлено, що роботи зазначенні у актах виконаних робіт вимагають отримання дозволів на виконання робіт Державного комітету України з промислової безпеки охорони праці та гірничого нагляду, однак такі дозволи у ТОВ «ЕКОДИТ» відсутні.

Разом із цим, докази транспортування техніки та надання необхідних для виконання робіт на об'єктах капітального будівництва гірничо-металургійного комплексу ПАТ «Північний ГЗК», Пат «Центральний ГЗК» відсутні.

Судом також встановлено, що ТОВ «ЕКОДИТ» по формі 1 Дф за III квартал 2015року має - 11 осіб, та нараховану заробітну плату 14 965,15грн. за 3 квартал, таким чином заробітна плата за 1 місяць складає 353,49 грн. за роботи підвищеної безпеки в шахтних умовах.

Зарплата у актах виконаних робіт вказана 456 753грн., єдиний внесок 175 958грн. Відповідно до актів виконаних робіт чисельність працівників, які виконували роботи на об'єктах капітального будівництва у ТОВ «ЕКОДИТ» повинна бути не менше як 114 осіб, що не відповідає формі 1 ДФ.

ТОВ «ЕКОДИТ» протягом серпня 2015 року виписало документи на відвантаження до різних міст областей України: м.Вишгород, м.Миколаїв, м.Київ, м.Ірпінь Київської області, м.Запоріжжя, м.Львів, Запорізька область, м.Красноармійськ Донецької області, Дніпропетровській області на суму 2 243 2984 грн. з кількістю 201 контрагент, та отримало документи на отримання товарів (робіт, послуг) від 9 контрагентів на суму 13 837 800грн. із різних міст та областей України: м.Київ, м.Запоріжжя., м.Бориспіль, м.Львів, м.Біла Церква Київська область.

З огляду на викладене, суд вважає, що одинадцять осіб, які працюють на підприємстві ТОВ «ЕКОДИТ», відповідно до форми 1ДФ, не мали змоги здійснювати навантаження, розвантаження, виїзди до складів постачальників, замовників, перевозити товари, та виконувати роботи, послуги протягом серпня 2015року.

Так, в судовому засіданні було встановлено, що позивачем, згідно наданого до перевірки Договору №84від 25.07.2015 року, укладеного між ПП «Світекс» та ТОВ «ЕКОДИТ» не було підтверджено реальність виконаних робіт документально, а саме до перевірки не було надано:

-проектної документації, із зазначеними видами робіт (п.4.2.1, п.4.4.1 договору) та документів як посвідчують передачу проектно-кошторисну документацію субпідряднику.

-акти прийому - передачі матеріалів, конструкцій, запасних частин та деталей від ПП «СВІТЕКС» до субпідрядної організації ТОВ «ЕКОДИТ» по актах приймання виконання підрядних робіт, а саме :

Акт №5 за серпень 2015року має запис матеріали генпідрядника у сумі 148 775 грн.,

Акт №6 за серпень 2015року має запис матеріали генпідрядника у сумі 845 979 грн.,

Акт №2 за серпень 2015року має запис матеріали генпідрядника у сумі 150 555,02 грн.,

Акт №1 за серпень 2015року має запис матеріали генпідрядника у сумі 142 473,02грн.,

Не підтверджено документально, яким чином передавались під матеріальну відповідальність матеріали, як вони потрапляли до субпідрядника. Відсутні документи щодо транспортування матеріалів, навантаження, перевантаження.

В судовому засіданні також встановлено, що до перевірки надавалися акти на передачу матеріалів генпідрядника, але вони мають ряд суттєвих недоліків, а саме:

-відсутній показник по колонці 6 (учена ціна, грн.), 7(відпускна ціна, грн.), 8 (сума по відпускній ціні, грн.), 9 (повернення, залишків, кількість).

-по матеріали передані за підписами від директора до директора, відсутні підписи та ПІБ матеріально-відповідальних осіб які саме приймали матеріали для використання.

ПП «СВІТЕКС» не надано до перевірки протоколи перевірки знань з питань охорони праці та пожежної безпеки працівників субпідрядної організації ТОВ «ЕКОДИТ».

ПП «Світекс» не надано до перевірки журнали реєстрації інструктажів працівників субпідрядної організації ТОВ «ЕКОДИТ».

ПП «Світекс» не надано до перевірки наряди допуску на проведення робіт підвищеної небезпеки працівників субпідрядної організації ТОВ «ЕКОДИТ».

В судовому засіданні також встановлено, що під час проведення відповідачем аналізу наданих до перевірки актів приймання виконаних робіт встановлено, що в актах виконаних робіт відсутні статті витрат на відрядження працівників субпідрядної організації ТОВ «ЕКОДИТ» (Київська область), що не дає змогу встановити факт наявності працівників субпідрядної організації ТОВ «ЕКОДИТ» в м.Кривому Розі, а саме на території ПАТ «Північний ГЗК», ПАТ «ЦГЗК».

Так, в судовому засіданні свідком ОСОБА_5, було зазначено, що на підприємстві перебувала значна кількість осіб, одягнених у форму ТОВ «Екодит», натомість під час перевірки була встановлена відсутність заявок, списків на перепуски робітників ТОВ «ЕКОДИТ» на територію «Північний ГЗК», які необхідні, відповідно до п.5. договору №93-04-10 від 06.02.15 укладеним з ПП «Світекс» з ПАТ «Північний ГЗК». Так, відповідно до п.5. договору №76 від 20.01.2010 укладеним ПП «Світекс» з ПАТ «ЦГЗК», необхідна письмова згода на залучення ТОВ «ЕКОДИТ» до робіт на ПАТ «ЦГЗК», яка теж відсутня.

На підприємстві відсутні документи відповідно яких прийнято рішення фахівцями підприємства про залучення субпідрядної організації для виконання робіт на об'єктах ГЗК.

Згідно п. 2.4 даного Положення первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи від імені яких складений даний документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п.2.16 даного Положення, забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать нормативно-правовим актам, встановленому порядку приймання, зберігання і витрачання грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей та іншого майна, порушують договірну і фінансову дисципліну, завдають шкоди державі, власникам, іншим юридичним і фізичним особам.

Згідно п.44.1 ст.44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Судом встановлено, що надані позивачем документи на підтвердження реального характеру господарських операцій, на підставі яких здійснено бухгалтерський та податковий облік цих господарських операцій, не відповідають вищевказаним вимогам законодавства до первинних документів і тому не підтверджують реальності відображених в них фактів.

Згідно з п.п.14.1.36 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Обов'язковими ознаками господарської діяльності є здійснення її суб'єктами господарювання у сфері суспільного виробництва; спрямування її на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг. При цьому результати зазначеної діяльності - продукція, роботи чи послуги - мають вартісний характер і цінове вираження.

Проаналізувавши норми права, суд вважає, що підставою для включення сум за господарськими операціями до податкового кредиту є належним чином оформленні первинні бухгалтерські документи, які засвідчують зміст господарської операції, за умови реального вчинення дій по виконанню господарської операції.

Надаючи оцінку реальності здійснення спірних господарських операцій відповідно до їх змісту, відображеному у наданих позивачем документах, суд звертає увагу на неможливість їх вчинення контрагентом позивача виходячи із обсягів, наявності трудових та виробничих ресурсів, а також реальності їх у часі.

Аналізуючи викладені обставини, суд приходить до висновку що надані до перевірки ПП «Світекс» первинні документи не містять необхідної інформації, яка дає змогу довести причетність ТОВ «ЕКОДИТ» до виконання робіт на об'єктах ПАТ «Північний ГЗК», ПАТ «ЦГЗК» так, як Акти виконаних робіт складені між ПП «Світекс» та субпідрядником ТОВ «ЕКОДИТ», серед іншого, не мають печатки підприємства та підпису директора (Замовника) ПАТ «Північний ГЗК», ПАТ «ЦГЗК», що свідчить про відсутність погодження з Замовником обсягів виконаних робіт підрядником.

Таким чином документи оформлені на паперових носіях з порушенням чинного законодавства не є первинними документами, так як є формально складені та не доводять виконання робіт на об'єктах ГЗК. Наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є підтвердженням реальності господарської операції.

Відсутність реально вчиненої господарської операції з урахуванням встановлених факктів недостовірності та недостатності первинних документів, що є дефектом відповідних документів, або їх сутність взагалі, що не дозволяє формувати дані податкового обліку.

Так, суд вважає, що позивачем не надано достатньо доказів на підтвердження правомірності формування останнім податкового кредиту з податку на додану вартість за перевіряємий період по фінансово-господарським операціям з ТОВ «ЕКОДИТ», а отже, спірне податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 05.05.2016 р. винесене правомірно та є законним.

В силу ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

У відповідності до ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Частиною 2 цієї статті визначено, що у адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оцінюючи усі докази, які були досліджені судом у їх сукупності, суд вважає, що спірне податкове-повідомлення рішення № НОМЕР_1 від 05.05.2016 р винесене правомірно та є законним.

Відповідно до ст.94 КАС України судові витрати у справі покладаються на сторону, проти якої ухвалена постанова.

За таких обставин, суд вважає за необхідне у задоволенні позову відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10, 11, 69, 71, 94, 158 - 163, 167 КАС України,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову Приватного підприємства «Світекс» до Криворізької північної обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст.254 КАС України та може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, передбачені ст.186 КАС України.

Повний текст постанови складено 19 липня 2016 року.

Суддя (підпис) Постанова не набрала законної сили станом на 19.07.2016 р. Суддя З оригіналом згідно Помічник судді ОСОБА_7 ОСОБА_7 ОСОБА_8