Постанова № 59453319, 02.08.2016, Старобільський районний суд Луганської області

02.08.2016

Справа 431/3272/16-а

Провадження 2-а/431/54/16

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 серпня 2016 року Старобільський районний суд Луганської області

В складі: головуючого - судді Ткач О.В.,

при секретарі: Кустовій О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Старобільському районі Луганської області про визнання дій неправомірними та зобовязання субєкта владних повноважень вчинити певні дії, суд -

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, в обґрунтування якого вказав, що він перебуває на обліку у відповідача коли йому виповнилося 60 років при стажу роботи більше 25 років, відповідно до ст. 12 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» оформив пенсію за віком. Однак нещодавно звернувся до УПФУ в Старобільському районі Луганської області з проханням перерахувати пенсію згідно архівних довідок наданих Виконавчим комітетом Зоринської міської ради Перевальського району, а також надав і інші необхідні документи для здійснення перерахунку пенсії.

З метою реалізації свого законного права на перерахунок пенсії, позивачем 10.05.2016 р. було подано до УПФУ в Старобільському районі заяву щодо проведення перерахунку пенсії згідно архівних довідок №№ 41,42 від 23.09.2015 р. про заробітну плату для обчислення пенсії за період своєї роботи в АТП 10965 у 1991-1995 р.р. які видані архівною установою.

Але УПФУ відмовило у перерахунку пенсії згідно архівних довідок у звязку з тим, що м. Зоринськ знаходиться на території, яка не контролюється українською владою і тому ПФУ не може перевірити відповідність сум заробітку вказаних у довідці.

Подані позивачем до УПФУ довідки №№ 41,42 від 23.09.2015 р. про заробітну плату для обчислення пенсії за період його роботи в Зоринському АТП у 1991-1995 р.р. видані Виконавчим комітетом Зоринської міської ради, засвідчені підписами посадових осіб, у довідці містяться обовязкові відомості про розмір заробітку, про нарахування страхових внесків, підставу видачі особові рахунки за 1991-1995 р.р., та адресу знаходження вказаних рахунків. Тобто позивачем вчинено усі дії та подано усі документи, необхідні для перерахування йому пенсії із заробітку вказаного у довідці №№ 41,42 від 23.09.2015 р.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2 позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача УПФУ у Старобільському районі Луганської області позовні вимоги не визнав, пояснив, що оскільки м. Зоринськ Перевальського району Луганської області знаходиться на території, яка тимчасово не контролюється українською владою, згідно розпорядження Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 року № 1085-р, а відомості про цілісність архівів на цій території відсутні, немає можливості перевірити відповідність сум заробітної плати, вказаних у архівних довідках №№ 41,42, виданих Виконкомом Зорінської міської ради Перевальського району за 1991-1995 роки, а як наслідок немає і можливості врахувати зазначені довідки при розрахунку пенсії ОСОБА_1

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає повному задоволенню, виходячи з наступного:

Ч. 1 ст. 2 КАС України передбачає, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод і інтересів фізичних осіб, прав і інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод, інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відсутність хоча б однієї з наведених вище ознак, є підставою для задоволення адміністративного позову.

Статтями 71, 72 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Обставини, що визнаються сторонами, можуть не доказуватись перед судом.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 отримує пенсію за віком відповідно до ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

10.05.2016 р. позивачем було подано до УПФУ в Старобільському районі заяву щодо проведення перерахунку пенсії згідно архівних довідок №№ 41,42 від 23.09.2015 р. про заробітну плату для обчислення пенсії за період своєї роботи в АТП 10965 у 1991-1995 р.р. які видані архівною установою.

УПФУ відмовило у перерахунку пенсії згідно архівних довідок у звязку з тим, що м. Зоринськ знаходиться на території, яка не контролюється українською владою і тому ПФУ не може перевірити відповідність сум заробітку вказаних у довідці.

Згідно з ч. 1-2 ст. 4 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» на тимчасово окупованій території на строк дії цього Закону поширюється особливий правовий режим перетину меж тимчасово окупованої території, вчинення правочинів, проведення виборів та референдумів, реалізації інших прав і свобод людини і громадянина. Правовий режим тимчасово окупованої території передбачає особливий порядок забезпечення прав і свобод громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території.

Ч. 1 ст. 17 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» передбачено, що у разі порушення положень цього Закону державні органи України застосовують механізми, передбачені законами України та нормами міжнародного права, з метою захисту миру, безпеки, прав, свобод і законних інтересів громадян України, які перебувають на тимчасово окупованій території, а також законних інтересів держави Україна.

За положеннями ст. 18 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» громадянам України гарантується дотримання у повному обсязі їхніх прав і свобод, передбачених Конституцією України, у тому числі соціальних, трудових, виборчих прав та права на освіту, після залишення ними тимчасово окупованої території.

Відповідно до ст.ст. 3, 8, 9 Конституції України, в Україні визнається і дії принцип верховенства права, утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обовязком держави, а чинні міжнародні договори, згода на обовязковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Стосовно окупованих територій у практиці Міжнародного суду ООН сформульовані так звані «намібійські винятки» з яких вбачається, що документи видані окупаційною владою, повинні визнаватися, якщо їх невизнання веде за собою серйозні порушення або обмеження прав громадян.

Правовий статус органів та посадових осіб, які діють на території України та створені і проводять свою діяльність не у відповідності із законодавством України, визначено, зокрема, Законом України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України».

Так, Пунктом 1 ч. 1 ст. 9 ЗУ «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» визначено, що відповідно до цього Закону за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються у т.ч. пенсія за віком.

Частиною 4 ст. 24 ЗУ «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування»

визначено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу

роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до

страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше,

крім випадків, передбачених цим Законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 26 ЗУ «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60

років та наявності страхового стажу не менше 15 років.

Відповідно до ч. 1 ст. 40 ЗУ «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період

страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови

підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо

страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для

обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних

місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.

Абз. 2 ч. 4 ст. 40 ЗУ «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», за

бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди

страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням

показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення

попереднього перерахунку пенсії.

Відповідно до ч. 1 ст. 44 Закону України «Про загальнообов'язкове державне

пенсійне страхування» від 09.07.2003р. № 1058-ІУ, заява про призначення (перерахунок)

пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду

або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному

правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади,

що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального

захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому

довіреності, посвідченої нотаріально.

Частина 4 ст. 45 ЗУ «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування»,

перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною першою статті 35, частиною другою статті 38, частиною третьою статті 42 і частиною п'ятою

статті 48 цього Закону, провадиться в такі строки:

- у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними

документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо

заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа;

-у разі настання обставин, які тягнуть за собою зменшення пенсії, - з першого числа місяця, в якому настали ці обставини, якщо вони мали місце до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо вони мали місце після 15 числа.

Частина 5 ст. 45 ЗУ «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування»,

документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган

Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про

призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.

Відповідно до п. 1.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення

(перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообовязкове державне

пенсійне страхування», затвердженого Постановою правління ПФУ від 25.11.2005р. №22-

1, заява про призначення пенсії непрацюючим особам, а також членам сімї у звязку з втратою годувальника подається заявником особисто або через представника, який діє на

підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, безпосередньо до управління

Пенсійного фонду України у районі, місті, районі у місті, а також у місті та районі (далі -

орган, що призначає пенсію) за місцем проживання (реєстрації).

Згідно п.п. 3 п. 2.1 вказаного Порядку........, за бажанням пенсіонера у період до 01

січня 2016 року ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) до 01 липня

2000 року (додаток 1) із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її

видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку

відповідності змісту довідки первинним документам.

Відповідно до п. 2.10 вказаного Порядку ........, довідка про заробітну плату (дохід)

особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів

про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією,

де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі

підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших

причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств,

установ чи організацій або архівними установами.

У випадках, коли архівні установи не мають можливості видати довідку за

встановленою формою з розшифровкою виплачених сум за видами заробітку, вони

можуть видавати довідки, що відповідають даним, наявним в архівних фондах, без

додержання цієї форми.

Установлення заробітку для обчислення пенсії на підставі показань свідків не

допускається. Виписка зі штатного розпису про посадовий оклад, профспілкові квитки,

квитки партій та рухів, громадських обєднань не є документами, що засвідчують

фактичний заробіток для обчислення розміру пенсії.

Виходячи з викладеного, суд вважає, що довідки №№ 41,42 від 23.09.2015 року є такими, що відповідають вимогам Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою правління ПФУ від 25.11.2005 р. № 22-1, а також вимогам ч. 1 ст. 40 ЗУ «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», так як законом не передбачено іншого порядку встановлення вказаного факту виходячи з тих обставин що склалися.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 4,9,17,18 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», ст. 62,64,65,80,81 Закону України «Про пенсійне забезпечення», ст.ст. 9,24,26,40,44-45 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», ст.ст. 2, 7, 9, 23, 70, 71, 159-163, 167 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Старобільському районі Луганської області про визнання дій неправомірними та зобовязання субєкта владних повноважень вчинити певні дії задовольнити повністю.

Визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в Старобільському районі Луганської області щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії, яка призначена ОСОБА_1 згідно довідок №№ 41,42 від 23.09.2015 р.

Зобовязати Управління Пенсійного фонду України в Старобільському районі Луганської області (ЄДРПОУ 21792643) здійснити перерахунок пенсії, яка призначена ОСОБА_1 (і.н. НОМЕР_1) з врахуванням заробітку за період з 1991 р. по 1995 р. згідно довідок №№ 41,42 від 23.09.2015 р.

Повна постанова виготовлена й проголошена 03.08.2016 року о 09-00 годині.

Постанова може бути оскаржена до Донецького адміністративного апеляційного суду через Старобільський районний суд Луганської області шляхом подачі апеляції протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Суддя: О.В. Ткач