Ухвала суду № 59452323, 28.07.2016, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И [1]

28 Липня 2016 року Колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва

в складі: головуючого - Немировської О.В.

суддів - Крижанівської Г.В., Чобіток А.О.

при секретарі - Сірій О.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за заявою Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» про заміну стягувача у виконавчому провадженні, за позовом Публічного акціонерного товариства «Сведбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на ухвалу Солом'янського районного суду м.Києва від 11 березня 2016 року,

встановила:

у січні 2016 року заявник звернувся до суду з заявою, в якій просив замінити стягувача за виконавчим листом про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Сведбанк» заборгованості за кредитним договором, на його правонаступника ПАТ «Дельта Банк».

Ухвалою Солом'янського районного суду м.Києва від 11 березня 2016 року заяву було задоволено.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою, представник ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу скасувати та направити питання на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм процесуального права.

Заслухавши доповідь судді Немировської О.В., пояснення осіб, які з'явились в судове засідання, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як видно з матеріалів справи, рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 30 липня 2013 р. було стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Сведбанк» заборгованість по кредитним договором №1022-Ф від 22.10.2007 р. та №1007-Ф від 20.11.2007 р.

Рішенням річних загальних зборів акціонерів від 29.04.2013 р. ПАТ «Сведбанк» змінило назву на ПАТ «ОМЕГА БАНК».

04 жовтня 2013 р. Представнику ПАТ «ОМЕГА БАНК» було видано виконавчі листи.

08 листопада 2013 р. головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України МазурГ.І. було відкрито виконавче провадження.

Ухвалою Солом'янського районного суду м.Києва від 17 січня 2014 р. було визнано постанову про відкриття виконавчого провадження від 08 листопада 2013 р. неправомірною. Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 29 жовтня 2015 р. вказану ухвалу було залишено без змін.

Постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Медведєва О.В. від 01.12.2015 р. було скасовано постанову про відкриття виконавчого провадження від 08.11.2013 р. Того ж дня було винесено постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження за виконавчим листом, виданим 04 жовтня 2013 р., стягувачем за яким було зазначено ПАТ «Омега Банк».

Заявник 06 липня 2015 р. звернувся до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження та просив замінити сторону за виконавчим листом - стягувача ПАТ «Омега Банк» на ПАТ «Дельта Банк», посилаючись на те, що він 18 червня 2013 р. уклав з ПАТ «Омега Банк» договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитними договорами. Зокрема №1022-Ф від 26.10.2007 р. та №1007-Ф від 20.11.2007 р., внаслідок чого відбулась заміна кредитора у зобов'язанні.

Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 28 липня 2015 р. було відмовлено в задоволенні вказаної заяви.

13 січня 2016 р. ПАТ «Дельта Банк» подало до суду заяву про заміну стягувача за виконавчим листом, а саме - ПАТ «Омега Банк» на ПАТ «Дельта Банк».

17 лютого 2916 р. представник заявника подав заяву про уточнення заявлених вимог та просив замінити сторону у справі за позовом ПАТ «Сведбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, а саме первісного стягувача ПАТ «Омега Банк» на його правонаступника ПАТ»Дельта-Банк». При цьому представник заявника посилався на положення ст. 37, 368, 369, 370, 371 ЦПК України та ст. 115, 116, 117, 190, 512, 513, 514, 516, 517 ЦК України.

Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 11 березня 2016 р. було замінено стягувача - ПАТ «Сведбанк» на ПАТ «Дельта Банк» у справі за позовом ПАТ «Сведбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Задовольняючи заяву, суд першої інстанції виходив з того, що заміна осіб в окремих зобов'язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можлива на будь-якій стадії процесу. Суд першої інстанції посилався одночасно на положення ст. 8 Закону України «Про виконавче провадження», ст. 37, ч. 1 та 2 ст. 5125, 514 ЦК України та ст. 360-7 і 378 ЦПК України.

Крім того, суд першої інстанції посилався на правову позицію, викладену в постанові Верховного Суду України від 20 листопада 2013 р., та дійшов висновку, що в зв'язку із заміною кредитора внаслідок відступлення права вимоги припинився статус сторони виконавчого провадження і її правонаступник не може бути позбавлений права пред'явлення виконавчого документа до виконання.

Однак судом першої інстанції було неправильно застосовано норми процесуального права.

В даній справі рішення Солом'янським районним судом м. Києва було ухвалено 30 липня 2013 р. і сторонами по справі не оскаржувалось. Договір про купівлю-продаж прав вимоги було укладено 18 червня 2013 р. В даному випадку, ПАТ «Омега банк» не є стягувачем у виконавчому провадженні, хоча представник позивача отримував виконавчий лист на виконання рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 30 липня 2013 р.

Заявнику також було відмовлено у відкритті виконавчого провадження постановою від 01 грудня 2015 р.

В ст. 37 ЦК України закріплено правові наслідки обмеження цивільної дієздатності фізичної особи.

Ст. 37 ЦПК України регулює процесуальне правонаступництво, а саме - у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії цивільного процесу.

У виконавчому провадженні ВП №40595367, відкритому 08 листопада 2013 р. на підставі виконавчого листа, виданого Солом'янським районним судом м. Києва 04 жовтня 2013 р. постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Медведєва О.В. було замінено сторону виконавчого провадження відповідно до ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження» - стягувача ПАТ Сведбанк» на ПАТ «Омега Банк».

Відповідно до ч. 3 ст. 208 ЦПК України судовий розгляд закінчується ухваленням рішення суду, а у випадках, передбачених ст. 389-6 та 389-11 цього Кодексу - постановленням ухвали.

Згідно ст. 8 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття однієї зі сторін виконавчого провадження державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторони, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонастуником. Для правонаступника усі дії, вчиненні до його вступу у виконавче провадження, обов'язкові тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Відповідно ст. 378 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою сторони суд замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.

В правовій позиції, викладеній Верховним Судом України в постанові від 20 листопада 2013 р. (справа №6-122цс13) зазначено, що виходячи зі змісту статей 512, 514 ЦК України, ст. 378 ЦПК України, ст. 8 Закону України «Про виконавче провадження» заміна кредитора у зобов'язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо й до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача. Таким чином, вказаний висновок стосується застосування норми права про заміну стягувача у виконавчому провадженні.

Враховуючи викладене, ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з направленням питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 313-315 ЦПК України, колегія суддів

ухвалила:

апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 задовольнити частково.

Ухвалу Солом'янського районного суду м.Києва від 11 березня 2016 року - скасувати та направити питання на новий розгляд до суду першої інстанції..

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

Головуючий

Судді

№ справи: 760/565/13-ц

№ апеляційного провадження: 22-ц/796/6235/2016

Головуючий у суді першої інстанції: Шереметьєва Л.А.

Доповідач у суді апеляційної інстанції: Немировська О.В.

.