Постанова № 59452149, 02.08.2016, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" серпня 2016 р. Справа № 922/160/16

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Терещенко О.І., суддя Сіверін В. І. , суддя Хачатрян В.С.

при секретарі Новіковій Ю.В.

за участю представників сторін:

позивача керівник ОСОБА_1 (довідка з ЄДРПОУ від 11.09.2012р. №674860);

відповідача не зявився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю Беркана Плюс, м. Харків (вх. №1664Х/1-18)

на рішення господарського суду Харківської області від 17.05.2016р.

у справі № 922/160/16

за позовом ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю Беркана Плюс, м. Харків

до відповідача ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю Фосана інвестмент лімітед, м. Нікосія, Кіпр

про визнання вимог незаконними

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Харківської області від 17.05.2016р. у справі №922/160/16 (суддя Присяжнюк О.О.) в задоволенні позову відмовлено повністю.

ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю Беркана Плюс, м. Харків з рішенням суду першої інстанції не погодилось та звернулось до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 17.05.2016р. у справі №922/160/16 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов.

Апелянт, в обґрунтування своєї правової позиції зазначає про те, що ані чинним законодавством України, ані статутом ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю Беркана Плюс не передбачено право учасника товариства на отримання інформації про діяльність товариства.

Крім того, зазначає про те, що господарське товариство зобовязано надавати лише річні баланси, документи річної звітності товариства, протоколи загальних зборів.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.06.2016р. суддею - доповідачем у справі №922/160/16 визначено суддю Терещенко О.І. та сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Терещенко О.І., суддя Сіверін В.І., суддя Хачатрян В.С.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 15.06.2016р. (колегія суддів у складі: головуючий суддя Терещенко О.І., суддя Сіверін В.І., суддя Хачатрян В.С.) прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено до розгляду на 12.07.2016р.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач є нерезидентом, місцезнаходженням якого є Кіпр, Нікосія, а достовірної інформації щодо наявності на території України офіційно зареєстрованого представництва на момент розгляду справи у суду відсутні, а тому про розгляд даної справи відповідач повідомлявся в порядку, передбаченому чинними міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Порядок вручення судових та позасудових документів на території Республіки Кіпр регулюється Конвенцією про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах 1965 року.

Згідно ст. 1 вказаної Конвенції, ця конвенція застосовується у цивільних або комерційних справах щодо всіх випадків, коли існує потреба в передачі судових та позасудових документів для вручення за кордоном.

У ст. 10 Конвенції зазначено, що, якщо запитувана держава не заперечує, то ця Конвенція не обмежує можливості надсилати судові документи безпосередньо поштою особам, які перебувають за кордоном.

Нотою, датованою 05.01.1984 р., Уряд Кіпру зазначив, що не заперечує проти способів передачі документів, передбачених у ст. 10 Конвенції.

Отже, з метою належного повідомлення відповідача, враховуючи норму ст. 10 Конвенції та позицію Уряду Кіпру, спосіб відправлення судових документів відповідачу здійснюється безпосередньо за адресою місцезнаходження ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "Фосана інвестмент лімітед".

06.07.2016р. на адресу суду від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, оскаржуване рішення місцевого господарського суду залишити без змін (вх.№6817).

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 12.07.2016р. розгляд справи відкладено на 02.08.2016р.

У судовому засіданні 02.08.2016р. представник позивача підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі та просив її задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не зявився, хоча належним чином повідомлявся про дату, час та місце його проведення, про що свідчить штамп на зворотньому боці ухвали, якою було призначено розгляд апеляційної скарги та ухвали про відкладення розгляду справи про відправлення їх копій сторонам і є доказом належного повідомлення учасників спору про дату, час та місце судового засідання відповідно до пунктів 3.5.2., 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України та відповідно до пункту 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції".

Крім того, вказані ухвали було у встановленому порядку внесено до Єдиного державного реєстру судових рішень.

У судовому засіданні 12.07.2016р. представник відповідача ОСОБА_3 заперечувала проти задоволення апеляційної скарги, з підстав наведених у відзиві на апеляційну скаргу.

Приписами п.3.9.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу судами першої інстанції», у разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні, протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 81 1 ГПК), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання.

Таким чином, враховуючи належне повідомлення відповідача про час та місце судового засідання, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні за відсутності представника відповідача, відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження, колегія суддів встановила наступне.

ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю Фосана інвестмент лімітед створено та зареєстровано на Кіпрі за реєстраційним номером 160932, що знаходиться за адресою: 42, Несторос, Каіміклі, 1026, м. Нікосія, Кіпр.

ТОВ Фосана інвестмент лімітед є учасником ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю Беркана Плюс (адреса реєстрації: 61002,м. Харків, вул. Дарвіна, буд. 20, код ЕДРПОУ 33288599) та володіє часткою, що становить 99,99% статутного капіталу ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю Беркана Плюс.

15 липня 2015 року ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю Фосана інвестмент лімітед звернулося з запитом до ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю Беркана Плюс про надання наступної інформації:

Звіти директора про господарську діяльність ОСОБА_2 та результати цієї діяльності за всі роки діяльності ОСОБА_2.

Баланси, фінансові та податкові звіти ОСОБА_2 за всі роки діяльності. інформацію про усі грошові ті майнові інвестиції (внески) компанії в різні об 'єкти, у тому числі інформацію про придбання та/або відчуження корпоративних прав (часток, акцій тощо) включаючи копії відповідних правочинів, угод та контрактів за всі роки її діяльності.

Інформацію про надання ОСОБА_2(ом) будь - яких позик, фінансових допомог включаючи копії відповідних правочинів, угод та контрактів за всі роки діяльності.

Копії всіх статутів ОСОБА_2 включаючи зміни та доповнення та чинну редакцію статуту.

Копії всіх протоколів Загальних Зборів учасників та інших органів ОСОБА_2. Інші документи та інформацію про діяльність ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю Беркана Плюс, що може бути необхідна товариству з обмеженою відповідальністю Фосана інвестмент лімітед, як її учаснику.

Відповідно до запиту відповідача від 15 липня 2015 р., 04 серпня 2015 р. ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю Беркана Плюс було надано наступну інформацію:

Баланс на 31.12.2007р. на 2 (двох) аркушах.

Звіт про фінансові результати за 2007 р. на 2 (двох) аркушах.

Баланс на 31.12.2008 р. на 2 (двох) аркушах.

Звіт про фінансові результати за 2008 р. на 2 (двох) аркушах.

Баланс на 31.12.2009 р. на 2 (двох) аркушах.

Звіт про фінансові результати за 2009 р. на 2 (двох) аркушах.

Баланс на 31.12.2010 р. на 2 (двох) аркушах.

Звіт про фінансові результати за 2010 р. на 2 (двох) аркушах.

Баланс на 31.12.2012 р. на 2 (двох) аркушах.

Звіт про фінансові результати за 2011 р. на 2 (двох) аркушах.

Баланс на 31.12.2012 р. на 2 (двох) аркушах.

Позивач звернувся до господарського суду Харківської області з позовом, в якому просив: визнати незаконними вимоги товариства з обмеженою відповідальністю Фосана інвестмент лімітед, щодо надання: звітів директора про господарську діяльність ТОВ Беркана Плюс та результати цієї діяльності за всі роки її діяльності; інформації про усі грошові та майнові інвестиції (внески) ТОВ Беркана Плюс в різні об'єкти, у тому числі інформацію про придбання та/або відчуження корпоративних прав (часток, акцій) включаючи копії відповідних правочинів, угод та контрактів за всі роки її діяльності; інформації про надання ТОВ Беркана Плюс будь - яких позик, фінансових допомог включаючи копії відповідних правочинів. угод та контрактів за всі роки її діяльності; копій всіх статутів ТОВ Беркана Плюс включаючи зміни та доповнення та чинну редакцію статуту; копій всіх протоколів Загальних Зборів учасників та інших органів ТОВ Беркана Плюс; усі інші документи та інформацію про діяльність ТОВ Беркана Плюс, що може бути необхідна Компанії, як її учаснику.

В обґрунтування своєї правової позиції, зокрема, зазначав про те, що перевірка діяльності виконавчого органу товариства у період з 03 грудня 2004р. по 20 грудня 2015 р. ревізійною комісією не здійснювалась, відповідних висновків по річних балансах та звітах не надавалось. А відтак, відсутня можливість для надання на ознайомлення відповідних документів відповідачу, оскільки їх не існує.

На думку позивача, відчуження учасником ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю своєї частки (її частини) третім особам допускається, якщо інше не встановлено статутом товариства, при цьому надавати учаснику інформацію про придбання та/або відчуження корпоративних прав включаючи копії відповідних правочинів, угод та контрактів за всі роки діяльності товариство не повинно.

Позивач вказує, що перелік витребуваних відповідачем документів є значно більшим і не передбачений ані законом, ані установчими документами ТОВ Беркана Плюс та не підпадає під визначення документів фінансової звітності (в розумінні ч. 2 ст. 11 Закону України Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні).

17.05.2016р. господарським судом Харківської області прийнято оскаржуване рішення, з підстав наведених вище.

Перевіривши матеріали справи, правильність їх юридичної оцінки та застосування місцевим господарським судом норм законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з огляду на наступне.

Після ратифікації Верховною радою України Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, остання, відповідно до статті 9 Конституції України набула статусу частини національного законодавства.

З прийняттям у 2006 році Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», Конвенція та практика Суду застосовується судами України як джерело права.

Відповідно до частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У рішеннях Європейського суду з прав людини у справах «Ryabykh v.Russia» від 24.07.2003 року, «Svitlana Naumenko v. Ukraine» від 09.11.2014 року зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване частиною 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитись у світлі Преамбули Конвенції, яка проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін.

Статтею 12 Господарського процесуального кодексу України визначено, що господарським судам підвідомчі, зокрема, справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між юридичною особою та її учасниками (засновниками, акціонерами, членами), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи, пов'язаними із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності такої особи, крім трудових спорів.

Відповідно до ст. 11-1 Закону України «Про господарські товариства», законодавство про господарські товариства ґрунтується на нормах, установлених Конституцією України, і складається із Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, цього Закону, інших нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до цих законодавчих актів.

Згідно ст. 167 Господарського кодексу України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Приписами пункту 5 частини 1 ст. 116 Цивільного кодексу України, учасники господарського товариства мають право у порядку, встановленому установчим документом товариства та законом, зокрема, одержувати інформацію про діяльність товариства у порядку, встановленому установчим документом.

Відповідно до ст. 5 Закону України "Про інформацію" кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів. Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.

Статутом ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "Беркана Плюс" (п.4.1) закріплено право учасників товариства отримувати інформацію про діяльність товариства, стану його майна, прибутку та збитків.

Отже, чинним законодавством України та Статутом ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "Беркана Плюс" не передбачено обмеження права учасника товариства на отримання інформації про діяльність ОСОБА_2.

Пунктом 36 постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24.10.2008р. «Про практику розгляду судами корпоративних спорів» передбачено, що господарське товариство зобов'язане надавати учаснику (акціонеру) на його вимогу лише документи звітного характеру (річні баланси, звіти про фінансово-господарську діяльність товариства, протоколи ревізійної комісії, протоколи зборів органів управління товариства) та інформацію, що міститься в установчих документах товариства, а не будь-яку інформацію щодо господарської діяльності товариства, якщо інше не передбачено установчими документами товариства.

Відповідно до ст.88 Господарського кодексу України в контексті з положеннями ст. 10 Закону України «Про господарські товариства», учасники товариства мають право одержувати інформацію про товариство. На вимогу учасника товариство зобов'язане надати йому для ознайомлення річні баланси, звіти про фінансово-господарську діяльність товариства, протоколи ревізійної комісії, протоколи зборів органів управління товариства тощо. Учасники товариства мають також інші права, передбачені цим кодексом, іншими законами та установчими документами товариства.

Відповідно до п. 37 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 24.10.2008р. №13 «Про практику розгляду судами корпоративних спорів» передбачено, що господарським судам необхідно також враховувати процедуру надання учасникам (акціонерам) інформації про діяльність товариства, встановлену господарським товариством. У разі, якщо товариством визначено порядок доступу до інформації про діяльність товариства відповідно до вимог статей 33, 35 Закону України "Про інформацію" та роз'яснень ДКЦПФР від 29 жовтня 2002 р. № 5 "Про порядок застосування пункту "г" статті 10 Закону України "Про господарські товариства" акціонер (учасник) товариства може реалізувати своє право на отримання інформації в установленому порядку.

Водночас, колегією суддів встановлено, що статутом ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Беркана Плюс» не визначений порядок і процедура отримання учасником інформації та документів щодо діяльності товариства.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що відповідач, реалізуючи надане йому законом право на одержання інформації про діяльність товариства, учасником якого він є, пред'явив позивачу вимогу про надання документів щодо діяльності останнього.

Оскільки, форма вказаної вимоги (запиту) ані законом, ані установчими документами ТОВ «Беркана Плюс» не визначена, то відповідач здійснив своє право на отримання від ОСОБА_2 відповідної інформації шляхом направлення запиту від 15.07.2015р.

За таких обставин, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку про відмову в задоволенні позовних вимог щодо визнання незаконності вимог відповідача щодо надання вказаної вище інформації.

Таким чином, позивачем в порушення приписів статей 32-34,36 Господарського процесуального кодексу України не надано належних доказів та не доведено обставин, на які він посилається як на підставу своїх вимог і заперечень в обґрунтування заявлених позовних вимог.

Отже, висновок місцевого господарського суду щодо відмови в задоволенні позовних вимог відповідає принципам справедливого судового розгляду у контексті частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Стаття 33 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приписами статті 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Гарантуючи право на справедливий судовий розгляд, стаття 6 Конвенції в той же час не встановлює жодних правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03 від 28.10.2010р.)

Апелянту була надана можливість спростувати достовірність доказів і заперечити проти їх використання.

Питання справедливості розгляду не обовязково постає у разі відсутності будь-яких інших матеріалів на підтвердження отриманих доказів, слід мати на увазі, що у разі, якщо доказ має дуже вагомий характер і якщо відсутній ризик його недостовірності, необхідність у підтверджувальних доказах відповідно зменшується (рішення Європейського суду з прав людини у справі Яременко проти України, no. 32092/02 від 12.06.2008р.)

Таким чином, доводи викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження при апеляційному перегляді рішення, у звязку з чим апеляційну скаргу ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю Беркана Плюс, м. Харків слід залишити без задоволення, а рішення господарського суду Харківської області - без змін.

Отже, на думку колегії суддів, під час розгляду справи її фактичні обставини були встановлені судом першої інстанції на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих доказів; висновки суду відповідають цим обставинам, юридична оцінка надана їм з вірним застосуванням норм матеріального та процесуального права, що свідчить про відсутність підстав для скасування або зміни оскаржуваного рішення.

Враховуючи вищенаведене та керуючись ст. ст. 99, 101, ч.1 ст.103, ст.105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю Беркана Плюс, м. Харків залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 17.05.2016р. у справі №922/160/16 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови складено 04.08.2016 року.

Головуючий суддя Терещенко О.І.

Суддя Сіверін В. І.

Суддя Хачатрян В.С.