Постанова № 59452138, 02.08.2016, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМУКРАЇНИ

"02" серпня 2016 р.Справа № 916/978/13Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

Головуючого судді: Лисенко В.А.

Суддів: Будішевської Л.О., Мишкіної М.А

Секретар судового засідання Кіртока Л.В.

За участю представників сторін:

від Військової прокуратури Південного Регіону - ОСОБА_1, посвідчення № 035497 від 07.09.2015р.;

від Міністерства оборони України ОСОБА_2 Д.В., за довіреністю № 220/770/д від 25.12.2015р.;

від Кабінету Міністрів України - ОСОБА_3, за довіреністю № 03-39/22 від 04.01.2016р.;

від Тарутинської районної державної адміністрації Одеської області ОСОБА_4, за довіреністю № 01/01-17/2028 від 15.12.2015р.

Представники Білгород-Дністровська КЕЧ району, Селянського (фермерського) господарства "Колос" та Одеської обласної державної адміністрації в судове засідання не з'явились. Про день, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлені належним чином.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Тарутинської районної державної адміністрації Одеської області

на рішення Господарського суду Одеської області від 16 лютого 2016 р.

по справі № 916/978/13

за позовом Білгород-Дністровського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, Білгород-Дністровської квартирно-експлуатаційної частини району

до Тарутинської районної державної адміністрації Одеської області

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Кабінету Міністрів України

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Селянського (фермерського) господарства „Колос та Одеської обласної державної адміністрації

про визнання недійсними та скасування розпоряджень

В С Т А Н О В И Л А:

11.04.2013р. Білгород-Дністровський прокурор з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Південного регіону України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та Білгород-Дністровської квартирно-експлуатаційної частини району звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом до Тарутинської районної державної адміністрації Одеської області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Селянського фермерського господарства «Колос», про визнання недійсними та скасування розпоряджень Тарутинської районної державної адміністрації Одеської області «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки СФГ «Колос» на умовах оренди із земель запасу Веселодолинської сільської ради» від 25.12.2007р. №392/А-2007 та «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок СФГ «Колос», наданих на умовах довгострокової оренди на території Веселодолинської сільської ради» від 24.10.2008р. №297/А-2008.

Позовні вимоги були обґрунтовані перевищенням повноважень райдержадміністрацією при прийнятті оскаржуваних розпоряджень, що полягає у незаконному розпорядженні земельними ділянками Міністерства оборони України, наданими для потреб оборони, чим порушено право постійного користування земельною ділянкою площею 23253,17га, наданою у користування військовій частині А-1366 для організації загальновійськового полігону та розташованою на території Веселодолинської сільської ради.

Справа розглядалась судами неодноразово.

Востаннє рішенням Господарського суду Одеської області від 16 лютого 2016 р. по справі № 916/978/13 у складі суддів головуючий суддя Зайцев Ю.О., судді Железна С.П., Дїяченко Т.Г. позов задоволено повністю. Визнано недійсним розпорядження Тарутинської районної державної адміністрації Одеської області № 392/А-2007 від 25.12.2007р. «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки СФГ «Колос» на умовах оренди із земель запасу Веселодолинської сільської ради». Визнано недійсним розпорядження Тарутинської районної державної адміністрації Одеської області № 297/А-2008 від 24.10.2008р. «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок СФГ «Колос», наданих на умовах довгострокової оренди на території Веселодолинської сільської ради». Призведено розподіл судових витрат.

Рішення суду мотивовано відсутністю у Тарутинської райдержадміністрації повноважень щодо розпорядження спірною земельною ділянкою без погодження з Міністерством оборони України. Посилаючись на висновки Верховного суду України, викладені у справі № 6-2510 ц 15 від 16.12.2015 р. відповідно до якої, Верховний Суд України значив, що з урахуванням висновку Конституційного Суду України та з огляду а положення статті 11 Цивільного кодексу України, статей 78, 116, 122 Земельного кодексу України, в звязку з прийняттям субєктом владних повноважень ненормативного акта виникають правовідносини, повязані з реалізацією певних субєктивних прав та охоронюваних законом інтересів, зокрема, в сфері земельних правовідносин відповідний ненормативний акт слугує підставою виникнення, зміни або припинення конкретних прав та обовязків фізичних і юридичних осіб приватного права.

За таких обставин рішення субєкта владних повноважень у сфері земельних відносин, яке має ознаки ненормативного акта та вичерпує свою дію після його реалізації, може оспорюватись з точки зору його законності, а вимоги про визнання рішення незаконним - розглядатися в порядку цивільного або господарського судочинства, якщо за результатами реалізації рішення у фізичної або юридичної особи виникло право цивільне й спірні правовідносини, на яких ґрунтується позов, мають приватноправовий характер. У такому випадку вимога про визнання рішення незаконним може розглядатися як спосіб захисту порушеного цивільного права за статтею 16 ЦК України та предявлятися до суду для розгляду в порядку цивільного або господарського судочинства, якщо фактично підґрунтям і метою предявлення позовної вимоги про визнання рішення незаконним є оспорювання цивільного речового права особи (зокрема й права власності на землю), що виникло в результаті та після реалізації рішення субєкта владних повноважень.

Не погодившись із зазначеним рішенням, Тарутинська районна державна адміністрація Одеської області звернулась із апеляційною скаргою, в якої просить скасувати рішення та відмовити у задоволенні позову.

Апелянт зазначає, що позивачі не мають юридичного права користування земельною ділянкою, тому що Одеський військовий округ Збройних сил України не був правонаступником Одеського військового округу Збройних Сил СРСР. Припинення Одеського військового округу Збройних Сил СРСР було самостійною підставою для припинення права постійного користування земельною ділянкою. Утворений в 1991 році Одеський військовий округ ЗСУ та переформований в 1998 році в Південне оперативне командування не отримували права користування земельними ділянками відповідно до вимог діючого земельного законодавства. Крім того, сторона зазначає, що Одеський військовий округ припинив свою діяльність з 01.01.1998 р., що на підставі п. «В» частини 1 ст. 141 ЗК України є безумовною підставою для припинення користування земельною ділянкою. Більш детальніше доводи зазначені у скарзі.

У додаткових поясненнях до скарги апелянт з посилкою на норми діючого законодавства та практику Європейського суду з прав людини просить застосувати строки позовної давності та відмовити у позові.

У відзивах на апеляційну скаргу Міністерство Оборони України, Кабінет Міністрів України просять залишити рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Представники Білгород-Дністровська КЕЧ району, Селянського (фермерського) господарства «Колос» та Одеської обласної державної адміністрації у судове засідання призначене на 02 серпня 2016 року не зявились, не скористались наданим їм ст. 22 ГПК України правом та повноважних представників не направили.

Сторони про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином. Причини неявки повноважних представників суду не відомі.

Апеляційною інстанцією також враховано, що явка представників сторін не визнавалась судом обовязковою.

Відповідно до приписів п. 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду від 15.03.2010р. № 01-08/140 «Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Судова колегія дійшла висновку про достатність у матеріалах справи документальних доказів для вирішення спору по суті за відсутності зазначених представників сторін.

Заслухавши пояснення представників сторін присутніх у судовому засіданні, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи на предмет їх юридичної оцінки господарським судом, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла наступників висновків.

Відповідно до ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно постанови Ради народних комісарів Української РСР від 18.12.1945 р. № 2002/063 «Об отводе 20 000 гектаров земли на территории Бородинского, Тарутинского и Саратского районов Измаильской области для организации окружного артполигона ОДВО», що затверджена розпорядженням Раднаркому СРСР від 19.01.1946 р. № 742рс, постановлено відвести на території Бородинського, Тарутинського та Саратського районів Ізмаїльської області під окружний артилерійський полігон Одеського військового округу 20 000 га землі (в межах, визначених у схемі, що додавалась). При цьому Ізмаїльський облвиконком було зобовязано після затвердження Радою народних комісарів СРСР відводу під артполігон 20 000 га землі, встановити межі земельної ділянки що відводиться в натурі.

Прийнятою Ізмаїльським обласним виконавчим комітетом та Бюро обкому КП(б)У постановою від 12.02.1946 р. № 53/9-ОП «О порядке передачи в натуре земель Одесскому Военному Округу, для учебного артилерийского лагеря под полигон, согласно постановлению СНК УССР от 18.12.1945 года за № 2002/063» регулювався порядок виконання постанови Ради народних комісарів Української РСР від 18.12.1945р. № 2002/063, яке полягало у відселенні селянських господарств, що до цього розміщувались на території відведення.

В подальшому 10 червня 1946 р. обласною комісією по передачі земель ОДВО, яка діяла на виконання постанови Ради народних комісарів Української РСР від 18.12.1945р. № 2002/063 та постанови Ізмаїльського обласного виконавчого комітету від 12.02.1946 р. № 53/9-ОП, складено акт передачі земельної ділянки, що відводиться під учбовий артилерійський полігон ОДВО на площі 23 600 га. Так, вказаним актом констатувалось відведення земельної ділянки на площі 23 600 га в натурі за рахунок земель Саратського, Тарутинського, Бородинського, Староказачанського та Арцизького районів. При цьому в акті від 10 червня 1946 р. зазначено, що при відводі земель в натурі, у зв'язку з рельєфом місцевості (з метою включення деяких висотних пунктів) виникла необхідність у збільшенні площі артполігону, у зв'язку з чим фактично відведено під полігон на 3 600 га більше, ніж було передбачено проектом, що було узгоджено районними організаціями. Схема фактичного відводу земель є додатком до акту.

Рішенням звуженого засідання Ізмаїльського обласного виконавчого комітету № 7 від 10.06.1946 р. «Об утверждении акта областной комиссии по передаче земель под артилерийский полигон Одесскому Военному Округу» було затверджено вказаний акт обласної комісії від 10.06.1946 р. про передачу земельної ділянки площею 23 600 га під учбовий артилерійський полігон Одеського військового округу.

Наказом Командира військової частини А-1366 від 20.02.2004 р. № 15 «Про розформування військової частини А-1366 Південного оперативного командування» та наказом Командувача військами Південного оперативного командування від 16.02.2004 р. № 67 «Про розформування військової частини А-1366 Південного оперативного командування» згідно з директиви Міністерства оборони України від 29.01.2004 року № 115/1/01 та директиви командувача військами Південного оперативного командування від 04.02.2004 р. № 6/1/017 сплановано розформування військової частини А1366 Південного оперативного командування. З метою своєчасного та якісного проведення організаційного заходу по розформуванню було наказано Військову частину А1366 розформувати до 30.06.2004 року, а правонаступником військової частини А1366 вважати військову частину А0242.

Разом з тим наказом командувача військами ордена Червоного прапора Південного оперативного командування від 11.08.2004 р. № 401 «Про закріплення земельних ділянок за військовими радгоспами Південного оперативного командування в тимчасове користування на період 2004-2009 роки» встановлено, що земельні ділянки полігонів, що тимчасово не використовуються і придатні для сінокосіння, випасу скота та посіву сільськогосподарських культур, необхідно передати у тимчасове користування військовим радгоспам Південного оперативного командування: Військовому радгоспу «Чорноморський» всі землі військового полігону «Тарутинський» в кількості 23 944 га. Взаєморозрахунки по спільній обробці землі за договором між в/ч А1366 та комерційними структурами за 2003-2004 роки здійснити через військовий радгосп «Чорноморський».

Згідно акту прийому-передачі земель Тарутинського полігону від військової частини А1366 військовому радгоспу «Чорноморський» від 26.08.2004 року вказаному радгоспу були передані землі площею 23 944 га.

Відповідно до листа Заступника командувача військ Південного ОК з будівництва та розквартирування військ від 12.04.2005 р. № 31/1/282 у звязку з тим, що наказ командувача військ Південного ОК від 11.03.2004 року № 401 «Про закріплення земельних ділянок за військовими радгоспами Південного оперативного командування в тимчасове користування на період 2004-2009 роки» втратив чинність, та крім того, у військовому радгоспу «Чорноморський» відсутні правовстановлюючі документи на всю земельну ділянку полігону, всі укладені договори на земельні ділянки, які раніше закріплювались за сторонніми землекористувачами (військова частина А1366, Південна регіональна організація ТВМР ЗС України) вважаються недійсними.

Разом з тим в рішенні Тарутинської районної ради Одеської області «Про використання земель Тарутинського загальновійськового полігону» від 05.05.2005 року № 206-IV зазначено у відповідності до абзацу першого пункту 6 розділу Х Земельного кодексу України, що набрав чинності з 01 січня 2002 року, усі юридичні особи, які мають у постійному користування земельні ділянки, повинні були у встановленому порядку здійснити переоформлення права власності або права оренди на них до 01.01.2005 року, однак за 2002-2004 року ця процедура землекористувачами проведене не була, що підтверджує бездіяльність Міністерства оборони України щодо оформлення правоустановчих документів (в першу чергу державного акта) на право постійного користування землею полігону. До того ж всупереч вимогам статті 4 Закону України «Про використання земель оборони» Міністерство оборони України в особі командувача військами Південного оперативного командування самостійно змінювало цільове призначення земель полігону і здійснювало надання в користування або в оренду земель полігону без погодження з органами місцевого самоврядування і органами виконавчої влади, зокрема військовому радгоспу «Чорноморський», Південній регіональній раді військових мисливців та рибалок Збройних сил України та іншим особам. Це підтверджується також актом прийому-передачі земель Тарутинського полігону від військового радгоспу «Чорноморський» до ДП «Укроборонпостачальник» площею 23,9 тис. га, затвердженого 19.01.2005 року. Також районною радою зазначено, що згідно з директивою Міністерства оборони України від 29.01.2004 року № 115/1/01 військову частину А-1366, за якою були закріплені землі Тарутинського полігону, розформовано, у звязку з чим територія полігону для проведення військових навчальних заходів з цього часу не використовуватиметься зовсім. Так, вказаним рішенням райрада запропоновувала Тарутинській райдержадміністрації розглянути питання щодо припинення користування земельною ділянкою загальновійськового полігону площею 23 944 га військовою частиною А-1366 та іншими землекористувачами, звернутись до Верховної ради України, Кабінету Міністрів України та Одеської обласної державної адміністрації з клопотанням щодо сприяння у приведенні землекористування у відповідність до норм чинного законодавства, а також у ліквідації Тарутинського загальновійськового полігону та зміні цільового призначення його земель.

Поряд з цим 05.05.2005 р. Тарутинською районною державною адміністрацією відповідно до статті 13 Закону України «Про місцеві державні адміністрації», статей 17, 141, 149, пунктів 3, 5, 12 розділу Х Земельного кодексу України, згідно з директивою Міністерства оборони України № 115/1/01 від 29.01.2004 р. та Наказом командувача військами Південного оперативного командування № 67 від 16.02.2004 р. «Про розформування військової частини А-1366» прийнято розпорядження № 101/А-2005 «Про вилучення із користування військової частини А-1366 земельної ділянки загальновійськового полігону на території Веселодолинської сільської ради» (а.с. 92 т. 2), яким з урахуванням пункту 1 розпорядження Тарутинської райдержадміністрації Одеської області № 368/А-2005 від 14.12.2005р. «Про внесення змін до деяких розпоряджень голови райдержадміністрації щодо урегулювання земельних відносин з військовими формуваннями», було припинено право користування земельною ділянкою площею 23 253,17 га, наданої в користування військовій частині А-1366 для організації загальновійськового полігону і розташованої на території Веселодолинської сільської ради, а також переведено вказану земельну ділянку в землі запасу Веселодолинської сільської ради.

Вказане розпорядження було предметом судового розгляду у адміністративній справі № 2-а-3436/08/1570, за результатами розгляду якої постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 14.06.2012 р., яка набрала законної сили, визнано протиправним та скасовано вищенаведене розпорядження Тарутинської райдержадміністрації Одеської області № 101/А-2005 від 05.05.2005р. «Про використання земель Тарутинського загальновійськового полігону» та п. 1 розпорядження Тарутинської райдержадміністрації Одеської області № 368/А-2005 від 14.12.2005р. «Про внесення змін до деяких розпоряджень голови райдержадміністрації щодо урегулювання земельних відносин з військовими формуваннями» (а.с. 20-23 т. 1).

В силу вимог ч. 3 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Отже, встановлені Одеським апеляційним адміністративним судом у постанові від 14.06.2012р. по справі № 2-а-3436/08/1570 обставини, зокрема, щодо приналежності земель Тарутинського загальновійськового полігону до земель оборони та щодо виникнення у Одеського військового округу права постійного землекористування землями Тарутинського загальновійськового полігону згідно з постановою Ради народних комісарів УРСР від 1945 р. та на підставі рішення Ізмаїльського облвиконкому від 1946 р., яке залишається за Міністерством оборони України, не підлягають доказуванню у даній справі.

Разом з тим розпорядженнями Тарутинської райдержадміністрації Одеської області № 392/А-2007 від 25.12.2007р. «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки СФГ «Колос» на умовах оренди із земель запасу Веселодолинської сільської ради» та № 297/А-2008 від 24.10.2008р. «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок СФГ «Колос» затверджено подані СФГ «Колос» проекти землеустрою щодо відведення в оренду земельних ділянок із земель запасу Веселодолинської сільської ради для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Одночасно зобовязано керівника СФГ «Колос» укласти договори оренди землі з районною державною адміністрацією.

Зазначені розпорядження і є предметами позову у даній справі.

Вирішуючи питання щодо правомірності або неправомірності зазначених документів, судова колегія звертає увагу на наступне.

Відповідно до ст. ст. 13, 19 Конституції України від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Конституційний суд України в пункті 5 мотивувальної частині рішення від 16.04.2009 р № 7-рп/2009 (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування) зазначив, що органи місцевого самоврядування, вирішуючи питання місцевого значення, представляючи спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, приймають нормативні та ненормативні акти. До ненормативних актів належать акти, які передбачають конкретні приписи, звернення до окремого суб'єкта чи юридичної особи, застосовуються одноразово і після реалізації вичерпують свою дію фактом їхнього виконання. У зв'язку з прийняттям цих рішень виникають правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваним законом інтересів, у тому числі отримання державного акта на право власності на земельну ділянку, укладання договору оренди землі.

Верховним судом України у постанові від 11.11. 2014 р. у справі № 21 405 а 14 зазначено, що позов, предметом якого є рішення органу місцевого самоврядування щодо передачі у власність або та оренду земельної ділянки, тобто ненормативний акт, що застосовується одноразово і з прийняттям якого виникають правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваним законом інтересів, не може бути задоволений, оскільки таке рішення органу місцевого самоврядування вичерпало свою дію шляхом виконання. Його скасування не породжує наслідків для власника чи орендаря земельної ділянки, оскільки у таких осіб виникло право власності або володіння земельною ділянкою і це право ґрунтується на правовстановлюючих документах. Верховний Суд України у вказаній постанові дійшов висновку, зокрема, що приймаючи до уваги те, що розгляд позову про визнання протиправним та скасування рішення уповноваженого органу, не впливає на законність правовстановлюючих документів щодо права власності чи користування земельною ділянкою до розгляду спору про їх оскарження (не породжує юридичних наслідків), підстави для задоволення позову про визнання цього рішення незаконним та скасування відсутні.

Таким чином, судова колегія дійшла висновку, що розпорядження Тарутинської райдержадміністрації Одеської області № 392/А-2007 від 25.12.2007р. «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки СФГ «Колос» на умовах оренди із земель запасу Веселодолинської сільської ради» та № 297/А-2008 від 24.10.2008р. «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок СФГ «Колос» є ненормативними актами органу місцевого самоврядування, які вичерпали свою дію внаслідок їх виконання. Тому скасування такого акту не породжує наслідків для власника чи орендаря земельної ділянки, оскільки захист порушеного права у разі набуття права власності на земельну ділянку або укладання договору оренди юридичною чи фізичною особою має вирішуватись за нормами цивільного законодавства.

Тому обраний прокурором спосіб захисту не відновлює порушеного права, оскільки у разі задоволення позову з даними вимогами право користування земельною ділянкою не припиняється. Саме тому, позов, предметом якого є лише розпорядження відповідача, не може бути задоволений.

Аналогічний висновок містіться у Постанові Верховного суду України від 30 вересня 2015 року. Такого ж висновку додержується Вищий господарський суд України у постанові № 916/1023/13 від 21 червня 2016 р.

ОСОБА_5 від 06 липня 2016 року у справі № 916/876/13 за позовом Білгород-Дністровського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Південного регіону України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та Білгород-Дністровської квартирно-експлуатаційної частини району до Тарутинської районної державної адміністрації Одеської області про визнання недійсним та скасування розпорядження від 28 грудня 2007 р. № 398/А -2007 , яким затверджено проекти землеустрою та надано в оренду третім особам земельні ділянки із земель запасу Веселодоліської сільської ради Верховний суд України остаточно визначився із правовою позицією та підкреслив, що позов, предметом якого є визнання недійсним розпорядження органу місцевого самоврядування, яким вирішено питання про передачу в оренду земельних ділянок, тобто ненормативний акт, що застосовується одноразово із прийняттям якого виникають правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, не може бути задоволено, оскільки таке розпорядження органу місцевого самоврядування вичерпало свою дію внаслідок виконання, а відтак його скасування не породжує наслідків для орендарів земельних ділянок, оскільки у таких осіб виникло право володіння земельною ділянкою, і це право ґрунтується на правовстановлюючих документах.

Відповідно до приписів ст.111-28 ГПК України рішення Верховного суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішеннями Верховного Суду України.

Посилка суду першої інстанції на висновок Верховного суду України по справі № 6-2510 ц від 16.12.2015 є помилковим, оскільки у даній конкретній справі предмет позову про визнання незаконними рішень ради пов'язаний з одночасним витребуванням земельної ділянки.

Тобто правовідносини у цій справі відрізняються від правовідносин у справі 916/978/13, яка не містить інших позовних вимог, пов'язаних із захистом порушеного права внаслідок реалізації рішення субєкта владних повноважень.

Оскільки судом першої інстанції допущено порушення норм процесуального права, прийняте судове рішення підлягає скасуванню, тому що таке порушення призвело до прийняття неправильного рішення.

Враховуючи вищенаведене, Одеський апеляційний господарський суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу Тарутинської районної державної адміністрації Одеської області слід задовольнити, а рішення Господарського суду Одеської області від 16.02.2016 по справі № 916/978/13 скасувати з прийняттям нового рішення про відмову у позові.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103 п.2, 104 ч.1 п.4, 105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Тарутинської районної державної адміністрації Одеської області задовольнити.

Рішення Господарського суду Одеської області від 16.02.2016 по справі №916/978/13 - скасувати.

Прийняті нове рішення:

«В задоволенні позову відмовити.»

ОСОБА_5 набирає законної сили з дня її прийняття та відповідно до вимог ст. 105 ГПК України і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Повний текст постанови підписано 04.08.2016р.

Головуючий суддяВ.А. Лисенко

Суддя Л.О. Будішевська

СуддяМ.А. Мишкіна