Постанова № 59452130, 01.08.2016, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" серпня 2016 р. Справа№ 910/4492/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Пономаренка Є.Ю.

суддів: Кропивної Л.В.

Дідиченко М.А.

за участю представників:

від позивача - Вакуленко С.В., представник за довіреністю № б/н від 29.07.2016р.;

від відповідача - Боднарюк М.П., представник за довіреністю № 38/01-06/3 від 05.01.2016р.,

розглянувши апеляційну скаргу комунального підприємства по утриманню мостів і шляхів м. Києва "Київавтошляхміст" на ухвалу господарського суду міста Києва від 19.04.2016 у справі №910/4492/16 про часткове скасування рішення Постійно діючого незалежного Третейського суду при Всеукраїнській організації "Ліга юридичного захисту інтересів споживачів" у справі № 32/15 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Телесистеми України" до комунального підприємства по утриманню мостів і шляхів м. Києва "Київавтошляхміст" про визнання договору № 225/136 від 01.03.2009 р. недійсним та за зустрічним позовом комунального підприємства по утриманню мостів і шляхів м. Києва "Київавтошляхміст" до товариства з обмеженою відповідальністю "Телесистеми України" про стягнення 595 887,31 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Постійно діючого незалежного Третейського суду при Всеукраїнській організації "Ліга юридичного захисту інтересів споживачів" у складі Третейського судді Лінкевича О.М. по справі № 32/15 первісний позов задоволено частково, визнано договір № 225/136 від 01.03.2009 року, укладений між товариством з обмеженою відповідальністю "Телесистеми України" та комунальним підприємством по ремонту і утриманню мостів і шляхів м. Києва "Київавтошляхміст" недійсним; стягнуто з комунального підприємства по ремонту і утриманню мостів і шляхів м. Києва "Київавтошляхміст" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Телесистеми України" 1700, 00 грн. витрат по сплаті третейського збору; у задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю "Телесистеми України" до Комунального підприємства по ремонту і утриманню мостів і шляхів м. Києва "Київавтошляхміст" в частині стягнення 782 866, 81 грн. відмовлено; зустрічний позов задоволено повністю та стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Телесистеми України" на користь комунального підприємства по ремонту і утриманню мостів і шляхів м. Києва "Київавтошляхміст" 595 887, 31 грн. заборгованості за договором №225/136 від 01.03.2009 року та 6 208, 87 грн. витрат по сплаті третейського збору.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, товариство з обмеженою відповідальністю "Телесистеми України" оскаржило його до господарського суду міста Києва.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 19.04.2016 у справі №910/4492/16 задоволено заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Телесистеми України" про часткове скасування рішення Постійно діючого незалежного Третейського суду при Всеукраїнській організації "Ліга юридичного захисту інтересів споживачів" у справі № 32/15; частково скасовано рішення Постійно діючого незалежного Третейського суду при Всеукраїнській громадській організації "Ліга юридичного захисту інтересів споживачів" від 14.08.2015 року у справі № 32/15 в частині стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Телесистеми України" заборгованості за договором № 225/136 від 01.03.2009 року у розмірі 595 887 грн. 31 коп.

Ухвала суду мотивована невідповідністю складу третейського суду, який прийняв оскаржуване рішення, вимогам закону.

Не погодившись з прийнятою ухвалою, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу господарського суду міста Києва від 19.04.2016 у справі №910/4492/16 скасувати та у задоволенні заяви відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що повторне формування складу третейського суду у разі подання зустрічної позовної заяви не передбачено ані Регламентом Постійно діючого незалежного Третейського суду при Всеукраїнській організації "Ліга юридичного захисту інтересів споживачів", ані Законом України "Про третейські суди".

В ході розгляду вказаної апеляційної скарги апелянтом подано клопотання про зупинення провадження у даній справі до вирішення пов'язаної із нею іншою справи № 910/1075/16 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Телесистеми України" до комунального підприємства по утриманню мостів і шляхів м. Києва "Київавтошляхміст" про визнання недійсною третейської угоди, яка викладена у формі третейського застереження у договорі № 225/136 від 01.03.2009 р.

Колегія суддів, розглянувши подане клопотання дійшла висновку про відмову у його задоволенні, оскільки встановлення обставин щодо дійсності чи недійсності третейського застереження, викладеного у договорі № 225/136 від 01.03.2009 р. не впливає на результат розгляду даної справи.

Так, достатньою підставою для часткового скасування рішення третейського суду є невідповідність складу третейського суду, який прийняв оскаржуване рішення, вимогам закону.

Визнання або не визнання недійсним третейського застереження не впливає на вказане порушення, допущене третейським судом.

Крім того, слід зазначити, що апеляційний суд переглядає справи за обставин чинних на час прийняття судом першої інстанції процесуальних документів, винесених за результатом розгляду таких справ.

Враховуючи те, що станом на час прийняття оскаржуваної ухвали третейську угоду не було визнано судом недійсною, розгляд іншої справи № 910/1075/16 жодним чином не може вплинути на результат розгляду даної справи.

У судовому засіданні 01.08.2016 року представник апелянта - відповідача у справі, підтримав вимоги за апеляційною скаргою та просив їх задовольнити в повному обсязі.

Представник позивача надав пояснення, яким просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу місцевого господарського суду - без змін.

Згідно зі ст. 99 Господарського процесуального кодексу України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.

Частиною 5 статті 106 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.

Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково наданими доказами, якщо заявник обґрунтував неможливість їх надання суду в першій інстанції з причин, що не залежали від нього, повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення або ухвали місцевого суду у повному обсязі.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваної ухвали, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала місцевого господарського суду не підлягає зміні або скасуванню з наступних підстав.

Рішенням Постійно діючого незалежного Третейського суду при Всеукраїнській організації "Ліга юридичного захисту інтересів споживачів" у складі Третейського судді Лінкевича О.М. по справі № 32/15 первісний позов задоволено частково, визнано договір № 225/136 від 01.03.2009 року, укладений між товариством з обмеженою відповідальністю "Телесистеми України" та комунальним підприємством по ремонту і утриманню мостів і шляхів м. Києва "Київавтошляхміст" недійсним; стягнуто з комунального підприємства по ремонту і утриманню мостів і шляхів м. Києва "Київавтошляхміст" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Телесистеми України" 1700, 00 грн. витрат по сплаті третейського збору; у задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю "Телесистеми України" до Комунального підприємства по ремонту і утриманню мостів і шляхів м. Києва "Київавтошляхміст" в частині стягнення 782 866, 81 грн. відмовлено; зустрічний позов задоволено повністю та стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Телесистеми України" на користь комунального підприємства по ремонту і утриманню мостів і шляхів м. Києва "Київавтошляхміст" 595 887, 31 грн. заборгованості за договором №225/136 від 01.03.2009 року та 6 208, 87 грн. витрат по сплаті третейського збору.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, товариство з обмеженою відповідальністю "Телесистеми України" оскаржило його до господарського суду міста Києва.

При цьому, товариство з обмеженою відповідальністю "Телесистеми України" просило суд поновити строк на подання заяви про часткове скасування рішення третейського суду.

Місцевий господарський суд, дійшовши висновку про поважність причин пропуску такого строку заявником, задовольнив вказане клопотання та поновив строк на оскарження рішення третейського суду.

Колегія суддів вважає обґрунтованим вказаний висновок суду, з огляду на наступне.

Статтею 122-1 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що сторони, треті особи, а також особи, які не брали участь у справі, у разі якщо третейський суд вирішив питання про їх права і обов'язки, мають право звернутися до господарського суду із заявою про скасування рішення третейського суду. Заява про скасування рішення третейського суду подається до господарського суду за місцем розгляду справи третейським судом сторонами, третіми особами протягом трьох місяців з дня прийняття рішення третейським судом, а особами, які не брали участь у справі, у разі якщо третейський суд вирішив питання про їх права і обов'язки, - протягом трьох місяців з дня, коли вони дізналися або повинні були дізнатися про прийняття рішення третейського суду. Заява, подана після закінчення строку, встановленого частиною другою цієї статті, залишається без розгляду, якщо господарський суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Заявник в обґрунтування клопотання про поновлення строку посилався на те, що рішення третейського суду було ним отримано лише 23.10.2015, що в свою чергу унеможливило вчасне звернення до господарського суду з відповідною заявою про його скасування у строки передбачені статтею 122-1 Господарського процесуального кодексу України.

На підтвердження обставин отримання заявником рішення третейського суду лише 23.10.2015, товариством з обмеженою відповідальністю "Телесистеми України" надано суду конверт, у якому надійшло вказане рішення та роздруківку з офіційного сайту УДППЗ "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень.

Апелянт у додаткових поясненнях до апеляційної скарги зазначає про те, що товариство з обмеженою відповідальністю "Телесистеми України" звернулось до суду із даною заявою лише у березні 2016 року, тобто із пропуском трьох місяців навіть від дня, коли заявником було отримано вказане рішення третейського суду.

З урахуванням вказаних доводів апелянта колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Так, ще у грудні 2015 року товариство з обмеженою відповідальністю "Телесистеми України" вперше звернулось до суду із заявою про часткове скасування рішення Постійно діючого незалежного Третейського суду при Всеукраїнській організації "Ліга юридичного захисту інтересів споживачів" від 14.08.2015р. у справі № 32/15.

Отже, вперше із вказаною заявою товариство з обмеженою відповідальністю "Телесистеми України" звернулось в межах трьох місяців від дати отримання рішення третейського суду.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 09.02.2016 у справі №910/31941/15 заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Телесистеми України" про часткове скасування рішення Постійно діючого незалежного Третейського суду при Всеукраїнській громадській організації "Ліга юридичного захисту інтересів споживачів" від 14.08.2015р. у справі № 32/15 залишено без розгляду.

Одразу ж після залишення вказаної заяви без розгляду товариство з обмеженою відповідальністю "Телесистеми України" повторно звернулось з нею до суду.

Вказані обставини колегія суддів вважає належними підставами для задоволення клопотання про поновлення строку.

При цьому, судом враховується наступне.

Статтею 53 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд може відновити пропущений процесуальний строк за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи, якщо визнає причину пропуску строку поважною.

При цьому, Господарський процесуальний кодекс України не пов'язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку.

Відповідно до приписів ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень.

Право на оскарження судових рішень у судах є складовою конституційного права особи на судовий захист. Воно гарантується визначеними Конституцією України основними засадами судочинства, які є обов'язковими для всіх форм судочинства та судових інстанцій (пункт 8 частини третьої статті 129).

Пунктом 2 ч.3 ст. 129 Конституції України гарантується рівність всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Конституційний принцип забезпечення оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом, гарантує право звернення до суду, яке має бути забезпечене, за винятком встановленої законом заборони на таке оскарження.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було обґрунтовано задоволено клопотання товариства з обмеженою відповідальністю "Телесистеми України" та поновлено строк на оскарження рішення третейського суду.

Отже, заперечення апелянта в наведеній частині судом не приймаються.

За наведених обставин, судом розглядається заява товариства з обмеженою відповідальністю "Телесистеми України" про часткове скасування рішення третейського суду по суті.

Відповідно до ст. 122-5 Господарського процесуального кодексу України рішення третейського суду може бути скасовано лише у випадках, передбачених цією статтею. Рішення третейського суду може бути скасовано у разі якщо:

1) справа, у якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону;

2) рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди. Якщо рішенням третейського суду вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди, то скасовано може бути лише ту частину рішення, що стосується питань, які виходять за межі третейської угоди;

3) третейську угоду визнано судом недійсною;

4) склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам закону;

5) третейський суд вирішив питання про права і обов'язки осіб, які не брали участь у справі.

Згідно п 6.1.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" перелік підстав, з яких може бути оскаржене та скасоване рішення третейського суду, є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає. Отже, у разі оскарження рішення третейського суду з інших підстав, ніж наведені в частині другій статті 122-5 Господарського процесуального кодексу України, у прийнятті відповідної скарги слід відмовити з посиланням на частину четверту статті 122-1 і відповідний пункт частини другої статті 122-5 Господарського процесуального кодексу України названого Кодексу.

Як на підставу для скасування рішення третейського суду, заявник посилається, зокрема, на те, що договір № 225/136 від 01.03.2009 року, укладений між товариством з обмеженою відповідальністю "Телесистеми України" та Комунальним підприємством по ремонту і утриманню мостів і шляхів м. Києва "Київавтошляхміст", та у якому викладено третейську угоду, визнано третейським судом недійсним, відтак, у третейського суду не було підстав щодо стягнення заборгованості за недійсним договором.

Разом з тим, п. 3 ч. 2 ст. 122-5 Господарського процесуального кодексу України визначено як підставу скасування рішення третейського суду визнання судом недійсною третейської угоди.

При цьому, вказане положення передбачає визнання недійсною третейської угоди не третейським судом, а саме судом, який входить до системи судів загальної юрисдикції.

Позивачем доказів визнання третейської угоди судом, що входить до системи судів загальної юрисдикції не надано.

В свою чергу визнання третейським судом недійсною третейської угоди згідно положень п. 3 ч. 2 ст. 122-5 Господарського процесуального кодексу України не може бути підставою для скасування рішення третейського суду.

Щодо іншої підстави скасування рішення третейського суду, а саме невідповідності складу третейського суду, який прийняв оскаржуване рішення, вимогам закону, слід зазначити наступне.

Статтею 14 Закону України "Про третейські суди" передбачено, що сторони мають право вільно призначати чи обирати третейський суд та третейських суддів. За домовленістю сторін вони можуть доручити третій особі (юридичній або фізичній) призначення чи обрання третейського суду чи суддів. Для призначення чи обрання третейських суддів у кожній справі необхідна їхня згода. У постійно діючих третейських судах призначення чи обрання третейських суддів здійснюється із затвердженого відповідно до статті 8 цього Закону списку третейських суддів, який за регламентом цього постійно діючого третейського суду може мати обов'язковий чи рекомендаційний характер.

Відповідно до ст. 16 вказаного Закону, склад третейського суду формується шляхом призначення чи обрання третейських суддів (третейського судді). Третейський суд може розглядати справи в складі одного третейського судді або в будь-якій непарній кількості третейських суддів. У постійно діючому третейському суді кількісний та персональний склад третейського суду визначається за правилами, встановленими регламентом третейського суду. У третейському суді для вирішення конкретного спору сторони на свій розсуд можуть домовитися про кількісний і персональний склад третейського суду. За всіх умов третейський суд може розглядати справи в будь-якій непарній кількості третейських суддів. Якщо сторони не погодили кількісний склад третейського суду в третейському суді для вирішення конкретного спору, то третейський розгляд здійснюється у складі трьох суддів.

Нормами статті 17 цього ж Закону встановлено, що формування складу третейського суду в постійно діючому третейському суді здійснюється в порядку, встановленому регламентом третейського суду. Формування складу третейського суду в третейському суді для вирішення конкретного спору здійснюється в порядку, погодженому сторонами. Якщо сторони не погодили іншого, то формування складу третейського суду в третейському суді для вирішення конкретного спору здійснюється в такому порядку: 1) при формуванні третейського суду в складі трьох і більше третейських суддів кожна із сторін призначає чи обирає рівну кількість третейських суддів, а обрані у такий спосіб третейські судді обирають ще одного третейського суддю для забезпечення непарної кількості третейських суддів. Якщо одна із сторін не призначить чи не обере належної кількості третейських суддів протягом 10 днів після одержання прохання про це від іншої сторони або якщо призначені чи обрані сторонами третейські судді протягом 10 днів після їх призначення чи обрання не оберуть ще одного третейського суддю, то розгляд спору в третейському суді припиняється і цей спір може бути переданий на вирішення компетентного суду; 2) якщо спір підлягає вирішенню третейським суддею одноособово і після звернення однієї сторони до іншої з пропозицією про призначення чи обрання третейського судді сторони не призначать чи не оберуть третейського суддю, то розгляд спору в третейському суді припиняється і цей спір може бути переданий на вирішення компетентного суду. Головуючий складу третейського суду у справі та третейський суддя у випадку, передбаченому абзацом першим пункту 1 частини третьої цієї статті, обираються не менш як двома третинами від призначеного чи обраного складу суду шляхом відкритого голосування. Сторони та призначені чи обрані ними третейські судді при призначенні чи обранні у відповідних випадках третейських суддів або головуючого складу третейського суду повинні забезпечувати додержання вимог цього Закону.

Регламентом Постійно діючого незалежного Третейського суду при Всеукраїнській організації "Ліга юридичного захисту інтересів споживачів" (п. 11.1.) передбачено, що третейський суд розглядає справи у складі одного третейського судді або колегіально в складі трьох третейських суддів.

За умовами п. п. 11.2. - 11.2.2. вказано Регламенту, формування складу третейського суду здійснюється залежно від ціни позову:

- у разі, якщо ціна позову, зазначена у поданій до Третейського суду позовній заяві становить до 10 000 (десять тисяч) грн. включно або позовна вимога не підлягає грошовій оцінні, кількісний та персональний склад Третейського суду для вирішення конкретної справи визначається Головою Третейського суду залежно від спору, кваліфікації судді та інших підстав з метою забезпечення всебічної", повного та об'єктивного вирішення спору.

Рішення про кількісний та персональний склад Третейського суду в таких спорах приймається Головою Третейського суду одноособово, про що виноситься відповідна ухвала.

- у разі, якщо ціна позову, зазначена у поданій до Третейського суду позовній заяві становить 10 001 (десять тисяч одна) грн. та більше, формування складу третейського суду відбувається у порядку, передбаченому п. п. 11.3. цього Регламенту.

Пунктом 11.3. Регламенту вставлено, що при формуванні складу Третейського суду кожна із сторін протягом п'яти днів обирає по одному судді із затвердженого Списку третейських суддів, а обрані у такий спосіб судді обирають ще одного третейського суддю для забезпечення непарної кількості складу Третейського суду.

У випадку коли сторони у визначений цим регламентом термін дійшли згоди, що справа буде розглядатися одним суддею і визначилися із кандидатурою такого третейського судді, справа розглядається таким третейським суддею одноособово.

Якщо одна із сторін не обере третейського суддю протягом п'яти днів після одержання прохання про це від Третейського суду, то справу розглядає третейський суддя обраний іншою стороною.

В разі якщо сторони у зазначений термін не обрали належну кількість суддів, кількісний та персональний склад Третейського суду визначається Головою Третейського суду у порядку, передбаченому п. п. 11.2.1. цього Регламенту.

У випадку коли обрані сторонами третейські судді у п'ятиденний термін не оберуть ще одного третейського суддю для забезпечення непарної кількості складу Третейського суду, то розгляд спору в Третейському суді припиняється і цей спір може бути переданий на вирішення компетентного суду.

Головуючий складу Третейського суду у справі та третейський суддя у випадку, передбаченому абзацом першим підпункту 11.3. цього Регламенту, обирається не менш як двома третинами від обраного складу суду шляхом відкритого голосування.

Сторони та обрані ними третейські судді при призначенні чи обрані у відповідних випадках третейських суддів або головуючого складу третейського суду повніші забезпечувати додержання вимог чинного законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи, товариство з обмеженою відповідальністю "Телесистеми України" звернулось з позовом до комунального підприємства по утриманню мостів і шляхів м. Києва "Київавтошляхміст" про визнання договору № 225/136 від 01.03.2009 р. недійсним.

Для розгляду зазначеного спору в порядку, передбаченому п. п. 11.2.1., 12.2 Регламенту, призначено Третейського суддю Лінкевича О.М. одноособово (згідно ухвали Голови третейського суду від 28.04.2015 р.).

У подальшому, до третейського суду надійшов зустрічний позов комунального підприємства по ремонту і утриманню мостів і шляхів м. Києва "Київавтошляхміст" про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Телесистеми України" 595 887, 31 грн. заборгованості.

При цьому, судом першої інстанції вірно встановлено, що Регламентом третейського суду не передбачено будь-яких особливостей прийняття та розгляду зустрічних позовних заяв.

За таких обставин, у разі надходження зустрічної позовної заяви формування складу третейського суду здійснюється у загальному порядку залежно від ціни позову.

З огляду на викладене, доводи апелянта про те, що повторне формування складу третейського суду у разі подання зустрічної позовної заяви не передбачено ані Регламентом, ані Законом України "Про третейські суди" не впливають на обставини невідповідності складу третейського суду, який прийняв рішення, вимогам закону.

Відтак, третейський суд, прийнявши до розгляду зустрічну позовну заяву, сума позову у якій перевищує 10 001 (десять тисяч одна) грн., мав забезпечити формування складу третейського суду у порядку, передбаченому п. п. 11.3. цього Регламенту.

При цьому, доказів формування складу третейського суду у порядку, передбаченому п. п. 11.3. цього Регламенту, суду не надано, а також не надано доказів того, що сторони у визначений регламентом термін дійшли згоди про розгляд справи одним суддею і визначилися із кандидатурою такого третейського судді (абз. 2 п. 11.3. Регламенту).

Згідно п. 4 ч. 2 ст. 122-5 Господарського процесуального кодексу України рішення третейського суду може бути скасовано у разі якщо склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам закону.

Враховуючи встановлення обставин невідповідності складу третейського суду, яким прийнято рішення, вимогам закону, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про задоволення заяви товариства з обмеженою відповідальністю "Телесистеми України" про часткове скасування рішення Постійно діючого незалежного Третейського суду при Всеукраїнській організації "Ліга юридичного захисту інтересів споживачів" від 14.08.2015 у справі № 32/15.

З урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржувана ухвала місцевого господарського суду прийнята з повним, всебічним та об'єктивним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим, правові підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Оскільки, в задоволенні апеляційної скарги відмовлено, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на відповідача (апелянта).

Керуючись ст. ст. 32-34, 43, 49, 99, 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу комунального підприємства по утриманню мостів і шляхів м. Києва "Київавтошляхміст" залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду міста Києва від 19.04.2016 у справі №910/4492/16 - без змін.

2. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на її заявника - відповідача у справі.

3. Матеріали справи №910/4492/16 повернути до господарського суду міста Києва.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у встановленому Господарським процесуальним кодексом України порядку та строки.

Головуючий суддя Є.Ю. Пономаренко

Судді Л.В. Кропивна

М.А. Дідиченко