Постанова № 59452012, 27.07.2016, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.07.2016 року Справа № 904/10225/14

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Верхогляд Т.А. - доповідач

судді: Білецька Л.М., Парусніков Ю.Б.,

секретар судового засідання Саланжій Т.Ю.

Представники сторін:

від позивача: Гребьонкін А.Л. представник, довіреність №2546 від 19.10.2015 р.;

від третьої особи: Юрченко Р.В. представник, довіреність №25/03 від 25.03.2016 р.;

від відповідача: Сазанська-Матвійчук З.З. представник, довіреність №842 від 14.07.2016 р.;

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерлізінвест" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 25.02.2016 року у справі №904/10225/14

за позовом Європейського банку реконструкції та розвитку (European Bank for Reconstruction and Development), місто Лондон, Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії

до Приватної компанії з обмеженою відповідальністю "Інтерлізінвест Юкрейн Б.В."

третя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтерлізінвест", м. Підгородне, Дніпропетровський район, Дніпропетровська область

про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження,-

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 25.02.2016 року у справі № 904/10225/14 (суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Рудовська І.А., судді Євстигнеєва Н.М., Дубінін І.Ю.) позов задоволено.

В рахунок погашення зобов'язань Позичальника - Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерлізінвест" (52002, Дніпропетровська область, Дніпропетровська область, м. Підгородне, вул. Зелена, б. 6; код ЄДРПОУ 33442626) перед Позивачем - Європейським банком реконструкції та розвитку (European Bank for Reconstruction and Development) (Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії, індекс EC2A JN, місто Лондон, площа Іксчейндж, будинок 1 [One Exchange Square, London, EC2A 2JN, United Kingdom]) за Кредитним Договором звернуто стягнення на предмет забезпечувального обтяження за Договором Застави, а саме на частку Відповідача - Веста Сервісес Лтд (Vеsta Services Ltd) (Британські Віргінські острови, індекс VG 110, острів Тортола, місто Роуд Таун, вулиця Мейн, будинок 147, 3а Літл Денмарк, Комплекс, поштова скринька 4473 [3a Little Denmark Complex, 147, Main Street, Road Town, Tortola, VG 110, British Virgin Islands, P.O. Box 4473]) у розмірі 70 990 800,00 грн. (сімдесят мільйонів дев'ятсот дев'яносто тисяч вісімсот грн. 00 коп.), що становить 99,99972 % від загального розміру статутного капіталу Позичальника - Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерлізінвест" (52002, Дніпропетровська область, Дніпропетровська область, м. Підгородне, вул. Зелена, б. 6; код ЄДРПОУ 33442626).

Стягнуто з Веста Сервісес Лтд (Vеsta Services Ltd) (Британські Віргінські острови, індекс VG 110, острів Тортола, місто Роуд Таун, вулиця Мейн, будинок 147, 3а Літл Денмарк, Комплекс, поштова скринька 4473 [3a Little Denmark Complex, 147, Main Street, Road Town, Tortola, VG 110, British Virgin Islands, P.O. Box 4473]) на користь Європейського банку реконструкції та розвитку (European Bank for Reconstruction and Development) (Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії, індекс EC2A JN, місто Лондон, площа Іксчейндж, будинок 1 [One Exchange Square, London, EC2A 2JN, United Kingdom]) 73 080,00 грн. (сімдесят три тисячі вісімдесят грн. 00 коп.) - судового збору.

Рішення мотивовано:

- наявністю заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерлізінвест" перед позивачем згідно Кредитного договору від 23.09.2011 року, яка станом на 23.12.2014 року (дату звернення позивача до суду) становила 72 210 710 доларів США 28 центів, що згідно з офіційним курсом гривні до долара США, встановленим Національним банком України на дату позовної заяви становить в загальному розмірі 1 138 717 408 грн. 36 коп.;

- правом позивача звернути стягнення на належну відповідачу частку в уставному капіталі позичальника - Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерлізінвест" відповідно до Договору застави частки від 14.10.2011 року та відповідно до положень Закону України "Про заставу".

Не погодившись з рішенням, третя особа у даній справі - Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтерлізінвест" оскаржила його в апеляційному порядку. Просить скасувати оскаржуване рішення, в задоволенні позову відмовити.

В апеляційній скарзі зазначає, що:

- судом не перевірено розмір заборгованості за кредитним договором від 23.09.2011 року, в тому числі шляхом призначення судово-економічної експертизи;

- не враховано, що на момент прийняття оскаржуваного рішення між сторонами у судах першої та апеляційної інстанції розглядаються справи за позовами Європейського банку реконструкції та розвитку (European Bank for Reconstruction and Development) до ТОВ "Інтерлізінвест" про звернення стягнення на предмети забезпечувальних обтяжень, що застосовуються внаслідок невиконання ТОВ "Інтерлізінвест" своїх зобов'язань за одним і тим же кредитним договором від 23.09.2011 року;

- встановивши в оскаржуваному рішенні факт наявності заборгованості, без його належної перевірки, суд фактично незаконно вирішив питання про права і обов'язки іншої сторони - Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерлізінвест" у кредитних правовідносинах.

- судом порушено ст.25 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", оскільки в рішенні не зазначено спосіб реалізації предмета забезпечувального обтяження;

Крім того, апелянт вважає, що представництво Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерлізінвест" у судовому засіданні при винесенні оскаржуваного рішення було здійснено неналежною особою, яка діяла на підставі довіреності, виданої незаконно обраним директором товариства ОСОБА_1.

У відзиві на апеляційну скаргу представник позивача спростовує викладені скаржником доводи. Просить припинити апеляційне провадження на підставі п.1 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України.

Посилається на необґрунтованість доводів скаржника щодо поважності причин пропуску ним строку на апеляційне оскарження, зловживання третьою особою процесуальними правами з метою затягування розгляду справи.

Під час розгляду апеляційної скарги представник позивача подав суду клопотання про заміну відповідача в порядку ст.ст.25,99 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ухвали Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23.06.2016 року у даній справі замість відповідача Веста Сервісес Лтд (Vеsta Services Ltd), місто Роуд Таун, острів Тортола, Британські Віргінські острови залучено у якості належного відповідача засновника Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерлізінвест" з належною йому часткою у розмірі 70 990 800 гривень, що становить 99,99972% статутного капіталу Компанії - Приватну компанію з обмеженою відповідальністю "Інтерлізінвест Юкрейн Б.В." (том 6 а.с.5-6).

При цьому колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу, що клопотання про заміну неналежного відповідача було подано позивачем після винесення оскаржуваного рішення - 14.03.2016 року. Його розгляд зупинено судом першої інстанції відповідно до ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 28.04.2016 року - до розгляду апеляційної скарги на рішення у даній справі (том 5 а.с.119).

Під час апеляційного провадження представником апелянта подано клопотання про зупинення провадження у даній справі до вирішення пов'язаної з нею справи №904/8934/14, у якій вирішується питання про звернення стягнення на рухоме майно боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерлізінвест", а саме на залізничні вагони.

В обґрунтування клопотання апелянт зазначає, що рішенням у справі №904/8934/14 буде встановлена вартість залізничних вантажних вагонів, що вплине на розмір кредиторської заборгованості, яку необхідно встановити у даній справі №904/10225/14.

23.06.2016 року представник третьої особи доповнив клопотання про зупинення провадження у справі, в якому зазначив, що в провадженні Дніпропетровського апеляційного господарського суду перебуває на розгляді справа №904/10221/14 за позовом Європейського банку реконструкції та розвитку (European Bank for Reconstruction and Development) до ТОВ "Інтерлізінвест" про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження - всі теперішні та майбутні майнові права та права вимоги щодо банківських рахунків ТОВ "Інтерлізінвест".

Представник скаржника зазначає, що по вказаних ним справах№904/8934/14 та №904/10221/14 буде остаточно встановлено, на яку саме суму забезпечене обтяження за вказаними договорами вважається виконаним ТОВ"Інтерлізінвест" . Отже, на думку апелянта, у даній справі неможливо визначити (з урахуванням положень п.7.8 договору застави нерухомого майна від 21.10.2011 року) на скільки зменшується кредитне зобов'язання ТОВ"Інтерлізінвест".

Таким чином, з урахуванням уточнень, скаржником заявлено клопотання про зупинення розгляду даної справи до вирішення пов'язаних з нею справ №904/8934/14 та №904/10221/14 ( том 5 а.с.244).

23.06.2016 року апелянтом також заявлено клопотання про призначення судової економічної експертизи.

Клопотання обґрунтовано необхідністю застосування спеціальних знань для встановлення відповідності розрахунків заборгованості, проведених позивачем, умовам кредитного договору.

Також апелянтом заявлено клопотання про зупинення провадження у справі в межах строків, передбачених ч. 2 ст. 15 Гаазської Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних та комерційних справах.

Обговоривши подані апелянтом клопотання, колегія суддів вважає за необхідне відмовити у їх задоволенні з огляду на наступне:

У судовому засіданні присутній повноважний представник відповідача, тому підстави для застосування судом Гаазської Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних та комерційних справах та зупинення провадження у даній справі в межах строків, передбачених ч. 2 ст. 15 Конвенції підстав не вбачається.

Відповідно до ч.1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.

Як вказано у п. 3.16 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 №18 (із змінами та доповненнями), статтею 79 ГПК встановлено вичерпний перелік підстав зупинення провадження у справі. Зупинення провадження у справі з інших підстав є неправомірним. Зокрема, відповідно до ч.1 ст. 79 ГПК України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом. При цьому пов'язаною з даною справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення (ч.2 ч.4 ст.35 ГПК України).

Для вирішення питання про зупинення провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, господарському суду слід у кожному випадку з'ясувати: як саме пов'язана справа, що розглядається господарським судом, зі справою, яка розглядається іншим судом, чим саме обумовлюється неможливість розгляду справи.

Іншим судом, про який йдеться у ч.1 ст. 79 ГПК України, є будь-який орган, що входить до складу судової системи України згідно із ст. 3 та ч.2 ст. 17 Закону України "Про судоустрій і статус суддів"; іншим судом може вважатися й інший склад суду (одноособовий чи колегіальний) в тому ж самому судовому органі, в якому працює суддя (судді), що вирішує (вирішують) питання про зупинення провадження у справі.

Пов'язаність справ полягає у тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, що впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі, зокрема, факти, що мають преюдиціальне значення. Ці обставини повинні бути такими, що мають значення для даної справи.

З матеріалів даної справи вбачається, що апелянт не довів, яким чином факти, встановлені рішеннями судів у вказаних ним справах можуть вплинути на вирішення спору у даній справі, не довів, що всі справи є взаємопов'язаними між собою, а також те, що спір у даній справі неможливо розглянути до вирішення інших судових спорів.

Щодо його доводів про те, що встановлений у справах №904/8934/14 та №904/10221/14 обсяг відповідальності заставодавця, розмір заборгованості позикодавця вплине на визначення обсягу відповідальності відповідача, не приймаються колегією суддів з огляду на наступне:

У пункті 7.8 договору застави частки від 14.10.2011 року, на який посилається у клопотанні апелянт, йдеться про порядок обчислення розміру погашених забезпечених зобов'язань на стадії примусового виконання прав заставодержателя. У даному випадку про примусове виконання не йдеться, отже положення п.7.8 договору застави частки не можуть бути враховані при визначенні розміру зобов'язання позичальника та заставодавця на час розгляду спору судом першої інстанції.

Клопотання щодо призначення експертизи відхилено колегією суддів з огляду на те, що згідно ст.1 Закону України "Про судову експертизу" та роз'яснень, наведених у постанові пленуму Вищого господарського суду України №4 від 23.03.2012 року "Про деякі питання практики призначення судової експертизи", судова експертиза має призначатися судом тільки у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування.

Колегія суддів такої потреби не вбачає. Матеріали справи дозволяють визначитись щодо розміру заборгованості позичальника та щодо обсягу відповідальності відповідача без залучення для їх оцінки судового експерта.

Представник залученого до участі у справі належного відповідача Приватної компанії з обмеженою відповідальністю "Інтерлізінвест Юкрейн Б.В." у відзиві на апеляційну скаргу погоджується з висновками оскаржуваного судового рішення. Просить суд залишити апеляційну скаргу третьої особи без задоволення. Позов визнає в повному обсязі.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав:

З матеріалів справи вбачається, що 23.09.2011 року між позивачем - Європейським банком реконструкції та розвитку (European Bank for Reconstruction and Development) (ЄБРР) та третьою особою - Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтерлізінвест" (позичальником) укладений Кредитний договір (далі - Кредитний договір) (том 1 а.с.108-212).

Договір зареєстровано в Управлінні Національного банку України, про що свідчить Реєстраційне свідоцтво№83 від 18.10.2011року (том 2 а.с.197 -206).

Відповідно до п.3.01 договору з урахуванням та на умовах цього договору ЄБРР погоджується надати позичальнику кредит на суму, яка не перевищуватиме 150 000 000 доларів США, яка складається з:

- траншу І в розмірі, що не перевищує 90 000 000 доларів США та складається з: кредиту А за траншем І в сумі, яка не перевищує 45 000 000 доларів США та кредиту В за траншем І в сумі, яка не перевищує 45 000 000 доларів США;

- за умови надання повідомлення про доступність траншу ІІ, Трану ІІ в розмірі, що не перевищує 60 000 000 доларів США та складається з кредиту А за траншем ІІ в сумі, яка не перевищує 30 000 000 доларів США та кредиту В за траншем ІІ в сумі, яка не перевищує 30000000 доларів США.

Відповідач зобов'язався сплачувати проценти за користування отриманим кредитом, повністю повернути його у передбачений кредитним договором термін та виконувати інші передбачені кредитним договором обов'язки (пункти 3.05, 3.06, 3,07 договору).

Кредитний договір залишатиметься в силі до дати закінчення відповідно до договору зобов'язання ЄБРР стосовно здійснення вибірок за цим договором, або якщо це відбудеться пізніше, доти, доки всі грошові кошти, що належать до сплати за цим договором, не будуть виплачені у повному обсязі згідно з його положеннями (п.9.01 договору).

Матеріалами справи підтверджується, а відповідачем не заперечується, що відповідно до отриманих від позичальника заявок на вибірку кредитних коштів та Траншем І позивач перерахував Товариству з обмеженою відповідальністю "Інтерлізінвест" кредитні кошти на загальну суму 90 000 000 доларів США. Кредитні кошти за траншем ІІ відповідачеві не надавались.

15.10.2015 року позивач звертався до позичальника з листом у якому повідомляв про існування простроченої заборгованості зі сплати відсотків за користування кредитними коштами у розмірі 351 244 доларів США 83 центи, непогашеної основної суми кредиту у розмірі 70 209 249 доларів США та вимагав негайно їх погасити.

Причиною даного спору є неналежне виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтерлізінвест" прийнятих на себе зобов'язань за кредитним договором від 23.09.2011 року (зі змінами та доповненнями) в частині повернення заборгованості за кредитом та сплати відсотків за користування кредитом.

Згідно з частиною першою статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено законом або договором (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (стаття 530 Цивільного кодексу України).

З огляду на приписи умов кредитного договору та обставини справи строк повернення кредитних коштів є таким, що настав.

За розрахунком, здійсненим позивачем, заборгованість позичальника за кредитним договором станом на 23.12.2014 року (дату складання позовної заяви) становить 72 210 710 доларів 28 центів США, з яких 351 244 долари 83 центи - проценти за користування кредитними коштами, 70 209 249 доларів США - непогашена основна сума кредиту, 1 650 216 доларів США 45 центів - процентів за невиконання зобов'язань).

Відповідач погоджується із розрахунком позивача, про що зазначає у своїх письмових поясненнях та відзиві на апеляційну скаргу.

Доказів погашення вказаної заборгованості на час прийняття оскаржуваного рішення суду не надано.

З матеріалів справи слідує, що 14.10.2011 року між позивачем та компанією Інтерлізінвест Юкрейн Бі.Ві. укладений Договір застави частки, всіх майнових прав ти вигод щодо частки та всі інші прав Заставодавця як учасника компанії (том 2 а.с. 23-70).

Статтею 1 Закону України "Про заставу" визначено, що застава - це спосіб забезпечення зобов'язань, якщо інше не встановлено законом. В силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами. Застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду.

Згідно зі статтею 571 Цивільного кодексу України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Відповідно до п.1.1 договору застави частки передбачено, що для забезпечення повного та своєчасного виконання компанією "Інтерлізінвест Юкрейн Б.В." її платіжних зобов'язань за кредитним договором, а також за будь-якими іншими договорами, укладеними між заставодержателем та компанією, зі змінами та доповненнями, які можуть час від часу вноситись до таких договорів впродовж строку їх дії, заставодавець у якості майнового поручителя надає заставодержателю в заставу предмет застави, визначений у статті 3 цього договору.

Згідно з п.2.1 договору застави цей договір та застава, створена за цим договором, забезпечують всі поточні та майбутні вимоги заставодержателя щодо виконання компанією всіх її поточних та майбутніх платіжних зобов'язань за кредитним договором та будь-якими іншими договорами фінансування, зі змінами та доповненнями, які можуть час від часу вноситись впродовж строку їх дії включаючи, без обмеження:

- погашення на користь заставодержателя основного боргу за кредитним договором в сумі 150 000 000 доларів США;

- сплату на користь заставодержателя процентів, включаючи процентів, нарахованих на прострочені платежі, за ставками, вказаними в кредитному договорі та будь-яких інших договорах фінансування;

- сплату на користь заставодержателя всіх комісійних та інших платежів, визначених кредитним договором та будь-якими іншими договорами фінансування;

- сплату на користь заставодержателя всіх штрафних санкцій, які зараз або в майбутньому підлягають або підлягатимуть до сплати на користь заставодержателя відповідно до кредитного договору та будь-яких інших договорів фінансування; сплату будь-яких витрат та видатків, понесених заставодержателем за цим договором.

Терміном виконання забезпечених зобов'язань є 31.03.2022 року, але за умови що термін виконання може бути продовжений чи скорочений відповідно до кредитного договору або будь-яких інших договорів фінансування. Вищезазначене у жодному разі не порушує чинності та/або можливості звернення стягнення на предмет застави за цією заставою, яка не зважаючи на будь-що, залишається повністю чинною та дійсною до дати надання заставодержателем заставодавця письмового підтвердження про повне виконання всіх платіжних зобов'язань заставодавця за кредитним договором та будь-якими іншими договорами фінансування (п.2.2 договору застави).

Предметом застави за цим договором є частка заставодавця у розмірі 70 990 800,00 грн. у статутному капіталі позичальника. Загальний розмір статутного капіталу позичальника становить 71 000 000 грн. Розмір частки заставодавця складає 99,99972 % загального розміру статутного капіталу позичальника.

Частина 1 статті 20 Закону України "Про заставу" передбачає, що заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.

Станом на 24.02.2016 року позивач є єдиним обтяжувачем предмета забезпечувального обтяження за договором застави, що підтверджується оригіналом витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна, який міститься в матеріалах справи (том 5 а.с.20-21).

До 26.09.2014 року частка, заставлена за договором застави, належала компанії "Інтерлізінвест Юкрейн Б.В. "

З жовтня 2014 року єдиним учасником зі 100 % статутного капіталу ТОВ "Інтерлізінвест" (позичальника, третьої особи) є компанія Веста Сервісес Лтд (Vеsta Services Ltd), що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Положеннями ст. 9 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" передбачено, зокрема, що предмет обтяження, право власності на який належить боржнику, може бути відчужений останнім, якщо інше не встановлено законом або договором. Якщо інше не встановлено законом, зареєстроване обтяження зберігає силу для нового власника (покупця) рухомого майна, що є предметом обтяження.

Відповідно до ст. 589 Цивільного кодексу України, у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ч. 1 ст. 590 Цивільного кодексу України звернення стягнення на предмет застави здійснюється на підставі рішення суду, якщо інше не передбачено договором або законом.

Відповідно до ст.25 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження в рішенні суду зазначаються:

1) загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті обтяжувачу з вартості предмета забезпечувального обтяження;

2) опис рухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги обтяжувача;

3) заходи щодо забезпечення збереження предмета забезпечувального обтяження або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні;

4) спосіб реалізації предмета забезпечувального обтяження шляхом проведення публічних торгів або із застосуванням однієї з процедур, передбачених статтею 26 цього Закону;

5) пріоритет та розмір вимог інших обтяжувачів, на користь яких встановлено зареєстроване обтяження, які підлягають задоволенню з вартості предмета забезпечувального обтяження;

6) початкова ціна предмета забезпечувального обтяження для його подальшої реалізації на публічних торгах у порядку виконавчого провадження.

Якщо інше не передбачено рішенням суду, реалізація предмета забезпечувального обтяження проводиться шляхом його продажу на публічних торгах у порядку, встановленому законом.

Колегією суддів встановлено, що в порушення вимог зазначеної норми суд першої інстанції в резолютивній частині оскаржуваного рішення не зазначив загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті обтяжувачу з вартості предмета забезпечувального обтяження, спосіб реалізації предмета забезпечувального обтяження та початкову ціну предмета забезпечувального обтяження для його подальшої реалізації на публічних торгах у порядку виконавчого провадження.

Враховуючи обставини справи, колегія суддів вважає за необхідне змінити резолютивну частину оскаржуваного рішення та зазначити у ній необхідні, передбачені ст.25 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" дані.

При цьому за початкову вартість предмета забезпечувального обтяження слід вказати вартість, зазначену у Договорі застави частки - 70 990 800,00 грн.

Також, враховуючи, що в процесі апеляційного розгляду судом проведено заміну відповідача на належного відповідача - Приватну компанію з обмеженою відповідальністю "Інтерлізінвест Юкрейн Б.В.", а також враховуючи, що з підстав порушення судом першої інстанції оскаржуване рішення слід змінити, колегія суддів вважає за необхідне зазначити в резолютивній частині рішення про задоволення позову відносно належної сторони відповідача - Приватної компанії з обмеженою відповідальністю "Інтерлізінвест Юкрейн Б.В.".

Пунктом 7.6 договору застави визначено, що жодне положення в цьому договорі не обмежує право заставодержателя використовувати для здійснення та/або примусової реалізації прав заставодержателя будь-які та усі такі інші права, засоби судового захисту та процедури, дозволені чинним законодавством, але прямо не передбачені в цьому договорі.

Отже, позивач при зверненні стягнення на предмет застави обрав для себе спосіб, визначений п.7.6 договору застави та звернувся до суду для захисту своїх прав.

Враховуючи, що позов підлягає задоволенню, судові витрати слід розподілити згідно ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 25.02.2016 року у справі № 904/10225/14 змінити, виклавши абзаци перший та другий резолютивної частини рішення в наступній редакції:

"В рахунок погашення зобов'язань Позичальника - Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерлізінвест" (52002, Дніпропетровська область, Дніпропетровська область, м. Підгородне, вул. Зелена, б. 6; код ЄДРПОУ 33442626) перед Позивачем - Європейським банком реконструкції та розвитку (European Bank for Reconstruction and Development) (Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії, індекс EC2A JN, місто Лондон, площа Іксчейндж, будинок 1 [One Exchange Square, London, EC2A 2JN, United Kingdom]) за Кредитним Договором від 23.09.2011 року, яка станом на 23.12.2014 року становить 72 210 710 доларів 28 центів США (з яких 351 244 долари 83 центи - проценти за користування кредитними коштами, 70 209 249 доларів США - непогашена основна сума кредиту, 1 650 216 доларів США 45 центів - процентів за невиконання зобов'язань), звернути стягнення на предмет забезпечувального обтяження за Договором Застави частки від 14.10.2011 року, а саме на частку належного Відповідача - Приватної компанії з обмеженою відповідальністю "Інтерлізінвест Юкрейн Б.В." [Interleaseinvest Ukraine B.V.] (Нідерланди,1118ВН м.Амстердам-Схіпхол, бульвар Схіпхол,231) у розмірі 70 990 800,00 грн. (сімдесят мільйонів дев'ятсот дев'яносто тисяч вісімсот грн. 00 коп.), що становить 99,99972 % від загального розміру статутного капіталу Позичальника - Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерлізінвест", шляхом проведення публічних торгів предмета забезпечувального обтяження за його початковою вартістю - 70 990 800,00 грн. (сімдесят мільйонів дев'ятсот дев'яносто тисяч вісімсот грн. 00 коп.).

Стягнути з Приватної компанії з обмеженою відповідальністю "Інтерлізінвест Юкрейн Б.В." [Interleaseinvest Ukraine B.V.] (Нідерланди,1118ВН м.Амстердам-Схіпхол, бульвар Схіпхол,231) на користь Європейського банку реконструкції та розвитку (European Bank for Reconstruction and Development) (Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії, індекс EC2A JN, місто Лондон, площа Іксчейндж, будинок 1 [One Exchange Square, London, EC2A 2JN, United Kingdom]) 73 080,00 грн. (сімдесят три тисячі вісімдесят грн. 00 коп.) - судового збору".

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Виконання постанови доручити господарському суду Дніпропетровської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя: Т.А. Верхогляд

Суддя: Л.М. Білецька

Суддя: Ю.Б. Парусніков

Підписано в повному обсязі 01.08.2016 року.