Рішення № 59451720, 29.07.2016, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" липня 2016 р.Справа № 916/1771/16

Господарський суд Одеської області у складі:

судді Волкова Р.В.

при секретарі судового засідання Стачук Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Азбука життя

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Чорноморочка плюс

про стягнення 603845,86 грн.,

За участю представників:

Від позивача: ОСОБА_1 (за довіреністю),

Від відповідача: ОСОБА_2 (за довіреністю),

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Азбука життя звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю „Чорноморочка плюс про стягнення 603845,86 грн. заборгованості, з яких 420000,00 грн. несплачена вартість товару за договором купівлі-продажу № 4/08/2014 від 04.08.2014 р., 17105,86 грн. 3% річних за прострочення виконання зобовязання та 166740,00 грн. інфляційні втрати.

В обґрунтування посилається на положення ст.ст. 526, 530, 625, 655 ЦК України, ст.193 ГК України, укладений між сторонами договір купівлі-продажу № 4/08/2014 від 04.08.2014 р. та не виконання відповідачем своїх зобовязань за вказаним договором в частині оплати отриманого товару.

Товариство з обмеженою відповідальністю „Чорноморочка плюс надало письмові пояснення на позовну заяву, в яких позов визнало в повному обсязі.

У судовому засіданні від 29.07.2016 р. проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду в порядку ст.85 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

Між сторонами 04.08.2014р. був підписаний договір №4/08/2014, відповідно до п.1.1 якого позивач зобов'язується передати у власність товар, а відповідач прийняти зазначений товар та оплатити його.

Пунктом 2.1 договору передбачено, що найменування товару, його кількісні показники, ціна за одиницю, а також загальна вартість товару, зазначаються у специфікації № 1, яка є невідємною частиною даного договору.

Згідно специфікації №1 до договору, продавець (позивач) передає у власність покупця (відповідач) генератори гарячого повітря Д-12 у кількості 4 одиниці, вартість кожної з яких складає 105000,00 грн., загальною вартістю 420000,00 грн.

Сторонами підписано акт приймання-передачі товару від 08.08.2014р.,визначеного Специфікацією № 1 до договору.

Внаслідок підписання договору та вчинення відповідних дій між сторонами склались правовідносини притаманні для договору купівлі-продажу.

Відповідно до п.1 ст.712 Цивільного Кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з п.2 вказаної статті, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно із приписами ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За правилами ст.526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст.530 ЦК України встановлено, що якщо у зобовязанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк...

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Аналогічні положення містяться в ч.ч.1,7 ст.193 ГК України, в яких визначено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом; не допускаються одностороння відмова від виконання зобовязань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобовязання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно із приписами ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобовязується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не повязаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобовязується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

В ст.692 ЦК України закріплено, що покупець зобовязаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Господарський суд, проаналізувавши наведені вище норми матеріального права в аспекті спірних правовідносин, відзначає, що між сторонами виникли господарські зобовязання, підставою яких є Договір купівлі-продажу.

Позивач свої зобовязання щодо поставки товару виконав належним чином та передав відповідачу товар на суму 420000,00 грн., про що свідчить наявний в матеріалах справи акт приймання-передачі.

В порушення наведених вище норм закону, а також умов договору, відповідач свої зобов'язання щодо оплати належним чином не виконав.

За таких обставин та враховуючи встановлений у договорі обовязок відповідача сплатити суму боргу залишок до 11.02.2015 р., вимоги позивача про стягнення 420000,00 грн. основного боргу є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню

Порушення боржником прийнятих на себе зобов'язань тягне за собою відповідні правові наслідки, які полягають у можливості застосування кредитором до боржника встановленої законом або договором відповідальності.

Частина 2 ст.625 ЦК України закріплює, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

До позовної заяви додано розрахунок штрафних санкцій, в якому позивачем вірно нараховано17105,86 грн. 3% річних за прострочення виконання зобовязання та 166740,00 грн. інфляційних витрат.

Вказані обставини добровільно та достовірно визнано сторонами, а, відтак, можуть не доказуватися перед судом на підставі ч.1 ст.35 ГПК України, де закріплено, що обставини, які визнаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, можуть не доказуватися перед судом, якщо в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

Крім того, відповідно до ч.5 ст.78 ГПК України у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

З урахуванням наведеного та того, що матеріалами справи підтверджено факт не вчасного виконання відповідачем грошового зобовязання за Договором, також визнання боргу відповідачем, та перевіривши здійснений позивачем розрахунок (наявний в матеріалах справи), суд дійшов до висновку про законність та обґрунтованість вимог позивача про стягнення з відповідача 17105,86 грн. 3% річних за прострочення виконання зобовязання та 166740,00 грн. інфляційних витрат.

Відповідно до ст.ст.44,49 Господарського процесуального Кодексу України, у разі задоволення позову судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.525, 526, 530, 610, 625, 629, 692, 712 Цивільного Кодексу України, ст.193 Господарського Кодексу України, ст.ст. 33, 35, 36, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

1.Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю „Азбука життя до Товариства з обмеженою відповідальністю „Чорноморочка плюс про стягнення 603845,86 грн. - задовольнити.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Чорноморочка плюс (65023, АДРЕСА_1, кімната 2, код 35880807) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Азбука життя (65016, м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, 123, код 33566811) 420000/ чотириста двадцять тисяч/грн. 00 коп. несплачена вартість товару за договором купівлі-продажу № 4/08/2014 від 04.08.2014 р., 17105/сімнадцять тисяч сто пять/грн. 86 коп. 3% річних за прострочення виконання зобовязання, 166740,00 грн. інфляційні втрати та 9057/девять тисяч пятдесят сім/грн. 70 коп. витрат по сплаті судового збору.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано до Одеського апеляційного господарського суду через Господарський суд Одеської області протягом десяти днів з моменту складення повного рішення. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Вступна та резолютивна частина рішення оголошені в судовому засіданні 29.07.2016р.

Повний текст рішення складений 03 серпня 2016 р.

Суддя Р.В. Волков