Ухвала суду № 59451125, 27.07.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 липня 2016 року м. Київ К/800/36362/15

Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І.- головуючий, судді Ланченко Л.В., Пилипчук Н.Г.,

розглянув у письмовому провадженні касаційну скаргу державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві (далі - Інспекція)

на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 24.04.2015

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 16.07.2015

у справі № 826/2690/15

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Львівські автобусні заводи"

до ДПІ

та Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві

про визнання протиправною бездіяльності та стягнення надмірно сплачених коштів.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий адміністративний суд України

ВСТАНОВИВ:

Позов подано про визнання протиправною бездіяльності Інспекції щодо неповернення Товариству надміру сплачених грошових зобов'язань у сумі 841 469,98 грн., а також про стягнення з Державного бюджету України на користь Товариства надміру сплачених грошових зобов'язань у сумі 841 469,98 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 24.04.2015, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 16.07.2015, позов задоволено частково; визнано протиправною бездіяльність Інспекції щодо неповернення позивачеві надміру сплачених грошових зобов'язань у вказаній сумі; відповідача зобов'язано підготувати висновок про повернення Товариству надмірно сплачених грошових зобов'язань у розмірі 841 469,98 грн. з відповідного бюджету та подати його для виконання органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів у порядку, визначеному статтею 43 Податкового кодексу України (далі - ПК).

У касаційній скарзі до Вищого адміністративного суду України Інспекція просить скасувати ухвалені у справі судові акти та відмовити у позові, посилаючись на наявність у платника заборгованості за податковими повідомленнями-рішеннями від 15.08.2013 № 0000222206 та № 0000232206.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши відповідність висновків судів наявним у матеріалах справи доказам, правильність застосування судами норм матеріального права та дотримання ними процесуальних норм, обговоривши доводи касаційної скарги, Вищий адміністративний суд України не вбачає підстав для задоволення розглядуваних касаційних вимог з урахуванням такого.

Попередніми судовими інстанціями у розгляді справи встановлено, що за наслідками проведення Інспекцією позапланової виїзної перевірки Товариства з питань дотримання вимог валютного законодавства за зовнішньоекономічними контрактами з фірмами-нерезидентами, оформленої актом від 11.04.2012 № 1349/22-5/33894928, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 15.05.2012 № 0000362202, за яким платникові визначено грошове зобов'язання за платежем «пеня у сфері ЗЕД» у сумі 841 469,98 грн.; за платіжним дорученням від 18.05.2012 № 552 позивач сплатив до бюджету зазначену суму пені.

Втім податкове повідомлення-рішення від 15.05.2012 № 0000362202 було скасовано за наслідками його оскарження Товариством в судовому порядку згідно з постановою Окружного адміністративного суду від 26.12.2012 у справі № 2а-11062/12/2670 (яку залишено без змін за результатами її перегляду в апеляційному та касаційному порядках).

26.12.2014 позивач звернувся до Інспекції із заявою № 15 про подання органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновку про повернення Товариству надміру сплачених коштів у сумі 841 469,98 грн.

Втім листом від 22.01.2015 № 1250/10/26-58-20-04-09 Інспекція повідомила про відсутність підстав для повернення платникові зазначеної суми грошового зобов'язання, пославшись на нарахування Товариству грошових зобов'язань у сумах 8 341 362,27 грн. та 1360 грн. за податковими повідомленнями-рішеннями від 15.08.2013 № 0000222206 та № 0000232206.

В силу вимог пункту 54.3 статті 54 ПК контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган (підпункт 54.3.3).

Визнання недійсним податкового повідомлення-рішення в судовому порядку свідчить про об'єктивну відсутність у платника податкового обов'язку за таким податковим повідомленням-рішенням, у зв'язку з чим перераховані за цим повідомленням суми податку набувають ознак надміру сплачених сум.

Алгоритм дій державних органів та їх взаємовідносини в процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань регламентовано статтею 43 ПК, а також Порядком взаємодії органів державної податкової служби, місцевих фінансових органів та органів Державного казначейства України в процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань, затвердженим спільним наказом Державної податкової адміністрації України, Міністерства фінансів України, Державного казначейства України від 21.12.2010 № 974/1597/499 (який діяв на час виникнення спірних правовідносин, далі - Порядок взаємодії).

Відповідно до пункту 43.1 статті 43 ПК помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

Згідно з пунктами 43.3, 43.4 статті 43 ПК обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми. Платник податків подає заяву на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення готівковими коштами за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку.

За правилами пункту 43.5 цієї ж статті ПК (які відображені й у пункті 7 Порядку взаємодії) контролюючий орган не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п'яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Керуючись наведеними законодавчими положеннями, попередні судові інстанцій дійшли цілком об'єктивного висновку про те, що повернення з Державного бюджету України помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань у випадках, передбачених податковим законодавством, є виключними повноваженнями податкових органів та органів державного казначейства, а відтак суд не може підміняти державний орган і вирішувати питання про стягнення таких платежів.

Встановивши наявність у платника переплати за платежем «пеня у сфері ЗЕД» у сумі 841 469,98 грн., суди правомірно визнали у даному випадку правильним способом захисту прав позивача зобов'язання Інспекцію до виконання покладених на неї Законом і підзаконними актами обов'язків щодо надання органу казначейства висновку про повернення зазначеної суми коштів із відповідного бюджету.

При цьому суди правомірно відхилили як необґрунтовані посилання Інспекції на наявність судового спору з приводу законності податкових повідомлень-рішень від 15.08.2013 № 0000222206 та № 0000232206. Адже обставиною, яка відповідно до пункту 43.1 статті 43 ПК виключає можливість повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов'язання, є наявність у платника податкового боргу.

Оскільки у справі, що переглядається, Інспекцією не подано доказів узгодження грошових зобов'язань за податковими повідомленнями-рішеннями від 15.08.2013 № 0000222206 та № 0000232206 в установленому порядку, то відсутні підстави для висновку про виникнення у позивача податкового боргу в зв'язку з несплатою цих грошових зобов'язань.

З урахуванням викладеного суди правомірно задовольнили розглядувані позовні вимоги у відповідній частині.

Оскільки усі обставини, що входять до предмета доказування у справі, встановлені судами попередніх інстанцій на підставі повного та всебічного дослідження наявних у справі доказів, які відповідають ознакам належності та допустимості, цим обставинам надана правильна юридична оцінка, то підстав для скасування оскаржуваних рішень не вбачається.

З таких обставин, керуючись статтями 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві залишити без задоволення.

2. Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 24.04.2015 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 16.07.2015 у справі № 826/2690/15 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку статей 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: М.І. Костенкосудді:Л.В. Ланченко Н.Г. Пилипчук