Ухвала суду № 59450895, 28.07.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 липня 2016 року м. Київ К/800/15275/16

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі

суддів: Леонтович К.Г., Васильченко Н.В., Мороз Л.Л.,

розглянувши у попередньому розгляді касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 11 травня 2016 року по справі №820/11259/15 за позовом ОСОБА_1 до управління Держгеокадастру у м. Харкові Харківської області про скасування витягу та зобов'язання вчинити певні дії, -

в с т а н о в и л а :

У листопаді 2015 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до управління Держгеокадастру у м. Харкові Харківської області, в якому просив: скасувати витяг №405 з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 30.10.2013 року, виданий управлінням Держземагентства у місті Харкові Харківської області; зобов'язати управління Держгеокадастру у місті Харкові Харківської області видати ОСОБА_1 новий витяг із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки загальною площею 0,2442 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 та знаходиться у користуванні ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнту функціонального використання - 1.2 (землі промисловості).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем протиправно виданий витяг із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки загальною площею 0,2442 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 та знаходиться у користуванні ОСОБА_1 із застосуванням при розрахунку коефіцієнту функціонального використання для земель комерційного використання - 2,5.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 9 лютого 2016 року позовні вимоги задоволені.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 11 травня 2016 року скасоване рішення суду першої інстанції та відмовлено в задоволенні позовних вимог.

Не погоджуючись з ухваленим по справі рішенням ОСОБА_1 звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, матеріали касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що відсутні підстави для скасування судового рішення, а касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрований як суб'єкт господарювання 29.10.2004 року виконавчим комітетом Харківської міської ради.

Між позивачем та Харківською міською радою Харківської області 29.03.2005 року укладений договір оренди землі. Згідно п.1 вказаного договору орендодавець на підставі рішення XXI сесії Харківської міської ради XXIV скликання від 28.04.2004 року №54/04 "Про припинення та надання в користування земельних ділянок юридичним та фізичним особам" надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення - землі житлової та громадської забудови, яка знаходиться АДРЕСА_1.

Згідно п.2 договору в оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,2442 га, у тому числі: ріллі - га, багаторічних насаджень - га, сіножатей - га, пасовищ - га, лісів - га, під забудовою 0,0652 га, інших угідь 0,1790 га. Пунктом 8 договору передбачено, що договір укладений строком до 01.05.2054 року.

Пунктом 13 договору оренди землі визначено, що розмір орендної плати переглядається у разі: а) зміни умов господарювання, передбачених договором; б) зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів; в) внаслідок інфляції - щорічно; г) погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; д) в інших випадках, передбачених законом.

Пунктом 16 договору визначено цільове призначення земельної ділянки - землі житлової та громадської забудови.

Згідно довідки про розмір орендної плати за користування земельною ділянкою та довідки про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки №2298/04 від 24.09.2004 року функціональне використання земельної ділянки - землі виробництва, коефіцієнт функціонального використання земельної ділянки - 1,2, грошова оцінка земельної ділянки 1106289.

Управлінням Держземагентства у м. Харкові Харківської області 30 жовтня 2013 року складений витяг №405 з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки площею 2442 кв.м. по АДРЕСА_1 для обслуговування адміністративної та господарської будівель, із застосуванням при розрахунку коефіцієнту функціонального використання для земель комерційного використання - 2,5.

Суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги виходив з того, що відповідачем не було надано належних доказів, які б підтверджували правильність визначення нормативної оцінки зазначеної земельної ділянки.

Суд апеляційної інстанції скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи в задоволенні позовних вимог виходив з того, що з урахуванням видів економічної діяльності, що здійснюється позивачем на земельній ділянці та враховуючи відсутність на ній будівель та споруд промислового, гірничодобувних, транспортних та інших підприємств, вказана земельна ділянка відноситься до складу земель комерційного використання.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновком суду апеляційної інстанції виходячи з наступного.

У відповідності до ст.206 Земельного кодексу України від 25.10.2001 № 2768-III(Далі - ЗК України) використання землі в Україні є платним, об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до Закону.

Преамбулою Закону України „Про оцінку земель" від 11.12.2003 р. №1378-IV(далі - Закон №1378-IV) встановлено, що цей Закон визначає правові засади проведення оцінки земель, професійної оціночної діяльності у сфері оцінки земель в Україні та спрямований на регулювання відносин, пов'язаних з процесом оцінки земель, забезпечення проведення оцінки земель, з метою захисту законних інтересів держави та інших суб'єктів правовідносин у питаннях оцінки земель, інформаційного забезпечення оподаткування та ринку земель.

Згідно ст.5 Закону №1378-IV залежно від мети та методів проведення оцінка земель поділяється на такі види: бонітування ґрунтів, економічна оцінка земель та грошова оцінка земельних ділянок. Грошова оцінка земельних ділянок залежно від призначення та порядку проведення може бути нормативною і експертною.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, вартості земельних ділянок площею понад 50 гектарів для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.

Згідно ст.15 Закону № 1378-IV підставою для проведення оцінки земель (бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок) є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

Відповідно ст.23 Закону № 1378-IV витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері земельних відносин є Держгеокадастр, яким відповідно до п.2 Постанови КМ України „Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України" №379 від 27.05.2015, замінено Державне агентство земельних ресурсів України (далі - Держземагенство), яке відповідно до пункту 2 Положення про Державне агентство земельних ресурсів України, є правонаступником Державного комітету України із земельних ресурсів.

У відповідності до пп.6 п.4 Положення про Держземагенство України та пункту 21 Методики нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, територіальні органи Держземагентства, уповноважені видавати витяги з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок.

Згідно ч.1 ст.59 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні" від 21.05.1997 №280/97-ВР(Далі - Закон №280/97-ВР) рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Відповідно до ст.73 Закону №280/97-ВР акти ради сільського, селищного, міського голови, голови районної вмісті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі створення) ради, прийняті в межах наданих повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

Судами встановлено, що рішенням Харківської міської ради від 03.07.2013 №1209/13 затверджена технічна документація з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013 р. Згідно п.1.1. вказаного рішення затверджена базова вартість одного квадратного метра земель міста Харкова у сумі 291,18 грн., яка отримана на підставі витрат на освоєння і облаштування території міста станом на 01.01.2013 та підлягає в подальшому індексації в порядку, встановленому законодавством України. Згідно п.2 зазначеного рішення, воно вводиться в дію з моменту оприлюднення в установленому порядку, а нормативна грошова оцінка земель міста Харкова станом на 01.01.2013 р. застосовується з 1 січня 2014 року.

Рішенням Харківської міської ради від 25.09.2013 № 1269/13 „Про затвердження „Порядку впровадження нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013" встановлено, що плата за землю на підставі даних „Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013р." вводиться в дію з 01.01.2014р.

Згідно пункту 3.10 Порядку нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, затвердженого наказом Державного комітету України по земельних ресурсах, Міністерства аграрної політики України, Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України, Української академії аграрних наук від 27 січня 2006 року № 18/15/21/11 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 квітня 2006 р. за №388/12262(Далі - Порядок №18/15/21/11), вартість одного квадратного метра земельної ділянки певного функціонального використання (Цн) визначається з урахуванням територіально-планувальних, інженерно-геологічних, історико-культурних, природно-ландшафтних, санітарно-гігієнічних та інженерно-інфраструктурних особливостей місця її розташування в межах економіко-планувальної зони за формулою Цн = Цнз х Кф х КмЗ.

Відповідно до ч.1 ст.19 ЗК України землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: землі сільськогосподарського призначення; землі житлової та громадської забудови; землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; землі оздоровчого призначення; землі рекреаційного призначення; землі історико-культурного призначення; землі лісогосподарського призначення; землі водного фонду; землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Згідно ст.20 ЗК України віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Зміна цільового призначення земель провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земель у власність або надання у користування, вилучення (викуп) земель і затверджують проекти землеустрою або приймають рішення про створення об'єктів природоохоронного та історико-культурного призначення. Зміна цільового призначення земель, які перебувають у власності громадян або юридичних осіб, здійснюється за ініціативою власників земельних ділянок у порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Види використання земельної ділянки в межах певної категорії земель (крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони) визначаються її власником або користувачем самостійно в межах вимог, встановлених законом до використання земель цієї категорії, з урахуванням містобудівної документації та документації із землеустрою.

Згідно п. 3.5. Порядку №18/15/21/11 коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (далі - Кф), ураховує відносну прибутковість видів економічної діяльності.

Перелік категорій земель за функцією використання із зазначенням коефіцієнтів функціонального використання наведений у Додатку № 1 до пунктів 3.5, 3.7, 3.9, 3.10 Порядку № 18/15/21/11(Далі - Додаток №1).

Віднесення земель до категорії земель за функціональним використанням, проводилось згідно з Інструкцією №377 з заповнення державної статистичної звітності з кількісного обліку земель (форми №№ 6-зем. 6а-зем, 6б-зем, 2-зем), затвердженою наказом Держкомстату України від 05.11.98 № 377, зареєстрованою в Мін'юсті України 14.12.98 р. за №788/3228 (чинної на час виникнення спірних правовідносин), відповідно до видів економічної діяльності, зазначених у довідках, що надають юридичним особам органи державної статистики.

Згідно Додатку 1 Таблиці 1.1 визначені категорії земель за функцією використання та значення коефіцієнтів функціонального використання (Кф), які застосовується до цих категорій, зокрема: землі комерційного використання Кф=2,5; землі промисловості Кф=1,2; інші вільні (незабудовані) землі в межах населеного пункту Кф=0,1; землі змішаного використання - розрахункова.

Судами встановлено, що за договором оренди землі від 29.03.2005 року земельна ділянка площею 0,2442 га передається в оренду для обслуговування адміністративної та господарських будівель. До таких земель за функцією використання згідно табл. 1.1 Порядку №18/15/21/11 застосовується значення коефіцієнту функціонального використання -2,5, що відповідає за КВЕД-2010 секції G - Землі оптової торгівлі і посередництва в торгівлі.

Згідно Порядку №18/15/21/11, до складу категорії земель комерційного використання відносяться: G - землі торгівлі транспортними засобами та їх ремонту; землі оптової торгівлі і посередництва в торгівлі; землі роздрібної торгівлі побутовими товарами і їх ремонт; Н - землі готелів та ресторанів; J - землі підприємств фінансового посередництва; землі підприємств страхування; землі підприємств, що здійснюють допоміжну діяльність у сфері фінансів та страхування; К - землі підприємств, що здійснюють операції з нерухомістю, здавання під найм та послуги юридичним особам; землі підприємств, що здійснюють діяльність у сфері інформатизації; землі підприємств, що здійснюють послуги, які надаються переважно юридичним особам; О93 - землі підприємств, що здійснюють індивідуальні послуги; О92.7 - землі підприємств, що здійснюють діяльність у сфері відпочинку та розваг (азартні ігри та ігри на гроші тощо).

Згідно державної статистичної звітності по формі 6-зем передбачається, що до графи 42- землі комерційного використання необхідно включати землі, які використовуються головним чином комерційними банками, автозаправними станціями, ремонтними майстернями, готелями, ресторанами, барами, їдальнями, торговими складами та будівлями органів управління ними.

Відповідно до ч.1 ст.66 ЗК України до земель промисловості належать землі надані для розміщення та експлуатації основних, підсобних, допоміжних будівель та споруд промислових, гірничодобувних, транспортних та інших підприємств, їх під'їзних шляхів, інженерних мереж, адміністративно-побутових будівель, інших споруд.

Судами встановлено, що згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, до видів діяльності ФОП ОСОБА_1 відносяться: КВЕД 25.99 Виробництво інших готових металевих виробів (секція С), КВЕД 43.33 Покриття підлоги й облицювання стін (секція F), КВЕД 43.31 Штукатурні роботи (F), КВЕД 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля (G), КВЕД 43.34 Малярні роботи та скління (F), КВЕД 43.39 Інші роботи із завершення будівництва (F), КВЕД 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна (K), КВЕД 43.32 Установлення столярних виробів F).

Беручи до уваги види економічної діяльності, що здійснюється позивачем на земельній ділянці, загальною площею 0,2442 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, та враховуючи, що на вказаній ділянці не розташовано будівель та споруд промислового, гірничодобувних, транспортних та інших підприємств, колегія суддів погоджується із висновком апеляційного суду, що вказана земельна ділянка відноситься до складу земель комерційного використання.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов до вірного висновку про відсутність підстав задоволення позовних вимог.

Згідно ч.3 ст.220-1 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Відповідно до ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

З урахуванням викладеного, судом апеляційної інстанції винесене законне і обґрунтоване рішення, постановлене з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 11 травня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через 5 днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав передбачених ст.ст.237-239 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: