Постанова № 59450518, 28.07.2016, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 липня 2016 р. Справа № 816/252/16Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Мельнікової Л.В.

суддів - Бартош Н.С. , Донець Л.О. ,

за участю секретаря судового засідання - Дорошенко Д.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові справу за апеляційною скаргою Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2016 року по справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «КРЕМПУТЬ» до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області про скасування податкового повідомлення - рішення, -

В с т а н о в и л а:

01.03.2016 року позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «КРЕМПУТЬ» (далі - позивач, підприємство, ТОВ «КРЕМПУТЬ») звернувся до суду з позовом, яким просить скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області (далі - відповідач, контролюючий орган, Кременчуцька ОДПІ) від 07.09.2015 року № 0004922203/176, яким підприємству на підставі акту перевірки від 18.08.2015 року № 38/16-03-22-04-09/37812854 за порушення п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.4, 198.6 ст. 198, п. 201.1, п. 201.4 Податкового кодексу України (далі - ПК України) на 727.548, 75 грн збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість із вироблених на Україні товарів, у тому числі за основним платежем - 582.039 грн, за штрафними санкціями - 145.509, 75 грн.

Позовні вимоги вмотивовані хибністю висновків, викладених в Акті перевірки підприємства від 18.08.2015 року № 38/16-03-22-04-09/37812854 стосовно наявності в господарській діяльності порушень вимог ПК України.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 19.04.2016 року адміністративний позов задоволений в повному обсязі.

Вирішуючи спір, суд виходив з того, що під час проведення перевірки позивачем надані контролюючому органу документи, які повністю підтверджують факт здійснення господарських операцій. Судом зазначено, що товарно-транспортні накладні не є документами первинного бухгалтерського обліку, на підставі яких проводиться оприбуткування постановленого товару та не є єдиним та безумовним документом, що підтверджує факт придбання або продажу ТМЦ. Крім того, суд зазначив, що висновки контролюючого органу не знайшли свого підтвердження, а недотримання контрагентом позивача податкового законодавства не є підставою для висновку про порушення саме позивачем вимог ПК України.

Не погоджуючись з судовим рішенням, в апеляційній скарзі Кременчуцька ОДПІ, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2016 року та прийняти нове судове рішення про відмову в їх задоволенні.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача та пояснення представника позивача, наданих в судовому засіданні 12.07.2016 року, перевіривши доводи апеляційної скарги щодо дотримання правильності застосування судом норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі апеляційної скарги, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувана постанова, згідно положень п. 1 п. 1 ч. 1 ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) підлягає скасуванню.

За приписами ч. 1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Судом встановлено, що Кременчуцькою ОДПІ на підставі пп. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 ПК України у зв'язку з надходженням постанови старшого слідчого СУ ФР ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві Мазур Ю.С. від 02.06.2015 року проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «КРЕМПУТЬ» з питань взаємовідносин з ТОВ «Фінпраймресурс», ТОВ «Крона союз», ТОВ «Амеріго лімітед», ТОВ «Глобал продакшн ЛТД», ТОВ «Рілл груп», ТОВ «Юніверс інжиніринг», ТОВ «Альтона компані», ТОВ «Армандо груп», ТОВ «Вейн глобал», ТОВ «Кепітал груп компані», ТОВ «Констракшен компані», ТОВ «Найс Інновейшн», ТОВ «Стандартпром», ТОВ «Діанеткс», ТОВ «Лаконс груп», ТОВ «Аделакс», ТОВ «Приватна охорона «Тріумф», ТОВ «БУД-ІН-ВЕСТ», ТОВ «Спецнафтогазгеологія», ТОВ «УКРБІЗ Трейд», ТОВ «НВП Квант-транспорт», ТОВ «БІЗ-Лайн», ТОВ «Аркада Бізнес груп», ТОВ «Агроком-перероблення», ТОВ «СИРІУС ЛТД», ТОВ «Форвард-імпекс», ТОВ «НВП Євроцентр СОС 112», ПП «Анкор В», ТОВ «Варта-7 Київ», TOB «Кварта союз», TOB «Мережа інфо», TOB «Бенкер ідея», ТОВ «Протрансмаш», ТОВ «Реал гарант», ТОВ «Ленстер КОМПАНІ», ТОВ «Глобал-Актив плюс», ТОВ «Іррідіум» з питань законності формування податкового кредиту та валових витрат за 2015 рі за результатами якої 18.08.2015 року складений акт № 38/16-03-22-04-09/37812854 (т. 1, а.с. 81-87).

Перевіркою встановлено порушення підприємством п.п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14, 198.1, п. 198.2., п. 198.3, п. І98.4, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1, п. 201.4 ст. 201 ПК України, в результаті чого ТОВ «КРЕМПУТЬ» занижено податок на додану вартість в сумі 582.039 грн.

Зазначених висновків контролюючий орган дійшов з огляду на те, що в березні - квітні 2015 року ТОВ «КРЕМПУТЬ» віднесено до складу податкового кредиту суми ПДВ в результаті придбання товару (шпали дерев'яні, бруси, клеми, підкладки, ізовтулки та ін.) у ТОВ «Приватна охорона «Тріумф» на підставі договорів поставки від 02.03.2015 року №0203/8 та від 06.04.2015 року № 0604/3, на суму ПДВ 582.039 грн., в т.ч. за березень 2015 на суму 202.735,77 грн., за квітень 2015 року на суму 379.302,79 грн.

Суми податку на додану вартість включено до податкового кредиту у березні та квітні 2015 року, відображено у додатку № 5 до податкової декларації з податку на додану вартість за березень, квітень 2015 року на загальну суму 582.039 грн.

Однак, здійснюючи перевірку відповідачем, згідно автоматизованої системи «Податковий блок» у квітні 2015 року встановлено розбіжність між податковими зобов'язаннями ТОВ «Приватна охорона «Тріумф» та податковим кредитом ТОВ «КРЕМПУТЬ» на суму ПДВ 379.302,79 грн. Розбіжність виникла за рахунок не визнання декларації ТОВ «Приватна охорона «Тріумф» за квітень 2015 року податковою звітністю.

В ході перевірки зроблено аналіз придбаних ТОВ «Приватна охорона «Тріумф» товарно-матеріальних цінностей за допомогою «Архіву електронної звітності»., в результаті якого встановлено наступне.

У перевіряемому періоді ТОВ «Приватна охорона «Тріумф» мало господарські відносини з: ТОВ «МАКСІ ТРЕЙДИНГ ГРУП» та ТОВ «АСТВУД», у яких придбавались агентські послуги (згідно ЄРПН). ТОВ «Приватна охорона «Тріумф» не є виробником ТМЦ, а саме: шпал дерев'яних, брусів дерев'яних просочених, болтів та інших матеріалів. Також не встановлено придбання ТОВ «Приватна охорона «Тріумф» зазначених матеріалів для будівництва.

Надані в ході перевірки ТОВ «КРЕМПУТЬ» сертифікати якості не підтверджують походження товару придбаного у ТОВ «Приватна охорона «Тріумф» з наступних обставин.

Сертифікат відповідності від 09.06.2011 року до 07.06.2012 року на товар «клема роздільного рельсового скріплення», виробник продукції: ТОВ «ТД Україна Промресурс».

Даний сертифікат станом на дату придбання продукції являється недійсним, оскільки термін його дії закінчився 07.06.2012 року, а придбання продукції відбувалось в 2015 році. Крім того ТОВ «Приватна охорона «Тріумф» не мав взаємовідносин з ТОВ «ТД Україна Промресурс».

Сертифікат якості Установи ЯВ 48/18 ГУИН МЮ РФ по Челябінській області, м. Магнітогорськ, вул. Танкістів, 16, №1-117 от 24.03.2012 року, виріб: «костиль для залізничних доріг широкої колії».

ТОВ «Приватна охорона «Тріумф» не являється імпортером зазначених виробів, та за перевіряємий період не придбавало будівельних матеріалів у підприємств, які являються імпортерами даної продукції.

Сертифікат якості № 000924 от 16.02.2012 року ПАО «Дружківський метизний завод». Вантажоодержувач ТОВ «Восток», адреса: пр-т Ілліча, 89, Калінінський р-н, м. Донецьк. Болт 27- 8g* 160, 88 35 ГОСТ 11530-93, Шайба двовіткова 25 ГОТ 21797-76.

Сертифікат якості № 000924 от 16.02.2012 року ПАО «Дружківський метизний завод». Вантажоодержувач ТОВ «Восток», адреса: пр-т Ілліча, 89, Калінінський р-н, м. Донецьк. Костиль 165 ГОСТ 5812-82.

ТОВ «Приватна охорона «Тріумф» за перевіряємий період не має взаємовідносин з підприємством ТОВ «Восток» та підприємствами посередниками, що працювали з ТОВ «Восток».

Сертифікат якості № 003693 от 17.10.2014 року ПАО «Дружківський метизний завод», Донецької області. Вантажоодержувач ТОВ «ТД «Дружківські металеві вироби», адреса: пр-т Ілліча, 89, Калінінський р-н, м. Донецьк. Болт М 22-8g* 175.58 ГОСТ 16017-79.

ТОВ «Приватна охорона «Тріумф» за перевіряємий період не мало взаємовідносин з підприємством ТОВ «ТД «Дружківські металеві вироби» та підприємствами посередниками, що працювали з ТОВ «ТД «Дружківські металеві вироби».

Сертифікат якості № 002539 от 20.06.2013 року ПАО «Дружківський метизний завод». Вантажоодержувач - TOB «ЕЛТА», адрес: Донецька обл., м. Дружківка, вул. Смоленська, 8/1. Костиль 165 ГОСТ 5812-82.

TOB «Приватна охорона «Тріумф» за перевіряємий період не має взаємовідносин з підприємством ТОВ «ЕЛТА» та підприємствами посередниками, що працювали з ТОВ «ЕЛТА».

Сертифікат якості ПАО «МК «Азовсталь» № 8-а від 24.01.2014 року. Замовник - ТОВ «Юстас-Концесія» м. Кременчук, вул. Ярмаркова, 13-а. Підкладки роздільного скріплення 1 КБ- 50. Відповідає ГОСТу 16277-93.

Відповідно переліку продукції, яка підлягає сертифікації в Україні, затвердженої Наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 01.02.2005 року № 28, групи товарів, які придбавались підприємством у постачальників підлягають обов'язковій сертифікації.

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про підтвердження відповідності» від 17.05.2001 року № 2406-111, постачальник зобов'язаний: реалізовувати продукцію за умови наявності у документах, згідно з якими йому передано відповідну продукцію, реєстраційних номерів сертифіката відповідності чи свідоцтва про визнання відповідності та/або декларації про відповідність, якщо це встановлено технічним регламентом на відповідний вид продукції; припиняти реалізацію продукції, якщо вона не відповідає вимогам нормативних документів, зазначеним у декларації про відповідність або у сертифікаті відповідності чи свідоцтві про визнання відповідності.

Приймання продукції за якістю та комплектністю провадиться за супровідними документами, які засвідчують якість і комплектність продукції, що поставляється (технічний паспорт, сертифікат, посвідчення якості, рахунок-фактура, специфікація і т. ін.).

При виявленні невідповідності якості, комплектності, маркування продукції, що надійшла, чи тари упакування вимогам стандартів, технічних умов, кресленням, зразкам (еталонам) договору або даним, зазначеним у маркуванні і супровідних документах, що засвідчують якість продукції, одержувач припиняє подальше приймання продукції і складає акт, у якому вказує кількість оглянутої продукції і характер виявлених при прийманні дефектів.

ТОВ «Приватна охорона «Тріумф» за перевіряємий період не мало взаємовідносин з підприємством ТОВ «Юстас-Концесія» та підприємствами посередниками, що працювали з ТОВ «Юстас-Концесія».

При цьому контролюючий орган звертає увагу на ту обставину, що підприємство ТОВ «Юстас-Концесія» знаходиться за адресою м. Кременчук, вул. Ярмаркова, 13-а, яка є податковою адресою ТОВ «КРЕМПУТЬ».

Крім того, взявши до уваги товарно-транспортні накладні, які були виписані за один день у кількості двох - трьох ТТН, перевіряючими поставлено під сумнів факт постачання та придбання товару, а відтак, не встановлено факту передачі товарів від продавця до покупця по контрагентах: ТОВ «Приватна охорона «Тріумф».

Таким чином, враховуючи встановлені обставини, контролюючий орган дійшов висновку про відсутність факту придбання товару позивачем у ТОВ «Приватна охорона «Тріумф», і як наслідок завищення ТОВ «КРЕМПУТЬ» податкового кредиту по взаємовідносинам з даним контрагентом.

На підставі вищезазначених висновків контролюючого органу 07.09.2015 року Кременчуцькою ОДПІ винесено податкове повідомлення-рішення № 0004922203/176, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем в розмірі 582.039 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в розмірі 145.509,75 грн. (т. 1, а.с. 10).

Не погоджуючись з висновком суду першої інстанції щодо обґрунтованості позовних вимог ТОВ «Кремпуть», колегія суддів зазначає наступне.

Згідно п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до положень п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 ПК України (в редакції, що діяла на момент вчинення господарських операцій) право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 ПК України) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 ПК України.

Водночас, ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» №996-ХІV від 16.07.1999 року визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, для підтвердження даних податкового обліку можуть братись до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Тобто, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. При цьому, оцінюватись при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Відповідно до ст. 3 Господарського кодексу України, господарська діяльність - це діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва-підприємцями.

Проведення господарських операцій підприємства підтверджується первинними документами, на підставі яких ведеться бухгалтерський облік. Згідно ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» на даних бухгалтерського обліку базується фінансова, податкова, статистична та інша звітність. Таким чином первинні документи по відображенню господарських операцій є основою для податкового обліку.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги первинні документи, які складені на підтвердження фактичного здійснення господарської операції, а також враховуватись повнота складання всіх підтверджуючих господарські операції документів.

Витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку, відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів чи сплати грошових коштів.

Судом встановлено, що між ТОВ «КРЕМПУТЬ» та ТОВ «Приватна охорона «Тріумф» 02.03.2015 року та 06.04.2015 року укладені договори поставки № 0203/8 (т. 1 а.с. 14-15) та № 0604/3 (т. 1, а.с. 16-17). За умовами цих договорів ТОВ «Приватна охорона «Тріумф» зобов'язується передати у власність Покупця (ТОВ «КРЕМПУТЬ»), а останній зобов'язується прийняти товар, а саме будівельні матеріали в обсягах (кількості), асортименті та комплектності, відповідно виписаним накладним.

Якість товару, що передається Продавцем повинна відповідати вимогам відповідних ДОСТів та ТУ, які зазначені у специфікаціях до цього Договору, а у випадку відсутності посилань на них - вимогам ДОСТів, ТУ на товари такого роду та бути придатним для мети з якою товар такого роду звичайно використовується. Продавець повинен засвідчити кількість товару належним товарно-супровідним документом, який надсилається разом з Товаром.

Поставка Товару до місця призначення, здійснюється продавцем своїм транспортом та за свій рахунок.

Договори вступають в силу з моменту їх підписання сторонами та діють до 31.12.2015 року.

На виконання умов даних договорів ТОВ «Приватна охорона «Тріумф» в адресу ТОВ «Кремпуть» надано податкові та видаткові накладні на загальну суму 3.492.231,39 грн, у тому числі ПДВ - 582.038,56грн. (т. 1, а.с. 18-39).

Розрахунки за товар проведено в повному розмірі згідно платіжних доручень, копії яких долучені до матеріалів справи (т. 1, а.с. 40-42).

В податковому обліку ТОВ «Кремпуть» вище вказані суми ПДВ по взаємовідносинах з ТОВ «Приватна охорона «Тріумф» були віднесені до складу податкового кредиту в сумі 582.038,56 грн., у тому числі: березня 2015 року у сумі 202.735,77 грн, квітня 2015 року - 379.302,79 грн, що відображено у реєстрі отриманих податкових накладних та відповідає даним додатку 5 до податкових декларацій з податку на додану вартість за зазначені податкові періоди.

Судом першої інстанції, встановлено, що фактична поставка за домовленістю сторін здійснювалась за рахунок позивача перевізниками - ФОП ОСОБА_6 на підставі договору про надання транспортних послуг № 01/01-1А від 01.01.2015 та ТОВ «РБК «Кремремпуть» на підставі договору на виконання перевезень вантажів автомобільним транспортом №3001ТП від 30.01.21015 (т.1, а.с. 187-190).

До матеріалів справи надано журнали-ордера по рахунку 631 за березень, квітень 2015 року та дані складського обліку, з яких вбачається оприбуткування товару, придбаного у ТОВ «Приватна охорона «Тріумф» за перевіряємий період (т. 1, а.с. 109-117).

На підтвердження реальності транспортування придбаного товару у ТОВ «Приватна охорона «Тріумф» до матеріалів справи долучено копії товарно-транспортних накладних (т. 1, а.с.43-64).

Судом встановлено, що будівельні матеріали придбавалися позивачем у ТОВ «Приватна охорона «Тріумф» з метою використання у своїй господарській діяльності шляхом їх реалізації на користь інших суб'єктів господарської діяльності (т. 1, а.с. 191-250, т. 2, а.с. 1-27), а також використовувалися при ремонті залізничних колій, виконання якого, відповідно до основних видів економічної діяльності позивача, і є діяльністю підприємства. Отже, придбання позивачем будівельних матеріалів відповідає меті та змісту господарської діяльності товариства

Задовольняючи позовні вимоги суд виходив з того, що товарно-транспортні накладні та сертифікати якості не є документами первинного бухгалтерського обліку, на підставі яких проводиться оприбуткування поставленого товару та не є єдиним та безумовними документами, що підтверджують факт придбання або продажу товарно-матеріальних цінностей. Так само не може свідчити про удаваність описаних господарських операцій відсутність у базах даних ДФС інформації про виробничі потужності контрагента, трудових ресурсів, матеріалів для їх реалізації та наявність розбіжностей між податковими зобов'язаннями контрагента та податковим кредитом позивача, оскільки юридична відповідальність, в силу положень статті 61 Конституції України, має індивідуальний характер, ТОВ «Приватна охорона «Тріумф» не було виробником поставлених позивачу товарів, а трудові ресурси можуть залучатися за необхідністю на підставі цивільно-правових угод. Із витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців судом встановлено, що на момент виникнення господарських правовідносин у ЄДР відсутній запис державного реєстратора про відсутність ТОВ «Приватна охорона «Тріумф» за юридичною адресою, натомість наявний запис про підтвердження статусу відомостей про юридичну особу. Враховуючи вищевикладене, судом встановлено зміни у структурі активів позивача, які підпадають під визначення господарської операції у розумінні ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», осіб які приймали участь у проведенні зазначеної господарської операції, а відтак і реальність їх проведення, а доводи відповідача щодо нереальності вказаних господарських операцій не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду.

Не погоджуючись з висновком суду першої інстанції, колегія суддів зазначає, що надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковий орган не встановив та не довів, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.

За правовими висновками Верховного Суду України, викладеними в постанові від 26.01.2016 року по справі № 2а-15327/12/2670 про необґрунтованість податкової вигоди можуть також свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема про наявність таких обставин:

- неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності;

- відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності у зв'язку з відсутністю управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів;

- облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням податкової вигоди, якщо для такого виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій;

- здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку;

- відсутність первинних документів обліку.

Таким чином, колегія суддів вважає, що докази, на які посилається суд в обґрунтування прийнятого рішення, є обов'язковими, але не вичерпними, оскільки предмет доказування у справі, що розглядається, становлять обставини, що підтверджують або спростовують реальність здійснення самої господарської операції (поставки товару), а відтак і обґрунтованість визначення податкового кредиту позивача.

Відповідно до статті 11 КАС суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає (частини четверта, п'ята зазначеної статті).

Згідно зі статтею 159 КАС судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до частини другої статті 3 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Із матеріалів справи вбачається, що на підтвердження своїх доводів щодо неправомірності формування податкового кредиту позивача Кременчуцька ОДПІ вказала на відсутність у ТОВ «Приватна охорона «Тріумф» будь-якого виду діяльності, який дає право здійснювати торгівлю та додатково ставить під сумнів факт здійснення цих операцій ТОВ «КРЕМПУТЬ». Відзначено про дефекти супровідних документів, які засвідчують якість, комплектність продукції, що поставляється (сертифікати, посвідчення якості). Окрім того, матеріалами перевірки за результатами аналізу товарно-транспортних накладних зафіксовано неможливість здійснення поставок товару з урахуванням часу перебування в дорозі водіїв та автомобілів, вказано на наявність помилок в заповненні товарно-транспортних накладних. Наведене на думку контролюючого органу ставить під сумнів факт постачання та придбання товарів у ТОВ «Приватна охоронна фірма «Тріумф».

Всупереч вимогам статей 11, 159 КАС України зазначені доводи контролюючого органу суд до уваги не взяв і не надав цим доводам належної правової оцінки, хоча вони піддають сумніву доводи підприємства позивача щодо правомірності віднесення до складу податкового кредиту сум ПДВ за податковими накладними, виданими на адресу позивача його контрагентом - ТОВ «Приватна охоронна фірма «Тріумф» і мають істотне значення для правильного вирішення справи.

З матеріалів справи вбачається, що всі придбані матеріали у ТОВ «Приватна охорона «Тріумф», згідно товарно-транспортними накладними, перевозились з м. Києва, вул. Байкова, буд № 7.

Для підтвердження факту транспортування придбаного у ТОВ «Приватна охорона «Тріумф» товару позивачем надано наступні товарно-транспортні накладні (ТТН):

№ ТТН-000016 від 20.03.2015 року (автомобіль КАМАЗ, державний номерний знак НОМЕР_1),

№ ТТН-000017 від 27.03.2015 року (автомобіль MAN з платформою Broshuis, державний номерний знак НОМЕР_4),

№ ТТН-000018 від 27.03.2015 року (автомобіль ДАФ, державний номерний знак НОМЕР_5),

№ ТТН-000019 від 27.03.2015 року (автомобіль КАМАЗ, державний номерний знак НОМЕР_1),

№ ТТН-000020 від 27.03.2015 року (автомобіль КАМАЗ, державний номерний знак НОМЕР_1),

№ ТТН-000021 від 27.03.2015 року (автомобіль ДАФ, державний номерний знак НОМЕР_2),

№ ТТН-000022 від 30.03.2015 року (автомобіль MAN з платформою Broshuis, державний номерний знак НОМЕР_4),

№ ТТН- 000023 від 30.03.2015 року (автомобіль MAN з платформою Broshuis, державний номерний знак НОМЕР_4),

№ ТТН-000024 від 30.03.2015 року (автомобіль НОМЕР_3),

№ ТТН-000025 від 30.03.2015 року (автомобіль ДАФ, державний номерний знак НОМЕР_2),

№ ТТН-000026 від 30.03.2015 року (автомобіль ДАФ, державний номерний знак НОМЕР_2),

№ ТТН-000027 від 30.03.2015 року (автомобіль ДАФ, державний номерний знак НОМЕР_2),

№ ТТН-000028 від 08.04.2015 року (автомобіль КАМАЗ, державний номерний знак НОМЕР_1),

№ ТТН-000029 від 20.04.2015 року (автомобіль КАМАЗ, державний номерний знак НОМЕР_1),

№ ТТН-000030 від 20.04.2015 року (автомобіль ДАФ, державний номерний знак НОМЕР_2),

№ ТТН-000031 від 30.04.2015 року (автомобіль ДАФ, державний номерний знак НОМЕР_2),

№ ТТН-000032 від 30.04.2015 року (автомобіль КАМАЗ, державний номерний знак НОМЕР_1),

№ ТТН-000033 від 30.04.2015 року (автомобіль КАМАЗ, державний номерний знак НОМЕР_1),

№ ТТН-000034 від 20.05.2015 року (автомобіль КАМАЗ, державний номерний знак НОМЕР_1),

№ ТТН-000035 від 20.05.2015 року (автомобіль КАМАЗ, державний номерний знак НОМЕР_1),

№ ТТН-000036 від 20.05.2015 року (автомобіль ДАФ, державний номерний знак НОМЕР_2),

№ ТТН-000037 від 20.05.2015 року (автомобіль ДАФ, державний номерний знак НОМЕР_2) (т. 1, а.с. 43-64).

В ході проведеного аналізу ТТН встановлено наступне:

30.03.2015 року здійснено 6 перевезень ТМЦ.

Три перевезення здійснено автомобілем ДАФ, державний номерний знак НОМЕР_2, причеп - НОМЕР_6, водій ОСОБА_2(перевезення шпал дерев'яних). Відстань між двома пунктами м. Київ - м. Кременчук 290,6 км. (без врахування переміщення в межах міста) в одному напрямку, та займає часу близько 4,5 години. Згідно ТТН 30.03.2015 року водій ОСОБА_2 доставив матеріали три рази до м. Кременчука на підприємство ТОВ «Кремпуть». Не враховуючи навантаження та розвантаження шпал, водій знаходився в дорозі 27 годин, (тривалість доби 24 години).

Два перевезення здійснено автомобілем MAN з платформою Broshuis, державний номерний знак НОМЕР_4, причеп НОМЕР_7, водій ОСОБА_7, а саме - перевезення шпал дерев'яних. Відстань між двома пунктами м. Київ - м. Кременчук 290,6 км. (без врахування переміщення в межах міста) в одному напрямку, та займає часу близько 4,5 години. Згідно ТТН 30.03.2015 року водій ОСОБА_7 доставив матеріали два рази до м. Кременчука на підприємство ТОВ «Кремпуть». Не враховуючи навантаження та розвантаження шпал, водій знаходився в дорозі 18 годин. Враховуючи навантаження та розвантаження шпал, водій був у дорозі та на підприємствах без відпочинку 22 години.

27.03.2015 року здійснено 5 перевезень ТМЦ.

Два з яких здійснено автомобілем ДАФ, державний номерний знак НОМЕР_2, причеп НОМЕР_6, водій ОСОБА_2 перевезення шпал дерев'яних та брусів дерев'яних просочених. Відстань між двома пунктами м. Київ - м. Кременчук 290,6 км. (без врахування переміщення в межах міста) в одному напрямку, та займає часу близько 4,5 години. Згідно ТТН 27.03.2015 року водій ОСОБА_7 доставив матеріали два рази до м. Кременчука на підприємство ТОВ «Кремпуть». Не враховуючи навантаження та розвантаження шпал, водій знаходився в дорозі 18 годин. Враховуючи навантаження та розвантаження шпал, водій був у дорозі та на підприємствах без відпочинку 22 години.

Два з яких здійснено автомобілем НОМЕР_3, причеп НОМЕР_8, водій ОСОБА_8 перевезення шпал дерев'яних. Відстань між двома пунктами м.Київ - м. Кременчук 290,6 км. (без врахування переміщення в межах міста) в одному напрямку, та займає часу близько 4,5 години. Згідно ТТН водій ОСОБА_7 27.03.2015 року доставив матеріали два рази до м. Кременчука на підприємство ТОВ "Кремпуть". Не враховуючи навантаження та розвантаження шпал, водій знаходився в дорозі 18 годин. Враховуючи навантаження та розвантаження шпал, водій був у дорозі та на підприємствах без відпочинку 22 години.

30.04.2015 року здійснено 3 перевезення, 2 з яких здійснено автомобілем КАМАЗ, державний номерний знак НОМЕР_1, причеп НОМЕР_8, водій ОСОБА_8 перевезення шпал дерев'яних, та брусів дерев'яних просочених. Відстань між двома пунктами м. Київ - м. Кременчук 290,6 км. (без врахування переміщення в межах міста) в одному напрямку, та займає часу близько 4,5 години. Згідно ТТН 30.03.2015 року водій ОСОБА_8 30.04.2015 року доставив матеріали два рази до м. Кременчука на підприємство ТОВ "Кремпуть". Не враховуючи навантаження та розвантаження шпал, водій знаходився в дорозі 18 годин. Враховуючи навантаження та розвантаження шпал, водій був у дорозі та на підприємствах без відпочинку 22 години.

20.05.2015 року здійснено 4 перевезення, 2 з яких здійснено автомобілем ДАФ, державний номерний знак НОМЕР_2, причеп НОМЕР_6, водій ОСОБА_2 перевезення шпал дерев'яних та брусів дерев'яних просочених. Відстань між двома пунктами м. Київ - м. Кременчук 290,6 км. (без врахування переміщення в межах міста) в одному напрямку, та займає часу близько 4,5 години. Згідно ТТН 20.05.2015 року водій ОСОБА_7 20.05.2015 року доставив матеріали два рази до м. Кременчука на підприємство ТОВ «Кремпуть». Не враховуючи навантаження та розвантаження шпал, водій знаходився в дорозі 18 годин. Враховуючи навантаження та розвантаження шпал, водій був у дорозі та на підприємствах без відпочинку 22 години.

Два з яких здійснено автомобілем КАМАЗ, державний номерний знак НОМЕР_1, причеп НОМЕР_8, водій ОСОБА_8 перевезення шпал дерев'яних. Відстань між двома пунктами м. Київ - м. Кременчук 290,6 км. (без врахування переміщення в межах міста) в одному напрямку, та займає часу близько 4,5 години. Згідно ТТН 20.05.2015 року водій ОСОБА_7 доставив матеріали два рази до м. Кременчука на підприємство ТОВ «Кремпуть». Не враховуючи навантаження та розвантаження шпал, водій знаходився в дорозі 18 годин. Враховуючи навантаження та розвантаження шпал, водій був у дорозі та на підприємствах без відпочинку 22 години.

Згідно товарно-транспортних накладних всі поставки вищеперерахованого товару здійснювалися за адресою: м. Київ, Голосіївський р-н, вул. Байкова, буд. 7, відповідно постанови слідчого та автоматизованої системи АІС «Податковий блок» підприємство ТОB «Приватна охорона «Тріумф» не знаходиться за даною адресою, не має складський приміщень, тому даний факт унеможливлює наявність операцій з купівлі матеріалів.

Колегія суддів відзначає, що позивач не надав судам першої та апеляційної інстанцій заслуговуючи на увагу пояснень з приводу вищезазначених обставин транспортування у тому числі стосовно завантаження, розвантаження, перевезення товарно-матеріальних цінностей 27.03.2015 року, 30.03.2015 року, 30.04.2015 року та 20.05.2015 року.

Надані на виконання вимог суду апеляційної інстанції копії договорів № 3001ТП «на виконання перевезень вантажів автомобільним транспортом» від 30.01.2015 року та № 01/01-1А «про надання транспортних послуг» від 01.01.202015 року, акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) та платіжних доручень не є беззаперечними доказами здійснення транспортування товарно-матеріальних цінностей 27.03.2015 року, 30.03.2015 року, 30.04.2015 року та 20.05.2015 року, оскільки з них неможливо встановити, що виконано саме ці перевезення, платіжні документи також не дають змогу індентифікувати, що оплата здійснювалась саме за ці отримані послуги перевезення товарно-матеріальних цінностей.

Крім того, судом першої інстанції не враховано встановленого органом досудового слідства (в рамках кримінального провадження № 32015100010000077) про те, що ТОВ «Приватна охорона «Тріумф» не знаходиться за адресою, визначною в первинній документації щодо оформлення господарських відносин з ТОВ «КРЕМПУТЬ».

Таким чином, враховуючи наведені обставини, колегія суддів погоджується з висновком контролюючого органу про сумнівність фактичного постачання та придбання товару позивачем у ТОВ «Приватна охорона «Тріумф» та вважає, що заявлені позовні вимоги ТОВ «КРЕМПУТЬ» задоволенню не підлягають.

З урахуванням вищезазначеного в його сукупності, оскільки судом першої інстанції не повно з'ясовані обставини справи, що мають значення для справи, колегія суддів у межах повноважень, наданих п. 1 ч. 1 ст. 202 КАС України, приходить до висновку про необхідність задоволення апеляційної скарги Кременчуцької ОДПІ, та скасування постанови Полтавського окружного адміністративного суду від 19.04.2016 року, з прийняттям нового судового рішення про відмову у задоволенні адміністративного позову ТОВ «КРЕМПУТЬ».

Інші доводи та заперечення сторін на висновки колегії суддів не впливають.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 184, 195, 196, п. 3 ч. 1 ст. 198, 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області задовольнити.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2016 року скасувати з прийняттям нового судового рішення про відмову в задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю «КРЕМПУТЬ».

Постанова Харківського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Мельнікова Л.В.Судді(підпис) (підпис) Бартош Н.С. Донець Л.О. Повний текст постанови виготовлений та підписаний 02 серпня 2016 року.