Ухвала суду № 59450377, 04.08.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 823/367/16 Головуючий у 1-й інстанції: Рідзель О.А. Суддя-доповідач: Мельничук В.П.

У Х В А Л А

Іменем України

04 серпня 2016 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого-судді: Мельничука В.П.

суддів: Лічевецького І.О., Мацедонської В.Е.,

при секретарі: Сергійчук Л.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, згідно ст. 41 КАС України, в залі суду апеляційну скаргу Управління Держпраці у Черкаській області на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 20 травня 2016 року у справі за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Управління Держпраці у Черкаській області про визнання скасування припису, -

В С Т А Н О В И Л А:

У квітні 2016 року Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління Держпраці у Черкаській області про визнання скасування припису. Свої вимоги обґрунтовує тим, що він виконав вказаний норматив, створив робоче місце для інваліда і ввів його в дію шляхом працевлаштування інваліда за основним місцем роботи. Також, вважає, що перевірку проведено з порушенням вимог чинного законодавства України, зокрема ч. 1 ст. 6, п. 5 ст. 7, пп. 3, 6 ст. 10 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», а тому, на його думку, припис підлягає скасуванню.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 20 травня 2016 року задоволено вказаний позов. Визнано протиправним та скасовано припис Управління Держпраці у Черкаській області № 23-01-64/044-034 від 31.03.2016 року.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням Управління Держпраці у Черкаській області подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, оскільки особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не з'явились.

Розглянувши доводи апеляційних скарг, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства України, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ст. 195 КАС України рішення суду першої інстанції підлягає перегляду в апеляційному порядку в межах апеляційної скарги.

Судом першої інстанції було встановлено, що ОСОБА_2 зареєстрований як фізична особа-підприємець 27.07.1994 року (а.с.10).

Відповідачем проведено позапланову перевірку додержання законодавства з питань праці ФОП ОСОБА_3

За результатами перевірки встановлено, що протягом січня - серпня 2015 року у позивача працювало 7 осіб. У вересні 2015 року додатково працевлаштовані 7 осіб, що підтверджується повідомленням про прийняття працівника на роботу до ДПІ у м. Черкасах ГУ ДФС у Черкаській області та наказами про прийняття на роботу.

Перевіркою встановлено недотримання вимог ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» щодо виконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів.

Враховуючи виявлені під час перевірки порушення, головним державним інспектором з питань праці Лопух Т.Г. внесено припис від 31.03.2016 року № 23-01-64/044-034 з вимогою забезпечити дотримання вимог ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» щодо виконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів. Термін виконання зазначено припису - постійно.

Не погоджуючись з вказаним приписом відповідача, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що вимоги позивача є правомірними та обгрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції та вважає його обгрунтованим з огляду на наступне.

Законом, що визначає основи соціальної захищеності інвалідів в Україні і гарантує їм рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість інвалідам ефективно реалізувати права та свободи людини і громадянина та вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними можливостями, здібностями і інтересами є Закон України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні».

Відповідно до ст. 19 Закону для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця. Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення. Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог ст. 18 цього Закону.

У межах зазначених нормативів здійснюється також працевлаштування інвалідів унаслідок психічного розладу відповідно до Закону України «Про психіатричну допомогу».

Виконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній згідно з частиною першою цієї статті, вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією, у тому числі підприємством, організацією громадських організацій інвалідів, фізичною особою, яка використовує найману працю, інвалідів, для яких це місце роботи є основним.

До виконання підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, які використовують найману працю, нормативу робочих місць, визначеного згідно з частиною першою цієї статті, може бути зараховано забезпечення роботою інвалідів на підприємствах, в організаціях громадських організацій інвалідів шляхом створення господарських об'єднань підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, які використовують найману працю, та підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів з метою координації виробничої, наукової та іншої діяльності для вирішення спільних економічних та соціальних завдань. Порядок реєстрації у Фонді соціального захисту інвалідів, його відділеннях, строки подання йому звітів про зайнятість та працевлаштування інвалідів, зарахування кількості робочих місць для працевлаштування інвалідів, контролю за виконанням нормативів робочих місць та перевірки підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, щодо їх реєстрації у Фонді соціального захисту інвалідів, його відділеннях, подачі щорічного звіту, а також надання державній службі зайнятості інформації, необхідної для організації працевлаштування інвалідів, визначаються Кабінетом Міністрів України. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, з метою контролю за виконанням нормативу робочих місць, передбаченого частиною першою цієї статті, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, здійснює перевірки підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, щодо реєстрації у Фонді соціального захисту інвалідів, подання ними звітів про зайнятість та працевлаштування інвалідів, виконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів, у тому числі шляхом зарахування. Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, в яких за основним місцем роботи працює 8 і більше осіб, реєструються у відповідних відділеннях Фонду соціального захисту інвалідів за своїм місцезнаходженням і щороку подають цим відділенням звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів. Керівники підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, у разі незабезпечення виконання нормативів робочих місць для працевлаштування інвалідів, неподання Фонду соціального захисту інвалідів звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів несуть відповідальність у встановленому законом порядку.

Норматив робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів, порядок його встановлення визначаються виключно цим Законом. Якщо іншими законами встановлюються нормативи робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів, або порядок їх встановлення, відмінні від зазначених у цьому Законі, застосовуються положення цього Закону.

Судом першої інстанції було встановлено, що згідно табелів обліку використання робочого часу у період з січня по вересень 2015 року у ФОП ОСОБА_3 працювало 7 штатних працівників (а.с. 29-36).

У вересні 2015 року відбувся добір кадрів у ФОП ОСОБА_3, шляхом введення додаткових штатних одиниць, в тому числі штатної одиниці для забезпечення зайнятості інваліда.

З урахуванням всіх кадрових змін, загальна чисельність працюючих осіб у ФОП ОСОБА_3 станом на кінець вересня місяця 2015 року вже становила 14 осіб (а.с. 27-28).

Така чисельність штатних працівників зобов'язує роботодавця виконати норматив встановлений ч. 1 cт. 19 вказаного вище Закону, тобто забезпечити працевлаштування інвалідів у кількості одного робочого місця (фіксований норматив).

Судом першої інстанції було встановлено, що між позивачем та ОСОБА_5 укладено безстроковий трудовий договір від 04.09.2015 року як за основним місцем роботи з неповним робочим тижнем (а.с. 19) та прийнято на роботу на підставі наказу від 03.09.2015 року № 13 (а.с. 18).

Інвалідність ОСОБА_5 підтверджується довідками МСЕК про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, потреби у додаткових видах допомоги від 03.05.1990 року № 044559, від 29.03.2011 року серії 10 AAA № 025858; випискою із акту огляду про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, потреби у додаткових видах допомоги МСЕК від 29.03.2011 року серії 10 AAA № 025858; довідкою до акту огляду МСЕК від 29.03.2011 року серії 10 AAA № 356578 (а.с. 20-21), згідно яких ОСОБА_5 встановлено III групу інвалідності.

03.09.2015 року позивачем було направлено повідомлення до ДПІ у м. Черкасах ГУ ДФС у Черкаській області про прийняття працівника на роботу (а.с. 37).

На виконання вимог вказаного вище Закону позивачем було подано до Черкаського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів Звіти про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2015 рік (а.с. 38).

Зазначені звіти складено відповідно до наказу Міністерства праці та соціальної політики від 10.02.2007 року № 42 «Про затвердження форми звітності № 10-ПІ (річна) «Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів» та Інструкції щодо заповнення форми звітності № 10-ПІ (річна) «Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів» (далі - Інструкція).

Пунктами 3.1.-3.3. Інструкції визначено порядок відображення показнику кількості працівників у числових одиницях, зокрема, у рядку 02 відображається середньооблікова кількість штатних працівників за рік, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність.

Показник рядку 02 Звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів відображає виконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів встановленого ст. 19 Закону № 875 і визначається: відповідно до пункту 3.2 Інструкції зі статистики кількості працівників, затвердженої наказом Держкомстату України від 28.09.2005 року № 286 для роботодавців у яких працює більше 25 осіб; для роботодавців в яких працює від 8 до 25 осіб визначається як показник 1, що дорівнює 1 особі - фактично працюючому інваліду.

З огляду на фактично встановлені обставини справи суд дійшов висновку, що позивачем у повній мірі виконано вимоги ст. 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні".

Окрім того, судом першої інстанції встановлено, що постановою Придніпровського районного суду м. Черкас від 25.04.2016 року у справі № 711/3400/16-п ОСОБА_2 звільнено від адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 188-1 КУпАП у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, а провадження по справі закрито у зв'язку з тим, що ФОП ОСОБА_2 виконав норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів, встановлений № 875, у кількості, визначеній згідно з ч. 1 цієї статті., тому в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 188-1 КУпАП України. Зазначена постанова набрала законної сили 06.05.2016 року.

Відповідно до ч. 4 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України вирок суду у кримінальному провадженні або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Оскільки Придніпровським районним судом м. Черкас встановлено факт виконання ФОП ОСОБА_2 нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, встановлений ст. 19 зазначеного вище Закону, то колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що оскаржуваний припис підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Крім цього, колегія суддів зауважує про те, що відповідно до Положення про Державну інспекцію України з питань праці, затвердженого Указом Президента України від 16 січня 2013 року № 19/2013, яким визначено правові засаді діяльності та функції відповідача, не передбачено наявність у останнього компетенції на проведення спірної перевірки.

Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, доводи апеляційної скарги спростовуються наведеним вище, а тому підстави для її задоволення відсутні.

За змістом ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 2, 41, 159, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Управління Держпраці у Черкаській області - залишити без задоволення, а постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 20 травня 2016 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий-суддя: В.П. Мельничук

Судді: І.О. Лічевецький

В.Е. Мацедонська

Повний текст виготовлено 04.08.2016 року.

Головуючий суддя Мельничук В.П.

Судді: Мацедонська В.Е.

Лічевецький І.О.