Ухвала суду № 59450360, 04.08.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 825/1075/16 Головуючий у 1-й інстанції: Бородавкін С.В. Суддя-доповідач: Грибан І.О.

У Х В А Л А

Іменем України

04 серпня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючий-суддя Грибан І.О.

судді Беспалов О.О., Кучма А.Ю.

за участі :

секретар с/з Кузик М.А.

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 29 червня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Чернігівського прикордонного загону Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України про визнання протиправними та скасування наказів, зобов'язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся в суд з позовом до Чернігівського прикордонного загону Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України, в якому просив:

- визнати протиправними та скасувати накази відповідача від 14.03.2016 № 113-КП та від 08.04.2016 № 161-КП в частині позбавлення його премії;

- зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити йому премію за березень 2016 року в сумі 2128,00 грн., премію за квітень 2016 року в сумі 851,20 грн. та недоплачену частину грошової допомоги на оздоровлення за 2016 рік в сумі 2128,00 грн. (всього 5107,20 грн.);

- зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити йому індексацію грошового забезпечення за період проходження військової служби з липня 2015 року по квітень 2016 року та компенсацію суми індексації грошового забезпечення відповідно до Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати".

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 29 червня 2016 року адміністративний позов задоволено частково: зобов'язано Чернігівський прикордонний загін Північного регіонального управління Державної Прикордонної служби України (код ЄДРПОУ 14321765) нарахувати та виплатити ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) індексацію грошового забезпечення за період проходження військової служби з липня 2015 року по квітень 2016 року. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із постановою суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог, позивач подав апеляційну скаргу з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог про визнання протиправними та скасування наказів відповідача від 14.03.2016 № 113-КП та від 08.04.2016 № 161-КП в частині позбавлення його премії та зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити йому премію за березень 2016 року в сумі 2128,00 грн., премію за квітень 2016 року в сумі 851,20 грн. та недоплачену частину грошової допомоги на оздоровлення за 2016 рік в сумі 2128,00 грн. (всього 5107,20 грн.) та прийняти нову, якою позовні вимоги в цій частині задовольнити.

Сторони, належним чином повідомлені, в судове засідання на апеляційний розгляд не з'явилися. Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення справи, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, колегія суддів вважає що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що 20.04.2012 між позивачем та начальником Навчального центру полковником ОСОБА_4, який діє відповідно до п. 29 Положення про проходження громадянами України військової служби в Державній прикордонній службі України, укладено контракт про проходження громадянами України військової служби в Державній прикордонній службі України.

ОСОБА_3, на підставі контракту від 20.04.2012 проходив військову службу у Чернігівському прикордонному загоні Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України на посаді старшого техніка відділу прикордонної служби "Дніпровське". Контракт укладено на 3 роки.

Відповідно до Закону України "Про військовий обов'язок та військову службу", Положення про проходження громадянами України військової служби в Державній прикордонній службі України, наказом начальника Чернігівського ПЗ "По особовому складу" від 12.04.2016 № 79-ос старшого сержанта ОСОБА_3 виключено зі списків особового складу загону, всіх видів забезпечення як такого, який звільнений з військової служби згідно п. "и" (у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем) ч. 6 (із застосуванням ч. 8) ст. 26 у запас, без права носіння військової форми одягу, з 12.04.2016.

20.04.2016 та 19.05.2016 ОСОБА_3 звернувся до Чернігівського ПЗ із заявами, в яких просив відповідача, в тому числі, надати: детальний розрахунок нарахованого та виплаченого йому грошового забезпечення, матеріальної допомоги на оздоровлення за 2016 рік, розрахунок виплаченої індексації за 2015-2016 роки та у разі зменшення в березні-квітні 2016 року грошового забезпечення - причини такого зменшення.

Листами від 29.04.2016 № 30/1259 та від 25.05.2016 № 11/1496 відповідач повідомив, що в березні-квітні 2016 року до складу грошового забезпечення ОСОБА_3 була нарахована премія 2128,00 грн. та 851,20 грн. (280% від посадового окладу), однак останній був її позбавлений на підставі наказів Чернігівського ПЗ від 14.03.2016 № 13-КП та від 08.04.2016 № 161-КП.

Також, позивачу виплачена грошова допомога на оздоровлення в сумі 1896,00 грн. та роз'яснено, що її розмір залежить від місячного грошового забезпечення. Оскільки позивач у березні 2016 року був позбавлений премії, це вплинуло на розмір вищевказаної грошової допомоги.

Стосовно розрахунку ОСОБА_3 індексації грошових доходів за 2015-2016 роки повідомлено, що кошторисні призначення Державної прикордонної служби України на 2015 рік дозволили здійснити видатки на виплату індексації грошових доходів персоналу по червень 2015 року. Тому, позивачу, як і іншим військовослужбовцям Державної прикордонної служби, індексація була нарахована та виплачена по червень 2015 року.

У 2016 році індексація грошових доходів персоналу Державної прикордонної служби не проводилась з вищезазначених причин.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції вважав, що позовні вимоги ОСОБА_3 в частині зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити йому індексацію грошового забезпечення за період проходження військової служби з липня 2015 року по квітень 2016 року є правомірними.

Разом з тим, приймаючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог про визнання протиправними та скасування наказів відповідача від 14.03.2016 № 113-КП та від 08.04.2016 № 161-КП в частині позбавлення його премії; зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити йому премію за березень 2016 року в сумі 2128,00 грн., премію за квітень 2016 року в сумі 851,20 грн. та недоплачену частину грошової допомоги на оздоровлення за 2016 рік в сумі 2128,00 грн., суд першої інстанції виходив з відсутності підстав для їх задоволення.

Позивач вважає зазначені накази протиправними оскільки, позбавлення премії здійсненно без проведення службового розслідування та встановлення факту неналежного виконання службових обов'язків.

Колегія суддів, розглядаючи справу в межах доводів апеляційної скарги, дійшла висновку про обґрунтованість та правомірність висновків суду першої інстанції та вважає за необхідне звернути увагу на наступне.

Відповідно до частини першої, другої та четвертої статті 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, пов'язаній із захистом Вітчизни. Порядок проходження громадянами України військової служби, їх права та обов'язки визначаються цим Законом, відповідними положеннями про проходження військової служби громадянами України, які затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами. Одним із видів військової служби є військова служба за контрактом.

Сутність військової дисципліни, обов'язки військовослужбовців щодо її додержання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, права командирів щодо їх застосування, а також порядок подання і розгляду заяв, пропозицій та скарг визначає Закону України від 24.03.1999 № 551-ХIV "Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України".

Дія Дисциплінарного статуту Збройних Сил України поширюється на Державну прикордонну службу України, Службу безпеки України, Національну гвардію України та інші військові формування, створені відповідно до законів України, Державну спеціальну службу транспорту, Державну службу спеціального зв'язку та захисту інформації України.

Відповідно до ст. 1 Дисциплінарного статуту військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених військовими статутами та іншим законодавством України.

Згідно із ст. 6 Дисциплінарного статуту право командира - віддавати накази і розпорядження, а обов'язок підлеглого - їх виконувати, крім випадку віддання явно злочинного наказу чи розпорядження. Наказ має бути виконаний сумлінно, точно та у встановлений строк.

У разі непокори чи опору підлеглого командир зобов'язаний для відновлення порядку вжити всіх передбачених законами та військовими статутами заходів примусу аж до арешту винного й притягнення його до кримінальної відповідальності.

Застосовувати заохочення та накладати дисциплінарні стягнення можуть тільки прямі командири та командири, визначені в розділі 3 цього Статуту (ст. 7 Дисциплінарного статуту).

Відповідно до ст. 45 Дисциплінарного статуту у разі невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцем своїх службових обов'язків, порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку командир повинен нагадати йому про обов'язки служби, а за необхідності - накласти дисциплінарне стягнення.

Статтею 84 Дисциплінарного статуту визначено, що прийняттю рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування. Воно проводиться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини.

Відповідно до ст. 85 Дисциплінарного статуту службове розслідування призначається письмовим наказом командира, який вирішив притягти військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності.

Підстави, порядок призначення і проведення службового розслідування за фактами невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцями своїх службових обов'язків, порушення військової дисципліни, порядку несення служби або громадського порядку визначено Інструкцією про порядок проведення службового розслідування у Державній прикордонній службі України, затвердженої наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України від 14.02.2005 № 111 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 23.02.2005 за № 261/10541.

Відповідно до пункту 17 вказаної Інструкції розслідування має встановити: наявність чи відсутність події, з приводу якої було призначено розслідування, та її обставини (час, місце) і наслідки; осіб, з вини яких трапилася подія, та осіб, дії чи бездіяльність яких сприяли шкідливим наслідкам або створювали загрозу для їх спричинення; наявність причинного зв'язку між подією, з приводу якої було призначено службове розслідування, та неправомірними діями військовослужбовця; конкретні неправомірні дії або бездіяльність військовослужбовця, який вчинив правопорушення; вимоги законів чи інших нормативно-правових актів та керівних документів або посадових інструкцій, які було порушено; ступінь провини кожної з осіб, причетних до правопорушення; форму провини (навмисно чи з необережності) та мотиви протиправної поведінки військовослужбовця і його ставлення до скоєного; причини правопорушення та умови, що сприяли правопорушенню; чи вчинено правопорушення під час виконання військовослужбовцем службових обов'язків.

Пунктом 2 Інструкції визначено перелік обов'язкових підстав за яких проводиться службове розслідування:

- невиконання або неналежного виконання військовослужбовцем службових обов'язків, що загрожувало життю і здоров'ю особового складу, цивільних осіб - або заподіяло їм матеріальну чи моральну шкоду;

- невиконання або недбалого ставлення до виконання вимог наказів та інших керівних документів, що негативно вплинуло на стан виконання покладених на орган Державної прикордонної служби завдань;

- у разі поранення або смерті, що сталися внаслідок застосування військовослужбовцем фізичного впливу і спеціальних засобів, а також у разі застосування зброї до інших військовослужбовців чи цивільного населення;

- порушення порядку та правил несення служби в прикордонному наряді;

- недозволеного розголошення змісту або втрати службових документів;

- у разі вчинення правопорушення, що містить ознаки злочину або корупційного діяння.

Зазначений перелік є виключний.

Отже, проведення службового розслідування з метою притягнення до дисциплінарної відповідальності у разі невиконання без поважних причин доручень керівництва не є обов'язковим.

Натомість, відповідно до п. 3.5.6. Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затвердженої наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України від 20.05.2008 № 425 начальник (командир) органу Держприкордонслужби має право позбавляти військовослужбовців премії повністю або частково за:

- невихід на службу без поважних причин;

- появу на службі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп'яніння;

- порушення статутних правил несення служби в прикордонному наряді, у варті, добовому наряді, під час бойового чергування (бойової служби);

їх особисті незадовільні показники в професійній та гуманітарній підготовці;

- порушення передбачених законодавством вимог щодо забезпечення охорони державної таємниці;

- порушення та упущення, які призвели до аварій, подій, пов'язаних із загибеллю людей, поломок військової техніки й озброєння, пошкодження майна, інших матеріальних збитків, вчинення злочинів, а також завдання шкоди здоров'ю військовослужбовців;

- несвоєчасну і неякісну підготовку звітних документів;

- порушення без поважних причин термінів виконання доручень керівництва, рішень колегії, наказів Адміністрації Держприкордонслужби України.

Судом першої інстанції встановлено, що пунктами 10 та 9 наказів начальника Чернігівського ПЗ від 14.03.2016 № 113-КП "Про виплату премії військовослужбовцям у березні 2016 року" та від 08.04.2016 № 161-КП "Про виплату премії військовослужбовцям у квітні 2016 року" позивача, на підставі рапортів начальника відділу прикордонної служби "Дніпровське" капітана ОСОБА_5 від 04.03.2016 та 31.03.2016, за невиконання без поважних причин доручень керівництва загону, відділу позбавлено позивача премії на 100% від нарахованої суми у березні-квітні 2016 року

Разом з тим, позивач , вважаючи протиправними накази про позбавлення його премії не наводить жодних доводів щодо наявності/відсутності фактів неналежного виконання службових обов'язків.

За таких підстав, колегія суддів вважає накази начальника Чернігівського ПЗ від 14.03.2016 № 113-КП "Про виплату премії військовослужбовцям у березні 2016 року" та від 08.04.2016 № 161-КП "Про виплату премії військовослужбовцям у квітні 2016 року" в частині позбавлення позивача премії прийнятими на підставі та в межах чинного законодавства, а тому позовні вимоги в зазначеній частині задоволенню не підлягають.

Колегія суддів також погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскільки вимога про зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу премії за березень 2016 року в сумі 2128,00 грн., премії за квітень 2016 року в сумі 851,20 грн. та недоплаченої частину грошової допомоги на оздоровлення за 2016 рік (тобто, з урахуванням сум премії, що було позбавлено позивача) в сумі 2128,00 грн. є взаємопов'язаними, то у задоволенні останніх необхідно відмовити.

Відповідно до ч. 1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення першої інстанції в межах апеляційної скарги.

На підставі вищенаведеного колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційних скарг не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеній постанові, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - залишити без задоволення, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 29 червня 2016 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий-суддя І.О.Грибан

Суддя О.О.Беспалов

Суддя А.Ю. Кучма

Повний текст виготовлено - 04.08.2016.

Головуючий суддя Грибан І.О.

Судді: Кучма А.Ю.

Беспалов О.О.