Ухвала суду № 59450263, 01.08.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/4688/16 Головуючий у 1-й інстанції: Данилишин В.М.

Суддя-доповідач: Ісаєнко Ю.А.

У Х В А Л А

Іменем України

01 серпня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Ісаєнко Ю.А.;

суддів: Губської Л.В., Федотова І.В.,

за участю секретаря: Чорної Н.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги ОСОБА_2 та Київської міської ради на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 червня 2016 року у адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Будконсалтинг - інвест» до Київської міської ради, про визнання протиправним та скасування рішення від 23 липня 2015 року №759/1623,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва із позовом до Київської міської ради, в якому просив суд визнати протиправним та скасувати рішення від 23 липня 2015 року №759/1623 «Про розірвання договору оренди земельної ділянки площею 1,0649 га на проспекті Науки, 42-а, укладеного між Київською міською радою та ТОВ «Будконсалтинг - інвест» від 09.11.2006 №79-6-00448».

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 червня 2016 року позов задоволено.

Не погоджуючись із вказаною постановою, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу з підстав порушення судом першої інстанції норм процесуального права, в який просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 червня 2016 року та ухвалити в нове судове рішення про закриття провадження.

Також, не погоджуючись із вказаною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу з підстав порушення судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, в який просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 червня 2016 року та ухвалити в нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.

В судовому засіданні представники апелянтів підтримали вимоги апеляційних скарг та просили їх задовольнити.

Представник позивача у судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги посилаючись на те, що судом першої інстанції було ухвалене законне та обґрунтоване рішення, а підстави для його зміни чи скасування відсутні.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, рішенням Київської міської ради від 23.07.2015 №759/1623 розірвано договір оренди земельної ділянки площею 1,0649 га на проспекті Науки, 42-а від 09.11.2006 року №79-6-00448, укладеного між Київською міською радою та ТОВ «Будконсалтинг - інвест»; надано зазначеній земельній ділянці статус скверу; внесено зміни до Програми розвитку зеленої зони міста Києва до 2010 року та концепції формування зелених насаджень в центральній частині міста, затверджених рішенням Київської міської ради від 19.07.2005 року №806/3381, а саме: додано сквер згідно з пунктом 1 цього рішення до переліку скверів Голосіївського району; Київське комунальне об'єднання зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень «Київзеленбуд» зобов'язано здійснити відповідні організаційно - правові заходи щодо оформлення права користування земельною ділянкою площею 1,0649 га на проспекті Науки, 42-а; зобов'язано Виконавчий орган Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) вчинити відповідні дії для зняття з реєстрації договору оренди та проінформувати ТОВ «Будконсалтинг-інвест» про прийняття цього рішення.

Підставою розірвання договору є невиконання пункту 8.4 договору оренди земельної ділянки від 09.11.2006 №79-6-00448 в частині не вирішення питання майнових відносин в установленому порядку до закінчення оформлення дозвільної документації на будівництво виключно за рахунок ТОВ «Будконсалтинг - інвест»; несплата орендної плати.

Позивач просить визнати протиправним та скасувати зазначене рішення від 23 липня 2015 року №759/1623, оскільки він сумлінно виконував свої зобов'язання щодо сплати орендної плати з моменту отримання в оренду земельної ділянки по сьогодення, що свідчить про відсутність підстав для розірвання договору в односторонньому порядку на підставі пункту 11.4 вказаного договору.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку про протиправність рішення Київської міської ради від 23 липня 2015 року №759/1623.

Проте, колегія суддів вважає, що в даному випадку справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства з наступних підстав.

Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження (частина друга вказаної статті).

Вжитий у КАС України термін - суб'єкт владних повноважень, означає орган державної влади, орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини першої статті 3 Кодексу).

Згідно пункту 1 частини другої статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

Згідно зі статтею 15 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства. Законом може бути передбачено розгляд інших справ за правилами цивільного судочинства.

Пунктом 10 частини другої статті 16 ЦК України передбачено, що способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Також, відповідно до пунктів 1 та 6 частини першої статті 12 ГПК України господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав, крім, зокрема спорів, що виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції Конституційного Суду України та адміністративних судів; справи у спорах, що виникають із земельних відносин, в яких беруть участь суб'єкти господарської діяльності, за винятком тих, що віднесено до компетенції адміністративних судів.

З матеріалів справи вбачається, що 23 липня 2015 року Київською міською радою прийнято рішення №759/1623 «Про розірвання договору оренди земельної ділянки площею 1,0649 га на проспекті Науки, 42-а, укладеного між Київською міською радою та ТОВ «Будконсалтинг - інвест», від 09.11.2006 №79-6-00448».

Колегія суддів вважає, що у разі прийняття суб'єктом владних повноважень рішення про передачу земельних ділянок у власність чи оренду (тобто ненормативного акта, який вичерпує свою дію після його реалізації), подальше оспорювання правомірності набуття фізичною чи юридичною особою спірної земельної ділянки має вирішуватися у порядку цивільної (господарської) юрисдикції, оскільки виникає спір про право цивільне.

За таких обставин, за змістом статті 12 Господарського процесуального кодексу України та статті 15 Цивільного процесуального кодексу України спори, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні договорів розглядаються в порядку господарського чи цивільного судочинства, в залежності від суб'єктного складу учасників.

На думку колегії суддів, у відносинах, які склалися між сторонами, відповідач діяв як учасник договірних правовідносин.

Натомість, під час розгляду справи суд першої інстанції посилаючись на положення статті Закону України «Про оренду землі», вимоги пунктів договору про оренду землі, встановив, що доказів, які б свідчили про порушення позивачем системності сплати орендної плати відповідачем не надані; позивача на порушення вимог договору не було проінформовано про розірвання договору.

Отже, даний спір позбавлений ознак публічно - правового, а тому не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, що відповідно до пункту 1 частини першої статті 157 КАС України є підставою для закриття провадження.

Згідно пункту 1 частини першої та частини другої статті 157 КАС України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства. Якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз'яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ.

Тому, колегія суддів вважає за необхідне роз'яснити позивачу, що із даним позовом він може звернутися в порядку господарського судочинства.

Відповідно до пункту 1 статті 203 КАС України постанова суду першої інстанції скасовується в апеляційному порядку і провадження у справі закривається з підстав, встановлених відповідно статтею 157 цього Кодексу.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з закриттям провадження.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 203, 205, 207 КАС України, суд апеляційної інстанції, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Апеляційну скаргу Київської міської ради задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 червня 2016 року скасувати та провадження у справі закрити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

(Ухвалу у повному обсязі складено 04.08.2016 року)

Головуючий суддя: Ю.А. Ісаєнко

Суддя: Л.В. Губська

Суддя: І.В. Федотов

Головуючий суддя Ісаєнко Ю.А.

Судді: Губська Л.В.

Федотов І.В.