Ухвала суду № 59450257, 02.08.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 823/497/16 Головуючий у 1-й інстанції:Гаврилюк В.О. Суддя-доповідач: Оксененко О.М.

У Х В А Л А

Іменем України

02 серпня 2016 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Оксененка О.М.,

суддів - Губської Л.В., Федотова І.В.,

при секретарі - Пономаренко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Черкаської обласної державної адміністрації на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 08 червня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Черкаської обласної державної адміністрації про визнання протиправним та скасування рішення,

В С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_2 звернулася до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Черкаської обласної державної адміністрації про визнати протиправним та скасувати рішення комісії Черкаської обласної державної адміністрації з питань видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, оформлене протоколом № 7 від 24.09.2015, про визнання посвідчення категорії 4 НОМЕР_1, виданого 08.06.2015 управлінням соціального захисту населення Катеринопільської РДА ОСОБА_2 недійсним.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 08 червня 2016 року позовні вимоги задоволено в повному обсязі.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, як таку, що ухвалена з неповним врахуванням всіх обставин по справі, порушенням норм матеріального права та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів відповідно до ч.4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 04 березня 1993 року позивачеві видане посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 4 категорії НОМЕР_2, а 08.06.2015 виданий дублікат посвідчення НОМЕР_1.

07 липня 2015 року позивач звернулася до управління Пенсійного фонду України в Катеринопільському районі Черкаської області із заявою № 487 щодо призначення пенсії за віком із зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Листом від 02 жовтня 2015 року № 3466/03 управління Пенсійного фонду України в Катеринопільському районі Черкаської області повідомило ОСОБА_2 про те, що рішенням комісії Черкаської облдержадміністрації з питань видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, оформлене протоколом № 7 від 24.09.2015, посвідчення категорії 4 НОМЕР_1 визнано недійсним у зв'язку з недостатнім періодом проживання (роботи) на території зони посиленого радіоекологічного контролю.

Вважаючи вказане рішення відповідача протиправним, позивач звернулася до суду з даним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем підтверджено факт проживання у зоні посиленого радіоекологічного контролю не менше чотирьох років станом на 01.01.1993.

Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 9 Закону України від 28.02.1991 № 796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - Закон №796-XII ) особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, є:

1) учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС - громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації аварії та її наслідків;

2) потерпілі від Чорнобильської катастрофи - громадяни, включаючи дітей, які зазнали впливу радіоактивного опромінення внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 11 Закону №796-XII до потерпілих від Чорнобильської катастрофи належать: особи, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у цій зоні не менше чотирьох років.

Відповідно до пункту 4 ч. 1 ст. 14 Закону №796-XII встановлено, що для встановлення пільг і компенсацій визначаються такі категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи: особи, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у цій зоні не менше чотирьох років, - категорія 4.

Згідно з ст. 55 Закону №796-XII пенсії зі зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» надаються потерпілим від Чорнобильської катастрофи, зокрема особам, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні посиленого радіологічного контролю за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 4 років.

Підставами для визначення статусу потерпілих від Чорнобильської катастрофи, які проживають або працюють на забруднених територіях, є довідка про період проживання, роботи на цих територіях (ч. 3 ст. 15 Закону №796-XII).

Видача довідок про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення, про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами, установами та організаціями (військкоматами), а про період проживання на територіях радіоактивного забруднення, евакуацію, відселення, самостійне переселення - органами місцевого самоврядування (ч. 4 ст. 15 Закону №796-XII).

Згідно ч. 1 ст. 65 Закону № 796-XII учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілим від Чорнобильської катастрофи видаються посвідчення, виготовлені за зразками, затвердженими Кабінетом Міністрів України.

Видача посвідчень провадиться спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською і Севастопольською міськими державними адміністраціями за поданням районних державних адміністрацій (ч. 4 ст. 65 Закону № 796-XII ).

Порядок видачі посвідчень встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 2 Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.01.1997 № 51 (далі - Порядок) встановлено, що посвідчення є документом, що підтверджує статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надає право користуватися пільгами й компенсаціями, встановленими Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», іншими актами законодавства.

Відповідно до п. 6 Порядку особам, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 р. прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у цій зоні не менше чотирьох років, і віднесеним до категорії 4, видаються посвідчення коричневого кольору, серія В.

Абзацом 3 п. 10 Порядку передбачено, що посвідчення видаються особам, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 р. прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у цій зоні не менше чотирьох років, - на підставі довідки встановленого зразка (додаток № 7).

Згідно абз. 5 п. 12 Порядку у разі встановлення факту необґрунтованої видачі посвідчення відповідної категорії посвідчення на підставі рішення комісії підлягає вилученню.

Так, як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_2 з 21 січня 1988 року по 14 листопада 1988 року зареєстрована і проживала в АДРЕСА_3. З 14 листопада 1988 року по 12 травня 1992 року позивач була зареєстрована в с. Розсохуватка, але проживала без реєстрації в АДРЕСА_1. З 12 травня 1992 року по даний час позивач зареєстрована і проживає в АДРЕСА_2. На підтвердження вказаного, матеріали справи містять довідку Єрківської селищної ради Катеринопільського району Черкаської області № 3003 від 18.09.2015.

Також в підтвердження того, що позивач проживала у зоні посиленого радіоекологічного контролю не менше чотирьох років станом на 01.01.1993 в матеріалах справи наявні копії письмових пояснень свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4, копія довідки Єрківської лікарської амбулаторії від 09.11.2015 видана ОСОБА_2 про те, що її дитина ОСОБА_5 знаходилася на «Д» обліку у Єрківській амбулаторії з 22.01.1988, де і проживає по даний час та копія записів в медичній картці її дитини ОСОБА_5, копія будинкової книги для прописки громадян, що проживають в смт. Єрки Катеринопільського району Черкаської області, копія трудової книжки позивача, копія свідоцтва про народження її дитини ОСОБА_5

Встановлені вище обставини свідчать про достатній період проживання (роботи) позивача на території зони посиленого радіоекологічного контролю (станом на 01.01.1993 більше 4 років), та про наявність у неї права мати статус потерпілої від Чорнобильської катастрофи, який підтверджується відповідним посвідченням.

Таким чином, рішення комісії Черкаської обласної державної адміністрації з питань видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, оформлене протоколом № 7 від 24.09.2015, про визнання посвідчення категорії 4 НОМЕР_1, виданого 08.06.2015 управлінням соціального захисту населення Катеринопільської РДА ОСОБА_2 недійсним є протиправним та підлягає скасуванню.

Стосовно посилань апелянта на те, що позивачем пропущено шестимісячний строк звернення до суду, встановлений ч.2 ст. 99 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

У відповідності до ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Так, відповідач зазначає, що про існування оскаржуваного рішення позивач дізналася ще з листа УПФУ в Катеринопільському районі Черкаської області від 02 жовтня 2015 року № 3466/03, проте з даним позовом до суду про його оскарження ОСОБА_2 звернулася лише 12 травня 2016 року.

Колегія суддів з цього приводу зазначає, що як вбачається з матеріалів справи, позивач, після отримання 02 жовтня 2015 року зазначеного вище листа УПФУ з відмовою в призначенні їй пенсії із зниженням пенсійного віку, безпосередньо з причин визнання недійсним її посвідчення особи, яка постійно проживає на території посиленого радіологічного контролю (4 категорії), оскаржила вказану відмову до суду.

Свій позов ОСОБА_2 обґрунтовувала тим, що внаслідок незаконних дій саме з боку УПФУ в Катеринопільському районі Черкаської області її посвідчення було безпідставно визнано недійсним.

24 березня 2016 року постановою Катеринопільського районного суду Черкаської області в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 було відмовлено в зв'язку з не оскарженням нею рішення комісії Черкаської обласної державної адміністрації з питань видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, оформленого протоколом № 7 від 24.09.2015, про визнання посвідчення категорії 4 НОМЕР_1, виданого 08.06.2015 управлінням соціального захисту населення Катеринопільської РДА ОСОБА_2 недійсним, в зв'язку з чим позивач, в межах шестимісячного строку, звернулася з вказаним позовом до суду.

Таким чином, ОСОБА_2 не було пропущено строк звернення до суду, встановлений ч.2 ст.99 КАС України.

З огляду на вищенаведене, колегія суддів зазначає, що оскільки відповідачем не було доведено законності та обґрунтованості прийнятого ним рішення, суд першої інстанції дійшов правильних висновків про обґрунтованість позовних вимог.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, п. 1 ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Черкаської обласної державної адміністрації залишити без задоволення, а постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 08 червня 2016 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Оксененко О.М.

Судді: Губська Л.В.

Федотов І.В.