Ухвала суду № 59448764, 01.08.2016, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

У Х В А Л А

01 серпня 2016 року м. Київ № 826/9115/16

Окружний адміністративний суд міста Києва, у складі головуючого судді Іщука І.О., суддів Вовка П.В. та Кобилянського К.М. розглянувши в порядку письмового провадження питання про закриття провадження у справі за позовом Першого віце-прем'єр-міністра України - Міністра економічного розвитку і торгівлі України Кубіва Степана Івановича до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання протиправними дій,-

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Міністерство економічного розвитку і торгівлі України з адміністративним позовом до Головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Артемчука Тараса Володимировича (далі також - державний виконавець, відповідач) про визнання протиправними дії відповідача щодо звернення з поданням (повідомленням) від 25 квітня 2016 року № 20.1-346/14 про кримінальне правопорушення до Печерського РУ головного управління Національної поліції в м. Києві.

Ухвалою суду від 27 липня 2016 року було замінено неналежних позивача та відповідача у справі на належних - Першого віце-прем'єр-міністра України - Міністра економічного розвитку і торгівлі України Кубіва Степана Івановича та Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України відповідно.

Головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Артемчуком Т.В., було подано до суду клопотання про закриття провадження у даній справі з огляду на її непідсудність адміністративному суду. Таке клопотання обґрунтовано тим, що позивач є боржником у виконавчому провадженні, в межах якого вчинені оскаржувані дії, відкритому на підставі виконавчого документу виданого судом загальної, а не адміністративної юрисдикції.

При цьому суд враховує, що згідно з наявною в матеріалах справи копією довіреності №20.22/705 від 30 грудня 2015 року, Головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Артемчука Тараса Володимировича уповноважено представляти інтереси, в тому числі, Міністерства юстиції України в особі Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України у судових органах з усіма правами, що надані відповідній стороні справи.

Вирішуючи питання про наявність підстав для закриття провадження в даній адміністративній справі, суд виходить з наступного.

Під час розгляду даної справи в порядку письмового провадження, рішення про перехід до якого було прийнято у судовому засіданні 22 липня 2016 року у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, та отримання судом клопотання від Міністерства економічного розвитку і торгівлі України про здійснення розгляду справи без його представника, судом, за згодою Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, висловленою в письмовому уточненні до адміністративного позові від 27 липня 2016 року, було здійснено заміну первинного позивача - Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, на належного - Першого віце-прем'єр-міністра України - Міністра економічного розвитку і торгівлі України Кубіва Степана Івановича.

Відповідно до п. 1 ч. 1 статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Рівненського міського суду від 23 грудня 2015 року у справі № 569/12305/15-ц за позовом ОСОБА_3 до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, третя особа - Державне підприємство «Рівненський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації», про поновлення на роботі в задоволені позову відмовлено.

Рішенням Апеляційного суду Рівненської області від 15 лютого 2016 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 задоволено, а зазначене рішення Рівненського міського суду скасовано, а позов ОСОБА_3 задоволено шляхом визнання незаконним та скасування наказу з особового складу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 14 липня 2015 року № 80-п «Про звільнення ОСОБА_3.», поновлено ОСОБА_3 на посаді генерального директора Державного підприємства «Рівненський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» з 14 липня 2015 року.

На виконання рішення Апеляційного суду Рівненської області від 15 лютого 2016 року Рівненський міський суд 25 лютого 2016 року видав виконавчий лист, який було прийнято до виконання відповідачем, на підставі чого відкрито виконавче провадження ВП № 50416655, про що винесено відповідну постанову від 09 березня 2016 року.

Відповідач звернувся до Печерського РУ Головного управління Національної поліції в м. Києві з поданням (повідомленням) про кримінальне правопорушення від 25 квітня 2016 року № 20.1-346/14, в якому просив порушити кримінальне провадження за фактом умисного невиконання посадовими особами Міністерства економічного розвитку і торгівлі України рішення Апеляційного суду Рівненської області від 15 лютого 2016 року у справі №569/12305/15-ц, відповідальність за що передбачено статтею 382 Кримінального кодексу України, внести відомості про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно з п. 1 ч. 2 статті 17 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Зокрема, відповідно до ч. 1 статті 181 КАС України, учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Відповідно до приписів п. 2 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 3 від 13 грудня 2010 року, критеріями визначення юрисдикції судів щодо вирішення справ з приводу оскарження рішень дій чи бездіяльності органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення є юрисдикційна належність суду, який видав виконавчий документ, та статус позивача як сторони у виконавчому провадженні.

При цьому, до юрисдикції адміністративних судів належать усі справи з приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державної виконавчої служби щодо виконання судових рішень на підставі виконавчих документів, виданих судами всіх юрисдикцій, за винятком тих, які видано загальними та господарськими судами у разі звернення до суду сторін відповідного виконавчого провадження чи їхніх представників.

Як вбачається з матеріалів справи, сторонами у виконавчому провадженні № 50416655, відкритому на підставі виконавчого листа Рівненського міського суду від 25 лютого 2016 року є ОСОБА_3 та Міністерство економічного розвитку і торгівлі України.

Між тим, позивачем у даній справі є Перший віце-прем'єр-міністр України - Міністр економічного розвитку і торгівлі України Кубів С.І., який не є стороною зазначеного виконавчого провадження.

А тому, у відповідності до наведених вище вимог законодавства, суд вважає безпідставними доводи відповідача про наявність передбаченої п. 1 ч. 1 статті 157 КАС України підстави для закриття провадження у даній справі.

Крім того, на думку суду, оскаржувані в межах розгляду даної справи дії відповідача не можна вважати такими, що вчинені під час виконання такого судового рішення. При цьому суд виходить з наступного.

Так, відповідно до приписів ч. 1 статті 383 Цивільного процесуального кодексу України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Відповідно до ч. 1, 2 статті 89 Закону України «Про виконавче провадження», у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на посадових осіб - від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на боржника - юридичну особу - від сорока до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин державний виконавець у тому ж порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до правоохоронних органів з поданням (повідомленням) про притягнення боржника до кримінальної відповідальності відповідно до закону.

При цьому, наведене положення в частині права звернення державного виконавця до правоохоронних органів з поданням (повідомленням) про притягнення боржника до кримінальної відповідальності, на відміну від приписів про накладення штрафу, носить бланкетний характер, оскільки порядок розгляду такого подання (повідомлення) та, відповідно, вирішення питання про притягнення боржника до кримінальної відповідальності, тобто створення для нього несприятливих наслідків, регулюється не законодавством про здійснення виконавчого провадження, а Кримінальним процесуальним кодексом України.

Відповідно, вчинення державним виконавцем дій щодо звернення до правоохоронних органів з поданням (повідомленням) про притягнення боржника до кримінальної відповідальності немає правових наслідків для боржника в межах окремо взятого виконавчого провадження, а тому необґрунтованим в даному випадку є посилання відповідача в своєму клопотанні на приписи статті 383 Цивільного процесуального кодексу України, оскільки вчинення оскаржуваних дій виходить за межі здійснення державним виконавцем діяльності з виконання судового рішення, ухваленого відповідно до приписів Цивільного процесуального кодексу України.

Водночас, оскільки звертаючись до суду з даним адміністративним позовом позивач стверджує про порушення своїх прав діями державного виконавця, з огляду на зазначення у поданні (повідомленні) відповідача від 25 квітня 2016 року № 20.1-346/14 обставин невиконання посадовими особами Міністерства економічного розвитку і торгівлі України рішення Апеляційного суду Рівненської області від 15 лютого 2016 року у справі №569/12305/15-ц, в той час як саме позивач законодавчо уповноважений видавати наказ про поновлення на посаді відповідного керівника державного підприємства, та оскільки законом не встановлено інший порядок судового оскарження таких його дій, колегія суддів, на підставі наведених вище приписів КАС України, вважає такі обставини додатковими ознаками того, що дана справа підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно, відсутні передбачені статтею 157 КАС України правові підстави, на які відповідач посилається в своєму клопотанні, для закриття провадження у даній справі, а тому таке клопотання не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 157, 160, 165 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Відмовити в задоволенні клопотання Головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Артемчука Тараса Володимировича про закриття провадження у справі за позовом Першого віце-прем'єр-міністра України - Міністра економічного розвитку і торгівлі України Кубіва Степана Івановича до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання протиправними дій.

Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 254 КАС України та може бути оскаржена за правилами, встановленими в статтями 185-187 КАС України відповідно.

Головуючий суддя І.О. Іщук

Судді: П.В. Вовк

К.М. Кобилянський