Постанова № 59448587, 18.07.2016, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

18 липня 2016 р. № 820/1411/16

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Тітова О.М., розглянувши в приміщенні суду в м. Харкові в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію в Публічному акціонерному товаристві "УКРІНБАНК" ОСОБА_2, третя особа: ОСОБА_3, про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить суд:

- Визнати протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "УКРІНБАНК" ОСОБА_2 щодо не включення ОСОБА_1 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню за заявою-договором про розміщення банківського вкладу № 10-1375314 від 25.08.2015 та заявою-договором про розміщення банківського вкладу № 10-1385181 від 18.09.2015 укладеного між ОСОБА_3 (первісний вкладник) та публічним акціонерним товариством "УКРІНБАНК".

- Зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "УКРІНБАНК" ОСОБА_2 включити ОСОБА_1 до переліку вкладників публічного акціонерного товариства "УКРІНБАНК", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за заявою-договором про розміщення банківського вкладу № 10-1375314 від 25.08.2015 та заявою-договором про розміщенні банківського вкладу № 10-1385181 від 18.09.2015 шляхом внесення змін до переліку вкладників, а саме заміни первісної особи вкладника - ОСОБА_3 на нового вкладника - ОСОБА_1 на підставі укладеного договору дарування, який зареєстрований в реєстрі за № 2112 та договору дарування 09.12.2015, який зареєстрований в реєстрі за № 2111.

В обґрунтування позову зазначив, що 25.08.2015 та 18.09.2015 між ОСОБА_3 та Публічним акціонерним товариством "УКРІНБАНК" укладено заяву - договір про розміщення банківського вкладу № 10-1375314 у ПАТ "УКРІНБАНК" на депозитному рахунку «Тільки для своїх» № 226352112100207. Відповідно до умов цього договору ОСОБА_3 було розміщено грошові кошти (вклад) у сумі 110 000,00 грн., та заява - договір про розміщення банківського вкладу № 10-1385181 на депозитному рахунку № 26350112100209 у сумі 90 000,00 грн. Як зазначено позивачем, 09.12.2015 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 були укладені договори дарування № 2111 та № 2112, відповідно до умов даних договорів ОСОБА_1 було передано у власність в дар грошові кошти депозитних вкладів у сумі 90 000,00 грн. та грошові кошти у сумі 110 000,00 грн. У звязку із набуттям права власності на (грошові кошти) вклади позивачем на адресу ПАТ "УКРІНБАНК" було направлено заяву про заміну особи вкладника за договорами банківського вкладу на позивача та включення ОСОБА_1 до переліку вкладників, які мають право на виплати шляхом внесення відповідних змін. Однак від Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації ПАТ "УКРІНБАНК" ОСОБА_2 було отримано відповідь про відмову у внесенні зміни відносно особи вкладника до бази даних вкладників банку та включення ОСОБА_1 до переліку вкладників банку тому, що накладений мораторій на здійснення будь-яких дій з моменту введення тимчасової адміністрації у ПАТ "УКРІНБАНК" та на думку відповідача ОСОБА_1 не є вкладником банку тому що, між ним та банком договір банківського рахунку чи вкладу не укладався, а також він не є власником іменного депозитного сертифікату. Позивач вважає, що дії Уповноваженої особи Фонду щодо відмови внесення змін відносно особи вкладника та включення позивача до переліку вкладників банку є протиправним та підлягає скасуванню.

Представник позивача через канцелярію суду 18.07.2016 року надав клопотання про розгляд справи без його участі в порядку письмового провадження, просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач - Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "УКРІНБАНК" ОСОБА_2, у судове засідання уповноваженого представника не направив, про дату, час та місце судового розгляду справи був повідомлений судом належним чином, в порядку, передбаченому ст.ст. 33-35 Кодексу адміністративного судочинства України. В письмових запереченнях просив в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю. Зазначив, що права позивача не порушені так як він не є вкладником ПАТ "УКРІНБАНК" в розумінні приписів та вимог Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» оскільки право вкладника до нього не переходило. Набуття позивачем права вкладника можливе виключно шляхом переоформлення відповідних договорів банківського вкладу на свою користь та зарахування пропорційної набутої суми коштів на їх рахунки після завершення передбаченої чинним законодавством України процедури, однак доказів про виконання як позивачем так і третьою особою залежних від них дій в межах такої процедури не надано. На момент розгляду справи усі кошти обліковуються на вкладному/депозитному рахунку саме ОСОБА_3 і відповідач, в зв'язку із запровадженням процедури ліквідації позбавлений можливості проводити будь-які операції з рахунку вкладника, що не пов'язані з виплатою гарантованого відшкодування, оскільки на даний момент неможливим є списання коштів з вкладного рахунку ОСОБА_3 та зарахування списаної суми коштів на будь-який рахунок третіх осіб, останні не можуть набути прав вкладника та вважатись вкладниками ПАТ "УКРІНБАНК" на суму подарованих грошових коштів. Виведення з ринку ПАТ "УКРІНБАНК" унеможливлює стягнення коштів у будь-який інший спосіб ніж це передбачено нормами Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». База даних складається з інформації про вкладників, яка введена до цієї бази відповідно до укладених з банком договорів банківського вкладу та банківського рахунку, і, відповідно, виплати гарантованих сум проводяться виключно вкладникам, які включені до бази даних банку, а тому враховуючи відсутність інформації про ОСОБА_1, як вкладника в базі даних ПАТ "УКРІНБАНК" в розумінні Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» він не являється вкладником.

Третя особа - ОСОБА_3 у судове засідання не прибув, був повідомлений належним чином про час, дату та місце розгляду справи. В письмових поясненнях зазначив, що не погоджується з позицією відповідача викладеною в запереченнях, та вважає її безпідставною, не обґрунтованою та такою що не підлягають задоволенню.

Суд вважає, що перешкод для розгляду справи немає, а саме: відсутня потреба заслухати свідка чи експерта; особи, які беруть участь у справі, були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, а тому справу слід розглянути за наявними в ній матеріалами в порядку письмового провадження з огляду на ч. 6 ст. 128 КАС України.

Відповідно до ч.1 ст. 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд прийшов до висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.

З матеріалів справи, судом встановлено, що 25.08.2015 та 18.09.2015 року між ОСОБА_3 та ПАТ "УКРІНБАНК" укладено заяви - договір про розміщення банківського вкладу № 10-1375314 у ПАТ "УКРІНБАНК" на депозитному рахунку «Тільки для своїх» № 26352112100207,та № 10-1385181 на депозитному рахунку № 26352112100207.Відповідно до умов договору ОСОБА_3 було розміщено грошові кошти (вклад) у сумі 110 000,00 грн., та грошові кошти (вклад) у сумі 90 000,00 грн.

09.12.2015 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 були укладені договори дарування № 2111 та № 2112 посвідченні приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_4 Відповідно до умов даних договорів ОСОБА_1 було передано у власність в дар грошові кошти депозитних вкладів у сумі 90 000,00 грн. та грошові кошти у сумі 110 000,00 грн.

Відповідно до постанови Правління НБУ від 24.12.2015 року №934 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства "УКРІНБАНК" до категорії неплатоспроможних» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) прийнято рішення №239 від 24.12.2015 року «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "УКРІНБАНК" та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку» згідно з яким розпочато виведення ПАТ "УКРІНБАНК" з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації строком на три місяці з 25.12.2015 року по 24.03.2016 року та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "УКРІНБАНК" ОСОБА_2 (далі - Уповноважена особа).

Як вбачається з матеріалів справи 29.01.2016 року позивачем на адресу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації ПАТ "УКРІНБАНК" було направлено заяву про заміну особи вкладника за договорами банківського вклада на позивача та включення позивача до переліку вкладників, які мають право на виплати шляхом внесення відповідних змін.

16.02.2016 року від Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації ПАТ "УКРІНБАНК" ОСОБА_2 було отримано позивачем відмову у внесенні змін відносно особи вкладника до бази даних вкладників банку та включення позивача до переліку вкладників банку, оскільки накладений мораторій на здійснення будь-яких дій з моменту введення тимчасової адміністрації у ПАТ "УКРІНБАНК", та зазначено про неможливість включення ОСОБА_1 до переліку вкладників ПАТ "УКРІНБАНК" в зв'язку з відсутністю інформації про зазначену особу в Базі даних банку та не набуття, як наслідок, статусу вкладника банку в розумінні Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» і неможливості набуття такого права відповідно до наданого договору дарування грошових коштів.

Суд зазначає, що в силу ст. 718 ЦК України, предметом договору дарування можуть бути грошові кошти.

Відповідно до ст. 722 ЦК України, право власності обдарованого на дарунок виникає з моменту його прийняття.

Тобто обдарований ОСОБА_1 став власником коштів, які він отримав за договорами дарування, про що свідчать його підписи на цих договорах дарування.

Будь які заперечення відповідача щодо власника коштів конфліктують із нормою ст.204 ЦК України, якою встановлено презумпцію правомірності правочину, дійсність якого не уневажено судом чи законом.

Згідно п. 3 ст. 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» вклад- кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти.

Вкладником є фізична особа (у тому числі фізична особа - підприємець), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката (п. 4 ст. 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Висновок представника відповідача у запереченнях, що між позивачем і банком не укладалось договори банківського рахунку чи вкладу, а також, що позивач не є власником іменного депозитного сертифікату - нормативно необґрунтований.

Вищенаведені норми Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» перебувають у системному зв'язку із ч. 1 ст. 1063 ЦК України, яка вказує, що фізична або юридична особа може укласти договір банківського вкладу (зробити вклад) на користь третьої особи. Ця особа набуває права вкладника з моменту пред'явлення нею до банку першої вимоги, що випливає з прав вкладника, або вираження нею іншим способом наміру скористатися такими правами.

Позивачем було подано заяву про включення його до переліку вкладників ПАТ "УКРІНБАНК" на підставі договорів дарування. А тому з цього часу і являється вкладником банку, а відповідно до Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», має право на відшкодування коштів за вкладами. Однак відповідачем було відмовлено позивачу в задоволенні його заяви про включення його до переліку вкладників.

Позивач посилаючись на протиправну бездіяльність відповідача щодо не включення його до переліку та Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з даним позовом.

Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлені Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»

Частиною 1 статті 3 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» визначено, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.

Відповідно до частини третьої статті 12 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» виконавча дирекція Фонду має такі повноваження у сфері забезпечення відшкодування коштів за вкладами: 1) визначає порядок ведення реєстру учасників Фонду; 2) визначає порядок відшкодування Фондом коштів за вкладами відповідно до розділу V цього Закону; 3) визначає порядок ведення банками бази даних про вкладників та ведення Фондом відповідної узагальненої бази даних; 4) приймає рішення про відшкодування коштів за вкладами у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку; 5) затверджує порядок визначення банків-агентів та визначає на підставі цього порядку банків-агентів; 6) приймає рішення про оплату Фондом витрат, пов'язаних із процедурою виведення неплатоспроможного банку з ринку, у межах кошторису витрат Фонду, затвердженого адміністративною радою Фонду; 7) встановлює вимоги до змісту договорів банківського вкладу, договорів банківського рахунка з питань, що стосуються функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб.

Частиною 1 статті 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» визначено, що Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути більшою 200 000,00 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

За правилами частин 1-3 статті 27 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» передбачено, що уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.

Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Згідно з частиною п'ятою статті 27 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах «Урядовий кур'єр» або «Голос України» та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Частина 6 статті 27 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» визначає, що уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію формує перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до частини четвертої статті 26 цього Закону

Відповідно до пунктів 3-5 розділу ІІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09.08.2012 №14 (далі - Положення) уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує та подає до Фонду повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню (далі - Перелік), перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4 - 6 частини четвертої статті 26 Закону, а також перелік осіб, які на індивідуальній основі отримують від банку проценти за вкладом на більш сприятливих договірних умовах, ніж звичайні, або мають інші фінансові привілеї від банку.

Перелік складається станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку і включає суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується, виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів (зменшених на суму податку), але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку.

Визначений у Переліку залишок гарантованої суми надається з урахуванням розрахункових сум, сплачених вкладнику протягом дії тимчасової адміністрації у неплатоспроможному банку.

Якщо вкладник не отримав свої вклади у межах граничного розміру суми відшкодування протягом дії тимчасової адміністрації за рахунок цільової позики Фонду, така сума відшкодування включається до Переліку.

Перелік складається в алфавітному порядку за прізвищами вкладників та подається до Фонду на паперових та електронних носіях разом із супровідним листом.

Пунктом 6 розділу ІІІ Положення передбачено, що протягом процедури ліквідації уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників стосовно: зменшення (збільшення) кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування; зміни розміру належних їм сум; зміни особи вкладника; змін реквізитів вкладників; змін розміру сум разом із змінами реквізитів вкладників.

Як зазначено у пунктах 2, 3 розділу IV Положення, Фонд складає на підставі Переліку Загальний Реєстр вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, за формою, наведеною у додатку 11 до цього Положення (далі - Загальний Реєстр).

Загальний Реєстр складається на паперових та електронних носіях.

Загальний Реєстр на паперових носіях (пронумерованих, прошитих) підписується відповідальною особою, яка його склала, та засвідчується підписом директора-розпорядника та відбитком печатки Фонду, на електронних носіях - на CD-дисках у csv файлі. Дані на паперових та електронних носіях повинні бути ідентичними.

Наведені норми законодавства вказують, що процедура визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, включає наступні етапи: 1) складання уповноваженою особою Фонду переліку вкладників та визначення розрахункових сум відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду; 2) передача уповноваженою особою Фонду сформованого переліку вкладників до Фонду; 3) складення Фондом на підставі отриманого переліку вкладників Загального Реєстру; 4) затвердження виконавчою дирекцією Фонду Загального реєстру.

Згідно з частиною другою статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

Частина третя статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» визначає, що правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав: 1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог; 2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим; 3) банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов'язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору; 4) банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна; 5) банк прийняв на себе зобов'язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України «Про банки і банківську діяльність»; 6) банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов'язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України.

Частина 1 статті 203 Цивільного кодексу України встановлює, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до частини першої статті 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Згідно з частиною2 статті 228 Цивільного кодексу України правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Частина третя цієї статті визначає, що у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

Для застосування санкцій, передбачених статтею 228 Цивільного кодексу України необхідним є наявність умислу на укладення угоди з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, наприклад, вчинення удаваного правочину з метою приховання ухилення від сплати податків чи з метою неправомірного одержання з державного бюджету коштів шляхом відшкодування податку на додану вартість у разі його несплати контрагентами до бюджету.

Доказами в адміністративному судочинстві, за визначенням частини першої статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України, є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

У відповідності до частин першої та четвертої статті 70 цього Кодексу, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Крім того, в силу положень частини третьої статті 228 Цивільного кодексу України питання недійсності правочину у разі недодержання вимоги щодо його відповідності інтересам держави і суспільства, його моральним засадам вирішується виключно судом.

Враховуючи викладене, на думку суду, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи викладене, на думку суду, відповідачем не доведено правомірність та обґрунтованість підстав для не включення позивача до переліку та Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, з урахуванням вимог, встановлених частиною другою-третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Розподіл судових витрат здійснюється у відповідності до положень ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 8 та 19 Конституції України, ст.ст. 203, 228, 718, 22 Цивільного кодексу України, ст.ст. 7-11, 69-71, 86, 94, 128, 158-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію в Публічному акціонерному товаристві "УКРІНБАНК" ОСОБА_2, третя особа: ОСОБА_3, про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "УКРІНБАНК" ОСОБА_2 щодо не включення ОСОБА_1 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню за заявою-договором про розміщення банківського вкладу № 10-1375314 від 25.08.2015 та заявою-договором про розміщення банківського вкладу № 10-1385181 від 18.09.2015 укладеного між ОСОБА_3 (первісний вкладник) та публічним акціонерним товариством "УКРІНБАНК".

Зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "УКРІНБАНК" ОСОБА_2 включити ОСОБА_1 до переліку вкладників публічного акціонерного товариства УКРІНБАНК, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за заявою-договором про розміщення банківського вкладу № 10-1375314 від 25.08.2015 та заявою-договором про розміщенні банківського вкладу № 10-1385181 від 18.09.2015 шляхом внесення змін до переліку вкладників, а саме заміни первісної особи вкладника - ОСОБА_3 на нового вкладника - ОСОБА_1 на підставі укладеного договору дарування, який зареєстрований в реєстрі за № 2112 та договору дарування 09.12.2015, який зареєстрований в реєстрі за № 2111.

Стягнути на користь ОСОБА_5 (ідентифікаційний код НОМЕР_1, адреса: АДРЕСА_1, 61002) судовий збір у розмірі 1102,42 грн. (одна тисяча сто дві грн. 42 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "УКРІНБАНК" (код ЄДРПОУ 05839888, МФО 300142, адреса: вул.Смирнова-Ласточкіна 10 а, м.Київ, 04053).

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

СуддяТітов О.М.