Постанова № 59448533, 27.07.2016, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

27 липня 2016 р. № 820/3202/16

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Панченко О.В.

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Проектно-виробниче підприємство "Електропромавтоматика" до Червонозаводського відділу державної виконавчої служби м. Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області, третя особи: ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Електропромавтоматика" про визнання дій протиправними,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач - ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Проектно-виробниче підприємство "Електропромавтоматика", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд визнати протиправними дії Червонозаводського ВДВС ХМУЮ (Червонозаводського відділу Державної виконавчої служби міста Харків Головного територіального Управління юстиції у Харківській області) у вигляді постанови від 16.11.2012 року із накладення арешту на автомобіль CHEVROLET EPICA, ДНЗ АХ0221ВК, 2008 року випуску.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 16.11.2012 року державним виконавцем Червонозаводського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції, в рамках виконавчого провадження №300858596, накладено арешт на майно боржника ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "НВП "Електропромавтоматика" - легковий автомобіль CHEVROLET EPICA, ДНЗ АХ0221ВК, 2008 року випуску. На думку позивача дії державного виконавця по накладенню такого арешту незаконні, оскільки, 16.05.2012 року державним виконавцем вже накладався арешт на все рухоме майно боржника (ТОВ "НВП "Електоропромавтоматика") в рамках того ж виконавчого провадження, на розрахункових рахунках якого було достатньо коштів для погашення заборгованості.

Представник позивача прибув у судове засідання та надав суду заяву, в якій просив розглядати справу без його участі, за наявними в матеріалах справи доказами. (а.с.71).

Відповідач - Червонозаводський відділ державної виконавчої служби м. Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області, у судове засідання не прибув, про дату, час і місце судового засідання повідомлений судом належним чином, надіслав на адресу суду заперечення, в яких просив суд розглядати справи без участі представника ВДВС, за наявними у суду матеріалами. (а.с.66).

У письмових запереченнях (а.с.64-66) на позов зазначив, що відповідач при вчиненні дій, що полягають у винесенні постанови про арешт майна боржника та заборони його відчуження від 16.11.2012 року діяв в порядку та в межах, встановлених ст. 57 Закону України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 № 606-XIV, та п.3.2 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012р. № 512/5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 2 квітня 2012 р. за № 489/20802. За таких підстав доводи представника надумані, а позовні вимоги необґрунтовані, і тому державний виконавець просив суд прийняти рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Третя особа - ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Електропромавтоматика", у судове засідання повноважного представника не направила, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена судом належним чином.

Суд, вивчивши доводи позову, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.

Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Оцінюючи дії відповідача з огляду на приписи ч. 3 ст. 2 КАС України, суд приходить до наступного:

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), котрі відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначені Законом України "Про виконавче провадження".

Згідно з ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Відповідно до ст. 19 Закону України "Про виконавче провадження", державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону, крім іншого, за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.

Згідно зі ст. 17 Закону України "Про виконавче провадження", примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом. Відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою такі виконавчі документи, зокрема, виконавчі листи, що видаються судами.

З аналізу викладених вище норм права, суд приходить до висновку, що виконавче провадження являє собою сукупність дій державного виконавця, спрямованих на примусове виконання, зокрема, рішень судів. Суд зазначає, що державним виконавцем учиняються дії з примусового виконання, крім іншого, саме рішення судів. Стягувач звертається до державного виконавця із заявою про примусове виконання рішення суду. Виконавчий документ, зокрема, виконавчий лист, що виданий судом, є підставою для відкриття виконавчого провадження по виконанню саме рішення суду.

Судовим розглядом встановлено, підтверджується матеріалами справи, що у Червонозаводському відділі ДВС Харківського МУЮ знаходився на примусовому виконанні наказ №5023/6636/11, виданий 25.09.2011 року Господарським судом Харківської області про стягнення з ТОВ "НВП "Електропромавтоматика" на користь ТОВ "ВКП "ЗЕіМ-СЕРВІС" боргу у розмірі 315570,98 грн. (а.с. 68).

25.11.2011 р. державним виконавцем відділу відкрито виконавче провадження, про що видано постанову від 25.11.2011 р. ВП№30058596 (а.с. 68).

16.05.2012 року державним виконавцем Червонозаводського ВДВС ХМУЮ в рамках виконавчого провадження №30058596 прийнято постанову: про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, якою накладено арешт на все рухоме майно боржника в межах суми боргу 315570,98 грн. (а.с.15).

Окрім того, як вбачається з Витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна (а.с.15-16), 16.11.2012 року, державним виконавцем Червонозаводського ВДВС ХМУЮ в рамках того ж самого виконавчого провадження №30058596 прийнято постанову: про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, якою накладено арешт на легковий автомобіль CHEVROLET EPICA, ДНЗ АХ0221ВК, сірого кольору, 2008 року випуску. (зв бік а.с.15).

Таким чином, державним виконавцем повторно накладено арешт на рухоме майно боржника, в рамках одного й того ж виконавчого провадження в межах однієї суми, що підлягає примусовому стягненню.

Перевіряючи відповідність закону спірного рішення субєкта владних повноважень в частині заявлених позовних вимог, суд відмічає, що критерії правомірності рішень та діянь субєкта владних повноважень викладені законодавцем в ч.3 ст.2 КАС України.

Досліджуючи обставини дотримання відповідачем згаданих критеріїв при реалізації владної управлінської функції у спірних правовідносинах, суд зауважує, що відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

За визначенням ч.1 ст.69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Статтею 86 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч.1 ст.86); ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили (ч.2 ст.86); суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ч.3 ст.86).

Керуючись приписами ст.11 КАС України, а також наведених норм процесуального закону, суд встановив, що порядок дій державного виконавця у разі звернення стягнення на майно боржника встановлений ст. ст. 52 -59 Закону України "Про виконавче провадження".

Відповідно до ч. 1 ст. 57 згаданого вище Закону (в редакції чинній на момент вчинення спірних правовідносин), арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Отже, арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення, зокрема рішення суду.

Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах; винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї; винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.

Постановами, передбаченими частиною другою цієї статті, може бути накладений арешт у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій та застосованих державним виконавцем штрафів, на все майно боржника або на окремі предмети. Копії постанови, якою накладено арешт на майно боржника та оголошено заборону на його відчуження, державний виконавець надсилає органам, що здійснюють реєстрацію майна або ведуть реєстр заборони на його відчуження.

Разом з тим, нормами Закону "Про виконавче провадження", не передбачено право державного виконавця двічі накладати арешт на майно боржника, навіть в межах стягнення.

Крім того, як встановлено з матеріалів справи, державним виконавцем накладено арешт на легковий автомобіль боржника, в той час як на рахунках ТОВ "НВП "Електропромавтоматика" містилися грошові кошти в сумі 2798358,31 грн., котрих достатньо для погашення заборгованості боржника за наказом Господарського суду №5023/6636/11 від 25.09.2011 року.

Таким чином, державним виконавцем при вчиненні виконавчих дій, не дотримано вимог закону, накладено арешт на рахунки в банківських установах, суми яких достатньо для погашення виконавчого документу, та двічі накладено арешт на майно боржника.

Оскільки такі дії відповідача суперечать вимогам закону України "Про виконавче провадження", позов визнається судом обґрунтованими та таким, що підлягає задоволенню. У ході розгляду справи судом встановлений факт порушення прав та охоронюваних законом інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин.

Судові витрати слід розподілити відповідно до вимог ч. 1 ст. 94 КАС України.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 11, 12, 51, 71, ст. 158, ст. 159, ст. 160, ст. 161ст. 162, ст. 163, ст. 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Проектно-виробниче підприємство "Електропромавтоматика" до Червонозаводського відділу державної виконавчої служби м. Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області, третя особи: ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Електропромавтоматика" про визнання дій протиправними - задовольнити.

Визнати протиправними дії Червонозаводського ВДВС ХМУЮ (Червонозаводського відділу Державної виконавчої служби міста Харків Головного територіального Управління юстиції у Харківській області) у вигляді постанови від 16.11.2012 року із накладення арешту на автомобіль CHEVROLET EPICA, ДНЗ АХ0221ВК, 2008 року випуску.

Стягнути на користь ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Проектно-виробниче підприємство "Електропромавтоматика" (місцезнаходження: 61010, м.Харків, вул. Аравійська, буд.24, код ЄДРПОУ - 37877644) судовий збір у розмірі 1378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Червонозаводського відділу Державної виконавчої служби міста Харкова Головного територіального Управління юстиції у Харківській області (місцезнаходження: 61003, м.Харікв, пл. Повстання, буд.7/8, 7 поверх).

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду згідно з ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: шляхом подачі через Харківський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення (у разі застосування судом ч. 3, ст. 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні з дня отримання копії постанови, у разі повідомлення субєкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч.4 ст.167 цього Кодексу, про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення пятиденного строку з моменту отримання субєктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду) апеляційної скарги з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Суддя О.В. Панченко