Постанова № 59447959, 27.07.2016, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" липня 2016 р. № 809/765/16

15 год. 50 хв. м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - Гундяка В.Д.

при секретарі Бунич Т.В.,

за участю: позивача ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2,

представника відповідача Лаврука В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування наказу №188-о від 27.05.2016, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

ВСТАНОВИВ:

27.06.2016 року ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом до Головного управління ДФС в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування наказу №188-о від 27.05.2016, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що наказ за №188-о від 27.05.2016 року Головного управління ДФС в Івано-Франківській області протиправний, а відтак, підлягає скасуванню з поновленням позивача на публічній службі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Позивач та його представник заявлені вимоги підтримали з мотивів, викладених в адміністративному позові. Суду пояснили, що на їх думку, ОСОБА_1 неправомірно звільнили із займаної посади через скорочення штатів, так як відповідно до затвердженої головою ДФС України організаційної структури відповідача штатні одиниці управління, в якому проходив службу позивач, не скорочувались. Вказали, що крім того при звільнені з органів податкової міліції не було враховано переважного права позивача щодо залишення на роботі, так як на його утриманні перебуває двоє осіб і наявний тривалий безперервний стаж роботи в даній установі. Зазначили, що атестаційною комісією як підставу для подальшого звільнення враховано оголошену 02.03.2016 року ОСОБА_1 догану за незадовільну організацію роботи . При цьому звернули увагу суду, що позивач оскаржив дану догану в судовому порядку, про що повідомив атестаційну комісію. В подальшому наказ про оголошення даної догани скасований рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 06.06.2016 року по справі №809/452/16. Пояснили, що при звільненні відповідачем в порушення вимог КЗпПУ ОСОБА_1 не було запропоновано іншу роботу у тій же організації. З огляду на дані обставини вважають наказ податкового органу від 27.05.2016 року протиправним та таким, що підлягає до скасування. Позов просили задовольнити повністю.

Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнав з підстав, наведених у письмовому запереченні. Суду пояснив, що у відповідності до наказу ДФС України від 11.01.2016 року за №17 в складі ДПІ у районах та м. Івано-Франківську не передбачено оперативних підрозділів податкової міліції. Вказав, що з огляду на дану обставину відповідно до наказу ГУ ДФС в Івано-Франківській області від 02.02.2016 року за №93 введено в дію новий штатний розпис. Зазначив, що у зв'язку із скороченням штатної чисельності працівників оперативного управління в Івано-Франківській області ОСОБА_1 було попереджено про наступне вивільнення. Звернув увагу суду, що на підставі наказу ГУ ДФС в Івано-Франківській області за №456 від 17.05.2016 року 19.05.2016 року проведено позачергову атестацію особового складу працівників податкової міліції. За результатами атестування було прийнято рішення про звільнення ОСОБА_1 з органів податкової міліції через скорочення штатів. Пояснив, що вакантні посади позивачу не пропонувались, оскільки на момент звільнення такі були відсутні. Одночасно зазначив, що оскільки на момент прийняття рішення про звільнення ОСОБА_1 догана не була скасована, вважає рішення атестаційної комісії та оскаржуваний наказ законними та обґрунтованими. Просив в задоволенні позову відмовити.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення позивача, представників сторін, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов до висновку, що адміністративний позов слід задовольнити з наступних мотивів.

Судом встановлено, що згідно досліджених в судовому засіданні матеріалів особової справи ОСОБА_1 проходив службу в органах податкової міліції з 15.09.2004 року до 27.05.2016 року (а.с.145-146).

Відповідно до наявного в матеріалах справи штатного розпису ГУ ДФС в Івано-Франківській області на 2015 рік, затвердженого головою ДФС України 21.01.2015 року, чисельність відділу протидії незаконному обігу підакцизних товарів оперативного управління складає 5 чоловік (з.с. а.с.93).

В судовому засіданні встановлено, що Наказом ДФС України за №999 від 25.12.2015 року затверджено чисельність працівників податкових органів, відповідно до якого загальна чисельність працівників ГУ ДФС в Івано-Франківській області складає 297 чоловік, а ДПІ в м. Івано-Франківську - 140 (а.с. 99-104).

Відповідно до наказу ДФС України за №17 від 11.01.2016 року в структурі територіальних органів ДФС, а саме у ДПІ в районах, містах (крім м. Києва), районах у містах не передбачено оперативних підрозділів податкової міліції. При цьому згідно з даним наказом у ГУ ДФС в Івано-Франківській області такий структурний підрозділ залишився в штатному розписі (а.с. 81-98).

Наказом ГУ ДФС в Івано-Франківській області від 02.02.2016 року за №93 введено в дію організаційну структуру та штатний розпис відповідача, та затверджено чисельність відділу протидії незаконному обігу підакцизних товарів оперативного управління в кількості 5 чоловік (а.с.79-83).

Судом встановлено, що 04.02.2016 року, 05.04.2016 року та 11.05.2016 року ОСОБА_1 було попереджено про можливе наступне вивільнення у зв'язку із скороченням штату. При цьому позивача було повідомлено, що вакантні посади будуть запропоновані впродовж двох місяців, з урахування рішення атестаційної комісії по роботі з працівниками податкової міліції ГУ ДФС в Івано-Франківській області та з урахуванням переважного права залишення на роботі (а.с. 129-131).

Відповідно до наказу ГУ ДФС в Івано-Франківській області за №456 від 17.05.2016 року з метою визначення у працівників рівня кваліфікації та продуктивності на 19.05.2016 року призначено проведення позачергової атестації особового складу працівників податкової міліції (а.с.77).

Як вбачається з наявного в матеріалах справи та дослідженого судом в якості письмового доказу атестаційного листа ОСОБА_1 за результатами атестування позивач підлягає звільненню з органів податкової міліції через скорочення штатів (а.с.137).

Згідно з наказом ГУ ДФС в Івано-Франківській області за №188-о від 27.05.2016 року позивач звільнений з посади старшого оперуповноваженого з особливо важливих справ відділу протидії незаконному обігу підакцизних товарів оперативного управління Головного управління ДФС в Івано-Франківській області та податкової міліції органів ДФС у запас (з постановкою на військовий облік) за пунктом 64 підпунктом "г" (через скорочення штатів) (а.с.12).

Суд не погоджується з правомірністю прийнятого відповідачем наказу з огляду на нижчевикладане.

Статтею 43 Конституції України, передбачено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Відносини щодо звільнення з публічної служби, в тому числі з органів внутрішніх справ, врегульовані як загальним законодавством України про працю, так і спеціальним законодавством. При цьому, пріоритетними є норми спеціального законодавства, а норми трудового законодавства підлягають застосуванню лише у випадках, якщо спеціальними нормами не врегульовано спірних відносин, та коли про можливість такого застосування прямо зазначено у спеціальному законі.

Спеціальним законодавством, що визначає сутність службової дисципліни, обов'язки осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України стосовно її дотримання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, порядок і права начальників щодо їх застосування, а також порядок оскарження дисциплінарних стягнень, порядок проходження служби в органах внутрішніх справ є Закон України від 20 грудня 1990 року "Про міліцію"та Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 114 від 29.07.1991 року.

Відповідно до підпункту «г» пункту 64 вищевказаного Положення особи середнього, старшого і вищого начальницького складу звільняються зі служби через скорочення штатів - при відсутності можливості подальшого використання на службі.

Крім того до спірних правовідносин підлягають також застосуванню норми Кодексу законів про працю України (надалі - КЗпП України), якими передбачено загальні підстави припинення публічної служби.

Так, загальні підстави припинення трудового договору передбачені ст. 36 КЗпП України. Згідно з ч. 3 вказаної статті у разі зміни власника підприємства, а також у разі його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення) дія трудового договору працівника продовжується. Припинення трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу можливе лише у разі скорочення чисельності або штату працівників (пункт 1 частини першої статті 40).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників. При цьому, згідно частини другої цієї статті, звільнення із зазначених підстав допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

Як встановлено вище, відповідач наказом від 02.02.2016 року за №93 ввів в дію організаційну структуру та штатний розпис ГУ ДФС в Івано-Франківській області та затвердив чисельність відділу протидії незаконному обігу підакцизних товарів оперативного управління в кількості 5 чоловік (а.с.79-83).

Водночас виходячи із затвердженого головою ДФС України 21.01.2015 року штатного розпису ГУ ДФС в Івано-Франківській області на 2015 рік, чисельність відділу протидії незаконному обігу підакцизних товарів оперативного управління не змінилася (з.с.а.с.93).

При цьому відповідно до встановлених судом обставин не відбулися зміни ні в штатній чисельності вищезазначеного відділу, ні в кількості тих чи інших посад у відділі.

Разом з тим Пленум Верховного Суду України в п. 19 постанови "Про практику розгляду судами трудових спорів" від 06.11.1992 року № 9 з наступними змінами та доповненнями, роз'яснив, що розглядаючи трудові спори, пов'язані зі звільненням за п. 1 ст. 40 КЗпП, суди зобов'язані з'ясувати, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема, ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази щодо змін в організації виробництва і праці, про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджувався він за 2 місяці про наступне вивільнення. При цьому, таке звільнення допускається у випадку, коли неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

Суд дослідивши вищевказані докази, та керуючись наведеними нормами матеріального права, беручи до уваги роз'яснення Пленуму Верховного Суду України, дійшов висновку про те, що як вбачається з наявних в матеріалах справи та досліджених в якості письмових доказів наказів ДФС України за №999 від 25.12.2015 року і за №17 від 11.01.2016 року зміни в організаційній структурі та штатному розписі відбулися виключно у ДПІ в районах, містах (крім м. Києва), районах у містах, де не передбачено оперативних підрозділів податкової міліції, а у відповідному відділу, що входить до складу ГУ ДФС в Івано-Франківській області, де проходив службу позивач, жодних змін не відбулося.

Тобто факт скорочення посади оперуповноваженого з особливо важливих справ відділу протидії незаконному обігу підакцизних товарів оперативного управління Головного управління ДФС в Івано-Франківській області, на якій перебував позивач, не знайшов свого підтвердження в ході судового розгляду.

При цьому відповідно до ч. 2 ст. 40 КЗпП України звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

Статтею 49-2 КЗпП України передбачено, що про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. При вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством. Одночасно з попередженням про звільнення у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації.

Як встановлено судом, позивач був попереджений про можливе наступне вивільнення 04.02.2016 року, 05.04.2016 року та 11.05.2016 року, тобто відповідачем у справі було дотримано вимог ст. 49-2 вказаного Кодексу щодо строків попередження про наступне вивільнення працівників у зв'язку із скороченням штату.

Проте жодної вакантної посади в порушення вимог чинного законодавства України ОСОБА_1 запропоновано не було. Про даний факт свідчить відсутність відповідного запису у попередженні про наступне вивільнення від 04.02.2016 року (а.с.129).

Крім того, як вбачається з наданих в судовому засіданні пояснень представника відповідача, єдиною підставою для висновку атестаційної комісії про звільнення з органів податкової міліції, а в подальшому і винесенні оскаржуваного наказу була догана, оголошена ОСОБА_1 наказом ГУ ДФС в Івано-Франківській області від 02.03.2016 року за №180 за незадовільну організацію роботи (а.с.137).

При цьому відповідно до постанови Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 06.06.2016 року в справі за №809/452/16 вищевказаний наказ скасовано в судовому порядку.

Згідно вимог п. 3 ч. 3 ст. 2 КАСУ суб'єкти владних повноважень повинні приймати рішення обгрунтовано та з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дій).

Тому на переконання суду, атестаційною комісією в обов'язковому порядку слід було прийняти до уваги факт оскарження до суду наказу та можливість подальшого його скасування, незважаючи на те, що на момент проведення атестації даний спір ще не був вирішений судом.

У свою чергу відповідно до пп. г п.64 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 114 від 29.07.1991 року, звільнення за даним пунктом відбувається виключно через скорочення штатів. З огляду на зазначене оголошена позивачу догана не може бути підставою для його звільнення по вказаному пункту.

Разом з тим ні положеннями КЗпП України, ні іншими нормативно-правовими актами не передбачено дисциплінарну відповідальність як критерій для вирішення питання про переважне право в залишенні на роботі.

Так відповідно до ст.42 КЗпП України при рівних умовах продуктивності праці і кваліфікації перевага в залишенні на роботі надається:

1) сімейним - при наявності двох і більше утриманців;

2) особам, в сім'ї яких немає інших працівників з самостійним заробітком;

3) працівникам з тривалим безперервним стажем роботи на даному підприємстві, в установі, організації;

4) працівникам, які навчаються у вищих і середніх спеціальних учбових закладах без відриву від виробництва;

5) учасникам бойових дій, інвалідам війни та особам, на яких поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту";

6) авторам винаходів, корисних моделей, промислових зразків і раціоналізаторських пропозицій;

7) працівникам, які дістали на цьому підприємстві, в установі, організації трудове каліцтво або професійне захворювання;

8) особам з числа депортованих з України, протягом п'яти років з часу повернення на постійне місце проживання до України;

9) працівникам з числа колишніх військовослужбовців строкової служби, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, військової служби за призовом осіб офіцерського складу та осіб, які проходили альтернативну (невійськову) службу, - протягом двох років з дня звільнення їх зі служби.

Проте в судовому засіданні встановлено, що як вбачається з довідки щодо переважного права залишення на роботі при вивільненні працівників у зв'язку із змінами в організації виробництва ОСОБА_1 зазначено виключно утримання сина ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 та безперервний стаж роботи - 12 років 8 місяців 4 дні (а.с.112).

Одночасно відповідно до поданої ГУ ДФС в Івано-Франківській області, як установи, де позивач проходив службу, декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за 2015 рік, дружина позивача - ОСОБА_5 не отримувала жодних доходів у 2015 році (а.с.171). Дана обставина підтверджується також наданою в судовому засіданні та дослідженою в якості письмового доказу відомістю з інформаційного фонду Державного реєстру фізичних осіб ДФС України про суми виплачених доходів та утриманих податків (а.с.164).

Однак атестаційною комісією протиправно не враховано факт перебування на утриманні в ОСОБА_1 сина - ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 та відсутність доходу у іншого члена сім'ї - дружини ОСОБА_5

При цьому як вбачається з наявних в матеріалах справи та досліджених судом в якості письмових доказів, довідок щодо переважного права залишення на роботі при вивільненні працівників у зв'язку із змінами в організації виробництва ОСОБА_6 та ОСОБА_7, які 26.05.2016 року були переведені відповідно до наказу відповідача за №184-о на посади старших оперуповноважених з особливо важливих справ відділу протидії незаконному обігу підакцизних товарів оперативного управління Головного управління ДФС в Івано-Франківській області, жодних переваг у даних осіб в порівнянні з позивачем не має.

Так в переліку переваг щодо переважного права вищевказаних осіб зазначено виключно безперервний стаж роботи - 4 роки 4 місяці та 6 років 4 місяці відповідно, що є значно меншими у порівнянні з стажем позивача, а також прибуття на роботу по направленню спеціалізованого вузу (а.с.114, 116).

На переконання суду, наявність у ОСОБА_1 на утриманні двох осіб, а також більший безперервний стаж роботи надавав останньому переважне право у порівняні з іншими особами на залишення на роботі.

Водночас згідно з положенням ч.1 ст.42 КЗПп України при скороченні чисельності чи штату працівників у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці.

Разом з тим Пленум Верховного Суду України в п. 19 постанови "Про практику розгляду судами трудових спорів" від 06.11.1992 року № 9 з наступними змінами та доповненнями, роз'яснив, що при проведенні звільнення власник або уповноважений ним орган вправі в межах однорідних професій і посад провести перестановку (перегрупування) працівників і перевести більш кваліфікованого працівника, посада якого скорочується, з його згоди на іншу посаду, звільнивши з неї з цих підстав менш кваліфікованого працівника.

Однак судом встановлено, що атестаційною комісією кількісні та якісні показники роботи осіб, які проходили атестацію, взагалі не досліджувались. З огляду на дану обставину встановити за результатами тестування рівень кваліфікації того чи іншого працівника не вбачалося можливим. Крім того відповідачем в порушення вимог ч.2 ст.71 КАС України суду не надано доказів, що ОСОБА_6 та ОСОБА_7 мають більшу кваліфікацію і продуктивність праці.

Враховуючи вищевикладене суд дійшов до висновку, що оскаржуваний наказ слід визнати незаконним та скасувати, так як факти, які стали підставою для прийняття наказу повністю не відповідають встановленим на підставі достовірних доказів фактичним обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст.235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік.

Таким чином підставними є і позовні вимоги про поновлення ОСОБА_1 на посаді старшого оперуповноваженого з особливо важливих справ відділу протидії незаконному обігу підакцизних товарів оперативного управління Головного управління ДФС в Івано-Франківській області з 28 травня 2016 року.

Згідно Постанови КМУ Про порядок обчислення середньої заробітної плати за N 100 від 08.02.1995 року даний Порядок обчислення середньої заробітної плати застосовується у випадках вимушеного прогулу.

Відповідно до вказаного Порядку обчислення середньої заробітної плати для оплати часу щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв'язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або для виплати компенсації за невикористані відпустки провадиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки.

Усі виплати включаються в розрахунок середньої заробітної плати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо, за винятком відрахувань із заробітної плати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт без позбавлення волі.

Згідно вказаного Порядку працівникові, який пропрацював на підприємстві, в установі, організації менше року, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактичний час роботи, тобто з першого числа місяця після оформлення на роботу до першого числа місяця, в якому надається відпустка або виплачується компенсація за невикористану відпустку.

Згідно дослідженої в судовому засіданні довідки про доходи ОСОБА_1І загальна сума доходу позивача за березень - квітень 2016 року становила 8 228,43 грн. (4 604,84 грн. + 3 623,59 грн. = 8 228,43 грн.)(а.с.70). З огляду на зазначене середньоденне грошове забезпечення позивача за 1 день становило 182,85 грн. (8 228,43 грн. : 45 = 182,85 грн.) Оскільки вимушений прогул ОСОБА_1 складає 42 дні з 28 травня 2016 року по 27 липня 2016 року включно, то на його користь слід стягнути 7 679,87 грн. (42 дн. х 182,85 грн. = 7 679,87 грн.) заробітної плати за час вимушеного прогулу з них 3 839,85 грн. (21 дн. х 182,85 грн. = 3 839,85 грн.) заробітної плати за один місяць.

За таких обставин, позовні вимоги підлягають до задоволення повністю.

Відповідно до п.2, 3 ч.1 ст.256 КАС України рішення про присудження виплати заробітної плати у відносинах публічної служби у межах суми стягнення за один місяць та поновлення на посаді у відносинах публічної служби слід звернути до негайного виконання.

На підставі, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

позов задовольнити повністю.

Скасувати наказ за №188-о від 27 травня 2016 року про звільнення ОСОБА_1 з посади старшого оперуповноваженого з особливо важливих справ відділу протидії незаконному обігу підакцизних товарів оперативного управління Головного управління ДФС в Івано-Франківській області.

Поновити ОСОБА_1 на посаді старшого оперуповноваженого з особливо важливих справ відділу протидії незаконному обігу підакцизних товарів оперативного управління Головного управління ДФС в Івано-Франківській області з 28 травня 2016 року.

Стягнути з Головного управління ДФС в Івано-Франківській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток в сумі 7 679 (сім тисяч шістсот сімдесят дев'ять) грн. 87 коп. за час вимушеного прогулу за період з 28 травня 2016 року по 27 липня 2016 року включно.

Постанову суду в частині поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за один місяць в сумі 3 839 (три тисячі вісімсот тридцять дев'ять) грн. 85 коп. звернути до негайного виконання.

Згідно ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова набирає законної сили після закінчення встановлених строків подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд шляхом подання сторонами та іншими особами, які беруть участь в справі, апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя /підпис/ Гундяк В.Д.

Постанова складена в повному обсязі 01.08.2016 року.