Постанова № 59447767, 25.07.2016, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 липня 2016 року (о 12 год. 55 хв.)

Справа № 808/1483/16

м.Запоріжжя

Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Батрак І.В., розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Мелітопольської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області

до Публічного акціонерного товариства «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат»

про стягнення податкового боргу

ВСТАНОВИВ:

Мелітопольська об’єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі – Мелітопольська ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області, позивач) звернулась до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Публічного акціонерного товариства «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» (далі – ПАТ «ЗАЛК», відповідач), в якому з урахуванням уточненого адміністративного позову від 22.06.2016 просить стягнути з відповідача податковий борг з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки у сумі 42 239,93 грн.

Позовні вимоги обґрунтовує Податковим кодексом України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі – ПК України) та зазначає, що відповідач за даними карток особових рахунків має податковий борг, який виник внаслідок несплати відповідачем самостійно визначених податкових зобов’язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Позивачем вживалися заходи щодо стягнення податкової заборгованості у встановленому законодавством порядку, проте борг у добровільному порядку відповідачем не сплачено. На час розгляду справи у суді заборгованість відповідачем не погашена, а тому підлягає примусовому стягненню у судовому порядку. На підставі викладеного, просить позов задовольнити та стягнути з відповідача вказану суму податкового боргу.

Представник позивача у судове засідання не з’явився, проте 25.07.2016 надав до суду факсом заяву про зміну (уточнення) позовних вимог по адміністративній справі (вх. №22265), у якій зазначає, що сума податкового боргу відповідача з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки зменшилась та станом на 22.07.2016 становить 20 448,15 грн., у зв’язку із чим просить суд стягнути з підприємства вказану суму податкового боргу. Крім того, звернувся до суду із клопотанням (вх. №22266) про розгляд справи за його відсутності. Позовні вимоги підтримує у повному обсязі. Із вказаними клопотаннями ознайомлено представника відповідача 25.07.2016, про що свідчать відповідні відмітки на них.

25.07.2016 представником відповідача через канцелярію суду подано заяву (вх. №22323), у якій зазначає, що в процесі розгляду даної справи ПАТ «ЗАЛК» було сплачено на користь позивача в повному обсязі податковий борг з земельного податку та часткового податковий борг з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Таким чином, станом на сьогоднішній день за відповідачем рахується заборгованість з податку на нерухоме майно в розмірі 20 448,15 грн. Додатково повідомляє, що 09.06.2015 за рішенням суду у державну власність був повернений контрольний пакет акцій ПАТ «ЗАЛК», у зв’язку з чим підприємство до останнього часу перебувало у стадії зміни менеджменту підприємства та запуску виробництва, що потягло за собою певні обмеження щодо можливості ведення діяльності та певні фінансові складнощі. Зокрема, на підприємстві повністю зупинено виробництво з 2011 року, тобто підприємство з 2011 року не здійснює виробництво та продаж алюмінієвих виробів. Вказує, що ПАТ «ЗАЛК» на цей час є підприємством державного сектору економіки та відповідним чином його діяльність координується та узгоджується Фондом державного майна України. Таким чином, відповідач на цей час з об’єктивних причин не має можливості сплатити решту суми боргу, у зв’язку із просить відстрочити ПАТ «ЗАЛК» сплату заборгованості з податку на нерухоме майно в розмірі 20 448,15 грн. на 60 календарних днів.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, проте 25.07.2016 надав до суду клопотання (вх. №22324) про розгляд справи за його відсутності.

Заперечення проти позову на адресу суду від відповідача не надходили.

Відповідно до ч. 4 ст. 122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Згідно з ст. 41 КАС України при розгляді справи в порядку письмового провадження фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Таким чином, суд визнав за доцільне вирішити справу за наявними в ній матеріалами, за відсутності представників сторін, в порядку письмового провадження.

Розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.

ПАТ «ЗАЛК» (ідентифікаційний код 00194122) є юридичною особою, яка зареєстрована 30.09.1994, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

19.02.2015 відповідачем до Мелітопольської ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області подано податкову декларацію №9018403410 з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2015 рік, відповідно до якої підприємством самостійно були визначені податкові зобов'язання у розмірі 40 896,31 грн. Розмір щоквартальних платежів за І-ІІІ квартали (включно) – 10 224,08 грн., за IV квартал – 10 224,07 грн.

Проте, самостійно визначені зобов’язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2015 рік відповідачем у повному обсязі сплачені не були, що саме представником відповідача фактично визнано у заяві (вх. №22323).

Позивачем вживалися заходи щодо стягнення податкової заборгованості у встановленому законодавством порядку, а саме 08.09.2015 на адресу відповідача поштою направлена податкова вимога від 02.07.2015 № 103-23 на суму 3 632,55 грн., яке вручено уповноваженому представнику відповідача 23.09.2015.

Зважаючи на несплату відповідачем у добровільному порядку узгодженого зобов’язання в установлені законодавством строки Мелітопольська ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області звернулась із даним адміністративним позовом до суду.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми законодавства, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п. 6.1 ст. 6 ПК України податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

Пунктом 16.1 ст. 16 ПК України передбачено, що платник податків зобов’язаний, зокрема,сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з п. 46.1 ст. 46 ПК України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

За приписами п. 49.1, 49.2 ст. 49 ПК України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків. Платник податків зобов’язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об’єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є.

За змістом п. 54.1 ст. 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків (п. 56.11 ст. 56 ПК України).

За приписами п. 57.1 ст. 57 ПК України платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Стаття 265 ПК України встановлює, що податок на майно складається з: податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; транспортного податку; плати за землю.

У відповідності до ст. 266 ПК України платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості. Об’єктом оподаткування є об’єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка. Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року. Платники податку - юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцезнаходженням об’єкта/об’єктів оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально. Податкове зобов’язання за звітний рік з податку сплачується юридичними особами - авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації.

Судом встановлено, що ПАТ «ЗАЛК» самостійно визначено податкові зобов’язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на 2015 рік, які в установлені законодавством строки повністю не сплачені, що саме представником відповідача визнано.

Згідно з п. 59.1 ст. 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку , визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення..

Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання. (п. 59.3 ст. 59 ПК України).

Податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (п. 59.4 ст. 59 ПК України).

Із матеріалів справи вбачається, що 08.09.2015 на адресу відповідача поштою направлена податкова вимога від 02.07.2015 № 103-23 на суму 3 632,55 грн., яке вручено уповноваженому представнику відповідача 23.09.2015.

Відповідно до п. 59.5 ст. 59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Суму податкового боргу відповідачем повністю погашено не було, у зв’язку із чим податкова вимога повторно не надсилалась.

За змістом пп. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (пп.14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України).

Отже, виникнення податкового боргу є юридичним фактом, який пов'язаний із несплатою узгодженої суми податкового зобов'язання протягом установленого строку.

Відповідно до пп. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до п. 95.1 – 95.4 ст. 95 ПК України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

На момент розгляду справи в суді податковий борг з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки у розмірі 20 448,15 грн., відповідачем не сплачений, заборгованість перед бюджетом не погашена.

Згідно з ч. 1 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 3 ст. 112 КАС України, у разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову.

Проаналізувавши вищезазначені норми законодавства, всебічно розглянувши матеріали справи, суд приймає визнання відповідачем адміністративного позову.

Щодо заяви відповідача про відстрочення виконання рішення суду про стягнення податкового боргу на 60 календарних днів суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Частиною 1 ст. 263 КАС України передбачено, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, що видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 263 КАС України, суд розглядає питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення в десятиденний строк у судовому засіданні з повідомленням державного виконавця або сторони виконавчого провадження, що звернулися із поданням (заявою), та осіб, які беруть участь у справі, та у виняткових випадках може відстрочити або розстрочити виконання, змінити чи встановити спосіб і порядок виконання рішення. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.

Таким чином, підставою для відстрочення або розстрочення виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Задоволення заяв про відстрочення або розстрочення виконання рішення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин. Зокрема, підставою для розстрочення виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк.

Враховуючи наявність обставин, які ускладнюють виконання судового рішення, а саме скрутне фінансове становище підприємства, відсутність коштів для сплати разовим платежем податкових зобов'язань, а також ту обставину, що відповідач просить відстрочити сплату на невеликий термін та протягом судового розгляду даної справи здійснював часткову сплату своїх зобов’язань, суд вважає за можливе заяву про відстрочення виконання рішення суду по адміністративній справі задовольнити.

Відповідно до приписів п. 4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» (ідентифікаційний код 00194122) податковий борг з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки у розмірі 20 448,15 грн. (двадцять тисяч чотириста сорок вісім гривень 15 копійок) на р/р 31419513700018, код платежу 18010400, отримувач: УК у Якимівському районі/Кирилівка/, код отримувача 37997243, банк ГУ ДКСУ у Запорізькій області, МФО 813015.

Розстрочити виконання судового рішення про стягнення з Комунального підприємства «Добробуд» Василівської міської ради Запорізької області (ідентифікаційний код 35925015) податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 117 732,00 грн. строком на 2 (три) роки починаючи з листопада 2015 року по жовтень 2017 року зі сплатою щомісячно рівними платежами у розмірі 4 905,50 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України –з дня отримання такої постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя І.В. Батрак