Рішення № 59446186, 04.07.2016, Апеляційний суд Тернопільської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 607/15069/15-ц Головуючий у 1-й інстанції Братасюк В.М. Провадження № 22-ц/789/722/16 Доповідач - Сташків Б.І.Категорія - 27

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 липня 2016 р. Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Тернопільської області в складі:

головуючого - Сташківа Б.І.

суддів - Кузьма Р. М., Костів О. З.,

при секретарі - Романюк Х.Ю.

з участю представника ОСОБА_1-ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Тернопільського міськрайонного суду від 25 березня 2016 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання права власності,-

ВСТАНОВИЛА:

В серпні 2016 року ПАТ "Дельта Банк" звернулося до суду з уточненими позовними вимогами до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання права власності на квартиру, посилаючись на те, що відповідно до укладеного між ВАТ "Сведбанк" та ОСОБА_1 кредитного договору №1901/0808/71-224 від 27.08.2008 року останньому надано грошові кошти в розмірі 35000 доларів США із сплатою 11.9% річних на строк до 27.08.2038 року. З метою забезпечення виконання зобов'язання 27.08.2008 року позивач та відповідач уклали договір іпотеки №1901/0808/71-224 Z-1, згідно якого останній надав в іпотеку належне йому майно, а саме: квартиру АДРЕСА_1. Враховуючи те, що ОСОБА_1 зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконує, в результаті чого станом на 25.11.2015 року заборгованість за договором кредиту становить 295762,28грн, а тому ПАТ "Дельта Банк" просить в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором звернути стягнення на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1, шляхом визнання право власності на вказану квартиру за ПАТ "Дельта Банк".

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 25 березня 2016 року позов ПАТ "Дельта Банк" до ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання права власності задоволено частково.

В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №1901/0808/71-224 від 27.08.2008 року в гривневому еквіваленті згідно курсу НБУ, що станом на 25.11.2015 року становить 295762,28 грн. перед ПАТ "Дельта Банк" звернуто стягнення на предмет іпотеки, а саме: квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 52,4 кв.м., житловою площею 28 кв.м., яка на праві власності належить ОСОБА_1, шляхом визнання за іпотекодержателем ПАТ "Дельта Банк" права власності на предмет іпотеки, а саме: квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 52,4 кв.м., житловою площею 28 кв.м., початкова ціна предмету іпотеки встановлюється на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

Звернення стягнення на предмет іпотеки відстрочено на час дії Закону України "Про мораторій на стягнення майна, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті".

Стягнуто з ОСОБА_1 в користь держави судовий збір у розмірі 2957,62 грн.

в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати вказане рішення суду та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

Апелянт зазначає, що судом першої інстанції не взято до уваги той факт, що він не відмовляється і не відмовлявся від виконання взятих на себе договірних зобов'язань по кредитному договору, вказує, що на момент пред'явлення позову та на момент прийняття рішення суду ним сплачено майже 2/3 частин отриманого кредиту. Крім цього, вважає, що сума основного боргу за відсотками становила лише 5127,05 грн., що є явно неспіврозмірним вартості предмету іпотеки, а позивачем не надавались суду жодні докази на підтвердження вартості іпотеки на даний час. ПАТ "Сведбанк", як іпотекодержатель, також в порушення статті 24 Закону України "Про іпотеку" не повідомляв його про укладення правочину про відступлення права вимоги.

Заслухавши представника апелянта, доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги за матеріалами справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_3 підлягає до задоволення, виходячи з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що положеннями ч.2 ст.16 ЦК України, ч.3 ст. 33, ст.36, ч.1ст. 37 Закону України "Про іпотеку" не виключається можливість звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання забезпечених іпотекою зобов'язань за рішенням суду, оскільки цими нормами передбачено задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, яке ототожнюється зі способом звернення стягнення. Крім того, зазначений спосіб захисту прав іпотекодержателя передбачений умовами укладеного сторонами іпотечного договору від 27.08.2008 року.

Колегія суддів не може повною мірою погодитись з вказаним висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним та обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом першої інстанції встановлено, що 27.08.2008 року між ВАТ "Сведбанк" та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №1901/0808/71-224, згідно з умовами якого банк надав позичальнику кредитні кошти у розмірі 35000 доларів США із сплатою 11 ,9% річних на строк до 27.08.2038 року.

Для забезпечення виконання зобов'язань за вказаним кредитним договором між первісним кредитором та ОСОБА_4 укладено іпотечний договір №1901/0808/71-224 Z-1, згідно з умовами якого ОСОБА_1 передав в іпотеку нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 52,4 кв.м., житловою площею 28 кв.м.

На момент укладення іпотечного договору за згодою сторін предмет іпотеки оцінено у 282840 грн. (п.5 договору).

Сторони іпотечного договору у п. 12 визначили, що за вибором іпотекодержателя застосовується один із передбачених способів звернення стягнення на предмет іпотеки та задоволення вимог іпотекодержателя: п.12.1 - за рішенням суду; п.12.2 - у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса; п.12.3 - згідно за договором про задоволення вимог іпотекодержателя , яким вважається застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, викладене в пп.12.3.1. та 12.3.2 цього пункту договору.

Згідно з п. 12.3.1 іпотечного договору задоволення вимог здійснюється шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання у порядку встановленому ст. 37 Закону України "Про іпотеку".

Крім цього, визначено у вказаному підпункту іпотечного договору, що сторони, з розумінням змісту ст. 37 Закону України "Про іпотеку" свідчать, що право іпотекодержателя зареєструвати право власності на предмет іпотеки на підставі положень цього підпункту п.12.3 договору є безумовним, тобто підлягає реєстрації незалежно від претензій іпотекодавця.

25.05.2012 року між ПАТ "Сведбанк" та ПАТ "Дельта Банк" укладено договір купівлі-продажу прав вимоги, відповідно до якого в порядку, обсязі та на умовах, визначених даним Договором ПАТ "Сведбанк" передає (відступає) ПАТ "Дельта Банк" замінює ПАТ «Сведбанк» як кредитора (стає новим кредитором) у зазначених зобов'язаннях та до нього переходить право вимоги від боржників повного, належного та реального виконання обов'язків за кредитними та забезпечувальними договорами.

Таким чином, у відповідності до вимог ст.ст. 514, 516 ЦК України до ПАТ "Дельта Банк" перейшло право вимоги по кредитному договору №1901/0808/71-224 від 27.08.2008 року.

Відповідно до вимог ct. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 1050 ЦК УКраїни якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до п.6 ч.1 ст.3 Цивільного кодексу України загальними засадами цивільного законодавства є справедливість, добросовісність і розумність.

Виходячи із загальних положень Закону України "Про іпотеку" у випадку недосягнення між сторонами іпотечного договору згоди щодо звернення стягнення на предмет іпотеки, даний спір може бути вирішений лише в судовому порядку. Таким чином, на законодавчому рівні передбачено, що саме суд перед вирішенням питання про звернення стягнення на предмет іпотеки повинен оцінити співмірність суми заборгованості за кредитом та вартості іпотечного майна.

Із долучених довідок №191 від 26.05.2016 року та №191 від 31.05.2016 року, виданих ПАТ "Дельта Банк" ОСОБА_1 вбачається, що по кредитному договору №№1901/0808/71-224 відповідно станом на 26.05.2015 року залишкова сума становить 12056 доларів США 60 центів, прострочена заборгованість відсутня; станом на 31.05.2016 року - залишкова сума становить 11880 доларів США 59 центів, прострочена заборгованість відсутня.

Крім цього, з пояснень в судовому засіданні в суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 вбачається, що на момент прийняття судом першої інстанції рішення по справі ним сплачено 2/3 частини заборгованості за кредитом.,ОСОБА_5. продовжує погашати заборгованість по кредитному договору, представивши відповідні касові квитанції, і цим обставинам не заперечує ПАТ "Дельта Банк", вказавши в своїх довідках про відсутність простроченої заборгованості.

Враховуючи вищевикладене, та неспівмірність суми заборгованості за кредитним договором вартості іпотечного майна, відсутності підстав для застосування такого категоричного наслідку неналежного виконання умов кредитного договору, як звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання права власності на цей предмет, колегія суддів приходить до висновку про необхідність скасування рішення суду першої інстанції та відмови у задоволенні позовних вимог Банку.

За таких обставин, рішення суду першої інстанції не відповідає вимогам ст.213 ЦПК України, щодо законності й обґрунтованості, оскільки суд належним чином не перевірив доводів позивача та відповідача, не надав належної оцінки доказам у справі, неповно з'ясував обставини справи, що призвело до неправильного вирішення спору та в силу вимог ст. 309 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду першої інстанції з ухваленням нового рішення у справі про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 304, 307, 309, 311, 312, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Тернопільського міськрайонного суду від 25 березня 2016 року скасувати, постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання права власності у повному обсязі.

Стягнути з ПАТ "Дельта Банк" в користь ОСОБА_5 3253 грн.38 коп. сплаченого судового збору.

Рішення Апеляційного суду Тернопільської області набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий - підпис

Судді - два підписи

З оригіналом згідно:

Суддя апеляційного суду Тернопільської області Б.І. Сташків