Справа № 591/3694/16-а
Провадження № 2-а/591/410/16
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
04 серпня 2016 року м. Суми
Зарічний районний суд м. Суми в особі судді Кривцової Г.В. розглянувши в порядку скороченого провадження матеріали справи за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Сумського обєднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області про скасування рішення та зобовязання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ :
Позивач звернувся до суду з вказаним позовом і свої вимоги обґрунтовує тим, що з 05.11.1994 року йому призначена пенсія за вислугу років на підставі статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру», та починаючи з 2001 року неодноразово відповідач здійснював перерахунок його пенсії згідно поданих довідок прокуратури з розрахунку 90% від суми місячної заробітної плати відповідної категорії прокурорських працівників. 05 липня 2016 року він звернувся до відповідача із заявою про проведення перерахунку розміру її пенсії у звязку з підвищенням розміру посадових окладів працівників прокуратури. До свого звернення він додав відповідну довідку про заробітну плату. На його звернення відповідач надав письмове повідомлення від 13 липня 2016 року та рішення від 12 липня 2016 року, яким відмовив у здійсненні такого перерахунку. Вважає такі дії відповідача протиправними, оскільки при перерахунку пенсії працівникам прокуратури має застосовуватися норма, що визначає розмір пенсії у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії, а тому внесені Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» № 3668-VІ зміни до статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» №1789-ХІІ щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії прокурорам і слідчим у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Посилаючись на вказані обставини, позивач просить скасувати рішення відповідача № 150535 від 12 липня 2016 року та зобовязати його провести перерахунок пенсії на підставі довідки прокуратури Сумської області від 30 червня 2016 року № 180-зп-16 в розмірі 90% від суми заробітку за відповідною посадою без обмеження граничного розміру пенсії з 01 січня 2016 р.
В судове засідання позивач не зявився, подав заяву про розгляд справи без його участі, позов підтримує в повному обсязі.
Відповідач подав письмові заперечення, в яких посилається на п. 5 Прикінцевих положень Закону України № 213-VIII від 02.03.2015 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення», яким передбачено, що у разі неприйняття до 01.06.2015 року закону щодо призначення пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 01.06.2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне утримання призначаються, зокрема, відповідно до закону України «Про прокуратуру». Крім того, посилається на ч. 3 ст. 85 Закону України «Про прокуратуру», щодо максимального розміру пенсії, який тимчасово в період з 01.01.2016 року по 31.12.2016 року, не може перевищувати 10740 грн. В звязку з цим, посилаючись на відсутність підстав у перерахунку позивачу пенсії, просить відмовити у задоволенні позову.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що позивач працював в органах прокуратури, у звязку з чим набув право на пенсію за вислугу років. Позивачу з 12 травня 1994 року, на підставі ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру», призначена пенсія за вислугу років із розрахунку 75% від суми місячної (чинної) заробітної плати відповідної посади працівника прокуратури, а після внесення змін до Закону України «Про прокуратуру» Законом №2663 від 12 листопада 2001 року йому проведено перерахунок пенсії у розмірі 90% від суми місячного (чинного) заробітку без обмежень її граничного розміру.
Позивач 05 липня 2016 року звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії відповідно до ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру», виходячи з розрахунку 90% від заробітку. До заяви позивачем надана довідка прокуратури Сумської області № 180-зп-16 від 30 червня 2016 року.
Листом від 13 липня 2016 року відповідач направив позивачу рішення № 150535 від 12 липня 2016 року, яким відмовив у проведенні перерахунку з посиланням на положення п. 5 Прикінцевих положень Закону України № 213-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення».
На думку суду, вказані дії відповідача не відповідають вимогам закону.
Так, відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» (в редакції, чинній на час призначення пенсії позивачу) прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугою років незалежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержувані перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожний повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку.
Частиною 18 статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» передбачено право на перерахунок вже призначеної пенсії при наявності зазначених у ч. 17 підстав, а саме - призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у звязку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що слідує за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії, якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії,
Згідно з ч. 1 ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони помякшують або скасовують відповідальність особи.
Відповідно до ч.17 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» №1789-XII від 05.11.1991 року перерахунок має бути проведено виходячи з розміру раніше призначеної позивачеві пенсії, тобто, 90 відсотків від суми місячного заробітку з урахуванням підвищення заробітної плати та з урахуванням вже проведених виплат.
Верховний Суд України в постанові від 10.12.2013 року у справі №21-348а13 дійшов правового висновку, що внесені Законом № 3668-VІ зміни до статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» №1789-ХІІ щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії прокурорам і слідчим у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Процедури призначення та перерахунку пенсії різні за змістом та механізмом їх проведення. Нормами, які визначають механізм проведення перерахунку пенсії за вислугу років прокурорам є частини 13 та 18 статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» №1789-ХІІ.
Положеннями статті 22 Конституції України передбачено, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
В рішеннях Конституційного Суду України № 8-рп/99 від 06.07.1999 (у справі щодо права на пільги) та № 5-рп/2002 від 20.03.2002 (у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій) вказано, що Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до ст. 17 Конституції України, перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, поліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції. Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо. Необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави повязана з ризиком для життя і здоровя, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення. Виходячи із висловленого, у рішеннях Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій працівників правоохоронних органів, зокрема працівників прокуратури, зміст та обсяг досягнутих ними соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства. Зазначені висновки також узгоджуються з правовими позиціями Верховного Суду України, викладеними в постановах від 10.12.2013(справа №21-348а1), від 17.12.2013 (справа №21-445а13), від 06.10.2015 (провадження №127/11720/14-а).
У рішенні Конституційного Суду України №1-9/2015 від 13.05.2015 року зазначено, що Україну проголошено соціальною, правовою державою, в якій визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (стаття 1, частини перша, друга статті 8, частина друга статті 19 Конституції України). Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної часткової або тимчасової втрати працездатності, у старості та в інших випадках, передбачених законом (частина перша статті 46 Конституції України). В Україні на конституційному рівні гарантовано право громадян на соціальний захист, для забезпечення якого необхідне здійснення комплексу державно-правових заходів, одним із яких є законодавче визначення основ соціального захисту форм і видів пенсійного забезпечення (пункт 6 частини першої статті 92 Конституції України).
За Конституцією України Кабінет Міністрів України забезпечує виконання Конституції та законів України, в тому числі у сфері соціального захисту (пункт 1,3 статті 116 Конституції України).
Конституційний суд України у рішенні № 8-рп/2005 від 11.10.2005 чітко визначив критерії, за якими можливо встановити, чи відбулося таке звуження, а саме: звуження обсягу прав та свобод - це зменшення кола субєктів, розміру території, часу, розміру або кількості благ чи будь-яких інших кількісно вимірюваних показників використання прав та свобод, тобто їх кількісні характеристики.
Також, Конституційний суд України у своєму рішенні №6-рп/2007 від 09.07.2007 зазначив, що невиконання державою взятих на себе соціальних зобовязань порушує принцип соціальної, правової держави. Встановлення певних соціальних пільг, компенсацій та гарантій є складовою конституційного права на соціальний захист і юридичними засобами здійснення цього права.
Пунктом 5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року № 213 передбачено, що у разі неприйняття до 01.06.2015 року закону щодо призначення пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 01.06.2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне утримання призначаються відповідно до законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів», «Про статус народного депутата України», «Про Кабінет Міністрів України», «Про судову експертизу», «Про національний банк України», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про дипломатичну службу», Податкового та Митного кодексів України, Положення про помічника - консультанта народного депутата України.
Отже при перерахунку пенсії працівникам прокуратури має застосовуватися норма, що визначає розмір пенсії у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії, а тому внесені Законом України № 213-VIII від 02.03.2015 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» зміни до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії прокурорам і слідчим у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії.
З огляду на вказане, суд приходить до висновку, що доводи позивача щодо незаконності постановленого відповідачем рішення про відмову позивачу в перерахунку пенсії та необхідності зобовязання відповідача провести такий перерахунок знайшли своє підтвердження під час судового розгляду та підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 18 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру», в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, передбачено, що призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у звязку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть зміну розміру пенсії.
Постановою КМУ від 09.12.2015 року № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» з 01.12.2015 року підвищено на 25% посадові оклади працівників прокуратури, розміри яких затверджено постановою КМУ від 31.05.2012 року № 505 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури».
З огляду на викладене, суд вважає, що перерахунок пенсії позивачу на підставі поданої ним відповідачу 05 липня 2016 року заяви про перерахунок пенсії та довідки відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру», виходячи з розрахунку 90% від середнього заробітку, повинен бути здійснений з 01 січня 2016 року.
Вказаний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною у постанові у справі № 161/20170/14-а від 01.03.2016 року.
Відповідно до ч.3 ст.94 КАС України на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань субєкта владних повноважень підлягають стягненню документально підтверджені судові витрати в сумі 551 грн. 20 коп.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 9, 11, 159-163, 183-2 КАС України, суд -
П О С Т А Н О В И В :
Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.
Скасувати рішення № 150535 від 12 липня 2016 року Сумського обєднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області про відмову в перерахунку пенсії ОСОБА_1.
Зобовязати Сумське обєднане управління Пенсійного фонду України Сумської області здійснити перерахунок призначеної ОСОБА_1 пенсії за вислугу років відповідно дост. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» з розрахунку 90% від середнього заробітку щомісячної (чинної) заробітної плати за відповідною посадою згідно довідки прокуратури Сумської області №180-зп-16 від 30 червня 2016 року, починаючи з 01 січня 2016 року, без обмеження максимального розміру пенсії.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань субєкта владних повноважень Сумського обєднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області на користь ОСОБА_1 витрати на оплату судового збору в сумі 551 грн. 20 коп.
Постанову суду може бути оскаржено до Харківського апеляційного адміністративного суду через Зарічний районний суд м. Суми, шляхом подачі скарги в десятиденний строк з дня отримання її копії.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя Г.В. Кривцова
Судове рішення № 59445609, Зарічний районний суд м. Суми було прийнято 04.08.2016. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 591/3694/16-а. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: