Ухвала суду № 59441456, 27.07.2016, Подільський районний суд міста Києва

Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/9384/16-к

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.07.2016 року Слідчий суддя Шаховніна М.О.,

за участю:

секретаря - Якимович К.І.,

прокурора - Петренка С.І.,

підозрюваного - ОСОБА_1,

захисника - ОСОБА_2,

розглянувши клопотання слідчого Подільського УП ГУНП в м. Києві Марищука І.В. про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 186 КК України,

В С Т А Н О В И В :

Слідчий Подільського УП ГУНП у м. Києві Марищук І.В., за погодженням з прокурором Київської місцевої прокуратури № 7 м. Києва Петренком С.І., звернувся до суду з клопотанням про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 186 КК України.

Клопотання слідчий обґрунтовує тим, що 25.07.2016 року приблизно о 16.00 год. ОСОБА_1 перебував в приміщенні ветеринарної клініки за адресою: м. Київ, вул. Ярославська, 41. В цей час останній зайшов за прилавок, де продаються товари, під яким помітив сейф, дверцята якого не були зачинені на замок. Реалізуючи свій злочинний умисел, діючи з корисливих мотивів, ОСОБА_1 рукою відчинив сейф, у якому виявив коробку із грошовими коштами в сумі 11528 грн., які були обмотані в аркуш паперу. Після чого, взяв звідти зазначені грошові кошти, та попрямував до виходу з ветеринарної клініки. Крім того, останній на голосну вимогу адміністратора зупинитись і повернути викрадене майно не відреагував, та продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, спрямованого на заволодіння чужим майном, вибіг з приміщення ветеринарної клініки. Однак, рухаючись по вул. Ярославській в м. Києві, намагаючись втекти від ОСОБА_5 із викраденим майном, ОСОБА_1 був затриманий поблизу будинку №29 по вказаній вулиці перехожими громадянами, які відреагували на голосні крики ОСОБА_5

Посилаючись на те, що ОСОБА_1 може переховувався від органу досудового розслідування, може вчинити інше кримінальне правопорушення, впливати на потерпілого, свідків у кримінальному провадженні, просить обрати відносно підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

У судовому засіданні слідчий клопотання підтримав, прокурор також просив клопотання задовольнити з викладених у ньому підстав.

Підозрюваний та його захисник у судовому засіданні заперечували проти клопотання. Просили обрати запобіжний захід відносно підозрюваного у вигляді домашнього арешту.

Заслухавши слідчого, прокурора, пояснення підозрюваного та його захисника, свідка, дослідивши клопотання та докази, якими воно ґрунтується, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність задоволення клопотання виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

У ч. 1 ст. 178 КПК України зазначено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини.

Згідно пунктів 3, 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

При цьому, відповідно до установленої практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливості запобігання їм більш м'яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв'язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування кримінального правопорушення (наявність або відсутність спроб ухилятися від органів влади) поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв'язків).

Як вбачається з практики Європейського суду з прав людини, наявність судимості може стати підставою для обґрунтування того, що обвинувачений може вчинити новий злочин (Сельчук протии Туреччини), (Мацнеттер проти Австрії).

Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

З матеріалів клопотання вбачається, що злочин, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 - ч. 3 ст. 186 КК України відноситься, відповідно до ст. 12 КК України, до тяжкого злочину.

Відсутність місця роботи, вчинення повторного злочину проти власності, свідчать про те, що ОСОБА_1 може вчинити інше кримінальне правопорушення, а також переховуватися від органів досудового слідства та/або суду.

Зазначені вище обставини в їх сукупності об'єктивно свідчать про наявність існування в діях ОСОБА_1 ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Таким чином, з метою забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_1, слідчий суддя вважає за необхідне застосувати відносно нього запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Згідно вимог п. 5 ст. 182 КПК України визначено, що розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів мінімальної заробітної плати.

Оцінюючи в сукупності надані докази, встановлені в судовому засіданні обставини, слідчий суддя вважає за доцільне визначити розмір застави в межах двадцяти п'яти розмірів мінімальної заробітної плати, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Окрім цього, слідчий суддя вважає за необхідне відповідно до ст. 194 КК України покласти на ОСОБА_1 такі обов'язки:

1)прибувати на виклики слідчого Подільського УП ГУНП у м. Києві із встановленою періодичністю;

2)не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає - з міста Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3)повідомляти прокурора, слідчого чи суд про зміну свого місця проживання або місця роботи;

Такі обов'язки можуть бути покладені на підозрюваного на строк не більше двох місяців, як це передбачено ч. 6 ст. 194 КПК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України підозрюваний, обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного, обвинуваченого під вартою.

Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 176, 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 199, 202, 205 КПК України, слідчий суддя

У Х В А Л И В :

Клопотання слідчого Подільського УП ГУНП в м. Києві Марищука І.В. про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 186 КК України задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Київ, громадянина України, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 186 КК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Розмір застави визначити у межах двадцяти п'яти розмірів мінімальної заробітної плати у розмірі 34 450 грн. (тридцять чотири тисячі чотириста п'ятдесят гривень) 00 коп. у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною особою, або юридичною особою (заставодавцем) у будь-який момент протягом дії ухвали на наступний депозитний рахунок Подільського районного суду м. Києва:

Рахунок: 37318001004444

Отримувач: УДК у м. Києві

ЄДРПОУ - 02896727

Банк отримувача - ГУДКУ у м. Києві

МФО - 820019

У разі внесення застави покласти на ОСОБА_1 такі обов'язки:

1) прибувати на виклики слідчого Подільського УП ГУНП у м. Києві із встановленою періодичністю;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає - з міста Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти прокурора, слідчого чи суд про зміну свого місця проживання або місця роботи;

Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному в даній ухвалі розмірі, оригінал платіжного документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Подільського районного суду м. Києва кошті має бути наданий уповноваженій особі місця ув'язнення.

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення має негайно здійснює розпорядження про звільнення з-під варти підозрюваного та повідомити про це усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю Подільського районного суду м. Києва.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний, вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Строк дії ухвали становить шістдесят днів з моменту затримання, тобто до 16 год. 10 хв. 22 вересня 2016 року.

Для утримання підозрюваний ОСОБА_1 підлягає направленню до Київського СІЗО № 13 ДДУ з питань виконання покарань.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду міста Києва протягом п'яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя:М. О. Шаховніна