Постанова № 59439796, 03.08.2016, Дубровицький районний суд Рівненської області

Справа №560/535/16-а

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 серпня 2016 року суддя Дубровицького районного суду Рівненської області Сидоренко З.С., розглянувши у порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області та просить:

- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови їй здійснити перерахунок та виплату пенсії у зв'язку із підвищенням заробітної плати державних службовців, згідно постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 року №1013 та Закону України "Про державну службу", виходячи із 90% заробітної плати у сумі 4703,38 грн., що значиться у довідці №320/1-17 від 20.05.2016 року Дубровицької районної державної адміністрації, починаючи з 01 грудня 2015 року;

- зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату їй пенсії у зв'язку із підвищенням заробітної плати державних службовців, згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 року №1013 та Закону України "Про державну службу", виходячи із 90% заробітної плати у сумі 4703,38 грн., що значиться у довідці №320/1-17 від 20.05.2016 року Дубровицької районної державної адміністрації, починаючи з 01 грудня 2015 року;

- стягнути з відповідача на її користь суму сплаченого судового збору в розмірі 551,20 грн.

Свої вимоги мотивує тим, що вона перебуває на обліку в ОСОБА_2 об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Рівненської області і з 04 січня 2005 року їй призначено пенсію відповідно до Закону України "Про державну службу" виходячи з 90% заробітної плати державного службовця із посади якого виходила на пенсію. Починаючи з 01 грудня 2015 року у неї виникло право на перерахунок призначеної їй пенсії, у зв'язку із підвищенням заробітної плати відповідним категоріям державних службовців відповідно до постанови КМУ №1013 "Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів" від 09.12.2015 року, яка набрала чинності з 15.12.2015 року та застосовується з 01.12.2015 року, посадові оклади працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери, в тому числі державним службовцям районних державних адміністрацій встановлені у збільшених розмірах. Відповідно до довідки №320/1-17 від 20.05.2016 року Дубровицької РДА про заробітну плату за посадою начальника загального відділу апарату Дубровицької РДА з 01.12.2015 року, заробітна плата працюючого держслужбовця із посади, якої вона вийшла на пенсію, 4703,38 грн. У зв'язку з цим, 24 травня 2016 року вона звернулася до відповідача із заявою про перерахунок їй пенсії, однак, 06 червня 2016 року відповідач відмовив їй у здійсненні такого перерахунку з посиланням на те, що відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02.03.2015 року №213-VІІІ з 01 червня 2015 року скасовано норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії призначаються, зокрема, відповідно до Закону України "Про державну службу". Вважає, що така відмова відповідача не грунтується на конституційному принципі верховенства права, вимогах закону, дії його в часі та обставинах справи, а тому є неправомірною у зв'язку з чим, відповідач зобов'язаний здійснити такий перерахунок призначеної пенсії державного службовця з 01.12.2015 року.

Ухвалою суду від 11 липня 2016 року було відкрито скорочене провадження з 17 грудня 2015 року, вимоги в частині за період з 01 грудня 2015 року по 16 грудня 2015 року залишено без розгляду.

Відповідач, на виконання вимог ч.3 ст.183-2 КАС України, однак в порушення зазначених строків, подав до суду письмові заперечення на позов, в яких заперечував проти задоволення позову та просив постановити ухвалу про призначення справи до судового розгляду за загальними правилами, оскільки факт розгляду справи в порядку скороченого провадження потягне за собою наслідок неможливості подання касаційної скарги на рішення судів, що призведе до порушення судом даного конституційного права.

У відповідності до ч.4 ст.183-2 КАС України, суд, оцінюючи повідомлені позивачем у позові та відповідачем у запереченнях обставини, вважає їх достатніми для прийняття законного рішення у скороченому провадженні та не бачить підстав для виклику осіб для проведення судового засідання за загальними правилами КАС України та приходить до наступного.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 з 03 січня 2005 року перебуває на обліку в ОСОБА_2 об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Рівненської області та отримує пенсію відповідно до Закону України "Про державну службу", виходячи з розрахунку 90 відсотків заробітної плати державного службовця із посади якого виходила на пенсію.

У зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідним категоріям державних службовців на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2015 року № 1013 "Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно правових актів", з 01 грудня 2015 року підвищено заробітну плату працівникам установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери, у зв'язку з чим у позивача виникло право на перерахунок призначеної їй пенсії.

У відповідності з положенням ст.37-1 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 року № 3723-XII, на підставі якої призначена пенсія позивачу, передбачено, що у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а також у зв'язку із набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця за цим Законом відповідно здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій.

24 травня 2016 року позивач звернулася до ОСОБА_2 об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області із заявою про проведення перерахунку пенсії у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідним категоріям державних службовців, відповідно до постанови КМУ №1013 "Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів" від 09.12.2015 року, яка діє з 01.12.2015 року (а.с.27).

Згідно довідки №320/-17 від 20.05.2016 року, виданої Дубровицькою районною державною адміністрацією (а.с.25) ОСОБА_1 працювала в Дубровицькій райдержадміністрації Рівненської області на посаді начальника загального відділу апарату Дубровицької райдержадміністрації і заробітна плата станом на 01 грудня 2015 року складається: основний оклад - 1723 грн., ранг - 80 грн., вислуга років 40% - 721,20 грн., премія за грудень 2015 року - 1533,36 грн., надбавка за виконання особливо важливої роботи 15% - 378,63 грн., матеріальна допомога на оздоровлення (1/12) - 267,19 грн., а всього 4703,38 грн.

Листом № 12/02-2 від 26.06.2016 року (а.с.26) Зарічненське об'єднане управління Пенсійного фонду України Рівненської області повідомило позивача про відмову у проведенні перерахунку пенсії, пославшись на відсутність для того підстав, а саме на положення Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02.03.2015 року № 213-VIII, згідно яких з 01 червня 2015 року скасовано норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до Законів України, в тому числі Закону України "Про державну службу".

Суд прийшов до висновку, що дії відповідача по відмові у перерахунку позивачу пенсії за вислугу років є протиправними, оскільки обмежують її конституційні права.

Відповідно до ст.1 Конституції України (далі - КУ) Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава.

Згідно з ч.2 ст.3 КУ права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.

Статтею 8 КУ визначено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу, а закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Конституція України є нормами прямої дії, а звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

У ст.22 КУ зазначено, що конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Відповідно до статті 58 КУ закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Пленум Верховного Суду України у п.19 своєї Постанови від 13.06.2007 року №8 "Про незалежність судової влади" роз'яснив, що, відповідно до статей 8 та 22 Конституції України не підлягають застосуванню судами закони та інші нормативно-правові акти, якими скасовуються конституційні права і свободи людини та громадянина, а також нові закони, які звужують зміст та обсяг встановлених Конституцією України і чинними законами прав і свобод.

Пенсійного забезпечення державних службовців визначено статтею 37 Закону "Про державну службу" від 16.12.1993 року № 3723-XII. Редакція зазначеної статті змінювалась.

Так, відповідно до статті 37 Закону № 3723-XII у редакції, яка діяла на момент призначення позивачу пенсії, пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, без обмеження граничного розміру пенсії. За кожний повний рік роботи понад 10 років на державній службі пенсія збільшується на один відсоток заробітку, але не більше 90 відсотків заробітної плати, без обмеження граничного розміру пенсії.

Разом з тим порядок та умови перерахунку пенсій державним службовцям регулює ст.37-1 Закону № 3723-XII.

Так, відповідно до ст.37-1 Закону № 3723-XII У разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а також у зв'язку із набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця за цим Законом відповідно здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій. Перерахунок пенсії здійснюється виходячи із сум заробітної плати, на які нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії.

Ураховуючи наведене, суд вважає, що при перерахунку пенсії державним службовцям має застосовуватися норма, що визначає розмір пенсі, яка діяла на момент призначення пенсії, оскільки внесені зміни до статті 37-1 Закону № 3723-XII щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії державним службовцям у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Процедури призначення та перерахунку пенсії різні за змістом та механізмом їх проведення. Нормами, які визначають механізм проведення перерахунку пенсії за вислугу років державним службовцям є ст.37-1 Закону № 3723-XII та постанова КМУ від 31.05.2000 року №865 "Про деякі питання вдосконалення визначення розміру заробітку для обчислення пенсії".

Згідно з ч.2 ст.3 Конституції України права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.

Статтею 8 Конституції України визначено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу, а закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Конституція України є нормами прямої дії, а звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

У ст.22 Конституції України зазначено, що конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Відповідно до статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Пленум Верховного Суду України у п.19 своєї Постанови від 13.06.2007 року №8 "Про незалежність судової влади" роз'яснив, що, відповідно до статей 8 та 22 Конституції України не підлягають застосуванню судами закони та інші нормативно-правові акти, якими скасовуються конституційні права і свободи людини та громадянина, а також нові закони, які звужують зміст та обсяг встановлених Конституцією України і чинними законами прав і свобод.

Зі змісту ст.46 Конституції України вбачається, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат для догляду, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Статтею 7 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" закріплено основоположні принципи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування серед яких є рівноправність застрахованих осіб щодо отримання пенсійних виплат.

Відповідно до ст.68 Конституції України, кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи інших людей.

Отже, фактично позивача позбавлено пенсії у порушення вимог та положень ст.14 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) в поєднанні зі ст.1 Першого протоколу.

Стаття 1 Першого протоколу Конвенції (Париж, 20.ІІІ.1952) передбачає, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до ст.18 Конвенції обмеження, які дозволяються нею щодо згаданих прав та свобод, можуть застосовуватися тільки з тією метою, з якою вони передбачені.

Надбавки, доплати та пенсії є майном в контексті тлумачення Європейським Судом з прав людини ст.1 Протоколу 1 до Європейської конвенції з прав людини поняття майно, оскільки існує у вигляді вимог, стосовно яких позивач наводить доводи, що він має принаймні законні сподівання (яке ґрунтується на законодавчій нормі) на набуття права володіння. Таке сподівання виникло у позивача з моменту призначення пенсії по віку та на підставі Закону України "Про державну службу" та набуття права на її виплату із зазначеного часу.

Відповідно до Конвенції Високі Договірні Сторони гарантують кожній людині, яка знаходиться під їхньою юрисдикцією, права і свободи, визначені в розділі 1 цієї Конвенції.

Таким чином, обмеження щодо відмови у перерахунку пенсії особам, що отримують пенсію на умовах, передбачених Законом України "Про державну службу" суперечать ст.ст. 22, 46, 58 Конституції України щодо недопустимості звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод в тому числі і в сфері соціального захисту та пенсійних виплат та основоположним принципам, закріпленим у Законі України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" щодо рівноправності застрахованих осіб при отриманні пенсійних виплат.

Відповідно до роз'яснень, наведених у пункті 2 Постанови Пленуму Верховною Суду України від 01.11.1996 року № 9 "Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя" оскільки Конституція України, як зазначено в статті 8, має найвищу юридичну силу, а її норми є нормами прямої дії, суди при розгляді конкретних справ мають оцінювати законність того чи іншого нормативно-правового акта з точки зору його відповідності Конституції у всіх необхідних випадках застосовувати Конституцію як акт прямої дії. Судові рішення повинні ґрунтуватись на Конституції, а також на чинному законодавстві, яке не суперечить їй.

Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. У рішеннях Конституційного Суду України зазначалося, що пільги, компенсації, гарантії є видом соціальної допомоги і необхідною складовою конституційного права на достатній життєвий рівень, тому звуження змісту та обсягу цього права шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів за ст.22 Конституції України не допускається (рішення Конституційного Суду України від 06.07.1999 року № 8-рп/99 та від 20.03.2002 року № 5-рп/2002).

Конституційний Суд України у рішенні від 11.10.2005 року № 8-рп/2005 чітко визначив критерії, за якими можливо встановити, чи відбулося таке звуження: "звуження обсягу прав та свобод - це зменшення кола суб'єктів, розміру території, часу, розміру або кількості благ чи будь-яких інших кількісно вимірюваних показників використання прав та свобод, тобто їх кількісні характеристики".

Також Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 зазначив, що "невиконання державою взятих на себе соціальних зобов'язань порушує принцип соціальної, правової держави". Встановлення певних соціальних пільг, компенсацій та гарантій є "складовою конституційного права на соціальний захист і юридичними засобами здійснення цього права".

Згідно ст.8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Відповідно до ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Зокрема, Європейський Суд з прав людини розкриває принцип верховенства права через принцип юридичної визначеності, згідно якого остаточне рішення суду у справі не може піддаватися сумніву, навіть у разі зміни законодавства (п.п. 51, 52 рішення у справі "Рябих проти Росії" від 24.07.2003 pоку). Крім цього, відповідно до роз'яснення Верховного Суду України № 1-5/400 від 14.07.2006 року, наданого на підставі листа Урядового уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини у справі "Качко проти України", реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актів національного законодавства, не може бути поставлена в залежність від бюджетних асигнувань, тобто посилання органами державної влади на відсутність коштів як причину невиконання своїх зобов'язань, судами не повинні прийматися до уваги.

Враховуючи викладене, суд вважає, що діями відповідача безпосередньо порушено право позивача на соціальний захист, гарантоване ст.ст.22, 46, 58 Конституції України, ст.14 Конвенції, ст.1 Першого протоколу Конвенції обмеження якого неможливе, враховуючи положення норм вище проаналізованого чинного законодавства.

Таким чином, суд вважає, що ОСОБА_1 повинен бути здійснений перерахунок пенсії, а дії відповідача щодо відмови у здійсненні їй перерахунку пенсії є протиправними. Порушені пенсійні права позивача підлягають судовому захисту шляхом покладення на відповідача обов'язку перерахунку та виплати призначеної позивачу пенсії.

Слід зазначити, що суд відмовляє у задоволенні клопотання відповідача щодо розгляду справи у загальному порядку з огляду на те, що скорочений порядок розгляду адміністративних справ щодо пенсійних виплат визначений п.2 ч.1 ст.183-2 КАС України.

У свою чергу, відповідач в обґрунтування своєї позиції щодо позбавлення права відповідача можливості звернутися до касаційного суду у випадку задоволення позову, розглянутого у скороченому провадженні, посилається на рішення Європейського суду з прав людини від 15.02.2000 року у справі ОСОБА_3 проти Іспанії. Суд не погоджується з такою позицією, оскільки Європейська конвенція про захист прав людини та основоположних свобод та практика Європейського суду з прав людини націлена саме на захист інтересів особи від неправомірного втручання держави, а не навпаки.

Тому, у відповідності до ч.4 ст.183-2 КАС України, суд, оцінюючи повідомлені позивачем у позові та відповідачем у запереченнях обставини, вважає їх достатніми для прийняття законного рішення у скороченому провадженні та не бачить підстав для виклику осіб та проведенні судового засідання за загальними правилами КАС України.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа, тому з відповідача слід стягнути на користь позивача сплачений судовий збір в розмірі 551,20 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.11, 17, 18, 71, 158-163, 183-2, 185, 186, 254, 256 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов задоволити.

Визнати протиправними дії ОСОБА_2 об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області щодо відмови ОСОБА_1 здійснити перерахунок та виплату пенсії у зв'язку із підвищенням заробітної плати державних службовців, згідно постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 року №1013 та Закону України "Про державну службу", виходячи із 90% заробітної плати у сумі 4703,38 грн., що значиться у довідці №320/1-17 від 20.05.2016 року Дубровицької районної державної адміністрації, починаючи з 17 грудня 2015 року.

Зобов'язати Зарічненське об'єднане управління Пенсійного фонду України Рівненської області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії у зв'язку із підвищенням заробітної плати державних службовців, згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 року №1013 та Закону України "Про державну службу", виходячи із 90% заробітної плати у сумі 4703,38 грн., що значиться у довідці №320/1-17 від 20.05.2016 року Дубровицької районної державної адміністрації, починаючи з 17 грудня 2015 року.

Стягнути з бюджетних асигнувань ОСОБА_2 об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області на користь ОСОБА_1 суму сплаченого судового збору в розмірі 551,20 грн. (п'ятсот п'ятдесят одну гривню 20 копійок).

Допустити постанову до негайного виконання у межах суми стягнення за один місяць.

Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Дубровицький районний суд протягом десяти днів з дня отримання її копії.

Суддя: підпис.

З оригіналом згідно.

Голова Дубровицького

районного суду ОСОБА_4