Рішення № 59433850, 21.07.2016, Заводський районний суд м. Миколаєва

Справа № 487/1004/16-ц

Провадження № 2/487/1019/16

РІШЕННЯ

Іменем України

21.07.2016 року. Заводський районний суд міста Миколаєва в складі: головуючого судді Біцюка А.В., за участю секретаря Єлишевої А.В., позивача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2, розглянувши справу за позовом ОСОБА_1 до Автогаражного кооперативу «Парма», третя особа ТОВ Фірма «Парма» про визнання рішення правління недійсним, -

В С Т А Н О В И В:

25 лютого 2016 року ОСОБА_1 звернувся до Заводського районного суду міста Миколаєва з позовом до Автогаражного кооперативу «Парма», третя особа ТОВ Фірма «Парма», в якому посилаючись що члени правління ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 не є членами АГК «ОСОБА_6, прийнятими до нього в порядку, передбаченому статутом кооперативу, не є членами правління АГК «Парма», обраними в порядку, передбаченому Статутом, а також на ту обставину, що правління АГК не має повноважень приймати рішення про звільнення гаражу і спірне рішення прийняте без врахування норм Статуту на підставі пояснень тільки заінтересованої сторони, просив:

1.Визнати недійсним Рішення Правління АГК «Парма» від 23.01.2016 року (без підпису ОСОБА_4О.) про зобовязання ОСОБА_1 звільнити гараж №90;

2.Визнати недійсним Рішення Правління АГК «Парма» від 23.01.2016 року (з підписом ОСОБА_4О.) про зобовязання ОСОБА_1 звільнити гараж №90.

В обгрунтування позову зазначив, що користувався гаражем №90 АГК «Парма» (далі Гараж) і вважав себе членом вказаного кооперативу, оскільки сплачував кошти до АГК «Парма» як член кооперативу, про що зазначалось на дошці оголошень кооперативу. Проте, в серпні 2015 року правління АГК «Парма» без будь-яких повідомлень, на підставі пояснень ОСОБА_3 вирішило позбавити його права користування Гаражем, опечатати Гараж та навісити свій замок. В грудні 2015 року позивач шляхом зрізання замків кооперативу повернув собі володіння і користування Гаражем, в якому зберігались його особисті речі, та повісив свій замок. Після цього в січні 2016 року позивача запрошено було на засідання Правління, на якому Правлінням прийняте рішення про зобовязання громадянина ОСОБА_1 звільнити займаний ним гаражний бокс №90, який належить АГК «Парма», у строк до 24.02.2016 року та надання громадянину ОСОБА_1 можливість у місячний строк винести з боксу усі речі. Вказане рішення прийняте виходячи з того, що позивач орендував спірний Гараж. Одразу ж після прийняттям Рішення, воно було викладене письмово і позивач його сфотографував. В подальшому позивачу надійшла копія рішення Правління від того ж числі яке стосується того ж предмету, але дещо іншого змісту. Вказані рішення позивач оскаржив.

В судовому засіданні позивач позов підтримав з підстав зазначених в позовній заяві.

Представники відповідачів позов не визнали, пояснивши, що Гараж належить АГК «Парма», був наданий в користування позивачу, але той не сплачував кошти на утримання кооперативом Гаражу, в звязку з чим прийняте рішення про позбавлення права користування позивача гаражем. Додали, що позивач не є членом правління АГК «Парма» і ніколи ним не був.

Представники третьої особи в судове засідання не зявились, про дату час та місце судового засідання повідомлялись належним чином.

Заслухавши думку учасників судового засідання судом встановлено наступні обставини та відповідні ним правовідносини.

Сторонами визнано та підтверджено матеріалами справи, що позивачу в АГК «Парма» приблизно в 2007-2009 роках було передано в користування гараж № 90 в АГК «Парма». Договір оренди Гаражу між сторонами в письмовій формі не оформлювався.

Як вбачається з матеріалів реєстраційної справи Автогаражного кооперативу «Парма» та доказів наданих сторонами, ОСОБА_1 до членів вказаного кооперативу не приймався.

Згідно пункту 12.2. Статуту Автогаражного кооперативу «Парма», зареєстрованого 10 вересня 2012 року виконавчим комітетом Миколаївської міської ради, правління кооперативу має право, в тому числі, укладати договори і здійснювати інші заходи, що відповідають інтересам кооперативу.

23.01.2016 року Правління АГК «Парма» прийнято рішення про зобовязання громадянина ОСОБА_1 звільнити займаний ним гаражний бокс №90, який належить АГК «Парма», у строк до 24.02.2016 року та надання громадянину ОСОБА_1 можливість у місячний строк винести з боксу усі речі, що там маються та зняти замок. Прийняття вказаного рішення підтверджується виписками з протоколу розширеного засідання правління АГК «Парма» від 23.01.2016 року (а.с.17, 19). Аналіз вказаних виписок свідчит про те, що мова йдеть про одне й теж рішення правління, яке стосується різних за обсягом його частин, які наведені у виписках. Тобто фактично позивач оскаржує одне рішення правління АГК «Парма».

Вказане рішення прийняте членами правління АГК «Парма», які згідно протоколу №1/2 загальних зборів учасників АГК «Парма» від 03.05.2013 року обрані членами правління, що відповідає вимогам п.11, 12.2 Статуту АГК «Парма». Вказані члени правління згідно відомостей, що містяться в матеріалах реєстраційної справи АГК «Парма» є членами АГК «Парма».

Як свідчать фото оголошень про наявність заборгованості відповідача перед АГК «Парма» та пояснення сторін, відповідач мав певну заборгованість перед кооперативом у звязку із користуванням Гаражем (на охорону, утримання території і т.і.).

Вирішення питання про розірвання договору оренди Гаражу з позивачем згідно ст. 16 Закону України "Про кооперацію" та п.12.2 Статуту АГК "Парма" відносилось до компетенції правління кооперативу, відповідало його інтересам і грунтувалось наположеннях ст. 763 ЦК України.

Враховуючи викладене, рішення правління АГК «Парма» прийняте правлінням, обраним відповідно до статуту АГК «Парма», повноважним на день прийняття оспорюваного рішення, в межах компетенції передбаченої Статутом, а тому відсутні підстави для задоволення позову ОСОБА_1 з підстав зазначених ним в позовній заяві.

Позивачем не надано жодного допустимого доказу передбаченого ст.11 Закону України "Про кооперацію", що він є членом правління АГК "Парма", а тому відсутні підстави вважати, що правовідносини, що виникли між сторонами з приводу користування Гаражем регулюються Законом України "Про кооперацію".

Наявність спірного рішення правління сама по собі, без фактичного позбавлення позивача можливості продовжувати користуватись Гаражем не порушує прав позивача, а лише свідчить про бажаннять АГК "Парма" відповідно до положень ч.2 ст.763 ЦК України відмовитись від договору оренди Гаражу з позивачем, який укладено на невизначений строк.

Керуючись ст.ст. 212-218 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

ОСОБА_1 у задоволені позову до Автогаражного кооперативу «Парма» відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Миколаївської області через Заводський районний суд міста Миколаєва протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя А.В. Біцюк