Рішення № 5943197, 31.08.2009, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.08.09 Справа № 15/41/09

Суддя

За позовом Субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_1, 33028, АДРЕСА_1

до відповідача Відкритого акціонерного товариства «Запорізька кондитерська фабрика», 69063, м. Запоріжжя, вул. Артема 7

про стягнення 67837,24 грн.

Суддя Горохов І.С.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1, паспорт серія НОМЕР_2

від відповідача: Лілова І.Є., представник довіреність № 92 від 10.03.2009

Сутність спору:

Розглянуто позовну заяву ПП ОСОБА_1, м. Рівне до ВАТ «Запорізька кондитерська фабрика», м. Запоріжжя про стягнення основного боргу в розмірі 65762,50 грн. за договором на поставку какао-порошку № 2, пені 1844,20 грн., 230,54 грн. 3% річних.

Ухвалою господарського суду від 01.06.2009 порушено провадження у справі, судове засідання призначено на 08.07.2009. Розгляд справи відкладався. Ухвалою суду від 29.07.2009 строк вирішення спору було продовжено на один місяць до 01.09.2009.

Позивач підтримав заявлені позовні вимоги з підстав зазначених у позові, а саме: між позивачем та відповідачем було укладено договір на поставку какао-порошку. Позивачем було здійснено відповідачу поставку какао-порошку на суму 86100 грн., відповідачем товар було частково повернуто. Відповідачем не сплачено за отриманий товар, внаслідок чого на його адресу направлялась претензія. На день подання позову до суду заборгованість становить 65762,50 грн. Просить позов задовольнити.

Відповідач проти позову заперечив з наступних підстав: до подачі позову до суду було здійснено часткову оплату за отриманий товар в розмірі 5000 грн. та після подачі сплачено ще 5000 грн. Розрахунок пені та 3% річних позивачем здійснено невірно оскільки розрахунки здійснено з урахуванням 10 календарних днів, а не банківських як це передбачено умовами договору. Відповідачем 14.04.2009 року підписано договір на поставку какао-порошку № 2 від 03.04.2009 з протоколом розбіжностей, один екземпляр якого позивачем не повернуто. Накладна № 6 від 06.04.2009 не містить посилання на те, що постачання здійснено на підставі договору поставки, який на той момент не був підписаний. Просить в позові відмовити.

За клопотанням сторін розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін суд встановив, що 03.04.2009 між Фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 (постачальник) та ВАТ «Запорізька кондитерська фабрика»було підписано договір № 2 на поставку какао-порошку. ВАТ «Запорізька кондитерська фабрика»договір підписано з позначкою «з протоколом розбіжностей».

14.04.2009 відповідачем було підписано протоколом розбіжностей до договору постачання какао-порошку № 2 від 17.03.2009 між ВАТ «Запорізька кондитерська фабрика»та ФОП ОСОБА_1. Дату договору від 17.03.2009 відповідачем зазначено помилково, яка фактично є лише опискою, оскільки між сторонами укладався договір № 1 від 17.03.2009 до якого також складався протокол розбіжностей.

Протокол розбіжностей від 14.04.2009 було надіслано на адресу позивача, однак позивачем він не підписаний на адресу відповідача не повернутий. Дані обставини позивачем не заперечуються та не спростовуються.

Відповідно до ст. 181 Господарського кодексу України, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документи, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладання господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках.

Сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору.

За наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження в договорі, та в двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором.

Сторона, яка одержала протокол розбіжностей до договору, зобовязана протягом двадцяти днів розглянути його, у цей же строк вжити заходів для врегулювання розбіжностей з другою стороною та включити до договору всі прийняті пропозиції, а ті розбіжності, що залишились неврегульованими, передати в цей же строк до суду, якщо на це є згода другої сторони.

У разі досягнення сторонами згоди щодо всіх або окремих умов, зазначених у протоколі розбіжностей, така згода повинна бути підтверджена в письмовій формі (протоколом узгодження розбіжностей, листами, телеграмами, телетайпограмами тощо).

У разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся).

Враховуючи не підписання позивачем протоколу розбіжностей до договору № 2 від 03.04.2009 та не повернення його відповідачу, оригінал якого надавався позивачем в судовому засідання без його підпису, між сторонами не досягнуто згоди щодо окремих умов договору, зазначених у протоколі розбіжностей, які стосувались ціни та кількості товару, строку поставки, а відтак договір від 03.04.2009 № 2 є неукладеним.

На підставі накладної № 6 від 06.04.2009 позивачем на адресу відповідача було поставлено какао - порошок в кількості 5000 кг. на загальну вартість 86100 грн., у т. ч. ПДВ 14350 грн. На накладній міститься печатка ВАТ «Запорізька кондитерська фабрика»ОМТС та Пропуск печатка № 8 з позначкою що всі товарно матеріальні цінності, перелічені в даному супровідному листі перевірені та ввезені на територію підприємства на автомашині ВЛ0718АО 06.04.2009. Факт отримання какао порошку за вказаною накладною відповідачем не заперечується. Також позивачем виставлявся рахунок № 6 від 06.04.2009 на оплату отриманого товару какао порошку в розмірі 86100 грн. у т. ч. ПДВ 14350 грн.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки.

Підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

Відповідно до ст. 205 Цивільного кодексу України, правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Правочин, для якого законом не встановлена обовязкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Зі змісту ст. 207 Цивільного кодексу України випливає, що правочин в простій письмовій формі вчиняється сторонами шляхом фіксації його змісту в одному або кількох документах, листах, телеграмах, якими сторони обмінялися за допомогою телетайпних, електронних або інших технічних засобів звязку.

Між позивачем та відповідачем склались господарські взаємовідносини з поставки товару.

Відповідно до ч. 1, 6 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона постачальник зобовязується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні покупцеві товар (товари), а покупець зобовязується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за кого певну грошовому суму.

До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі продажу.

Згідно зі ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобовязується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не повязаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобовязується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносно сторін.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі продажу одна сторона (продавець) передає або зобовязується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобовязується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що в певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, ст. 525 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 663 Цивільного кодексу України, строк виконання продавцем обовязку передати товар покупцеві встановлюється у договорі, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України позивачем було направлено на адресу відповідача претензію № 9 від 25.05.2009 з вимогою оплатити заборгованість за отриманий товар в розмірі 65762,50 грн. Відповідь на претензію не отримано. Заборгованість відповідачем не сплачена.

На день вирішення спору в суді з урахуванням часткової сплати заборгованості відповідачем залишок заборгованості становить 50762,50 грн.

Враховуючи вище викладене, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, підтвердженими наданими доказами та такими, що підлягають задоволенню частково.

В частині стягнення заборгованості в розмірі 15000 грн. провадження підлягає припинення на підставі п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, у звязку зі сплатою цієї заборгованості відповідачем.

Щодо стягнення пені, оскільки між позивачем та відповідачем договір від 03.04.2009 № 2 є неукладеним відсутні правові підстави для стягнення пені в розмірі 1844,20 грн., розмір якої відповідно до ст. 231 Господарського кодексу України повинен бути передбачений законом або договором.

В цій частині в задоволенні позову відмовляється.

Щодо стягнення 3 % річних в розмірі 230,54 грн. суд вважає за необхідне залишити дані вимоги без розгляду на підставі п. 5 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України, оскільки позивачем не надано обґрунтованого розрахунку стягнення 3% річних правові підстави для стягнення яких виникли з моменту предявлення вимоги позивачем стосовно оплати заборгованості за поставлений товар.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати державного мита.

Судові витрати на користь позивача підлягають присудженню з відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. 44, 49, п. 1-1 ст. 80, п. 5 ст. 81, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

Вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Запорізька кондитерська фабрика»(69063, м. Запоріжжя, вул. Артема 7, код ЄДРПОУ 00382094) на користь Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (33028, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) суму основного боргу в розмірі 50762,50 грн. Видати наказ.

3. В частині стягнення пені в розмірі 1844,20 грн. в задоволенні позову відмовити.

4. В частині стягнення основної заборгованості в розмірі 15000 грн. провадження у справі припинити у звязку зі сплатою відповідачем.

5. В частині стягнення 3 % річних позовні вимоги залишити без розгляду.

6. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Запорізька кондитерська фабрика»(69063, м. Запоріжжя, вул. Артема 7, код ЄДРПОУ 00382094) на користь Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (33028, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) судові витрати в розмірі 564,95 грн. Видати наказ.

Суддя І.С. Горохов

Рішення оформлено та підписано відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України 02.09.2009.