Ухвала суду № 59428436, 02.08.2016, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 127/11343/16-ц Провадження № 22-ц/772/2481/2016Головуючий в суді першої інстанції ОСОБА_1Категорія 50Доповідач Денишенко Т. О.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 серпня 2016 рокум. Вінниця

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Він-ницької області в складі:

головуючої судді Денишенко Т.О.,

суддів Луценка В.В., Берегового О.Ю.,

за участі секретаря Торбасюк О.І., апелянта, відповідача ОСОБА_2, пози-вачки ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Він-ниці, в залі судових засідань апеляційного суду цивільну справу за позовом

ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про

стягнення аліментів на неповнолітню дитину,

за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Вінниць-кого міського суду Вінницької області від 22 червня 2016 року,

В С Т А Н О В И Л А:

30 травня 2016 року ОСОБА_3 звернулася у Вінницький міський суд Вінницької області з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утри-мання неповнолітньої дитини, посилаючись на наступні обставини. Від спіль-ного проживання в зареєстрованому шлюбі, розірваному у 2009 році, в тодіш-нього подружжя 12 травня 2004 року народилася донька Ангеліна, яка весь час проживає з матірю, перебуває на її утриманні. Відповідач, як відомо позивачці, не працевлаштований, заробляє тимчасовими заробітками, фінансово своїй ди-тині не допомагає, не утримує її. Враховуючи обовязки батьків стосовно своїх неповнолітніх дітей, ОСОБА_3 просила суд стягнути на її користь з відпові-дача аліменти в сумі 800,00 гривень щомісячно до досягнення дівчинкою пов-ноліття ( а. с. 1-2 ).

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 22 червня 2016 року позов задоволений, стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 алі- менти на утримання доньки Ангеліни, ІНФОРМАЦІЯ_1, у твер-дій грошовій сумі у розмірі 800,00 гривень щомісячно, починаючи з 30 травня 2016 року, до досягнення дитиною повноліття; на користь держави стягнуто 551,20 гривню судового збору ( а. с. 19-21 ).

Не погоджуючись з ухваленим рішенням у справі, відповідач ОСОБА_2 оскаржує його в апеляційному порядку, просить дане рішення змінити, стяг-нувши з нього аліменти на утримання дитини у розмірі 500,00 гривень щомі-сячно ( а. с. 22-24 ). Апелянт не погоджується з висновками суду, викладеними в оскаржуваному рішенні, вважає його ухваленим з порушенням норм матері-ального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення та заперечення на апеляційну скаргу сторін у справі, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши в сукуп-ності наявні в ній докази, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржува-ного судового рішення в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову ОСОБА_3, суд першої ін-станції виходив з того, що відповідно з нормами статей 180, 181, 184 СК Украї-ни батьки зобовязані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Той з батьків, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і ( або ) в натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері (батька) і (або) у твердій грошовій сумі. Якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу отримує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може ви-значити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

Суд прийняв до уваги, що ОСОБА_2 офіційно не працює, має мінливий дохід, тому дійшов висновку про необхідність визначення розміру стягуваних аліментів у твердій грошовій сумі. Визначаючи розмір аліментів, суд врахував вікову категорію неповнолітньої дитини сторін у справі, звичайні потреби дів-чинки. Крім цього, суд підкреслив, що відповідач є фізично здоровою людиною працездатного віку, безсумнівно, має можливість надавати матеріальну допомо-гу неповнолітній дитині. Незважаючи на твердження ОСОБА_2 про сплату ним уже аліментів на утримання дитини від іншого шлюбу, суд визначив розмір аліметів, що підлягають стягненню на утримання доньки Ангеліни в сумі 800,00 гривнеь щомісячно, оскільки саме такий розмір аліментів визнав міні-мально необхідним на належне матеріальне забезпечення дитини.

Висновки суду, викладені в оскаржуваному судовому рішенні, слід визнати обєктивними, справедливими, такими, що узгоджуються з нормами сімейного законодавства України.

Оскаржуючи рішення суду від 22 червня 2016 року, ОСОБА_2 зазначає, що він уже сплачує аліменти на утримання сина ОСОБА_4, ніде не працює, дохо-дів не отримує. Цитуючи окремі норми матеріального права та розяснення по-станови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року «Про за-стосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», якими суд керу-вався при ухваленні оскаржуваного рішення, апелянт вважає дане рішення не-справедливим, просить зменшити суму стягуваних на утримання доньки алі-ментів до 500,00 гривень на місяць.

З доводами апеляційної скарги погодитися не можна, вони є субєктивни-ми, односторонніми, не враховують інтересів неповнолітньої доньки відповіда-ча Ангеліни.

Колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку, що ОСОБА_2 має реальну можливість при бажанні заробляти необхідні кошти, визначені су-довим рішенням, для утримання своїх неповнолітніх дітей, зокрема, доньки. Посилання на непрацевлаштованість, відсутність матеріальних статків не є ти-ми підставами, які тягнуть зменшення визначеного розміру аліментів, стягну-тих на утримання дитини, на задоволення апеляційної скарги.

Судом першої інстанції 22 червня 2016 року ухвалене оскаржуване рішення з дотриманням відповідних положень Сімейного кодексу України, суд не поми-лився у визначенні правовідносин, що склалися між сторонами у справі, засто-сував саме ті норми матеріального права, що регулюють дані правовідносини, дав повну та обєктивну оцінку показанням, доводам та доказам сторін.

Відповідно до ч. 3 ст. 10 та ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або за-перечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 308 ЦПК України встановлено, що апеляційний суд відхиляє апе-ляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстан-ції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального пра-ва. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з од-них лише формальних міркувань.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 313-315, 317, 319, 324, 325 ЦПК Украї-ни, колегія cуддів апеляційного суду -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 22 червня 2016 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошен-ня, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізо-ваного суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двад-цяти днів з дня набрання законної сили.

Головуюча:/підпис/

Судді:/підписи/

Згідно з оригіналом: